Опубліковано: Бухгалтерія. Збірник систематизованого законодавства. Автотранспортні вантажоперевезення: облікові, юридичні і страхові аспекти. – квітень 2017 року. – стор. 55-59.

Із розвитком торгівлі виникли та набули поширення й інші види діяльності, які «обслуговують» купівлю-продаж. Одним з них є страхування. Послідовність появи транспортних засобів зумовила і порядок страхування вантажів: спершу почали страхувати вантажі за морських перевезень, потім – наземних, насамкінець – повітряних. На сьогодні в питаннях страхування немає принципової різниці, яким видом транспорту перевозиться вантаж, – правила у всіх випадках дуже подібні. Читати повністю →

Опубліковано: журнал «Головбух», № 11 (1018) від 27.03.2017 р.

 Ще на початку лютого народні обранці прийняли закон, який мав на меті спростити порядок спеціального водокористування. Задіє такий закон тільки влітку, однак проаналізувати його майбутній вплив на бізнес — саме час Читати повністю →

Опубліковано: журнал «Головбух», № 6 (1013) від 10.02.2017 р.

Суб’єкти господарювання, які використовують воду для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб за допомогою свердловини, не отримуючи дозволу на спецводокористування, часто мають проблеми з визначенням свого податкового статусу щодо рентної плати. Аргументуємо, чому вони не є платниками рентної плати

 Починаючи з 2015 року податківці активно нав’язують позицію про необхідність сплати рентної плати за спецводокористування тими суб’єктами, які до цього її не платили. Головною «фішкою» податківців в цьому питанні стало застереження, що не є платниками ті суб’єкти, які мають дозвіл на спеціальне використання води. Контраргументи — у нашій консультації
Читати повністю →

Матеріал використано із сайту Ера Медіа (http://www.eramedia.com.ua/article/255300-vimri_jittya_yak_oformiti_spadschinu_ta__hto_ma_robiti_kaptalniy/)

Опубліковано: журнал «Головбух», № 1 (1008) від 06.01.2017 р.

Наприкінці минулого року нардепи погодили низку змін до Податкового кодексу. Внесення корективів не оминуло й податку на майно. Як оподатковуватимуть нерухомість, легковики та землю у 2017 році — детальніше у статті

У калейдоскоп передноворічних податкових трансформацій потрапив і податок на майно. По кому і якою мірою влучить ця повинність цього року? До яких хитрощів вдався законодавець у прагненні за рахунок нерухомості, транспорту й землі максимально й оперативно наповнити бюджети? Читати повністю →

Опубліковано: журнал «Головбух», № 45 (1004) від 02.12.2016 р., с. 22-26

Все частіше регіональні податківці наполягають, що особи, які не оформили право власності або користування землею, проте набули таке право згідно з рішеннями відповідних органів влади, мають сплачувати земельний податок. Розглянемо, чи правомірні такі вимоги і яку відповідальність несе особа за неоформлення права на земельну ділянку. Читати повністю →

Опубліковано: газета «Бухгалтерія», № 45 (1240) від 07.11.2016 р.

Працівнику було видано безпроцентну позику строком на 6 місяців. За умовами договору вся сума повертається підприємству в кінці строку його дії. Працівника мобілізували, йому нараховується середній заробіток за період військової служби за призовом у зв’язку з мобілізацією. Чи може підприємство утримувати суму позики частинами із суми такого середнього заробітку? Чи дійсно потрібно вивчити прописані в договорі умови погашення позики, і якщо спосіб погашення позики шляхом утримань із зарплати працівника не прописаний у ньому, роботодавець не вправі робити такі відрахування, навіть якщо працівник прострочив встановлені договором строки повернення позики? Якщо такий спосіб внесено до договору позики, тоді повернення грошей можна здійснити шляхом утримання із середнього заробітку мобілізованого працівника і жодні додаткові документи для цього не потрібні? Читати повністю →

Опубліковано: газета «Бухгалтерія», № 44 (1239) від 31.10.2016 р.

Проблематику «нічийної» землі особливо гостро відчувають аграрії. В пояснювальній записці до Закону № 1533[1] зазначається, що за деякими підрахунками земельні ділянки сільгосппризначення, на які не оформлена спадщина, іноді складають до 15% площі земельного масиву, що загалом по Україні складає біля 1,5 млн гектарів. Оскільки переважна більшість вказаних земельних ділянок використовується у складі полів, то фактично вони обробляються орендарями інших ділянок масиву, бо трактор не буде об’їжджати проблемну земельну ділянку посеред поля. Але є і такі, що заростають бур’янами, знижуючи тим самим врожайність на сусудініх ділянках та сприяючи появі шкідників. Ініціатори прийняття Закону № 1533 підрахували, що у разі оформлення права комунальної власності на вказані землі і передачі їх в оренду за мінімальною ставкою, місцеві бюджети могли би поповнитися на 1,1 млрд гривень.

Отож, нововведення Закону № 1533 покликані закріпити дієвий механізм використання земельних ділянок, власники яких померли, а спадкоємців немає або вони з якихось причин не набули права власності на спадкове майно. Читати повністю →

Опубліковано: газета «Бухгалтерія», № 43 (1238) від 24.10.2016 р.

За три з половиною роки дії Закону про аграрні розписки запроваджений ним інструмент введений в обіг на території чотирьох областей – Полтавської (в 2014 році), Харківської, Черкаської та Вінницької (в 2015 році). На черзі – Тернопільська, Сумська, Миколаївська та Хмельницька області, де проект «Аграрні розписки» запрацює найближчим часом[1]. Однак для багатьох працівників АПК цей документ залишається диковинкою, і вони не дуже поспішають ним користуватись. І дарма, бо аграрні розписки є альтернативою банківському кредитуванню, відсоткові ставки за яким підчас є непідйомними для сільгоспвиробників, особливо дрібних та середніх. Тож цей матеріал покликаний усунути прогалини аграріїв у розумінні деяких нюансів цього інституту та спонукати їх активніше використовувати аграрні розписки у своїй діяльності. Читати повністю →

Опубліковано: газета «Бухгалтерія», № 40 (1235) від 03.10.2016 р., с. 28-29

Втрата підакцизної продукції вдвічі неприємніша для платника податків, оскільки зумовлює як загальні негативні наслідки (тобто, притаманні втраті «звичайного» товару), так і додаткові – у вигляді виникнення податкового зобов’язання з акцизного податку щодо втраченого товару. От і виходить, як у тому народному прислів’ї, що біда біду тягне – і зиску підприємець від товару не має (бо самого товару немає), і податок сплатити треба. Такий собі податок на “збиток”. Читати повністю →