Опубліковано: Баланс-Агро № 12 від 21.03.2023

Закон від 19.10.2022 № 2698-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» (далі – Закон № 2698) суттєво змінив умови викупу без проведення земельних торгів земельних ділянок із так званими рудиментарними правами, тобто ділянок, які особи могли набувати за попереднім законодавством, однак не мають права набувати на сьогодні. Здебільшого ця процедура стосується фермерських земель, які надавалися засновникам фермерських господарств (далі – ФГ) на праві постійного користування для створення таких ФГ як юридичних осіб. Читати повністю →

Опубліковано: Баланс-Агро № 51 від 20.12.2022

Використання землі на правовому титулі «оренда землі» є правом виключного, строкового, оплатного первинного або вторинного (суборенда) землекористування.

Традиційно оренда вважається зобов’язальним правом, проте договірна форма використання земель є досить «гнучкою», оскільки створює для сторін умови для максимальної реалізації своїх прав. Читати повністю →

Опубліковано: Баланс-Агро № 44 від 01.11.2022

26 вересня на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» від 12.05.2022 № 2255-IX набрали чинності зміни до ч. 3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV (надалі – Закон № 161) щодо умов розірвання договорів оренди/суборенди сільгоспземель.

Приводом для унесення цих змін стали непоодинокі випадки, коли керівник агропідприємства, за відсутності в статуті обмежень своїх повноважень, самостійно чи у змові з рейдерами розривав договори, предметом яких були орендовані агропідприємством сільгоспземлі, після чого земельні ділянки передавались у користування іншій особі, підконтрольній рейдерам або керівнику. Такі дії вчинялись без відома та, тим більше, згоди учасників/членів юрособи та всупереч її інтересам. Читати повністю →

Опубліковано: Баланс-Агро № 44 від 01.11.2022

Цьогоріч внаслідок блокування портів росією аграрії були змушені шукати інші логістичні рішення при експорті сільгосппродукції. Більшість із них надала перевагу перевезенню автотранспортом. При такому вирішенні питання нерезиденти-покупці зазвичай наполягають на тому, щоб закріпленим у зовнішньоекономічному договорі моментом переходу права власності на зерно було дата його відвантаження на складі покупця (тобто, за межами території України). Втілюючи у життя цей сценарій, багато експортерів стикнулись із тим, що при прийманні-передачі зерна його кількість (вага) відрізняється від тієї, що перетнула кордон України та зазначена у супровідній документації (зокрема, у митній декларації). При цьому непоодинокими були випадки, коли маса зерна при прийманні-передачі виявилась більшою, ніж при завантаженні та перетині кордону.

У цій статті проаналізуємо, які відхилення по кількості сільгосппродукції можна передбачити контрактом без коригування супровідних та інших документів, а також що робити у випадках, коли втрати/надлишки є наднормативними. Читати повністю →

Опубліковано: Баланс № 38 від 20.09.2022

Пандемія COVID-19 та пов’язаний із ним карантин, а тепер і повномасштабне вторгнення росії зумовлюють неабиякий ажіотаж навколо теми електронного документообігу (надалі – ЕДО) між сторонами господарського договору. Незважаючи на велику кількість аналітичних матеріалів, роз’яснень та індивідуальних податкових консультацій контролюючих органів, у господарюючих суб’єктів все ще залишається багато запитань у цій сфері. Відповімо на найрозповсюдженіші із них. Читати повністю →

Опубліковано: АгроПро, № 07/2023 від 14.07.2023

Приводом для написання цієї статті стало звернення до редакції херсонського підприємства, яке користувалось приміщенням за договором позики. Це приміщення було спалене внаслідок воєнних дій, але його можна відремонтувати. У зв’язку з цим перед підприємством постала низка питань:

• Які дії воно має вчинити?
• Чи можна підприємству ремонтувати приміщення, якщо воно планує використовувати його надалі?
• Чи має право фізособа-власник подати повідомлення в Дію для подальшого отримання репарацій?
• Якщо підприємство хоче повернути власнику приміщення, то чи зобов’язане воно його відремонтувати, адже за договором позики підприємство має повернути приміщення у стані не гіршому, ніж отримало?

Тож далі проаналізуємо цю ситуацію. Читати повністю →

Опубліковано: АгроПро, № 03/2023 від 28.03.2023

Наразі більшість (якщо не всі) невитребувані паї перебувають в оренді у сільгоспвиробників. Нагадаємо, якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформлять право власності на земельну ділянку, то він вважатиметься таким, що відмовився від одержання земельної ділянки (ч. 4 ст. 13 Закону України від 05.06.2003 № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», далі – Закон № 899).

І хоча до цієї дати трохи більше ніж півтора роки у орендарів виникають запитання:

• договори оренди автоматично припиняються зі вказаної дати, чи продовжуватимуть діяти?
• якщо другий варіант, то до якого часу і в якому вигляді?

Нумо розбиратися. Читати повністю →

Опубліковано: АгроПро, № 02/2023 від 28.02.2023

Цикл виробництва сільгосппродукції є досить тривалим. Саме тому при встановленні договірних відносин щодо користування землею сторонам доцільно передбачати такий строк дії договору, який би дав можливість орендареві зібрати врожай (як правило, кінцевий термін дії договору визначають в останній день року чи, принаймні, у останній день осені).

Проте не всі договори містять такі положення, або договір припиняється достроково, чи визнається недійсним у судовому порядку тощо. І якщо  орендар  таку орендовану земельну ділянку обробив та висадив сільгоспкультуру, а урожай не зібрав, то він стикається з необхідністю відстоювати своє право на урожай або поверненням вкладених коштів. Чи дійсно є загроза? Будемо розбиратись. Читати повністю →

Опубліковано: АгроПро, № 01/2023 від 30.01.2023

Рано чи пізно кожний аграрій стикається із необхідністю виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) щодо стягнення коштів за виконавчими документами. Йдеться про стягнення  з доходів боржника, який має трудові чи інші правовідносини із сільгосппідприємством (його працівника, орендодавця, особи, яка виконує роботу чи надає послуги за цивільно-правовими договорами тощо)

Тому далі з’ясуємо

• особливості стягнення коштів за виконавчими документами в умовах воєнного стану;
• особливості виконання різних виконавчих документів;
• як визначити суму стягнення;
• чи є обмеження зі стягуваних сум;
• що робити, якщо на одну людину видано декілька виконавчих документів та ін.

Читати повністю →

Опубліковано: АгроПро, № 12/2022 від 15.12.2022

Яке агропідприємство не вступало у кредитні відносини? Напевно, жодне, адже через сезонність отримання прибутку в агросфері сільгоспвиробники завжди мали потребу в залученні стороннього капіталу. Війна торкнулась всіх сфер діяльності в Україні. Тому аграрії поряд із фіксуванням збитків через незібрану сільгосппродукцію, боротьбою з податківцями щодо блокування реєстрації податкових накладних, клопотами з реєстрацією своїх речових прав на землю вимушені також перейматись відносинами із, здавалося б, надійними партнерами – банками. Які правові зміни відбулись у цій сфері та чи допоможуть вони сільгоспвиробникам не зазнати ще більших збитків – розглянемо далі. Читати повністю →