Плата за землю у зоні АТО: переплата може повертатися

Опубліковано: БухгалтеріяUA  № 27 від 01.07.2019 р.– стор. 29-30.

Конституційний Суд України продовжує роздавати подарунки: бізнес ще перебуває у піднесеному настрої від визнання неконституційним сплати авансового внеску при примусовому виконанні судових рішень, як КСУ видав чергове позитивне для осіб приватного права рішення. Цього разу воно стосується помилково/надміру сплаченої плати землю за земельні ділянки, розміщені на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Нагадаємо, що Законом № 1797[1], який набрав чинності з 01.01.2017, була запроваджена норма, згідно із якою нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269 – 289 Податкового кодексу України (ПКУ) вважалися надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягали поверненню.

Із історії проблеми

Проте вже через 3,5 місяці15.04.2017) «завдяки» Закону № 1989-VIII[2] почала діяти діаметрально протилежна норма, яка забороняла повернення до закінчення АТО/тимчасової окупації помилково чи надміру сплаченої плати землю за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення антитерористичної операції.

Введена зазначеним Законом заборона стосувалась всіх передбачених ст.43 ПКУ та Порядком № 787[3] напрямів повернення суми помилково/надміру сплаченого податкового зобов’язання:

  • на поточний рахунок платника податків в установі банку;
  • на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
  • повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Точка зору КСУ

Конституційний Суд України, проаналізувавши доводи ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА», дійшов висновку, що введена Законом № 1989-VIII заборона повернення до закінчення АТО/тимчасової окупації помилково чи надміру сплаченої плати землю суперечить як ч.1 ст.8 Конституції України (стосовно визнання в Україні і дії принципу верховенства права), так і ч.4 ст.41 Конституції України (ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним).

КСУ посилався на недотримання при цьому принципу юридичної визначеності, який є одним з основних складових верховенства права, а також порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція), відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

КСУ нагадав також про практику Європейського суду з прав людини, згідно із якою Конвенція захищає не лише право власності на наявне майно (право власності sensu stricto), а й легітимні очікування щодо набуття певного майна чи майнового права. Так, Європейський суд з прав людини наголосив, що майном може бути як наявне майно, так і, зокрема, право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що має принаймні легітимні очікування щодо ефективного здійснення права власності.

Разом із тим, право власності не є абсолютним, тобто може бути обмежене, однак втручання у це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу пропорційності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства. При обмеженні права власності в інтересах суспільства пропорційними можуть вважатися такі заходи, які є менш обтяжливими для прав і свобод приватних осіб з-поміж усіх доступних для застосування заходів.

Наслідки рішення КСУ

Конституційний Суд України зазначив, що скасування права на повернення платникам податків сум плати за землю, нарахованих та сплачених за період з 14.04.2014 по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, не пов’язане з «усуненням неузгодженостей та технічних помилок», а фактично мало на меті забезпечення «уникнення дисбалансу місцевих бюджетів Донецької та Луганської областей». Внесення зазначених змін до ПКУ було обумовлено необхідністю досягнення суспільно значущої мети, однак законодавець діяв непослідовно й не дотримав балансу між публічним та приватним інтересами, а обраний ним засіб (запровадження таких змін) не є пропорційним цілям, які переслідувалися.

Отже, заявник з незалежних від нього причин не зміг захистити своє право власності на надміру сплачені грошові кошти. При цьому введена Законом № 1989-VIII заборона повернення до закінчення АТО/тимчасової окупації помилково чи надміру сплаченої плати за землю призвела до того, що легітимні очікування суб’єкта права на конституційну скаргу не справдилися, а його право власності було порушено.

КСУ при цьому вірно наголосив, що законодавець запровадженням такої заборони унеможливив не лише реалізацію набутого заявником права вимоги майнового характеру щодо повернення сплачених ним сум плати за землю, а й повернення іншим платникам податків нарахованих та сплачених сум плати за землю за період з 14.04.2014 по 31 грудня року, в якому завершено проведення АТО, незважаючи на продовження дії раніше запровадженої норми ПКУ про звільнення від обов’язку щодо сплати таких сум плати за землю.

Також Конституційний Суд України звернув увагу на те, що така практика негативно позначилась на економічній свободі та розвитку підприємницької діяльності в Україні, а також на інвестиційному кліматі в державі. Хоча конституційно-правовий зміст поняття економічної свободи не передбачає отримання конкретних результатів від здійснення економічної діяльності, однак він включає і захист від ризиків, пов’язаних зі свавільними, непередбачуваними й необґрунтованими рішеннями та діями органів публічної влади, зокрема щодо податкового регулювання.

Тож у підсумку КСУ визнав неконституційною введену Законом № 1989-VIII заборону на повернення до закінчення АТО/тимчасової окупації помилково чи надміру сплаченої плати за землю за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення АТО.

Рішення КСУ від 05.06.2019 № 3-р(I)/2019 є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржене. А практичним наслідком ухвалення вказаного рішення для платників плати за землю є те, що з 05.06.2019 втратила чинність згадувана вище заборона на повернення помилково/надміру сплаченої плати за землю. Тож наразі платники можуть ініціювати та отримати повернення таких сум за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення АТО у будь-який спосіб, передбачений ст.43 ПКУ та Порядком № 787.

 

[1] Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII.

[2] Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від від 23.03.2017 № 1989-VIII.

[3]Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 03.09.2013 № 787.


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *