Вирощування урожаю для замовника: обираємо вид договору

Опубліковано: журнал «Головбух», № 17/2016 (976) с. 17

 СИТУАЦІЯ

Сільськогосподарському підприємству (підприємство А) замовник (підприємство Б) передає для вирощування продукції саджанці, які залишаються власністю замовника до кінця циклу вирощування. Готова вирощена продукція також обов’язково має бути власністю замовника і передана йому під час збору врожаю. Яким видом договору регулюються такі відносини між замовником і виконавцем робіт? Як цим підприємствам обліковувати матеріали і продукцію?

РІШЕННЯ

Відносини між замовником та сільськогосподарським підприємством можуть бути врегульовані різними шляхами. Насамперед — у договорі виконання робіт (підряду) та у договорі про спільну діяльність. Розглянемо ці два варіанти детальніше.

Сільськогосподарський підряд

правова природа

За договором підряду підприємство А зобов’язуватиметься на свій ризик виконати закінчений цикл сільськогосподарських робіт з вирощування багаторічних насаджень: підготовки й оброблення ґрунту, внесення добрив, вирощування культури, збирання врожаю тощо, а підприємство Б зобов’язуватиметься прийняти та оплатити виконані роботи.

Законодавче регулювання відносин підряду здійснюється на підставі глави 61 Цивільного кодексу України (ЦК).

Водночас, оскільки договір сільськогосподарського підряду в ситуації, що розглядається, укладатиметься між юридичними особами — суб’єктами господарювання, то на такі відносини поширюватиметься і дія Господарського кодексу України (ГК).

істотні умови

У цьому випадку при укладенні договору підряду сторони згідно із частиною 3 статті 180 ГК мають погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у такому договорі мають визначати найменування (види) та кількість робіт, а також вимоги до їх якості.

Ціна у договорі підряду може бути чітко визначеною (фіксованою) або сторони можуть погодити способи її визначення (ч. 1 ст. 843 ЦК). Тобто законодавство не зобов’язує сторін договору сільськогосподарського підряду описувати вартість усіх робіт (кожного виду) із вирощування продукції. Однак за потреби сторони можуть домовитися про визначення ціни всіх робіт за видами (етапами) у кошторисі. У такому випадку їм слід керуватись статтею 844 ЦК.

За замовчуванням замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну лише після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належно і в погоджений строк або, за згодою замовника, — достроково. Підрядник має право вимагати виплатити йому аванс лише у випадку та в розмірі, установлені в договорі.

Строки виконання роботи або її окремих етапів мають бути установлюються у договорі підряду. Однак якщо цього не встановлено, підприємство А зобов’язане виконати роботу, а підприємство Б має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов’язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 ЦК).

Також оскільки продукція вирощуватиметься із саджанців підприємства Б (тобто із матеріалів замовника), то підприємство А відповідає за неправильне використання саджанців та зобов’язане надати підприємству Б звіт про їх використання, а також повернути їх залишок. Тому сторони в договорі підряду відповідно до частини 2 статті 840 ЦК мають установити норми витрат саджанців, строки повернення їх залишків та основних відходів, а також відповідальність підприємства А за невиконання або неналежне виконання таких обов’язків. При цьому підприємство А відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками саджанців, наданих підприємством Б, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу. Крім того, підприємство А зобов’язане вживати усіх заходів щодо збереження саджанців, переданих йому підприємством Б, та відповідає за їх втрату або пошкодження (ст. 841 ЦК).

Окрім обов’язку підрядника надати звіт про використання переданого замовником матеріалу, законодавство України не передбачає інших спеціальних умов щодо звітування підрядником про хід виконання робіт перед замовником за договором сільськогосподарського підряду. Тому сторони у договорі можуть урегулювати порядок, строки, форму такого звіту та інші питання на власний розсуд. При цьому відповідно до частини 1 статті 849 ЦК підприємство Б має право у будь-який час перевірити хід і якість виконання роботи за договором, не втручаючись при цьому у діяльність підприємства А. Порядок прийняття робіт за договором підряду передбачений статтею 853 ЦК.

 особливості обліку

Відповідно до підпункту 209.15.5 Податкового кодексу України (ПК) виробництво продукції на давальницьких умовах із сировини, яка вирощується безпосередньо платником податку, — це операція з постачання сільськогосподарської сировини замовником (власником) виробникові (переробникові) та прийняття останнім для переробки (обробки, збагачення чи використання) на готову продукцію на виробничих потужностях такого виробника (переробника) за відповідну плату без отримання права власності на таку продукцію.

Тобто, і саджанці, і зібраний в майбутньому врожай протягом всього часу є власністю підприємства Б. Виконавець — підприємство А отримує лише певну винагороду за виконані роботи.

Відповідно до П(С)БО 30 «Біологічні активи» саджанці відносяться до «додаткових біологічних активів». Для обліку в підприємства Б саджанців (які відповідають умовам запитання) передбачено субрахунок 211 «Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю». За дебетом цього субрахунку відображається надходження поточних біологічних активів, за кредитом — їх вибуття унаслідок передачі нa переробку, продаж, безоплатної передачі тощо. Тобто такі саджанці є звичайними запасами, облік яких передбачений в П(С)БО 9 «Запаси».

В обліку підприємств описані вище операції матимуть таке відображення:

Зміст господарської операції Д-т К-т
Облік у замовника (підприємство Б)
1 Передано сировину (саджанці) для переробки 206 211
2 Оплачено послуги з переробки давальницької сировини 631 311
3 Віднесено на собівартість готової продукції вартість сировини 28 206
4 Відображено витрати з послуг з переробки давальницької сировини в складі собівартості отриманої продукції 28 631
Облік у підрядника (підприємство А)
1 Отриманодавальницькусировину (саджанці) від замовника Облік на позабалансовомусубрахунку

022 «Матеріали, прийняті для переробки»

2 Відображено витрати, пов’язані з переробкою давальницької сировини 23 20, 65, 66
3 Надано послуги з переробки давальницької сировини згідно з оформленим актом приймання-здачі виконаних робіт 361 703
4 Надійшла плата від замовника за послуги з переробки згідно 311 361
5 Списано вартість переробленої давальницької сировини Облік на позабалансовому субрахунку

022 «Матеріали, прийняті для переробки»

6 Відображено собівартість наданих послуг 903 23
7 Списано доходи та витрати на фінансові результати 791

703

903

791

Договір про спільну діяльність

правова природа

Іншим можливим варіантом може бути укладення між підприємствами договору про спільну діяльність без створення юридичної особи на основі об’єднання вкладів учасників (просте товариство) відповідно до глави 77 ЦК.

Внеском підприємства А у спільну діяльність за таким договором будуть добрива, засоби захисту рослин, інші матеріальні цінності (ресурси), а також професійні та інші знання, навички та вміння, необхідні для забезпечення виконання циклу робіт щодо вирощування багаторічних насаджень. Внеском підприємства Б у спільну діяльність буде матеріал для вирощування — саджанці багаторічних рослин.

За загальним правилом, унесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників (стаття 1134 ЦК).

Однак зазначена стаття дає змогу сторонам врегулювати в договорі це питання по-іншому. Тому для того, щоб підприємству Б зберегти право власності на саджанці, в договорі простого товариства слід однозначно прописати, що саджанці передаються у спільну діяльність для вирощування, але залишаються особистою приватною власністю підприємства Б до кінця циклу вирощування.

 істотні умови

Предметом договору простого товариства буде спільне вирощування багаторічних насаджень. Інші істотні умови такого договору визначені в статті 1131 ЦК (координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та ін.).

Так, за наведених умов, в договорі простого товариства доцільно закріпити таке:

  • готова вирощена продукція є власністю підприємства Б і передається йому під час збору врожаю з подальшим експортом. Із прибутку, одержаного підприємством Б від реалізації готової продукції, певна фіксована сума (яка наперед була погоджена сторонами), передається підприємству А, решта залишається підприємству Б. Іншим варіантом розподілу прибутку від спільної діяльності може бути передача підприємству А готової продукції на суму, наперед погоджену сторонами;
  • облік результатів спільної діяльності ведеться підприємством Б (або підприємством А) окремо від обліку господарських результатів такого підприємства;
  • повноваження із ведення спільних справ (тобто укладення та виконання договорів) покладається на підприємство А, яке вправі здійснювати такі повноваження на підставі договору без отримання спеціальних документів від підприємства Б (зокрема, довіреності);
  • відшкодування витрат і збитків, пов’язаних із виконанням закінченого циклу сільськогосподарських робіт з вирощування багаторічних насаджень, несе підприємство А; відшкодування витрат і збитків, пов’язаних із наявністю/якістю посадкового матеріалу (саджанців) несе підприємство Б.

 особливості обліку

Бухгалтерський облік спільної діяльності здійснюється одним із учасників, визначеним в договорі про спільну діяльність, який при цьому має керуватися Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку спільної діяльності без створення юридичної особи,затвердженими наказом МФУ від 30.12.2011 № 1873, а також П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції».

Відповідно до П(С)БО № 12 учасник, який веде облік спільної діяльності, набуває статусу оператора спільної діяльності. Він веде бухгалтерський облік спільної діяльності без створення юридичної особи окремо від результатів власної господарської діяльності і складає окремий баланс та відповідні форми фінансової звітності спільної діяльності без створення юридичної особи. При цьому витрати, понесені учасником для провадження власної та спільної діяльності, розподіляються між спільною і власною діяльністю пропорційно обраній базі (виготовленій продукції, годинам праці, заробітній платі, обсягу діяльності, прямим витратам тощо).

Водночас, згідно із пунктом 19 ПСБО № 12 кожний учасник спільної діяльності без створення юридичної особи відображає у своїх облікових регістрах (на окремих рахунках аналітичного обліку) і у фінансовій звітності:

  • активи, задіяні у спільній діяльності, які він контролює, або свою частку у спільно контрольованих активах;
  • зобов’язання, які він узяв для провадження цієї діяльності;
  • свою частку в будь-яких зобов’язаннях, узятих разом з іншими учасниками щодо цієї діяльності;
  • дохід або витрати, набуті в процесі спільної діяльності.

Ураховуючи ці умови, для обліку внесків у спільну діяльність підприємствам доцільно використовувати субрахунок 183 «Інша дебіторська заборгованість». Поточні розрахунки між учасником та спільною діяльністю слід відображати на субрахунках 3772 «Розрахунки по спільній діяльності» та 6852 «Розрахунки по спільній діяльності» окремо від обліку розрахунків за внесками до спільної діяльності. Отримані як внесок активи оператору спільної діяльності слід відображати за дебетом відповідних рахунків з обліку активів та кредитом субрахунку 551 «Довгострокові вклади до спільної діяльності».

взяття на облік договору про спільну діяльність

Взяття на облік договору про спільну діяльність — взяття на облік самого учасника такого договору як платника податків, відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.

Згідно з пунктом 1.7 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588 (далі — Порядок № 1588), такий відповідальний учасник називається уповноваженою особою.

Документи, які подає уповноважена особа для взяття на облік договору про спільну діяльність, наведені в пункті 4.6 Порядку № 1588.

Договір про спільну діяльність знімають з обліку в контролюючих органах після його припинення, розірвання, закінчення строку дії чи після досягнення мети, для якої він був укладений, визнання його недійсним у судовому порядку, а також у разі анулювання реєстрації платником ПДВ за умови відсутності грошових зобов’язань і податкового боргу або після їх погашення (п. 11.34 Порядку № 1588).


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


One thought on “Вирощування урожаю для замовника: обираємо вид договору

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *