Фірма і її структурний підрозділу різних місцях: де сплачувати ПДФО

Опубліковано: журнал «Головбух», № 38 (1045) від 16.10.2017

Юрособа зареєстрована за однією адресою, але фактично здійснює свою виробничу діяльність за іншою. Обидві адреси розміщені у межах однієї області. Податківці вимагають зареєструвати відокремлений підрозділ за адресою виробництва і сплачувати там ПДФО. Проаналізуємо, чи є законними їх вимоги Читати повністю

Генезис підприємства, або Як сформувати статутний капітал

Опубліковано: журнал «Головбух», № 34 (1041) від 11.09.2017

ДІЗНАЙТЕСЯ ЗІ СТАТТІ

  • Що таке статутний капітал
  • Що (не) можна внести до статутного капіталу
  • Як документально оформити вклад
  • Як обліковувати вклад

Читати повністю

Створення неприбуткової організації: перші кроки

Опубліковано: газета «Бухгалтерія», № 26 (1273) від 26.06.2017, с. 21-25

Сама назва неприбуткових організацій вказує на їхню головну ознаку – вони створюються і діють не для отримання прибутку. Натомість метою створення неприбуткових організацій є задоволення потреб та інтересів осіб чи не у всіх сферах суспільного життя: політичній, релігійній, культурній, екологічній, соціальній, благодійній, оздоровчій, науковій, освітній… Різноманітність сфер діяльності неприбуткових організацій зумовила розгалуженість їх системи: партії, кооперативи, спілки, фонди, асоціації, об’єднання складають далеко не повний перелік їх форм. Світова історія підказує нам, що неприбуткові організації відомі ще зі стародавніх часів (філософські школи Стародавньої Греції), існували у Середньовіччі (лицарські ордени), однак найбільшого розповсюдження зазнали в епоху Нового часу внаслідок появи різноманітних політичних течій та бурхливого розвитку демократичного суспільства.

Сучасні українські неприбуткові організації є дуже численними – у 2004 році за експертними оцінками їх кількість становила близько 28 000, тобто це одна організація на 1710 жителів країни[1]. Читати повністю

Кібератака як форс-мажор: особливості визнання

Опубліковано: Бухгалтерія. Спецвипуск. Кібератака. № 35 (1282) від 28.08.2017 – стор. 51-56.

Кібератака вже найближчим часом має всі шанси «прописатися» в національному законодавстві та судовій практиці як обставина непереборної сили. Неабияку роль у цьому зіграв вірус Petya.A, яким наприкінці червня масово було уражено комп’ютерну мережу українського бізнесу. Серед наслідків зараження цим вірусом – і неможливість виконання договірних зобов’язань з огляду на втрату даних в електронному вигляді. А це, в свою чергу, викликало нову хвилю обговорень, експертних думок та офіційних заяв державних органів з приводу доцільності та обґрунтованості віднесення кібератаки до форс-мажору. Читати повністю

Придбаваємо авто: вигідніше у кредит чи в лізинг?

Опубліковано: журнал «Головбух», № 23 (1030) від 19.06.2017

Якщо бракує коштів, аби купити авто, підприємство може спробувати придбати його із відстроченням оплати. Найпопулярніші варіанти втілення цього задуму — кредит або фінансовий лізинг. Пересічним громадянам також варто поцікавитися такими схемами, адже вони також можуть ними скористатися. Чим відрізняються ці види договорів? У чому їх переваги і недоліки? Читати повністю

Прощавай, бюрократичний пережиток — печатка на документі

Опубліковано: журнал «Головбух», № 11 (1018) від 27.03.2017 р.

Лейтмотивом бізнесу уже на кінець липня цього року стане печатка: її використання у господарській діяльності тепер не обов’язкове. Суб’єкт господарювання може користуватися нею, якщо бажає. Зміниться і порядок засвідчення копій документів, що їх суб’єкт господарювання подає до органів державної влади або місцевого самоврядування. Як саме — читайте у статті

Остаточно скасовано обов’язок використовувати у бізнесі печатку, навіть коли вона є. Уже з 20.07.2017 документи вважатимуть справжніми за наявності самого лише підпису уповноваженої на це особи. Якщо посадовець вимагатиме відбитка печатки на документі або його нотаріального засвідчення, може наразитися на чималенький штраф. Які ще «вольності» чекають на суб’єктів господарювання з цього приводу? Читати повністю

Страхування КАРГО при автоперевезеннях: як побудувати договірні відносини

Опубліковано: Бухгалтерія. Збірник систематизованого законодавства. Автотранспортні вантажоперевезення: облікові, юридичні і страхові аспекти. – квітень 2017 року. – стор. 55-59.

Із розвитком торгівлі виникли та набули поширення й інші види діяльності, які «обслуговують» купівлю-продаж. Одним з них є страхування. Послідовність появи транспортних засобів зумовила і порядок страхування вантажів: спершу почали страхувати вантажі за морських перевезень, потім – наземних, насамкінець – повітряних. На сьогодні в питаннях страхування немає принципової різниці, яким видом транспорту перевозиться вантаж, – правила у всіх випадках дуже подібні. Читати повністю

Спеціальне водокористування — за новими правилами

Опубліковано: журнал «Головбух», № 11 (1018) від 27.03.2017 р.

 Ще на початку лютого народні обранці прийняли закон, який мав на меті спростити порядок спеціального водокористування. Задіє такий закон тільки влітку, однак проаналізувати його майбутній вплив на бізнес — саме час Читати повністю

Спецдозвіл і статус платника рентної плати: чи є пряма залежність

Опубліковано: журнал «Головбух», № 6 (1013) від 10.02.2017 р.

Суб’єкти господарювання, які використовують воду для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб за допомогою свердловини, не отримуючи дозволу на спецводокористування, часто мають проблеми з визначенням свого податкового статусу щодо рентної плати. Аргументуємо, чому вони не є платниками рентної плати

 Починаючи з 2015 року податківці активно нав’язують позицію про необхідність сплати рентної плати за спецводокористування тими суб’єктами, які до цього її не платили. Головною «фішкою» податківців в цьому питанні стало застереження, що не є платниками ті суб’єкти, які мають дозвіл на спеціальне використання води. Контраргументи — у нашій консультації
Читати повністю

Позика працівнику: примусове повернення

Опубліковано: газета «Бухгалтерія», № 45 (1240) від 07.11.2016 р.

Працівнику було видано безпроцентну позику строком на 6 місяців. За умовами договору вся сума повертається підприємству в кінці строку його дії. Працівника мобілізували, йому нараховується середній заробіток за період військової служби за призовом у зв’язку з мобілізацією. Чи може підприємство утримувати суму позики частинами із суми такого середнього заробітку? Чи дійсно потрібно вивчити прописані в договорі умови погашення позики, і якщо спосіб погашення позики шляхом утримань із зарплати працівника не прописаний у ньому, роботодавець не вправі робити такі відрахування, навіть якщо працівник прострочив встановлені договором строки повернення позики? Якщо такий спосіб внесено до договору позики, тоді повернення грошей можна здійснити шляхом утримання із середнього заробітку мобілізованого працівника і жодні додаткові документи для цього не потрібні? Читати повністю