СИТУАЦІЯ

Сільськогосподарському підприємству (підприємство А) замовник (підприємство Б) передає для вирощування продукції саджанці, які залишаються власністю замовника до кінця циклу вирощування. Готова вирощена продукція також обов’язково має бути власністю замовника і передана йому під час збору врожаю. Яким видом договору регулюються такі відносини між замовником і виконавцем робіт? Як цим підприємствам обліковувати матеріали і продукцію? Читати повністю →

СИТУАЦІЯ

Підприємство передало в іпотеку все нерухоме майно (виробничі та адмінбудівлі підприємства) відповідно до кредитного договору з укладенням договору іпотеки. Усі договори посвідчені нотаріально. Земельна ділянка по периметру підприємства в довгостроковій оренді. Станом на дату укладення договорів на території підприємства знаходиться підземне складське приміщення, на яке не оформлене право власності і воно відноситься до державної власності, про що було зазначено у витязі на нерухоме майно БТІ. Чи може бути такий договір іпотеки визнаний у судовому порядку недійсним з підстави, що на території підприємства є будівлі, які не належать підприємству і на які не оформлене право власності. Які можливі податкові наслідки можуть виникнути у підприємства у зв’язку із визнанням договору недійсним у судовому порядку? Читати повністю →

СИТУАЦІЯ

Підприємство укладає договір міни земельних ділянок з доплатою. Які податкові наслідки такої операції? Читати повністю →

Підприємство — платник єдиного податку третьої групи, основним і єдиним видом діяльності якого є надання в оренду та експлуатацію власного нерухомого майна, здає в оренду під офіси та склади будівлю. Земельна ділянка під будівлею внесена до Державного земельного кадастру, однак право власності чи користування нею не оформлено. Чи повинне підприємство платити земельний податок за ділянку під належною йому будівлею?

Одразу зазначимо, що в цьому випадку підприємство не зобов’язане сплачувати земельний податок за земельну ділянку під належною йому будівлею з двох підстав. Читати повністю →

12 жовтня 2013 року є важливою датою для системи обліку прав власності та системи укладання і виконання договорів щодо цінних паперів, оскільки саме з цієї дати в повному обсязі набув чинності Закон про депозитарну систему , який докорінно змінив правовідносини в цій сфері . Про суттєвість та фундаментальність змін свідчить хоча б той факт, що майже половина Закону про депозитарну систему складається із положень, які змінюють існуючі до вказаної дати законодавчі норми. Крім того, цілою низкою статей цього Закону передбачається прийняття НКЦПФР більше десятка нормативно-правових актів, якими регулюватимуться окремі питання функціонування оновленої депозитарної системи України.
В чому суть нововведень для професійних учасників депозитарної системи, емітентів, власників емісійних цінних паперів та інших задіяних в «ціннопаперовій» круговерті осіб поговоримо в цій статті. Читати повністю →

Встановлення додаткових обмежень чи зобов’язань мало кому подобається, а тому на кожен новий законодавчий обов’язок ті, відносно кого такий обов’язок встановлено, зазвичай, одразу ж реагують запитанням: «А що мені буде за його невиконання?»
Розуміючи це, більшість розробників нормативно-правових актів при покладанні на суб’єктів нових зобов’язань одночасно визначають відповідальність (негативні правові наслідки) за їх невиконання. Ті ж із суб’єктів нормотворення, які не роблять це одразу, роблять пізніше, бо наглядно бачать мізерність відсотку осіб, які виконують обов’язок без визначення покарання за його недотримання. Читати повністю →

Початок кожного нового року асоціюється у більшості із нас із позитивними змінами та якісно новим етапом життя. В правовій сфері такі асоціації стають реальністю, адже тоді набувають чинності нормативно-правові акти, які держава позиціонує як такі, що запроваджують нові та вдосконалюють існуючі механізми правового регулювання тих чи інших відносин.
Не став винятком і поточний 2013 рік – в січні цього року вступили в силу 52 нові закони, 36 актів КМУ та десятки нормативних документів інших державних органів. В цій статті проаналізуємо ті з них, які стосуються новацій в сфері розміщення (видачі) та обігу цінних паперів. Про розширення кола фінансових інструментів шляхом запровадження фінансових векселів говорити не будемо – таким цінним паперам присвячений окремий матеріал . Читати повністю →

Черговим кроком ДКЦПФР по вдосконаленню законодавства про регулювання ринку цінних паперів стала розробка та затвердження нового порядку реєстрації випуску акцій при заснуванні акціонерних товариств (далі – АТ), який закріплено в Положенні № 1639, що набрало чинності 13.04.2010 року. Положення № 1639 прийшло на зміну порівняно новому Положенню № 487, окремі норми якого залишено в силі до 01.05.2011 року. Про розмежування дії двох вказаних нормативно-правових актів, новели Положення № 1639 та їх можливий позитивний чи негативний вплив на засновників при здійсненні ними реєстрації випуску акцій при заснуванні АТ і поговоримо далі. Читати повністю →

За пам’яті автора, кожний Закон про Держбюджет на відповідний рік містив неоднозначні, суперечливі та навіть скандальні положення, що викликали жваве обговорення та здебільшого справедливу критику як правників-теоретиків, так і практикуючих юристів. Головною метою закріплення таких положень, на нашу думку, було якомога швидше та повніше наповнити державну казну, хай навіть шляхом нехтування буквою та духом закону. Читати повністю →

Нещодавно газета «Бухгалтерія» вже публікувала консультацію на тему переведення акцій із документарної в бездокументарну форму, тобто дематеріалізації акцій. В цій консультації містились рекомендації щодо виконання акціонерними товариствами (далі – АТ) деяких дій, які дозволять їм підготуватися до проведення процедури дематеріалізації. Ті товариства, що виконали ці підготовчі дії успішно, можуть розпочинати власне процедуру дематеріалізації. Про тонкощі такої процедури і поговоримо. Читати повністю →