Чим загрожує придбання землі площею понад 100 га і не тільки

Опубліковано: Баланс-Агро № 36 від 03.08.2020

Із цієї статті ви дізнаєтесь: які заборони запроваджено Законом від 31.03.20 р. № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» (далі – Закон № 552) та яку відповідальність передбачено за їх порушення. За недотримання заборон для учасників ринку сільгоспземель установлено суворі санкції: договір визнається недійсним, а земельна ділянка підлягає конфіскації.

Установлення додаткових обмежень чи зобов’язань мало кому подобається. Зазвичай на кожен новий законодавчий обов’язок ті, кого він стосується, одразу реагують запитанням: «А що мені буде за його невиконання?». Тож, покладаючи на суб’єктів нові зобов’язання чи обмежуючи їх у чомусь, законодавець одночасно визначає відповідальність (негативні правові наслідки) за їх невиконання.

Так було і в ситуації із Законом № 552, яким запроваджено чимало нових правил та заборон в аграрній сфері. Тому метою цього матеріалу є узагальнення норм цього Закону, які передбачають відповідальність за невиконання його приписів.

Обмеження, установлені
Законом № 552

Перш ніж аналізувати «карні» норми цього Закону, необхідно з’ясувати, за які порушення вони застосовуватимуться. Загалом, Законом № 552 установлена відповідальність за недотримання учасниками ринку сільгоспземель законодавчих обмежень щодо суб’єктного складу цих відносин та консолідацію земель в одних руках. Для зручності наведемо у табл. 1 інформацію про осіб, які не матимуть права придбавати сільгоспземлі (або обмежені у такому праві).

Таблиця 1

Строки
заборони
Кому заборонено

 

Заборона за будь-яких умов

 

1

 

2

 

3

 

Заборонено
до 01.01.24 р.
Купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юросіб, окрім:

– переходу до банків права власності на земельні ділянки як предмет застави;

– отримання юрособами у спадщину;

обмін (міна) юрособами в межах одного масиву сільгосп-земель (ч. 2 ст. 371 Земельного кодексу, далі – ЗК) з однаковою нормативною грошовою оцінкою (далі – НГО) або якщо різниця між НГО земельних ділянок становить не більше ніж 10 %;

– відчуження земельних ділянок для суспільних потреб

1) продаж земельних ділянок сільгосппризначення державної і комунальної власності;

2) юрособам, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками (далі – КБВ) яких є:

– громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;

– іноземні держави;

– не громадяни України, – на земельні ділянки сільгосп-призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільгосппризначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), які розташовані ближче 50 км від державного кордону України (крім того, який проходить по морю);

3) особам, які належать або належали до терористичних організацій;

4) юрособам, у яких неможливо встановити КБВ;

5) юрособам, КБВ яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених до переліку, затвердженого КМУ;

6) фізичним та юридичним особам, щодо яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону від 14.08.14 р. № 1644-VII «Про санкції» у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаним з ними особам;

7) юрособам, створеним за законодавством України, що перебувають під контролем фізосіб та юросіб, зареєстрованих у державах, включених FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;

8) відчуження земельних часток (паїв), земельних ділянок сільгосппризначення державної і комунальної власності, земельних ділянок сільгосппризначення приватної власності, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, АР Крим та м. Севастополя, окрім передачі їх у спадщину.

Так само заборонено змінювати цільове призначення цих ділянок

Заборонено до і після 01.01.24 р.

(дозволено тільки
за умови
та з дня
схвалення
на всеукраїн-
ському референдумі)

Іноземцям.

Особам без громадянства.

Іноземним юрособам та учасникам (засновникам) або кінцевим бенефіціарам, власниками (контролерами) яких є особи, що не є громадянами України.

При цьому окремо прописана заборона набуття такими особами часток у статутному (складеному) капіталі, акцій, паїв, набуття членства в українських юрособах – власниках сільгоспземлі (окрім банків)

 Обмеження
за кількісними показниками

До обмежень за кількісними показниками віднесено такі:

  1. Громадяни на першому етапі відкриття ринку сільгоспземлі (з 01.07.21 р. до 01.01.24 р.) мають право придбавати до 100 га всіх земель сільгосппризначення.

______

Зверніть увагу: до цієї кількості не включаються землі, які до 01.07.21 р. вже перебували у власності громадянина.

_________

  1. Сумарна кількість сільгоспземлі у власності громадянина за будь-якого розкладу не повинна перевищувати 10 тис. га. Сюди входить як площа власної сільгоспземлі, так і площа земельних ділянок сільгосппризначення, які перебувають у власності юросіб, в яких громадянину належить право власності на частку у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді юрособи або на окремі акції, паї. Розмір враховуваної громадянину площі визначається як площа всіх належних юрособі сільгоспземель, помножена на розмір частки такого громадянина, вираженої у відсотках, у статутному (складеному) капіталі, пайовому фонді цієї юрособи.
  2. Юрособи, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади, на другому етапі відкриття ринку сільгоспземлі (з 01.01.24 р.) можуть бути власниками сільгоспземель у кількості не більше ніж 10 тис. га.

Хто буде перевіряти наявність або відсутність обмежень у сторін договору?

Перевіряти відповідність сторін договору всім вищевикладеним вимогам має нотаріус, який посвідчує відповідну угоду про відчуження сільгоспземлі.

Така перевірка проводиться з використанням відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Якщо за результатами перевірки виявлено невідповідність таким вимогам, нотаріус відмовляє у посвідченні угоди.

_____

Майте на увазі: Кабмін має затвердити порядок здійснення такої перевірки, яким, вочевидь, деталізуватиметься ця процедура.

_______

Відповідальність
за недотримання встановлених
Законом № 552 обмежень

Закон № 552 визначає різні юридичні наслідки порушення установлених ним заборон.

Таблиця 2


п/п
Суть порушення

 

Юридичний наслідок

 

1

 

2

 

3

 

1

 

Відчуження земель на не підконтрольній Україні території

 

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або відчуження в інший спосіб сільськогосподарських земельних ділянок та земельних часток (паїв) у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє, є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення)

 

2

 

Придбання земельних ділянок юрособами до 01.01.24 р.

 

3

 

Порушення вимог щодо особи – набувача ділянки

 

Визнання недійсним правочину.

Конфіскація земельної ділянки

4

 

Набуття особою права власності на земельну ділянку, яка за ЗК не може набуватися нею у власність

 

Обов’язок особи відчужити таку земельну ділянку протягом року з моменту переходу права власності.

У разі невиконання такого обов’язку земельна ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду

5

 

Порушення вимог щодо граничної площі земель, які можуть перебувати у власності однієї особи

 

Визнання недійсним правочину.

Конфіскація за рішенням суду земельних ділянок, площа яких перевищує граничні розміри

 

Утім, передбачаючи обов’язкову конфіскацію надлишків, Закон № 552 не конкретизує, яким чином будуть визначатися зі всього масиву належних особі земель земельні ділянки, які підлягатимуть конфіскації. Це могло б відбуватися за місцем розташування (конфіскуватимуть ті, які розміщені поза межами одного масиву, однієї місцевості тощо) або визначальною була б дата придбання (конфіскувалися б земельні ділянки, набуті у власність останніми).

Оскільки таких умов Законом № 552 не встановлено, це чергове питання має бути розв’язане правозастосовчими органами, якщо запроваджені цим Законом норми не будуть відкориговані найближчим часом.

Не виключено, що конкретну ділянку (ділянки), яку конфісковуватимуть, визначатиме орган, що заявлятиме про конфіскацію. До речі, позов про таку конфіскацію подаватиме орган, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель (наразі – Держгеокадастр). Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов’язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

 


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *