Земля у статутний капітал: процедура та наслідки

Опубліковано: АгроПро, 2021

Вклад до статутного капіталу: чия власність?

Підприємством є самостійний суб’єкт господарювання, створений особами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, торговельної, іншої господарської діяльності (ст. 62 Господарського кодексу України, далі – ГКУ). Фермерські господарства (далі – ФГ) також є підприємствами у розумінні ГКУ, оскільки вони є формою підприємницької діяльності громадян (ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-IV, далі – Закон № 973).

Майно підприємства (у тому числі ФГ) становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства (ст. 66 –ГКУ, ст. 19 Закону № 973). Джерелами формування майна підприємства єгрошові, нематеріальні та матеріальні внески засновників.

Матеріальним внеском (матеріальними цінностями) засновника до статутного фонду юридичної особи може бути земельна ділянка (пп. «б» ч. 1 ст. 82 Земельного кодексу України, далі – ЗКУ).

Таким чином, земельна ділянка може бути внесена засновником підприємства до статутного капіталу. Така передача є її відчуженням, в результаті чого відбувається заміна власника цієї ділянки: підприємство набуває статусу власника такої земельної ділянки.

Підприємству, як власнику, належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, у т.ч. отриманою земельною ділянкою. При цьому на зміст права власності не впливають ані місцезнаходження власника, ані місцезнаходження майна (в т.ч. земельної ділянки) (ст. 317 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ). Також законодавством встановлено, що власник (ст. 319 ЦКУ):

  • володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд;
  • має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону: продати чи відчужити в інший спосіб, передати в користування;
  • при здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства, а держава не втручається у здійснення ним права власності.

Отже, земельна ділянка, що була передана підприємству його засновником (членом) як вклад до статутного капіталу, дозволяє підприємству розпоряджатися нею (ділити і відчужувати) так само, як і іншими майном, набутим  у власність в інший спосіб.

 Чи діє заборона на відчуження землі на користь юридичних осіб

Як зазначено вище, внесення земельної ділянки до статутного капіталу підприємства є нічим іншим, як її відчуженням на користь юридичної особи.

А згідно з пп. «б» п. 15 Перехідних положень ЗКУ до 01.01.2024 р. забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до:

  • земель для ведення товарного сільгоспвиробництва;
  • земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства;
  • земельних часток (паїв).

Класифікатор видів цільового призначення земель (далі – КВЦПЗ) наразі викладений у додатку 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, який затверджений постановою КМУ від 17.10.2012 р. № 1051. Згідно із КВЦПЗ землі сільгосппризначення поділені на дев’ятнадцять видів (коди 01.01-01.19), це:

Таблиця 1

Код КВЦПЗ Назва Код КВЦПЗ Назва
01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 01.10 Для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства
01.02 Для ведення фермерського господарства 01.11 Для надання послуг у сільському господарстві
01.03 Для ведення особистого селянського господарства 01.12 Для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції
01.04 Для ведення підсобного сільського господарства 01.13 Для іншого сільськогосподарського призначення
01.05 Для індивідуального садівництва 01.14 Для цілей підрозділів 01.01-01.13 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду
01.06 Для колективного садівництва 01.15 Земельні ділянки запасу під сільськогосподарськими будівлями і дворами
01.07 Для городництва 01.16 Земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами
01.08 Для сінокосіння і випасання худоби 01.17 Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянами чи юридичними особами)
01.09 Для дослідних і навчальних цілей 01.18 Земельні ділянки загального користування, які використовуються як польові дороги, прогони
01.19 Земельні ділянки під громадськими сіножатями та громадськими пасовищами

Ураховуючи викладене  до 01.01.2024 р. заборонено передавати до статутного фонду підприємств  земельні ділянки з кодами 01.01,   01.03 (ті, які виділені в рахунок земельних часток (паїв)) та власне на земельні частки (паї).. Земельні ділянки з іншим КВЦПЗ можна вносити до статутного капіталу підприємства.

 Як оцінити вклад?

Що стосується ТОВ, то вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів засновників, у яких взяли участь всі засновники ТОВ (ч. 3 ст. 13 Закону України від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»). Якщо немає одностайної згоди засновників – можуть залучити незалежного оцінювача.

Що стосується ФГ, то Законом № 973 не передбачено, в якій формі здійснюється оцінка земельної ділянки членами ФГ. Як правило, оцінка визначається у порядку, передбаченому статутом ФГ (у зразку статуту, розробленому редакцією журналу «АгроPRO» для ФГ у якому декілька членів, пропонувалося оцінювати внески у порядку, передбаченому для ТОВ – ред.).

Що стосується приватних підприємств, то порядок грошової оцінки внеску засновника також має визначатися у статуті (теж саме стосується і ФГ де один засновник), про це йдеться у листі Держкомпідприємництва від 26.12.2007 р. № 9705.

Якщо:

  • засновник один, то він приймає розпорядження, у якому фіксує оціночну вартість внеску;
  • засновників декілька, то узгодження вартості внесків оформлюється протоколом загальних зборів засновників;
  • згоди щодо оцінки внесків не досягнуто у суб’єкта оціночної діяльності замовляється оцінка, яка оформлюється актом оцінки майна.

Вказані документи складаються в довільній формі, оскільки законодавством вимоги до їх форми не встановлені.

У протоколі (розпорядженні) засновників мають бути  вирішені питання про:

–      збільшення статутного капіталу;

–      внесення вкладу засновником (із визначенням їх розміру та виду) та розподіл між засновниками (членами) часток у статутному капіталі;

–      внесення змін до статуту шляхом затвердження його нової редакції, де вказати відомості про земельну ділянку, що вноситься до його статутного капіталу;

–      здійснення всіх необхідних заходів для державної реєстрації нової редакції статуту .

Нагадаємо, що справжність підписів засновників (членів ФГ) на рішенні про внесення змін до статуту та самому статуті засвідчується нотаріально (п. 6 та п. 9 ч. 1 ст. 15 Закону України від 15.05.2003р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»).

Як оформити передачу?

Передачу земельної ділянки до статутного капіталу ФГ оформлюють  актом приймання-передачі вкладу до статутного капіталу (лист Держкомпідприємництва від 16.11.2004 р. № 8022).

В акті приймання-передачі земельної ділянки варто відобразити:

– дату складання;

– ПІБ/найменування осіб, що беруть участь в прийманні-передачі земельної ділянки;

– індивідуальні характеристики земельної ділянки – кадастровий номер, площу, цільове призначення, місце розташування, реквізити правовстановлюючого документу на землю тощо;

– її вартість згідно із розпорядженням, протоколом чи актом оцінки.

Обов’язково слід простежити, щоб акт приймання-передачі містив, крім усього іншого, реквізити первинного документу, передбачені ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Акт приймання-передачі земельної ділянки до статутного капіталу з боку юридичної особи підписується його керівником або іншою уповноваженою зборами особою.

Державна реєстрація права власності

 Державній реєстрації прав підлягає, у т.ч., право власності на нерухоме майно, до якого відноситься і земельна ділянка (ст. 181, 334 ЦКУ, ст. 4 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», далі – Закон № 1952).

Право власності підприємства на земельну ділянку, внесену його засновником (членом) як вклад до статутного капіталу, виникає з моменту державної реєстрації такого права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – Держреєстр прав) (ст. 334 ЦКУ).

Перелік документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності встановлений ст. 27 Закону № 1952 не є вичерпним. Тому  підставою для такої реєстрації можуть бути й інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно, зокрема, акт приймання-передачі майна.

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджений постановою КМУ від 25.12.2015 р. № 1127 (далі – Порядок № 1127).

Для державної реєстрації права власності у зв’язку з внесенням майна до статутного  капіталу державному реєстратору подаються (п. 48 Порядку № 1127):

1) документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність підприємства (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Держреєстрі прав);

2) документ, що підтверджує факт передачі такого майна (акт приймання-передачі майна або інший документ);

3) письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності);

4) письмова згода суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільгосппризначення (орендаря) у випадках, передбачених законом.

Справжність підписів на акті приймання-передачі майна та на письмових згодах, вказаних у п. 2, п. 4 має бути засвідчена нотаріусом.

 

 


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *