«Ціннопаперове» законодавство – 2013: огляд, аналіз, коментарі

Опубліковано: газета «Бухгалтерія», № 13 (1052) від 01.04.2013 р., с. 69-73

Початок кожного нового року асоціюється у більшості із нас із позитивними змінами та якісно новим етапом життя. В правовій сфері такі асоціації стають реальністю, адже тоді набувають чинності нормативно-правові акти, які держава позиціонує як такі, що запроваджують нові та вдосконалюють існуючі механізми правового регулювання тих чи інших відносин.
Не став винятком і поточний 2013 рік – в січні цього року вступили в силу 52 нові закони, 36 актів КМУ та десятки нормативних документів інших державних органів. В цій статті проаналізуємо ті з них, які стосуються новацій в сфері розміщення (видачі) та обігу цінних паперів. Про розширення кола фінансових інструментів шляхом запровадження фінансових векселів говорити не будемо – таким цінним паперам присвячений окремий матеріал .

Вимоги до учасників ринку цінних паперів: вони стали суворіші…
Зміни у дванадцять законодавчих актів вніс Закон № 5042 (набув чинності 1 січня 2013 року). Якщо указати на найважливіші з цих змін відносно окремих учасників ринку цінних паперів, вийде ось така «картина».
Загальні зміни. Встановлені певні заборони та обмеження для осіб, зобов’язаних за окремими видами цінних паперів. Так, обмежено солідарну відповідальність – відтепер її нестимуть виключно особи, які розмістили (видали) ордерний цінний папір, та індосанти за ним, та й то лише у випадку, якщо інше не буде встановлено законом. Емітентам простих акцій законодавець заборонив надавати будь-які гарантії щодо отримання доходу (дивідендів) за ними, а для емітентів облігацій спеціально зазначив, що перехід права власності на облігації емітента до іншої особи не є підставою для звільнення емітента від виконання зобов’язань, що такою облігацією підтверджуються. Іменні ощадні (депозитні) сертифікати можуть розміщуватись відтепер тільки у документарній формі (а не лише в бездокументарній, як було раніше).
Учасників ринку цінних паперів обмежено і щодо вибору організаційно-правової форми існування. Так, Законом № 5042 внесено зміни до Закону № 710 та Закону про ЦП, згідно із якими депозитарій цінних паперів може створюватись виключно у формі акціонерного товариства, а реєстратор, зберігач та фондова біржа – лише у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. При цьому скасована можливість створення фондової біржі об’єднанням торговців цінних паперів.
Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку відтепер мають право здійснювати лише фондові біржі, оскільки Закон № 5042 виключив із Закону № 710 всі положення, що стосувались функціонування організаційно оформленого позабіржового ринку.
Але є й деякі послаблення. Закон № 5042 розширив перелік видів діяльності, які дозволяється поєднувати із професійною діяльністю на фондовому ринку. Наприклад, встановлено, що професійний учасник фондового ринку може надавати консультаційні послуги щодо емісії, обігу та обліку цінних паперів, щодо прав та обов’язків емітента, інвестора та/або особи, яка видала неемісійний цінний папір, щодо обігу та обліку інших фінансових інструментів, а також щодо здійснення фінансових інвестицій у зазначені цінні папери та інші фінансові інструменти;
Дещо пом’якшені умови отримання ліцензії та провадження професійної діяльності на фондовому ринку. Якщо раніше до складу учасників (акціонерів) юридичної особи – професійного учасника фондового ринку не могла входити фізична особа, яка має не погашену або не зняту в установленому порядку судимість за злочини проти власності, у сфері господарської діяльності та/або у сфері службової діяльності, то тепер така фізична особа може виступати учасником (акціонером) професійного учасника фондового ринку. Але є умова: така особа може володіти прямо чи опосередковано пакетом акцій (часток) у розмірі менше 10 відсотків статутного капіталу такого професійного учасника.
Зміни для торговців цінними паперами. Законом № 5042 виключено норми частини другої ст.359 ГКУ та абзацу п’ятого частини сьомої ст.17 Закону про ЦП, які зобов’язували торговців цінними паперами надавати фондовій біржі інформацію щодо всіх укладених ними угод з цінними паперами.
Натомість перелік обов’язків торговців цінними паперами розширився за рахунок необхідності подання до загальнодоступної інформаційної бази даних НКЦПФР про ринок цінних паперів для подальшого розміщення визначеної частиною десятою ст.17 Закону про ЦП інформації про всі вчинені ними або за їх участю поза фондовою біржею правочини щодо емісійних цінних паперів. Порядок та строки подання торговцем цінними паперами зазначеної інформації, а також порядок її подальшого розміщення встановлюватиметься НКЦПФР.
Немало «ціннопаперових» нововведень-2013 стосуються андеррайтингу – зміни починаються із визначення цього поняття і закінчуються умовами здійснення торговцями цінними паперами цього виду діяльності. Найголовнішою новелою, на погляд автора, є розширення можливостей андеррайтера – з 1 січня 2013 року він може не лише відчужувати цінні папери емітента у процесі їх емісії, а й здійснювати дії чи надавати послуги, пов’язані із таким відчуженням.
Зазнали змін і положення щодо розмежування повноважень професійних учасників ринку цінних паперів та «непрофесіоналів». Зокрема, Законом № 5042 конкретизовано перелік правочинів щодо цінних паперів, які можуть вчинятися без участі або посередництва торговця цінними паперами. Згідно з новою редакцією частини восьмої ст.17 Закону про ЦП такими правочинами, зокрема, є здійснення операцій (будь-яких!) щодо неемісійних цінних паперів (наприклад, векселів).
У випадках, не названих у зазначеній нормі, участь (посередництво) торговця цінними паперами обов’язкова. При цьому новою редакцією частини дев’ятої ст.17 Закону про ЦП передбачено наслідки незалучення торговця цінними паперами до вчинення правочинів, де його участь є обов’язковою, – такі правочини є нікчемними. Тому, на відміну від раніше існуючої практики, на сьогоднішній день зацікавленій особі не потрібно звертатися до суду з позовом про визнання недійсним правочину щодо цінних паперів, вчиненого без обов’язкової участі торговця цінними паперами, оскільки відтепер такий правочин є недійсним в силу закону і визнання його недійсним судом не вимагається.
З’явились новели і щодо захисту майнових прав та інтересів клієнтів торговців цінними паперами. Так, за зобов’язаннями торговця цінними паперами, не пов’язаними із здійсненням ним функцій брокера, забороняється звертати стягнення на грошові кошти та цінні папери клієнтів, що передаються торговцям або знаходяться у них згідно з договорами на здійснення брокерської діяльності.
Зміни для фондових бірж. Компетенція фондових бірж теж зазнала змін – Закон № 5042 зняв обмеження щодо неможливості фондової біржі здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію. Натомість фондові біржі позбавлені можливості розв’язувати спори між своїми членами, а згідно із новою частиною третьою ст.21 Закону про ЦП фондові біржі зобов’язані подавати до загальнодоступної інформаційної бази даних НКЦПФР про ринок цінних паперів для подальшого розміщення визначену у вказаній нормі інформацію про всі вчинені на біржі правочини щодо емісійних цінних паперів.
Законом № 5042 розширено перелік можливих складових правил фондової біржі. Наприклад, відтепер вони можуть також містити порядок здійснення заходів із зниження ризиків невиконання укладених на фондовій біржі договорів купівлі-продажу цінних паперів та інших фінансових інструментів.
Зміни для об’єднань професійних учасників фондового ринку. Законодавчий підхід до цих суб’єктів ринку цінних паперів кардинально змінився. Зокрема, до 1 січня 2013 року професійні учасники фондового ринку (за умови, якщо таких професійних учасників набереться більше 50% за одним з видів професійної діяльності) могли об’єднуватися лише в саморегулівні організації (СРО).
На сьогоднішній день профучасники мають вибір – вони можуть бути членами об’єднання професійних учасників ринку цінних паперів та/або членами СРО. При цьому профдіяльність може здійснюватися такими учасниками (крім фондових бірж та депозитаріїв) лише за умови перебування в складі щонайменше одного об’єднання професійних учасників ринку цінних паперів та/або СРО, що об’єднує профучасників за відповідним видом діяльності.
Первинною ланкою в цій системі є об’єднання професійних учасників фондового ринку, в які можуть входити учасники, що здійснюють різні види професійної діяльності на фондовому ринку. Об’єднання є неприбутковою організацією та реєструється НКЦПФР. Таке об’єднання повинно включати не менше 35% професійних учасників фондового ринку за кожним з видів професійної діяльності, які воно об’єднує; мати обов’язкові для виконання правила і стандарти професійної діяльності на фондовому ринку та бути власником активів у розмірі не менше 600 тисяч гривень.
В подальшому об’єднання професійних учасників фондового ринку може вийти на вищий рівень – набути статусу СРО за певним видом професійної діяльності на фондовому ринку. Такий статус надає об’єднанню НКЦПФР у встановленому нею ж порядку. Надання статусу СРО посвідчується відповідним свідоцтвом, строк дії якого встановлюється рішенням НКЦПФР і не може бути меншим п’яти років.
Одне об’єднання професійних учасників ринку ЦП може набути статус СРО за декількома видами професійної діяльності на фондовому ринку. Головне, щоб об’єднанням було охоплено більше 75% профучасників фондового ринку за одним з видів професійної діяльності та виконувались інші передбачені Законом про ЦП вимоги до СРО.
З урахуванням вищевказаних змін НКЦПФР наприкінці 2012 року прийняла рішення, яким затвердила Положення № 1925 . Вказане Положення цікаве, зокрема, тим, що в ньому містяться додаткові вимоги до об’єднань профучасників та СРО.
Як вбачається із вищевикладеного, права та обов’язки учасників ринку цінних паперів змінилися суттєво. Саме тому Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 5042 емітентам цінних паперів та професійним учасникам фондового ринку надано два роки з дня набрання ним чинності (тобто до 1 січня 2015 року) на приведення своєї діяльності у відповідність із цим Законом. Для зареєстрованих раніше саморегулівних організацій профучасників фондового ринку такий строк становить два місяці (тобто до 1 березня 2013 року).

… а повноваження НКЦПФР зросли
З 1 січня 2013 року. значно розширилась повноваження НКЦПФР, зазначені у Законі № 448 та Законі про ЦП (відповідні зміни внесені Законом № 5042 та Законом № 5518 ). Серед нових повноважень Комісії зосередимо увагу на наступних.
Державна реєстрації учасників фондового ринку. Відтепер НКЦПФР вправі інформувати державних реєстраторів щодо невиявлення емітента цінних паперів та/або професійного учасника фондового ринку за місцезнаходженням, вказаним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Зрозуміло, що таке інформування тягне за собою включення до зазначеного реєстру відповідного запису, що обернеться негативними наслідками у вигляді неможливості отримання такими суб’єктами виписки з реєстру, ініціювання їх припинення тощо.
Також НКЦПФР тепер наділена правом звертатися до суду з позовом (заявою) про припинення акціонерного товариства внаслідок цілої низки порушень, зокрема нескликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль (новий п.311 ст.8 Закону № 448).
При цьому відповідно до нової редакції частини третьої ст.36 та частини п’ятої ст.37 Закону про держреєстрацію з 1 січня 2013 року для проведення державної реєстрації припинення емітента цінних паперів (в результаті ліквідації чи реорганізації) необхідно додатково подавати державному реєстратору довідку відповідного органу НКЦПФР про відсутність нескасованих випусків цінних паперів цього емітента.
Запроваджено механізм контролю за дотриманням вказаного обов’язку. Так, відтепер спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації спільно з НКЦПФР забезпечує отримання державним реєстратором інформації про емісію цінних паперів юридичними особами. Державний реєстратор, в свою чергу, у день державної реєстрації припинення юридичної особи – емітента цінних паперів зобов’язаний надіслати НКЦПФР повідомлення про проведення державної реєстрації такої юридичної особи.
Пруденційний нагляд здійснюється НКЦПФР за професійними учасниками фондового ринку в межах діяльності, яка провадиться таким учасником на підставі виданої Комісією ліцензії.
Для того, аби здійснювати нагляд, необхідно визначити його предмет, тобто, що саме буде контролюватися. З цією метою НКЦПФР згідно із Законом № 5042 вповноважена встановлювати пруденційні нормативи – кількісні та якісні показники, обов’язкові для дотримання професійними учасниками фондового ринку. Комісія визначає перелік, розміри і методику розрахунку пруденційних нормативів. При цьому перелік таких нормативів встановлюється щодо кожного виду професійної діяльності на фондовому ринку.
Наразі НКЦПФР розробила три Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку – діяльності з торгівлі цінними паперами; діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами); депозитарної діяльності та вимог до системи управління ризиками, які затверджені рішеннями НКЦПФР від 25.12.2012 р. № 1900, від 09.01.2013 р. № 1 та від 15.01.2013 р. № 37 відповідно.
Правам НКЦПФР щодо встановлення пруденційних нормативів та здійснення пруденційного нагляду встановлено кореспондуючі обов’язки професійних учасників фондового ринку – дотримуватися пруденційних нормативів та подавати НКЦПФР розрахунки показників, що підтверджують виконання встановлених пруденційних нормативів щодо відповідного виду професійної діяльності. Такі обов’язки спеціально закріплені в частині третій ст.27 Закону про ЦП.
Ознаки фіктивності емітентів цінних паперів. З початком 2013 року до механізму наповнення Держбюджету України податковими платежами та зборами залучено НКЦПФР. Так, до компетенції НКЦПФР додано правомочності щодо встановлення ознак фіктивності емітента цінних паперів, затвердження порядку визначення емітентів, що мають ознаки фіктивності, та прийняття рішення про включення емітента до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності (нові п.3710 – 3711 ст.7 Закону № 448).
Щоправда, для реалізації НКЦПФР вказаних повноважень мають діяти відповідні нормативно-правові акти щодо ознак фіктивності емітентів цінних паперів, яких наразі ще не прийнято. А ось після законодавчого врегулювання вказаної процедури та застосування її на практиці НКЦПФР зможе реалізувати і інші пов’язані із такою процедурою правомочності, а саме:
• зупиняти обіг цінних паперів емітента у зв’язку з включенням його до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності;
• подавати позов до суду про припинення юридичної особи – емітента у зв’язку з включенням його до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, а після ухвалення судом відповідного рішення – скасовувати реєстрацію випуску цінних паперів емітента.
Реклама на ринку цінних паперів. Не обійдеться без НКЦПФР і в рекламній сфері. Так, з 1 січня 2013 року Комісія отримала право встановлювати вимоги до реклами на ринку цінних паперів. При здійсненні таких повноважень НКЦПФР має керуватися новою редакцією ст.25 Закону про рекламу , якою визначається поняття реклами цінних паперів та фондового ринку, встановлюється перелік рекламодавців такої рекламної продукції, закріплюються загальні вимоги до змісту та розповсюдження такої реклами .
Водночас, будь-яка реклама (зміни до реклами) цінних паперів та фондового ринку відтепер може розповсюджуватися лише після її погодження НКЦПФР. Відповідне рішення Комісії щодо заборони або погодження розповсюдження реклами (змін до реклами) публікується на її офіційному сайті протягом одного робочого дня та надсилається рекламодавцю протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
Навчений практикою попередніх років, коли встановлений обов’язок не виконувався через не визначення відповідальності за його невиконання, законодавець разом із закріпленням обов’язку передбачив і відповідальність за розповсюдження реклами (внесення змін до реклами) без її попереднього подання НКЦПФР – у розмірі від 50% до 150% вартості розміщеної реклами (за ті самі дії, вчинені повторно протягом року, – у розмірі від 150% до 300% вартості розміщеної реклами).
Якщо реклама цінних паперів або фондового ринку вже здійснюється, але допущено порушення вимог законодавства про рекламу, то НКЦПФР в разі виявлення такого порушення вправі прийняти рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами, про що повідомляє рекламодавцям та розповсюджувачам (ЗМІ, що здійснювали розповсюдження реклами) протягом 5-ти робочих днів з дня прийняття такого рішення. Рекламодавець зобов’язаний припинити розповсюдження реклами в триденний строк з дня оприлюднення вказаного рішення НКЦПФР.
За невиконання вказаного обов’язку ст.11 Закону № 448 передбачені фінансові санкції (у розмірі від 150% до 300% вартості розміщеної реклами, а за ті самі дії, вчинені повторно протягом року, – у розмірі від 300% до 600% вартості розміщеної реклами).
Розповсюдження реклами цінних паперів підлягає припиненню і в разі визнання емісії таких цінних паперів недобросовісною або недійсною, а також у випадку, коли випуск цінних паперів визнано таким, що не відбувся. У вказаних ситуаціях емітент таких цінних паперів зобов’язаний припинити розповсюдження їх реклами у 3-денний строк з дня оприлюднення відповідного рішення НКЦПФР або розпорядження уповноваженої особи цієї Комісії. Якщо він цього не зробить, ризикує сплатити штраф від 100% до 200% вартості розміщеної реклами, а за ті самі дії, вчинені повторно протягом року, – у розмірі від 200% до 400% вартості розміщеної реклами.
Ліцензування професійної діяльності. НКЦПФР, здійснюючи повноваження щодо видачі ліцензії на провадження відповідного виду професійної діяльності на фондовому ринку, повинна керуватися, в тому числі, новими ст.271 і 272 Закону про ЦП. Ці статті з’явилися дякуючи Закону № 5042, ними визначені перелік документів, які необхідно подати заявнику для отримання ліцензії, порядок та строк розгляду НКЦПФР таких документів, а також підстави для відмови у видачі ліцензії.
При цьому продовжено строк розгляду НКЦПФР документів для видачі (відмови в видачі) ліцензії на провадження певного виду професійної діяльності на фондовому ринку: якщо раніше такий строк становив 30 календарних днів від дати надходження документів від заявника, то тепер він становить 3 місяці з дня надходження необхідних документів, а у випадку включення до структури власності заявника іноземних юридичних осіб або фізичних осіб – іноземців – 6 місяців.
Водночас знято обмеження щодо строку дії ліцензій на провадження певного виду професійної діяльності на фондовому ринку – наразі вони діють безстроково (донедавна такий строк встановлювався КМУ за поданням НКЦПФР, але не міг бути меншим, ніж три роки).
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 5042 врегульовано питання дії виданих раніше строкових ліцензій – вони діють до закінчення строку їх дії, після чого провадження відповідного виду професійної діяльності дозволяється за умови отримання нової ліцензії відповідно до вимог статей 271 і 272 Закону про ЦП. У випадку закінчення строку дії раніше виданих ліцензій профучасника ринку цінних паперів або анулювання ліцензій Законом № 5042 вповноважено НКЦПФР проводити перевірки стану дотримання такими профучасниками вимог законодавства, передбачених на випадок закінчення строку дії або анулювання ліцензії. Така перевірка може бути проведена НКЦПФР самостійно чи спільно з іншими відповідними органами не пізніше, ніж протягом трьох років з дня закінчення дії (анулювання) вказаної ліцензії.
Регулювання діяльності професійних учасників ринку цінних паперів. З початку цього року НКЦПФР вправі встановлювати вимоги до правил фондової біржі, погоджувати її статут та правила (зміни до них), погоджувати кандидатури на посади керівників фондових бірж, а також (за погодженням з Антимонопольним комітетом України) визначати максимальні розміри тарифів на оплату послуг фондової біржі. Деякі із вказаних повноважень застосовувані і до депозитаріїв. Так, наразі НКЦПФР погоджує статут та правила (зміни до них) депозитаріїв, а також погоджує кандидатури на посади керівника депозитарію.
Порядок погодження кандидатур керівників фондових бірж та депозитаріїв встановлюється самою ж НКЦПФР. Комісія при цьому має виходити із загальних вимог до таких кандидатур, визначених в новій частині четвертій ст.27 Закону про ЦП.
Крім того, Законом № 5042 доповнено Закон про ЦП ст.51, згідно із якою НКЦПФР уповноважена встановлювати максимальні строки виконання договорів купівлі-продажу цінних паперів. При цьому договір купівлі-продажу цінних паперів, що укладається на фондовій біржі, вважається укладеним з моменту фіксації такою фондовою біржею факту укладення договору відповідно до її правил. Зазначений договір не може бути розірваний, крім передбачених законом випадків.
Порядок прийняття регуляторних актів. З 1 січня 2013 року законодавчо закріплено новий порядок прийняття НКЦПФР регуляторних актів. Новизна полягає в тому, що будь-який акт НКЦПФР, що має ознаки регуляторного, підлягає оприлюдненню з метою одержання від всіх бажаючих осіб зауважень і пропозицій, які потім обов’язково розглядаються НКЦПФР та враховуються нею (або мотивовано відхиляються) при прийнятті акту.
При цьому ті регуляторні акти, на які поширюється дія Закону про державну регуляторну політику , проходять вказану процедуру у визначеному цим Законом порядку. Для решти регуляторних актів зазначений порядок застосовується відповідно до нової частини двадцять шостої ст. 6 Закону № 448, введеної Законом № 5212 .
Таким чином, з початком цього року будь-яка зацікавлена особа може подати свої зауваження і пропозиції до будь-якого проекту регуляторного акту НКЦПФР. Строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється НКЦПФР та не може становити менше ніж десять робочих днів з дня, наступного за днем оприлюднення проекту акта.
Після обов’язкового розгляду таких зауважень і пропозицій НКЦПФР протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем такого розгляду, повинна оприлюднити інформацію про результати розгляду на своєму офіційному веб-сайті (http://www.nssmc.gov.ua).

Анонс замість епілогу
З початком поточного року законодавство про ЦП та фондовий ринок настільки змінилося, що всі новели неможливо проаналізувати в рамках однієї статті. Поза цією статтею автор умисно залишив нововведення стосовно розгляду справ про правопорушення на ринку цінних паперів, оскільки цій темі планується присвятити окремий матеріал. В жовтні 2013 року законодавче регулювання фондового ринку України в черговий раз суттєво зміниться внаслідок набрання чинності Законом України від 06.07.2012 р. № 5178-VI «Про депозитарну систему України». Зрозуміло, що газета «Бухгалтерія» не може оминути увагою таку подію. У випадку прийняття Верховною Радою України додасть тем для обговорення і Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності акціонерних товариств» (наразі законопроект від 17.01.2013 № 2037). Тож далі буде…

Нормативна база
ГКУ
Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-ІV
Закон про держреєстрацію
Закон України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»
Закон № 448
Закон України від 30.10.1996 р. № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»
Закон № 710
Закон України від 10.12.1997 р. № 710/97-ВР «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»
Закон про ЦП
Закон України від 23.02.2006 р. № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок»


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *