Опубліковано: журнал Головбух № 5 (1108) від 01.02.2019.

Цей матеріал з’явився як відповідь на наступне запитання нашого читача: «В квітні 2018 року Підприємство отримало дозвіл на спеціальне водокористування підземними водами на виробничі та санітарно-гігієнічні цілі. Свердловина знаходиться на території виробничої ділянки. Підприємства. Вода використовується виключно при виробництві бетонних сумішей. Підприємство воду не продає, не відчужує ні населенню, ні господарським підприємствам (за видами діяльності Підприємство не має КВЕДу по реалізації води). Чи потрапляє Підприємство під дію Закону № 996-ХІV від 16.07.1999, а саме – в перелік підприємств, які з 2018 року зобов’язані подавати фінансову звітність за Міжнародними стандартами, як підприємства, що видобувають надра (підземні води) державного значення?».

Читати повністю →

Опубліковано: «АгроUA» № 4 за квітень 2019 рік, стор.  7-8.

Арешт майна може бути останньою надією врятувати свій врожай від зазіхань ласих до чужого, як це трапилось у резонансній справі на Харківщині[1].

З іншого боку, сільське господарство – дуже ризикована діяльність, адже отримання гарного врожаю залежить від багатьох факторів. При цьому реалії українського аграрія полягають у тому, що відібрати врожай можуть не лише повінь, посуха чи мороз, а й владні інституції. Одним із дієвих механізмів останніх є арешт майна, який може використовуватися у цивільному (господарському), кримінальному процесах, а також на стадії примусового виконання рішення. Тож особі, урожай якої арештовано, насамперед треба визначитися, за якою процедурою його накладено, аби розуміти алгоритм подальших дій.

Сьогодні ми розповімо, які особливості цієї процедури у кожному із перелічених вище випадків, як захищатися від недобросовісного обмеження прав власника щодо розпорядження вирощеним урожаєм або як використати цей інститут для захисту своїх прав. Читати повністю →

Опубліковано: AgroUA № 3 за березень 2019 року, стор. 8-9.

У статті щодо продажу фермерського господарства як цілісного майнового комплексу (див. АгроUA № 2) наголошувалось, що такий варіант на практиці викликає багато запитань та труднощів: від визначення особи-продавця до нюансів державної реєстрації статуту ФГ. Там же було анонсовано висвітлення у нашому виданні альтернативного шляху продажу ФГ – відчуження частки у його статутному капіталі. Які особливості такого варіанту та які етапи сторони мають подолати – про це читайте нижче. Читати повністю →

Опубліковано: журнал AgroUA № 2 за лютий 2019 року, стор. 32-38.

Доволі часто виникає потреба у відчуженні сільськогосподарського бізнесу – всіх виробничих потужностей сільгосппідприємства, в т.ч. і земельних ділянок сільгосппризначення як основного засобу виробництва у агропромисловому комплексі.

Оскільки значний масив оброблюваного наразі земельного фонду знаходиться у володінні та користуванні фермерських господарств (ФГ), то саме їхній бізнес найчастіше цікавить інвесторів.

Разом із тим, нормативне регулювання діяльності ФГ у нашій країні вкрай суперечливе та поверхове. І це при тому, що ФГ визнаються законодавцем прогресивною формою підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України! Читати повністю →

Опубліковано: AgroUA № 1 за січень 2019 рік, стор. 36-42

Сільське господарство було і залишається діяльністю із високим ступенем ризику втрати вкладених інвестицій. І левова частка такого ступеню зумовлена нестабільністю та непередбачуваністю погодних умов, від яких дуже залежить кількість та якість вирощеної сільгосппродукції. Окрім того, анексія Криму, АТО та введення воєнного стану у 10 областях України та внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії теж відносяться до обставин, які можуть зумовити неможливість виконання договірних зобов’язань у агропромисловому комплексі.

Тому тема форс-мажору як підстави звільнення від відповідальності за невиконання договірних зобов’язань є вкрай актуальною для сільгоспвиробників. Зокрема, потрібно чітко розуміти, що визнається форс-мажором, як правильно відобразити застереження про нього у договорі, чим підтвердити факт існування обставин непереборної сили, які наслідки має форс-мажор… Цим та іншим юридичним аспектам форс-мажору присвячений нижчевикладений матеріал. Читати повністю →

Опубліковано:  журнал «АгроPRO» № 5 за березень 2019 рік, с.16-21.

 Спадкування – це тема, в якій існує чимало нюансів, де орієнтуються лише окремі фахівці. В ній багато колізій, стосовно яких ведуться перманентні суперечки, в тому числі і в судових інстанціях. Сьогоднішній матеріал присвячений одному із таких питань, а саме:

 – як успадкувати фермерське господарство (далі – ФГ),

– яка юридична доля земель господарства,

– земель, переданих засновнику– спадкодавцю у постійне користування для створення ФГ. Читати повністю →

Опубліковано: БухгалтеріяUA № 7 від 13.08.2018 – стор. 57–58.

Dura lex sed lex[1]  – цей латинський вислів про один із принципів римського права одразу спадає на думку при ознайомленні із постановою ВС від 29.03.2018 у справі № 804/2321/17 та ІПК ДФС від 30.05.2018 № 2382/6/99-99-12-02-03-15/ІПК, присвячених питанню підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи за наявності в нього податкового боргу станом на 1 січня базового (звітного) року.

Суть наведеного принципу полягає у тому, що яким би суворим, дурним чи безглуздим не був би закон, його необхідно неухильно дотримуватись, буквально трактувати, правильно застосовувати та виконувати.

Однак ні Верховний Суд (ВС), ні тим більше ДФС наведеного принципу в повній мірі не дотримуються у вказаних вище документах. І ось чому. Читати повністю →

Опубліковано: журнал «Головбух», № 24 (1079) від 22.06.2018

 Запитання: Голова та засновник фермерського господарства (ФГ) оформлена ще й директором ФГ з 2014 року. За 2014-2017 роки із виплат такому директорові ФГ сплачувались обов’язкові податки та збори. В 2017 році, коли директор ФГ звернулась до ФССТВП за декретними, в неї не взяли заяву і повідомили, що з 2014 року в неї навіть не нараховується страховий стаж. Чи правильні дії посадовців? Якщо так, то чи може директор ФГ повернути кошти, сплачені як обов’язкові податки та збори? Читати повністю →

Опубліковано: журнал «Експертус: Головбух», № 23 (1078) від 15.06.2018

СИТУАЦІЯ

На території ВЕЗ «Крим» знаходиться нерухомість (завод). Як сплачувати до Пенсійного фонду України збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у разі продажу нерухомості нерезиденту (російській компанії)? Якщо нерезидент не сплатить збір до Пенсійного фонду, чим це може зашкодити сторонам? Як юридична особа —нерезидент України може сплатити збір до Пенсійного фонду в Україні, якщо вона має розрахункові рахунки тільки за кордоном? Читати повністю →

Опубліковано: журнал «Головбух», № 19 (1074) від 18.05.2018

У сільському господарстві часто об’єднують виробничі потужності, земельні фонди та інші активи. Одним із варіантів такого об’єднання є реорганізація агрофірм. З’ясуємо, як це реалізувати Читати повністю →