Злиття фермерського господарства та ТОВ: як оформити

 

Опубліковано: журнал «Головбух», № 19 (1074) від 18.05.2018

У сільському господарстві часто об’єднують виробничі потужності, земельні фонди та інші активи. Одним із варіантів такого об’єднання є реорганізація агрофірм. З’ясуємо, як це реалізувати Читати повністю

Оренда свердловини у фізособи: хто платить ренту за воду

Опубліковано: журнал «Головбух», № 18 (1073) від 11.05.2018

Коли власником споруд і обладнання для забору води є суб’єкт господарювання, визначити платника рентної плати просто. А от хто має платити рентну плату за спеціальне використання води, коли суб’єкт господарювання орендує свердловину у фізособи — не суб’єкта господарювання? Дізнайтеся з консультації

СИТУАЦІЯ. Підприємство — виробник бетону орендує свердловину у фізособи — не суб’єкта господарювання. Хто є платником рентної плати за спецвикористання води? На кого оформляти дозвіл на спецводокористування?

РОЗВ’ЯЗАННЯ. Платником рентної плати за спецвикористання води є підприємство. Якщо об’єм забраної води більший за 5 куб. м на добу, підприємство мусить отримати дозвіл на спеціальне водокористування. Читати повністю

Земельний податок в разі зміни власника нерухомості: чергові атаки податківців

Опубліковано: БухгалтеріяUA № 28.05.2018 – с. 15-17.

Українські податкові органи завжди відрізнялись вкрай фіскальною позицією у всіх питаннях оподаткування. І якщо з’являлось роз’яснення, де податківці тлумачили ПКУ так, як тлумачить його більшість правозастосовчих органів, це викликало здивування та навіть провокувало появу думки про якусь каверзу з боку фіскального органу.

У питанні моменту виникнення у нового власника нерухомості обов’язку сплачувати плату за землю навіть такого почуття не виникає, оскільки податківці давно і послідовно вимагають сплачувати земельний податок з моменту державної реєстрації права власності на нерухомість. І це незважаючи на пряму норму п.287.6 ПКУ, яка вже більше трьох років визначає зовсім інший термін! Вважаємо, що ефективно протистояти атаці податківців в цьому питанні можна і потрібно, аргументуючи свою позицію нижчевикладеним. Читати повністю

Мій коментар до відповіді ДФСУ щодо пільг зі сплати земельного податку іноземцям та апатридам

Пам’ятаєте анекдот: «Їхали два пішоходи: один швидко, а інший навпаки – на північ»? Мабуть, такою ж логікою керувалась і ДФСУ при відповіді на запитання, чи користуються пільгами щодо сплати земельного податку іноземні громадяни та особи без громадянства. Свій висновок про неможливість такого користування ДФСУ аргументувала низкою таких «умовиводів»:

– пільга щодо сплати земельного податку поширюється лише на площу земельних ділянок, вказану у п. 281.2 ПКУ (т. зв. граничні норми);

– в межах таких же граничних норм здійснюється приватизація земельних ділянок згідно зі ст. 121 Земельного кодексу України;

– оскільки іноземці та апатриди не мають права набувати землю у власність у процесі приватизації, вони не можуть користуються пільгами щодо сплати земельного податку.

Однак відповідно до п. 281.1 ПКУ від сплати податку звільняються: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Як бачимо, у вказаному переліку пільговиків немає такого критерію, як отримання земельної ділянки у процесі приватизації. Більше того, у жодній нормі ПКУ не визначено, що користування пільгою зі сплати земельного податку залежить від шляху набуття права власності на землю. Тож сам лише факт запозичення із Земельного кодексу України цифр для визначення граничних норм площі земельних ділянок, на які поширюється пільга зі сплати земельного податку, м’яко кажучи, недостатній для висновку про позбавлення іноземних громадян та осіб без громадянства пільг зі сплати земельного податку. Принаймні, у консультаційному, а не в анекдотичному аспекті.

Продаж фермерського господарства: альтернатива відчуженню цілісного майнового комплексу

Надруковано: Журнал «АгроPRO» № 9 за 2018 рік, с. 26-30

В журналі «АгроPRO», 2018, № 4, с. 22 йшлося про продаж фермерського господарства (далі – ФГ) як цілісного майнового комплексу (далі – ЦМК). Зокрема, наголошувалось, що альтернативою продажу ФГ як ЦМК є:

  • продаж корпоративних прав фермерського господарства;
  • продаж кожної складової ЦМК окремо.

Розглянемо зазначені два альтернативні шляхи детальніше. І перш ніж перейти до оформлення продажу корпоративних прав звернемося трохи до теорії. Читати повністю

Форс-мажор у сільгоспвиробників: готуємо документи правильно

Надруковано: Журнал «Довідник економіста» № 4 за 2018 рік, с. 60-67

NB Відповідаємо на актуальні запитання щодо форс-мажору: які підстави звільнення від відповідальності за невиконання договірних зобов’язань або інших обов’язків? Як правильно відобразити застереження у договорі? Як підтвердити факт існування обставин непереборної сили? Які наслідки має форс-мажор?

Один мій знайомий головний бухгалтер, який більше 35 років працював на цій посаді у агропідприємстві, дуже любив повторювати таку приказку: «Хочеш втратити гроші швидко — йди в казино, хочеш втратити гроші із задоволенням — витрачай їх на жінок, а хочеш втратити гроші повільно, але гарантовано — займись сільським господарством». Читати повністю

Істотні умови договору оренди сільськогосподарської землі: законодавчі вимоги та наслідки їх відсутності в договорі

Опубліковано: Бухгалтерія. № 12 (1311) від 19.03.2018 – стор. 2832.

Поняття «істотні умови договору оренди землі» має вирішальне значення для встановлення факту укладення такого договору. Так, договір оренди земельної ділянки (в т.ч. і сільськогосподарського призначення) існуватиме лише у випадку, коли сторони домовляться щодо всіх умов, які є істотними для цього договору. Які саме умови сторони мають погодити, що чекає сторони в разі відсутності таких умов, які способи судового захисту слід використовувати в розглядуваному випадку – цим та супутнім їм питанням присвячено нижчевикладений матеріал. Читати повністю

Оренда фермерським господарством землі, наданої у власність члену цього ФГ

Опубліковано: журнал «Головбух», № 12 (1067) від 30.03.2018

СИТУАЦІЯ

Батько і син створили фермерські господарства — кожен своє. Чи може фермерське господарство сина взяти в оренду земельну ділянку із цільовим призначенням «для ведення фермерського господарства», якщо на цій земельній ділянці зареєстроване фермерське господарство, засноване батьком? Батько зі своїм фермерським господарством не укладав договору оренди. Якщо таку земельну ділянку можна орендувати, то яка процедура оформлення договору чи додатків до нього, чи обов’язкова грошова оцінка? Читати повністю

Шляхи продажу фермерського господарства

Надруковано: Журнал «АгроPRO» № 03 за 2018 рік

 Незважаючи на те, що фермерські господарства визнаються законодавцем прогресивною формою підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України, він (законодавець) дуже поскупився на нормативне регулювання діяльності цих сільськогосподарських утворень. Так, Закон України від 19.06.2003 р. № 973-IV «Про фермерське господарство» (далі – Закон № 973) містить всього 38 статей, та й підзаконних нормативно-правових актів в цій сфері прийнято вкрай мало. Читати повністю