Опубліковано: АгроПро № 22 від 15.11.2019 с. 16-18

Питання незахищеності платника податків від зловживань з боку працівників податкової служби є завжди актуальним. Здійснюючи господарську діяльність, платники податків неминуче стикаються з перевірками, запитами та іншими способами податкового контролю. Проте, не завжди дії посадових осіб контролюючих органів здійснюються в межах правового поля. Читати повністю →

Опубліковано: AgroUA № 09 за вересень 2019 року

Цикл виробництва сільгосппродукції є досить тривалим. Саме тому при встановленні договірних відносин щодо користування землею сторони передбачають такий строк дії договору, який би дав можливість орендареві зібрати врожай (як правило, кінцевий термін дії договору визначають в останній день осені чи взагалі у останній день року). Читати повністю →

Опубліковано: AgroUA № 11 за листопад 2019 року

 На початку наступного року виповнюється шістнадцять років, як в українському правовому полі з’явився інститут емфітевзису, адже вперше загальні положення про нього були закріплені в ЦКУ[1], який почав діяти з 01 січня 2004 року. В основному земельному законі – ЗКУ[2] (або «земельній Конституції», як пафосно називають його деякі українські науковці) емфітевзис «прописався» лише в червні 2007 року. Однак лише в останні роки назва «емфітевзис» перестала лякати власників сільгоспземель і вони охочіше стали укладати відповідні договори. До цього більше ніж десятиліття емфітевзис залишався екзотичним продуктом в сфері земельних правовідносин, і його застосовували вкрай рідко, надаючи перевагу такій звичній оренді. Чи виправданий такий підхід, та які переваги має емфітевзис – про це далі.

Читати повністю →

Опубліковано: журнал Довідник економіста № 10 жовтень 2019

Оренда землі є специфічним правовим інститутом, який має багато аспектів та нюансів. Це підтверджує і численна судова практика щодо тих чи тих питань орендних земельних відносин. Своєю чергою, левова частка таких спорів стосується припинення договорів оренди землі. Отже, які особливості та який вектор судової практики є актуальним на сьогоднішній день?

Читати повністю →

Опубліковано: Землевпорядний вісник № 9/2019, стор. 35-41

Відсутність у користувача правовстановлюючих документів на земельну ділянку доволі поширене явище в наш час. Однак в одних випадках таке користування земельною ділянкою визнається законодавством самовільним її зайняттям, в інших – трактується правозастосовчими органами як правомірне. Тож сьогодні йтиметься про нюанси користування неоформленою землею.

Читати повністю →

Опубліковано: AgroUA № 8 за серпень 2019 рік, стор. 6-7.

Кожен із господарюючих суб’єктів здійснює свою діяльність у власних інтересах, бажаючи досягти певного корисного для себе ефекту. Та іноді власних потужностей недостатньо, а придбавати їх економічно недоцільно або вимагає значних часових затрат. Саме тоді виникає необхідність об’єднати активи з іншим суб’єктом господарювання та досягти спільної мети в оптимальному для сторін співвідношенні. Ідеальним інструментом для юридичного врегулювання таких відносин є договір про спільну діяльність без створення юридичної особи на основі об’єднання вкладів учасників (просте товариство).

Читати повністю →

Опубліковано: БухгалтеріяUA  № 6 червень 2019 р.– стор. 67 – 72.

Нормативна база:

ЦКУ

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.

ЗКУ

Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III.

Закон про оренду землі

Закон України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV.

Кожен із господарюючих суб’єктів здійснює свою діяльність у власних інтересах, бажаючи досягти певного корисного для себе ефекту. Коли інтереси двох (або більше) суб’єктів господарювання можуть бути взаємно задоволеними в оптимальному для них співвідношенні, сторони укладають договір, в якому прописують умови такого взаємовигідного співробітництва. У такому разі сторони вочевидь розраховують на те, що договір припиниться внаслідок належного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань по закінченню строку, на який його було укладено. Читати повністю →

Опубліковано: журнал AgroUA № 2 за лютий 2019 року, стор. 38-42.

Навіть побіжний аналіз земельних судових спорів у сільському господарстві надає змогу впевнитися у тому, що серед законодавчих норм лідером з виникнення конфліктних ситуацій є ст.33 Закону про оренди землі. За 2018 рік лише Верховним Судом було розглянуто сотні справ у спорах щодо процедури поновлення договору оренди землі, яка врегульована вказаною статтею. Така кількість судових проваджень зумовлена, насамперед, вкрай невдалими, неоднозначними та подекуди суперечливими формулюваннями різних частин цієї статті. Декілька спроб законодавця кардинально змінити окремі її положення не виправили ситуацію: судових спорів з цього питання не меншає. В чому ж саме полягають труднощі та нюанси застосування процедури поновлення договору оренди сільгоспземлі, і як на сьогоднішній день суди вирішують закладені у ст.33 Закону про оренди землі протиріччя – ось основні питання, які досліджуватимемо нижче. Читати повністю →

Опубліковано: журнал «Головбух», № 17 (1024) від 05.05.2017 р.

 Аналіз судової практики — обов’язкова складова розв’язання будь-якої правової задачі, адже знайдене рішення має витримати випробування судовим провадженням. Якщо судова практика складається на користь позиції юриста, нею треба скористатись для додаткового підтвердження своїх аргументів. Інакше юристові варто підготувати контраргументи, аби негативну судову практику «зламати». Але в обох випадках поточну позицію суду потрібно знати. Ми зупинимось на основних правових позиціях Верховного Суду України, висловлених у спорах щодо плати за землю.
Читати повністю →

Опубліковано: газета «Бухгалтерія», № 50 (1193) від 14.12.2015 р., с. 63-65