Податок на майно: хто і скільки заплатить у 2017 році

Опубліковано: журнал «Головбух», № 1 (1008) від 06.01.2017 р.

Наприкінці минулого року нардепи погодили низку змін до Податкового кодексу. Внесення корективів не оминуло й податку на майно. Як оподатковуватимуть нерухомість, легковики та землю у 2017 році — детальніше у статті

У калейдоскоп передноворічних податкових трансформацій потрапив і податок на майно. По кому і якою мірою влучить ця повинність цього року? До яких хитрощів вдався законодавець у прагненні за рахунок нерухомості, транспорту й землі максимально й оперативно наповнити бюджети? Читати повністю

Місцева рада і земельний податок: обмежені повноваження

Опубліковано: журнал «Головбух», № 45 (1004) від 02.12.2016 р., с. 22-26

Все частіше регіональні податківці наполягають, що особи, які не оформили право власності або користування землею, проте набули таке право згідно з рішеннями відповідних органів влади, мають сплачувати земельний податок. Розглянемо, чи правомірні такі вимоги і яку відповідальність несе особа за неоформлення права на земельну ділянку. Читати повністю

Неоформлена спадщина: проблема «нічийної» землі вирішена?

Опубліковано: газета «Бухгалтерія», № 44 (1239) від 31.10.2016 р.

Проблематику «нічийної» землі особливо гостро відчувають аграрії. В пояснювальній записці до Закону № 1533[1] зазначається, що за деякими підрахунками земельні ділянки сільгосппризначення, на які не оформлена спадщина, іноді складають до 15% площі земельного масиву, що загалом по Україні складає біля 1,5 млн гектарів. Оскільки переважна більшість вказаних земельних ділянок використовується у складі полів, то фактично вони обробляються орендарями інших ділянок масиву, бо трактор не буде об’їжджати проблемну земельну ділянку посеред поля. Але є і такі, що заростають бур’янами, знижуючи тим самим врожайність на сусудініх ділянках та сприяючи появі шкідників. Ініціатори прийняття Закону № 1533 підрахували, що у разі оформлення права комунальної власності на вказані землі і передачі їх в оренду за мінімальною ставкою, місцеві бюджети могли би поповнитися на 1,1 млрд гривень.

Отож, нововведення Закону № 1533 покликані закріпити дієвий механізм використання земельних ділянок, власники яких померли, а спадкоємців немає або вони з якихось причин не набули права власності на спадкове майно. Читати повністю

Аграрні розписки: ази використання

Опубліковано: газета «Бухгалтерія», № 43 (1238) від 24.10.2016 р.

За три з половиною роки дії Закону про аграрні розписки запроваджений ним інструмент введений в обіг на території чотирьох областей – Полтавської (в 2014 році), Харківської, Черкаської та Вінницької (в 2015 році). На черзі – Тернопільська, Сумська, Миколаївська та Хмельницька області, де проект «Аграрні розписки» запрацює найближчим часом[1]. Однак для багатьох працівників АПК цей документ залишається диковинкою, і вони не дуже поспішають ним користуватись. І дарма, бо аграрні розписки є альтернативою банківському кредитуванню, відсоткові ставки за яким підчас є непідйомними для сільгоспвиробників, особливо дрібних та середніх. Тож цей матеріал покликаний усунути прогалини аграріїв у розумінні деяких нюансів цього інституту та спонукати їх активніше використовувати аграрні розписки у своїй діяльності. Читати повністю

Земля освіти: як передати для обробітку єдиноподатнику

Опубліковано: журнал «Головбух», № 10 (969) від 11.03.2016 р.

Школа має намір доручити фермерам обробляти належну їй земельну ділянку. Але є низка важливих умов, яких неодмінно слід дотриматися

СИТУАЦІЯ

Школа має у постійному користуванні земельну ділянку,щоналежить їй на підставі державного акта.Який документ (договір) може регламентувати відносини між школою та фермерським господарством, якщоце фермерське господарство (платник єдиного податку четвертої групи) обробляє зазначенуземельну ділянку? Читати повністю

Землю — селянам, або Як оформити державний акт на земельний пай

Опубліковано: журнал «Головбух», 34 (993) від 12.09.2016 р., с. 22-23

 Члени колишнього сільгосппідприємства у свій час отримали сертифікати на право на земельну частку (пай), в яких зазначалась площа сільгоспугідь в умовних кадастрових гектарах. До цієї площі входили: рілля, сіножаті, пасовища та багаторічні насадження. У 2002 році громадяни отримали державні акти на право власності на земельну ділянку, в яких було вказано тільки ріллю. Як відповідно до існуючого на сьогодні земельного законодавства оформити правовстановлюючі документи на інші види сільгоспугідь, що зазначені в сертифікатах (сіножаті, пасовища, багаторічні насадження)? Читати повністю

Державне підприємство реалізує сільгосппродукцію: замовник чи ні

Опубліковано: журнал «Головбух», 33 (992) від 05.09.2016 р., с. 36-38

 Запитання: ДП «Племрепродуктор «Степове» відповідно до статуту засноване на основі державної власності, входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України та створене з метою виробництва м’яса свиней та ВРХ, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції для отримання прибутку. Підприємство самостійно організовує роботу з питань статутного спрямування, здійснює свою діяльність на засадах госпрозрахунку. Закон України «Про публічні закупівлі», який набрав чинності з 19.02.2016 р., введено в дію з 01.08.2016 р. для всіх замовників (пункт 1 розділу ІХ цього Закону). Чи є ДП «Племрепродуктор «Степове» замовником в розумінні вказаного Закону? Читати повністю

Внесення змін до договору оренди землі

Опубліковано: журнал «Головбух», № 31 (990) від 22.08.2016 р.

СИТУАЦІЯ

Між підприємством та селищною радою укладено договір оренди землі, в якому зазначено строк дії договору та суму оплати, яку розраховано у відсотках нормативно-грошової оцінки землі. Протягом дії цього договору нормативно-грошову оцінку було перераховано. Хто і на підставі якого нормативного документу має вносити зміни до договору або повідомити про зміну його умов? Читати повністю

Коефіцієнт функціонального використання землі у разі її комерційного використання

Опубліковано: журнал «Головбух», № 44 (955) від 30.11.2015 р., с. 17-20

ПРОБЛЕМА
Підприємство, розташоване в м. Києві, орендує земельну ділянку у міської ради та згідно з договором суборенди, посвідченого нотаріально, передало цю ж земельну ділянку в суборенду. Нормативна грошова оцінка отримана з коефіцієнтом функціонального використання 0,5 (ведеться будівництво). Податківці наполягають сплачувати орендну плату згідно з комерційним використанням землі (застосовувати функціональний коефіцієнт 2,5) незалежно від того, що в грошовій оцінці зазначений функціональний коефіцієнт 0,5. Який коефіцієнт функціонального використання підприємство має застосовувати при сплаті орендної плати до бюджету? Читати повністю