Надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою на одну і ту ж ділянку декільком особам: остання судова практика

Опубліковано: Землевпорядний вісник № 6/2021

Суддівська братія продовжує вражати стабільністю. І стабільність ця виражається не у незмінності (або, хоча б, довготривалому існуванні) правової позиції з певного питання, як хотілось би більшості юристів-практиків. Стабільність у діяльності суддів проявляється, як це не парадоксально, у безперервній зміні правових позицій при застосуванні одних і тих же правових норм. Цей процес дуже нагадує відому дитячу іграшку, в якій за незмінних складових з кожним рухом обертового механізму виникає зовсім інший візерунок.

Такий собі «калейдоскоп» судових рішень можна спостерігати чи не з кожного питання, яке виникає у професійній діяльності юриста. Це повною мірою стосується і сфери надання органами розпорядження землею дозволу на розроблення документації із землеустрою двом різним особам на одну і ту ж земельну ділянку.

Надавати чи не надавати – ось у чому питання

Починаючи з 2018 року, одностайності у цих справах не було. Суди (у тому числі і Верховний Суд) розділились на два антагоністичних табори і у різних справах за аналогічних правовідносин займали дві діаметрально протилежні позиції. Полягають вони у наступному.

І. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не має правових підстав для надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку двом різним особам на одну і ту ж земельну ділянку.

Обґрунтовувалась ця позиція тим, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не гарантує особі прийняття відповідним органом рішення про надання земельної ділянки у власність чи користування. Проте надання дозволу дає особі правомірні, небезпідставні сподівання та очікування, що після розробки проекту землеустрою земельну ділянку їй може бути надано, якщо для цього не буде законних перешкод. Тож надання органом місцевого самоврядування дозволу на розробку проекту землеустрою двом окремим громадянам щодо однієї і тієї ж земельної ділянки, є таким, що суперечить вимогам землеустрою, та сприяє позбавлення одного з них можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру отримання у власність земельної ділянки.

ІІ. Орган державної влади чи місцевого самоврядування має правові підстави для надання двом особам дозволу на розроблення документації із землеустрою на одну і ту ж земельну ділянку, оскільки отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність/користування.

У цих справах суди виходили із того, що законодавством не визначено такого стану земельної ділянки як її перебування у стані «відведення» та не передбачає відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв’язку із наданням такого дозволу іншій особі. Тому заявники мають рівне право розробити проекти землеустрою, подальше затвердження яких відбувається із кінцевим визначенням особи, що отримає право власності або користування (оренду) на ділянку. Відтак, у органу розпорядження землею немає підстав вважати пріоритетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а відтак – і порушеного права позивача.

З огляду на існування вищевказаної виключної правової проблеми у застосуванні одних і тих же законодавчих норм, Верховний Суд ухвалою від 12.02.2020 передав справу № 688/2908/16-ц[1] на розгляд Великої Палати. При цьому перед Великою Палатою ставились наступні запитання:

  • чи зумовлює отримання особою дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування) виникнення в неї права (інтересу), що підлягають захисту, в тому числі й шляхом визнання незаконним рішення про надання у власність (користування) земельної ділянки іншій особі та оспорювання відповідного договору?
  • чи можливе надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування) кільком особам щодо однієї і тієї ж самої земельної ділянки?
  • чи наявне (відсутнє) порушення прав (інтересів) особи, якій першій надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку?
  • які правові наслідки надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування) кільком особам щодо однієї і тієї ж самої земельної ділянки?
  • які можливості оспорення особою, якій першій надано дозвіл на дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування), актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування, якими передано у власність (користування) цю ж саму земельну ділянку особі, яка отримала дозвіл дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування) пізніше?

Велика Палата: все залежить від конкретних обставин справи

У постанові від 29.09.2020[2] у наведеній справі Велика Палата підійшла до вирішення розглядуваної виключної правової проблеми по-філософськи. А саме – навівши лише міркування щодо обох позицій, вона констатувала, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він:

  • необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
  • не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови;
  • надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду;
  • необґрунтовано зволікає з розглядом проєкту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою та затверджує цей проєкт щодо іншої особи.

З іншого боку, якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі. Не вважатиметься добросовісною і поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проєкт та подала його на затвердження, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки.

Тобто, на ті питання, які ставились Великій Палаті Верховного Суду, вона тільки фрагментарно надала відповіді. Отже, фактично виключна правова проблема щодо «колізії дозволів» залишилася невирішеною Великою Палатою.

Нинішня позиція Верховного Суду: полюсність залишається

Ця невирішеність не могла не відобразитися і на подальшій судовій практиці Верховного Суду.

Так, у постановах від 11.11.2020 у справі № 570/4524/17[3], від 18.11.2020 у справі № 750/2950/18[4] Верховний Суд визнав неправомірним видання дозволу на розробку документації із землеустрою особі, що звернулась пізніше, зважаючи на законні очікування набуття земельної ділянки у власність особою, яка подала відповідну заяву раніше.

У постанові від 09.12.2020 у справі № 617/763/16-ц[5] Верховний Суд констатував, що ухвалюючи рішення, апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, не перевірив доводів позивача, не надав оцінки поведінці органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, з урахуванням обставин цієї справи; . . . а тому дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки надання дозволу територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин на розробку проекту землеустрою двом окремим громадянам щодо однієї і тієї ж земельної ділянки, є таким, що суперечить вимогам землеустрою, та сприяє позбавлення одного з них можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру отримання у власність земельної ділянки.

Водночас, вже через декілька місяців вектор правової думки у постановах Верховного Суду знову змінюється. Показовою у цьому плані є постанова Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 700/316/20-ц[6]. У ній суд установив, що звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. Погодження та затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проєкту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (ст. 121 Земельного кодексу України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проєкту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди.

Водночас, згідно із фактичними обставинами справи № 700/316/20-ц на час звернення сторін за наданням дозволів спірна земельна ділянка перебувала у державній власності (землі резервного фонду) та вже була сформована, їй було присвоєно кадастровий номер.

Таким чином, у розглядуваній справі реальні законні сподівання на оформлення права власності на земельну ділянку виникають не після отримання дозволу на розроблення проєкту землеустрою, чи погодження проєкту у порядку ст. 1861 Земельного кодексу України, а саме з моменту звернення до відповідного органу виконавчої влади, чи органу місцевого самоврядування із проханням затвердити погоджений проєкт землеустрою та передання земельної ділянки у власність, оскільки до цього моменту особа повинна усвідомлювати, що земельна ділянка може бути надана у власність іншій особі.

Завершальним етапом процедури безоплатної приватизації земельних ділянок є саме затвердження проєкту землеустрою та передача (надання) земельної ділянки у власність. На відміну від ОСОБА_2, ОСОБА_1 першим подав належно оформлену заяву про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, а тому першим отримав легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення такої процедури – прийняття ГУ Держгеокадастру у Черкаській області рішення про затвердження проєкту землеустрою та надання йому спірної земельної ділянки у власність.

Отже, у постанові від 02.06.2021 у справі № 700/316/20-ц Верховний Суд фактично визнав, що надання дозволів на виготовлення проєкту землеустрою на одну і ту ж ділянку декільком особам цілком правомірне. А у разі спору захищатиметься право тієї особи, на підставі проєкту землеустрою якої сформована відповідна ділянка. Якщо ж ділянка вже була раніше сформована, то захисту підлягатиме право особи, яка раніше звернулась до органу розпорядження землею із проханням затвердити належним чином розроблену та погоджену документацію із землеустрою.

Тому доводиться констатувати, що до усталеної практики з цього питання ще далеко. Залежно від конкретних обставин справи суди можуть займати як позицію стосовно правомірності, так і щодо протиправності надання дозволів на виготовлення проєкту землеустрою на одну і ту ж ділянку декільком особам.

[1] https://reyestr.court.gov.ua/Review/87703206

[2] https://reyestr.court.gov.ua/Review/92137264

[3] https://reyestr.court.gov.ua/Review/93053252

[4] https://reyestr.court.gov.ua/Review/93053540

[5] https://reyestr.court.gov.ua/Review/93564570

[6] https://reyestr.court.gov.ua/Review/97429093


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *