Опубліковано: АгроПро, № 12/2022 від 15.12.2022

Яке агропідприємство не вступало у кредитні відносини? Напевно, жодне, адже через сезонність отримання прибутку в агросфері сільгоспвиробники завжди мали потребу в залученні стороннього капіталу. Війна торкнулась всіх сфер діяльності в Україні. Тому аграрії поряд із фіксуванням збитків через незібрану сільгосппродукцію, боротьбою з податківцями щодо блокування реєстрації податкових накладних, клопотами з реєстрацією своїх речових прав на землю вимушені також перейматись відносинами із, здавалося б, надійними партнерами – банками. Які правові зміни відбулись у цій сфері та чи допоможуть вони сільгоспвиробникам не зазнати ще більших збитків – розглянемо далі.

Кредитні послаблення

Законом України від 15.03.2022 р. № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2120) серед інших сфер господарської діяльності були визначені й особливості врегулювання кредитних відносин у період воєнного стану. Зокрема, доповнено п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Нагадаємо воєнні новації.

Відповідно до змін, запроваджених Законом № 2120, боржники звільнені від:

• відповідальності, визначеної ст. 625 ЦКУ (тобто від сплати встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми або іншого розміру процентів, встановленого договором);
• обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) та інших платежів за прострочення.

Отже, агропідприємство-боржник звільняється від вищевказаних штрафних санкцій протягом всього періоду воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденного строку після його припинення або скасування.

При цьому прямо визначено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 р. за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання), підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ).

Зазначені фінансові послаблення стосуються і банківських установ. Тож якщо банк висуває до сільгоспвиробника вимогу сплатити штрафні санкції, нараховані за невиконання кредитних зобов’язань у період дії воєнного стану, то такі вимоги неправомірні і агропідприємство не зобов’язане їх виконувати.

Права банків, які залишились незмінними

Запроваджені Законом № 2120 особливості регулювання кредитних відносин під час воєнного стану не передбачають:

• звільнення позичальників від сплати тіла кредиту та/або процентів за кредитами;
• відстрочення сплати такого тіла кредиту та/або процентів;
• обов’язкове запровадження «кредитних канікул» та реструктуризації заборгованості за кредитними договорами.

Окрім того, постановою Правління НБУ від 17.06.2022 р. № 126 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» внесено зміни до Правил роботи банків у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану, затверджених постановою Правління НБУ від 25.02.2022 р. № 23 (далі – Правила № 23).

ЦИТАТА …банки з 30 червня 2022 року відновлюють відлік кількості календарних днів прострочення погашення боргу/визнання дебіторської заборгованості, що був зупинений починаючи з 24 лютого 2022 року, з урахуванням кількості календарних днів прострочення погашення боргу/визнання дебіторської заборгованості, що були станом на 24 лютого 2022 року, та факту погашення простроченого боргу/припинення визнання дебіторської заборгованості після 24 лютого 2022 року… П. 22 Правил № 23

Тож під час воєнного стану агропідприємства зобов’язані так само, як і у «довоєнний» період, сплачувати передбачені кредитними договорами тіло кредиту та проценти за користування ним.

При цьому наразі залишається чинним передбачене ч. 2 ст. 1050 ЦКУ право банку вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов кредитного договору, у разі прострочення агропідприємством повернення під час війни чергової частини кредиту.

Актуальна судова практика

Незважаючи на введення воєнного стану, банківські та інші фінансові установи продовжують звертатись до суду з позовними вимогами про стягнення за кредитними договорами (договорами позики) заборгованості, нарахованої за період воєнного стану, а також дострокове повернення решти кредиту.

У всіх рішеннях, знайдених в Єдиному державному реєстрі судових рішень, такі позовні вимоги банків були задоволені (повністю або частково).

ЦИТАТА … нарахування відповідачем процентів за користування Кредитом, передбачених п. 4 Специфікацій, є правомірним та не протирічить вимогам чинного законодавства. В той же час чинне законодавство не передбачає скасування протягом воєнного стану нарахування процентів за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора…                                                                                                    Рішення районного суду від 04.07.2022 р. у справі № 521/5936/22

Оскарження відмови банку та зобов’язання його надати «кредитні канікули» чи реструктуризувати заборгованість за кредитним договором наразі малоперспективне, оскільки це право, а не обов’язок банків. Такої ж позиції дотримуються і суди.

ЦИТАТА … Вимога банку про дострокове повернення кредиту ґрунтується на приписах ст. 1050 ЦКУ і є законною і обґрунтованою, оскільки, як вбачається із розрахунку боргу, позичальниця ОСОБА_2 здійснила останній платіж на погашення кредиту 20 лютого 2020 року, після чого оплати не проводила. Борг виник з наступного місяця, тобто із 20 березня 2020 року і станом на момент направлення вимоги банку у вересні 2020 року не погашала кредит півроку, маючи істотний борг. Щодо реструктуризації кредиту, то таке є правом, а не обов’язком банку… Постанова апеляційного суду від 23.06.2022 р. у справі № 753/21270/20

 Замість висновку

«Воєнне» кредитне законодавство не радує різноманітністю інструментів для врегулювання складних ситуацій між аграріями та банками. Та все ж у разі наявності кредиту та неможливості його сплачувати радимо уважно вивчити умови відповідного кредитного договору та:

• використовувати можливості відстрочення/розстрочення заборгованості, передбачені кредитним договором (якщо вони є). Тобто якщо договором така можливість передбачена і є необхідність – скористатись процедурою;
• своєчасно інформувати банк про неможливість виконання кредитних зобов’язань та просити реструктуризацію, «кредитні канікули» тощо. Адже можливість відстрочки сплати основної суми кредиту чи нарахованих процентів за кредитом залежить від пропозицій конкретного банку. Окрім того, ці питання можна вирішити безпосередньо з банком шляхом домовленостей/переговорів стосовно істотних умов кредитного договору в частині виконання/невиконання зобов’язання тощо;
• у випадку недосягнення згоди за спірними питаннями, які виникають між сторонами договору, та недосягнення домовленості – передавати вирішення спору до суду (звичайно, якщо для цього є підстави та ефективний спосіб захисту);
• у разі порушення банком законодавства також можна скаржитись в НБУ (у т. ч. і в електронній формі: https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection/citizens-appeals#).

Разом з тим, на жаль, практика звернення автора до НБУ щодо розв’язання окреслених у цій статті питань показала, що НБУ не поспішає ставати на бік позичальників. При цьому він посилається на те, що:

• банки є незалежними в своїй діяльності і не мають ні організаційного, ні структурного підпорядкування НБУ (ст. 5 Закону України від 07.12.2000 р. № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (далі – Закон № 2121) та ст. 4 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р. № 679-XIV, далі – Закон № 679);
• НБУ не має права вимагати від банків виконання операцій та інших дій, не передбачених законами України та нормативними актами НБУ (ст. 63 Закону № 679);
• НБУ не наділений повноваженнями впливати на умови кредитних продуктів, які банк розробляє самостійно;
• відповідно до ст. 47 Закону № 2121 банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Як бачимо, врегулювання спорів у кредитних відносинах у воєнний час мало відрізняється від довоєнного періоду. Залишається лише сподіватися на те, що банки будуть лояльнішими до агропідприємств у цей нелегкий час. Адже кредитування аграріїв має бути одним з головних пріоритетів банків задля гарантування продовольчої безпеки в країні, на що постійно звертають увагу Мінагрополітики та Мінекономіки.