Опубліковано: журнал Землевпорядний вісник № 4/2020, ст. 39-42.
Запитання: Звертаюся до вас за роз’ясненням як громадянин, який має у власності приміщення, яке розміщене на земельній ділянці, право на яку не оформлене. Хочу почути думку юристів: чи маю я за такої ситуації платити за землю? А ще прошу пояснити, як визначається розмір орендної плати за таку земельну ділянку і чи можу я її визначити самостійно.
Опубліковано: журнал Землевпорядний вісник № 2/2020, ст. 40-44.
Періодично в інтернеті та засобах масової інформації піднімається тема безоплатної приватизації землі: де, скільки та які наділи можна отримати. При цьому чи не найбільше запитань виникає щодо передачі у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства (ОСГ). Так, лише у цьому місяці до редакції надійшло три звернення від місцевих рад із питаннями на цю тему. На основних із них і зупинимось далі детально. Читати повністю
Опубліковано: «Головбух Агро» № 2 від 21.01.2020
З плином часу перелік суб’єктів, які вправі набувати земельну ділянку на праві постійного користування, все більше звужується. Однак законодавець передбачає непорушність такого права для осіб, які раніше набули його на законних підставах. Але що відбувається із правом постійного землекористування в процесі реорганізації юридичної особи? В цій темі законодавцем остаточно ще не поставлено крапку, що породжує перманентні суперечки, в тому числі і в судових інстанціях.
Опубліковано: журнал АгроЮА № 2 лютий 2020, ст. 4-5.
Питання державної реєстрації речових прав на земельні ділянки завжди актуальні для суб’єктів земельних відносин. Проте, на жаль, відповіді на ці питання досить рідко з’являються в офіційних роз’ясненнях уповноважених державних органів. Одне з таких роз’яснень – лист Мін’юсту від 21.06.2018 р. № 7211/8.4/32-18. І незважаючи на те, що цей лист «не першої свіжості», його мета не втрачає актуальності і сьогодні.
Зумовлено це тим, що перша половина листа присвячена теоретичним питанням проведення держреєстрації речових прав на нерухоме майно, що залишаються незмінними від початку дії Закону. Роз’яснення, надані у другій частині коментованого листа, здебільшого стосуються автоматичної передачі даних між «майновими» реєстрами, що в епоху сучасної «діджиталізації» є дуже затребуваними[1].
Опубліковано: журнал “Землевпорядний вісник” № 1/2020, ст. 35-42.
Плануючи будівництво, у забудовника виникає низка організаційних питань, в першу чергу -оформлення земельної ділянки для будівництва. Йому одразу ж спадає на думку купівля землі, потім – оренда, але чи є ще якийсь варіант? Купити, як правило, економічно не вигідно, взяття в оренду теж має свої непривабливі особливості.Окрім того, земельна ділянка, яка за своїм цільовим призначенням є придатною для будівництва, не завжди, з тих чи інших причин, може бути відчужена чи передана в оренду.
В такому випадку забудовникові у пригодіможе стати суперфіцій – право користування чужою земельною ділянкою для забудови. Застосування такого інституту є вигідним, з одного боку, для землекористувача, оскільки останньому не потрібно витрачати колосальні кошти на купівлю землі під будівництво, а з іншого – власнику земельної ділянки, який матиме можливість отримувати прибуток у вигляді плати за користування його земельною ділянкою.
Досить часто суперфіцій(як і його «колегу» – емфітевзис), називають чи то «земельною екзотикою», чи то «екзотичним фруктом», підкреслюючипри цьому його нечасте використання. Чи дійсно це так, поговоримо далі докладніше. Читати повністю
Опубліковано: журнал АгроUA № 1 (15) січень 2020, ст. 7-8.
«Категорія земель», «основне цільове призначення», «цільове призначення», «вид використання» – всі ці поняття вживаються, коли йдеться про одну із головних характеристик та водночас допустимий спосіб використання земельної ділянки.
Щоб розібратися, що розуміється під цільовим призначенням, якейогозначення, як відбувається його зміна та яку роль відіграє ця ознака при здійсненні операцій із землею, потрібно чимало часу. Але про основне – в цій статті. Читати повністю
Опубліковано: журнал “Землевпорядний вісник” № 11/2019, ст. 41-48
На початку наступного року інституту емфітевзису виповнюється шістнадцять років, адже вперше загальні положення про нього були закріплені в ЦКУ[1], який почав діяти з 01 січня 2004 року. В основному земельному законі – ЗКУ[2] (або «земельній Конституції», як пафосно називають його деякі українські науковці) емфітевзис «прописався» лише в червні 2007 року. Однак лише в останні роки назва «емфітевзис» перестала лякати власників сільгоспземель і вони охочіше стали укладати відповідні договори. До цього більше десятиліття емфітевзис залишався екзотичним продуктом в сфері земельних правовідносин, і його застосовували вкрай рідко. Що ж це за продукт, які його специфічні риси та чим зумовлений тривалий брак уваги до цього інституту – на цих та інших нюансах емфітевзису зосередимось далі. Читати повністю
Опубліковано: журнал “Землевпорядний вісник” № 12/2019, ст. 41-47.
Часто доводиться чути думку, що сервітут є альтернативою оренді землі. Дійсно, земельний сервітут (як і оренда) відноситься до видів користування чужою земельною ділянкою. Однак за правовою природою, метою та підставою встановлення сервітут суттєво відрізняється від інституту оренди землі. Що ж це за продукт, які його характерні ознаки та чому він не зможе замінити оренду – на цих та інших нюансах сервітуту зосередимось далі. Читати повністю
Опубліковано: журнал Головбух Бюджет № 37 04 жовтня 2019
СИТУАЦІЯ
Департамент «Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) є бюджетною установою, утримуваною коштом бюджету міста. Як неприбуткова, вона включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У 2013 році департамент ЦНАП для ведення своєї діяльності згідно з рішенням міської ради отримав в оперативне управління частину будівлі площею 1500 м². Означена будівля є об’єктом нерухомого майна комунальної власності. Цю будівлю департамент ЦНАП оприбуткував на баланс за Актом приймання-передачі як основний засіб. Читати повністю
Опубліковано: АгроПро № 17/2019
Всі ми звикли до спадкування майна фізичними особами – родичами або близькими померлого, то юридична особа (далі – юрособа) – спадкоємець все ще залишається екзотикою.
Хоча спадкування майна юрособою дає можливість вирішити ряд проблем. Адже за заповітом (особистим розпорядження дієздатної фізичної особи) заповідач може передати спадкоємцю (юрособі) належне йому майно або його частину.
Далі в статті розглянемо, чи можуть юрособи успадкувати право власності на земельну ділянку чи інші майнові/речові права на землю (права оренди, емфітевзису, сервітуту та суперфіцію). А також розберемося у нюансах спадкування юрособами речових прав на земельні ділянки. Читати повністю