Опубліковано: Бухгалтерія. Спецвипуск. Кібератака. № 35 (1282) від 28.08.2017 – стор. 51-56.

Кібератака вже найближчим часом має всі шанси «прописатися» в національному законодавстві та судовій практиці як обставина непереборної сили. Неабияку роль у цьому зіграв вірус Petya.A, яким наприкінці червня масово було уражено комп’ютерну мережу українського бізнесу. Серед наслідків зараження цим вірусом – і неможливість виконання договірних зобов’язань з огляду на втрату даних в електронному вигляді. А це, в свою чергу, викликало нову хвилю обговорень, експертних думок та офіційних заяв державних органів з приводу доцільності та обґрунтованості віднесення кібератаки до форс-мажору. Читати повністю →

Опубліковано: журнал «Головбух», № 23 (1030) від 19.06.2017

Якщо бракує коштів, аби купити авто, підприємство може спробувати придбати його із відстроченням оплати. Найпопулярніші варіанти втілення цього задуму — кредит або фінансовий лізинг. Пересічним громадянам також варто поцікавитися такими схемами, адже вони також можуть ними скористатися. Чим відрізняються ці види договорів? У чому їх переваги і недоліки? Читати повністю →

Опубліковано: журнал «Головбух», № 11 (1018) від 27.03.2017 р.

Лейтмотивом бізнесу уже на кінець липня цього року стане печатка: її використання у господарській діяльності тепер не обов’язкове. Суб’єкт господарювання може користуватися нею, якщо бажає. Зміниться і порядок засвідчення копій документів, що їх суб’єкт господарювання подає до органів державної влади або місцевого самоврядування. Як саме — читайте у статті

Остаточно скасовано обов’язок використовувати у бізнесі печатку, навіть коли вона є. Уже з 20.07.2017 документи вважатимуть справжніми за наявності самого лише підпису уповноваженої на це особи. Якщо посадовець вимагатиме відбитка печатки на документі або його нотаріального засвідчення, може наразитися на чималенький штраф. Які ще «вольності» чекають на суб’єктів господарювання з цього приводу? Читати повністю →

Опубліковано: Бухгалтерія. Збірник систематизованого законодавства. Автотранспортні вантажоперевезення: облікові, юридичні і страхові аспекти. – квітень 2017 року. – стор. 55-59.

Із розвитком торгівлі виникли та набули поширення й інші види діяльності, які «обслуговують» купівлю-продаж. Одним з них є страхування. Послідовність появи транспортних засобів зумовила і порядок страхування вантажів: спершу почали страхувати вантажі за морських перевезень, потім – наземних, насамкінець – повітряних. На сьогодні в питаннях страхування немає принципової різниці, яким видом транспорту перевозиться вантаж, – правила у всіх випадках дуже подібні. Читати повністю →

Опубліковано: журнал «Головбух», № 11 (1018) від 27.03.2017 р.

 Ще на початку лютого народні обранці прийняли закон, який мав на меті спростити порядок спеціального водокористування. Задіє такий закон тільки влітку, однак проаналізувати його майбутній вплив на бізнес — саме час Читати повністю →

Опубліковано: журнал «Головбух», № 6 (1013) від 10.02.2017 р.

Суб’єкти господарювання, які використовують воду для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб за допомогою свердловини, не отримуючи дозволу на спецводокористування, часто мають проблеми з визначенням свого податкового статусу щодо рентної плати. Аргументуємо, чому вони не є платниками рентної плати

 Починаючи з 2015 року податківці активно нав’язують позицію про необхідність сплати рентної плати за спецводокористування тими суб’єктами, які до цього її не платили. Головною «фішкою» податківців в цьому питанні стало застереження, що не є платниками ті суб’єкти, які мають дозвіл на спеціальне використання води. Контраргументи — у нашій консультації
Читати повністю →

Опубліковано: газета «Бухгалтерія», № 45 (1240) від 07.11.2016 р.

Працівнику було видано безпроцентну позику строком на 6 місяців. За умовами договору вся сума повертається підприємству в кінці строку його дії. Працівника мобілізували, йому нараховується середній заробіток за період військової служби за призовом у зв’язку з мобілізацією. Чи може підприємство утримувати суму позики частинами із суми такого середнього заробітку? Чи дійсно потрібно вивчити прописані в договорі умови погашення позики, і якщо спосіб погашення позики шляхом утримань із зарплати працівника не прописаний у ньому, роботодавець не вправі робити такі відрахування, навіть якщо працівник прострочив встановлені договором строки повернення позики? Якщо такий спосіб внесено до договору позики, тоді повернення грошей можна здійснити шляхом утримання із середнього заробітку мобілізованого працівника і жодні додаткові документи для цього не потрібні? Читати повністю →

Опубліковано: газета «Бухгалтерія», № 40 (1235) від 03.10.2016 р., с. 28-29

Втрата підакцизної продукції вдвічі неприємніша для платника податків, оскільки зумовлює як загальні негативні наслідки (тобто, притаманні втраті «звичайного» товару), так і додаткові – у вигляді виникнення податкового зобов’язання з акцизного податку щодо втраченого товару. От і виходить, як у тому народному прислів’ї, що біда біду тягне – і зиску підприємець від товару не має (бо самого товару немає), і податок сплатити треба. Такий собі податок на “збиток”. Читати повністю →

Опубліковано: газета «Бухгалтерія», № 30 (1225) від 25.07.2016 р., с. 9-12.

Приводом для написання цієї статті стало наступне питання дописувача: «Підприємство взяло валютний кредит для купівлі товарів під заставу об’єкту нерухомості. На сьогоднішній день банк, що видавав кредит, збанкрутував. Чи вважається в цьому випадку кредит погашеним? Якщо так, то на яку дату? Якщо ні, то що підприємству робити далі?». Як це часто буває, при пошуку вирішення поставленого питання виникає ще ряд додаткових запитань, без відповіді на які питання не вирішити. Тож формат «запитання-відповідь» в даному випадку плавно перетворився на повноцінну статтю з декількома підтемами. Читати повністю →

Опубліковано: газета «Бухгалтерія», № 23 (1218) від 06.06.2016 р., с. 43.

Підприємство знайшло приміщення для майбутньої оренди та домовилось із його власником, що за свій рахунок зробить ремонт. Сторони домовились також, що орендна плата стягуватиметься власником приміщення тільки після закінчення ремонту, коли Підприємство зможе в’їхати до приміщення. Ремонт триває 3 місяці. Чи потрібно укладати який-небудь договір з майбутнім орендодавцем на цей період? Читати повністю →