Реорганізація і речові права на землю: чи необхідне переоформлення?

Опубліковано: БухгалтеріяUA № 6 червень 2019 р.– стор. 26-30.

У розділі ІІІ ЗКУ передбачено, що особа може набути земельну ділянку на праві власності або користування (в оренду, постійне користування, на умовах емфітевзису, суперфіцію, на праві земельного сервітуту).

Усі вказані інститути відповідно до Закону про держреєстрацію прав є речовими правами на земельну ділянку. Разом із тим, лише стосовно земельного сервітуту існує законодавча норма, згідно із якою він не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам (ч.2 ст.101 ЗКУ). Всі інші речові права на земельну ділянку мають переходити у процесі реорганізації юридичної особи до її правонаступників. Нижче йтиметься про нюанси такого переходу, а також про дії, які необхідно вчинити правонаступнику задля переоформлення на себе речових прав на землю. Читати повністю

Добування підземних вод для власної господарської діяльності: чи обов’язкові МСФЗ?

Опубліковано: журнал Головбух 5 (1108) від 01.02.2019.

Цей матеріал з’явився як відповідь на наступне запитання нашого читача: «В квітні 2018 року Підприємство отримало дозвіл на спеціальне водокористування підземними водами на виробничі та санітарно-гігієнічні цілі. Свердловина знаходиться на території виробничої ділянки. Підприємства. Вода використовується виключно при виробництві бетонних сумішей. Підприємство воду не продає, не відчужує ні населенню, ні господарським підприємствам (за видами діяльності Підприємство не має КВЕДу по реалізації води). Чи потрапляє Підприємство під дію Закону № 996-ХІV від 16.07.1999, а саме – в перелік підприємств, які з 2018 року зобов’язані подавати фінансову звітність за Міжнародними стандартами, як підприємства, що видобувають надра (підземні води) державного значення?».

Читати повністю

Власник земельної ділянки – іноземець: що з правом власності?

Опубліковано: AgroUA № 5 за травень 2019 рік, стор. 4-5.

Запитання: фізособа – громадянин України у 2009 році отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку. Ця земельна ділянка була передана в оренду сільгосппідприємству. Пізніше ця фізособа виїхала з України до Росії (2010 рік) і отримала громадянство Росії.

Чи має право вона укладати новий договір оренди (попередній договір закінчився), маючи при цьому громадянство іншої країни?

Читати повністю

Арешт урожаю: підстави, процедура, наслідки для сторін

Опубліковано: «АгроUA» № 4 за квітень 2019 рік, стор.  7-8.

Арешт майна може бути останньою надією врятувати свій врожай від зазіхань ласих до чужого, як це трапилось у резонансній справі на Харківщині[1].

З іншого боку, сільське господарство – дуже ризикована діяльність, адже отримання гарного врожаю залежить від багатьох факторів. При цьому реалії українського аграрія полягають у тому, що відібрати врожай можуть не лише повінь, посуха чи мороз, а й владні інституції. Одним із дієвих механізмів останніх є арешт майна, який може використовуватися у цивільному (господарському), кримінальному процесах, а також на стадії примусового виконання рішення. Тож особі, урожай якої арештовано, насамперед треба визначитися, за якою процедурою його накладено, аби розуміти алгоритм подальших дій.

Сьогодні ми розповімо, які особливості цієї процедури у кожному із перелічених вище випадків, як захищатися від недобросовісного обмеження прав власника щодо розпорядження вирощеним урожаєм або як використати цей інститут для захисту своїх прав. Читати повністю

Продаж частки у статутному капіталі фермерського господарства

Опубліковано: AgroUA № 3 за березень 2019 року, стор. 8-9.

У статті щодо продажу фермерського господарства як цілісного майнового комплексу (див. АгроUA № 2) наголошувалось, що такий варіант на практиці викликає багато запитань та труднощів: від визначення особи-продавця до нюансів державної реєстрації статуту ФГ. Там же було анонсовано висвітлення у нашому виданні альтернативного шляху продажу ФГ – відчуження частки у його статутному капіталі. Які особливості такого варіанту та які етапи сторони мають подолати – про це читайте нижче. Читати повністю

Поновити неможливо припинити, або Горезвісна 33 стаття

Опубліковано: журнал AgroUA № 2 за лютий 2019 року, стор. 38-42.

Навіть побіжний аналіз земельних судових спорів у сільському господарстві надає змогу впевнитися у тому, що серед законодавчих норм лідером з виникнення конфліктних ситуацій є ст.33 Закону про оренди землі. За 2018 рік лише Верховним Судом було розглянуто сотні справ у спорах щодо процедури поновлення договору оренди землі, яка врегульована вказаною статтею. Така кількість судових проваджень зумовлена, насамперед, вкрай невдалими, неоднозначними та подекуди суперечливими формулюваннями різних частин цієї статті. Декілька спроб законодавця кардинально змінити окремі її положення не виправили ситуацію: судових спорів з цього питання не меншає. В чому ж саме полягають труднощі та нюанси застосування процедури поновлення договору оренди сільгоспземлі, і як на сьогоднішній день суди вирішують закладені у ст.33 Закону про оренди землі протиріччя – ось основні питання, які досліджуватимемо нижче. Читати повністю

Продаж фермерського господарства як цілісного майнового комплексу

Опубліковано: журнал AgroUA № 2 за лютий 2019 року, стор. 32-38.

Доволі часто виникає потреба у відчуженні сільськогосподарського бізнесу – всіх виробничих потужностей сільгосппідприємства, в т.ч. і земельних ділянок сільгосппризначення як основного засобу виробництва у агропромисловому комплексі.

Оскільки значний масив оброблюваного наразі земельного фонду знаходиться у володінні та користуванні фермерських господарств (ФГ), то саме їхній бізнес найчастіше цікавить інвесторів.

Разом із тим, нормативне регулювання діяльності ФГ у нашій країні вкрай суперечливе та поверхове. І це при тому, що ФГ визнаються законодавцем прогресивною формою підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України! Читати повністю

Форс-мажорні обставини у сільському господарстві: юридичні аспекти

Опубліковано: AgroUA № 1 за січень 2019 рік, стор. 36-42

Сільське господарство було і залишається діяльністю із високим ступенем ризику втрати вкладених інвестицій. І левова частка такого ступеню зумовлена нестабільністю та непередбачуваністю погодних умов, від яких дуже залежить кількість та якість вирощеної сільгосппродукції. Окрім того, анексія Криму, АТО та введення воєнного стану у 10 областях України та внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії теж відносяться до обставин, які можуть зумовити неможливість виконання договірних зобов’язань у агропромисловому комплексі.

Тому тема форс-мажору як підстави звільнення від відповідальності за невиконання договірних зобов’язань є вкрай актуальною для сільгоспвиробників. Зокрема, потрібно чітко розуміти, що визнається форс-мажором, як правильно відобразити застереження про нього у договорі, чим підтвердити факт існування обставин непереборної сили, які наслідки має форс-мажор… Цим та іншим юридичним аспектам форс-мажору присвячений нижчевикладений матеріал. Читати повністю

Шляхи спадкування фермерського господарства

Опубліковано:  журнал «АгроPRO» № 5 за березень 2019 рік, с.16-21.

 Спадкування – це тема, в якій існує чимало нюансів, де орієнтуються лише окремі фахівці. В ній багато колізій, стосовно яких ведуться перманентні суперечки, в тому числі і в судових інстанціях. Сьогоднішній матеріал присвячений одному із таких питань, а саме:

 – як успадкувати фермерське господарство (далі – ФГ),

– яка юридична доля земель господарства,

– земель, переданих засновнику– спадкодавцю у постійне користування для створення ФГ. Читати повністю