Опубліковано: журнал «Головбух», № 10 (969) від 11.03.2016 р.
Школа має намір доручити фермерам обробляти належну їй земельну ділянку. Але є низка важливих умов, яких неодмінно слід дотриматися
СИТУАЦІЯ
Школа має у постійному користуванні земельну ділянку,щоналежить їй на підставі державного акта.Який документ (договір) може регламентувати відносини між школою та фермерським господарством, якщоце фермерське господарство (платник єдиного податку четвертої групи) обробляє зазначенуземельну ділянку?
РІШЕННЯ
Згідно з частиноюпершоюстатті 92 Земельного кодексу України (ЗК) право постійного користування земельною ділянкою —цеправо володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Межі правомочностей постійного землекористувача
Як випливає зі змісту наведеної норми, постійний землекористувач може володіти земельною ділянкою (впливати на неї відповідно до свого інтересу), а також користуватися нею (отримувати її корисні властивості для задоволення власних потреб).Однак постійний землекористувачне має права розпоряджатися переданою йому земельною ділянкою, оскількивін не є власником такої ділянки.
Це означає, що постійний землекористувач не може на власний розсуд передати іншій особі земельну ділянку (наприклад, в оренду, на умовах емфітевзису тощо).Такий висновоквипливає, зокрема, з частинипершоїстатті 102-1 ЗК, згідно з якою право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб. Таку саму норму містить і стаття 4 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV.Відповідно до неї орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради,а орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, — органи виконавчої влади, які згідно із законом передають земельні ділянки у власність або користування.
Отже, школа як постійний землекористувач земельної ділянки не може передати фермерському господарству земельну ділянку, в тому числі йна праві користування.
Можливі «обхідні» варіанти передачі землі
Утім, спираючись на законодавчі норми, все-такиможна обрати інші, «обхідні», але цілком правомірні й дозволені,варіанти передачі фермерському господарствушкільної землі дляїї обробітку.
договір про спільну діяльність
Так,одним із можливих варіантів досягнення мети, про яку йдеться у запитанні, є укладення між школою та фермерським господарством договору про спільну діяльністьбез створення юридичної особи на основі об’єднання внесківучасників (просте товариство) відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України (ЦК).Предметом зазначеного договорубуде спільний обробіток землі, вирощування сільськогосподарських культур, надання послуг у сфері сільського господарства тощо.
Утакому договорі на виконання вимог статті 1131 ЦК слід передбачити умови щодо координації спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, спосіб покриття витрат ізбитків учасників, їхню участь у результатах спільних дій тощо.
Внеском школи у спільну діяльність за таким договором буде не земельна ділянка, а право постійного користування нею.Для цього у договорі потрібноокремо визначити, що земельна ділянка належить школі на праві постійного користування та у спільну діяльність не передається. Внеском фермерського господарства залежно від мети спільної діяльності можуть бутипослуги, роботи, грошові кошти, насіння, добрива, засоби захисту рослин та інші матеріальні цінності, необхідні для забезпечення циклу робіт на земельній ділянці.
Прибуток, що його отримуватимуть школа та фермерське господарствоурезультаті їх спільної діяльності, «за замовчуванням» розподілятиметься пропорційнодо вартості їхніхвнесків, розмір яких сторони мають погодитиокремо. Однак сторони можуть домовитися і про інший алгоритм розподілу прибутку від спільної діяльності.
Слід зважати, що школа відповідно до статті 9 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 № 651-XIV належитьдо загальноосвітніх навчальних закладів, які згідно зі статтею 10 цього самого Закону є юридичними особами іза своїми організаційно-правовими формами можуть бути державної, комунальноїі приватної форм власності.
У пункті 9 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженогопостановою КМУ від 27.08.2010 № 778, встановлено, що школи діють на підставі статуту, що його розробляють на підставі цього Положення і положення про відповідний тип закладу, типового статуту, затвердженого МОН.
Тому для визначенняобсягу цивільної дієздатності школи, необхідної для укладення згаданоговище договору про спільну діяльність, потрібно дослідити статут школи, документи, на підставі яких її було створено, а також інші документи щодо статусу належного школі майна.
ВРІЗ
Із аналізу цих документів може випливати, що для укладення договору про спільну діяльність школа має отримати відповідний дозвіл (погодження) органу, до сфери управління якого вона належить.Необхідність отримання такого погодження передбачено, зокрема,Порядком укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженим постановою КМУвід 11.04.2012 № 296. Аджеу разі виникнення конфліктної ситуації договір про спільну діяльність суд вважатимедійсним лише за наявності дозволу (погодження) відповідного органу (див., для прикладу,постанову Вищого господарського суду України від 02.11.2015 у справі № 912/1677/14*).
договір про виконання робіт/послуг
Іншим можливим варіантом досягнення мети, про яку йдеться в запитанні, може бути укладення між школою та фермерським господарством договору на виконання робіт (чипослуг)щодопідготовки йобробітку грунту, внесення добрив, висіваннякультур, збирання врожаю тощо. За умовами такого договору фермерське господарство оброблятиме землю й отримуватиме плату за такі послуги/роботи (можливо,у вигляді частини вирощеної продукції).
Однак такий договір може бути неприйнятним для фермерського господарства,оскільки продукцію, що воно отримає за таким договором, податківці, найімовірніше, не визнаватимуть сільгосппродукцією власного виробництва. Передусім, з тих мотивівщо їїотримано неіз земельних площ, наданих фермерському господарству у користування. Відповідно, податківцізаперечуватимуть правомірність врахування фермерським господарством такої продукції під час визначеннячастки його сільськогосподарськоготоваровиробництва. Адже лише за умови, що вонаперевищує 75відсотків загальної суми його доходу, фермерське господарство має право сплачуватиєдиний податок.
ВРІЗ
Зверніть увагу
На укладення договору про спільну діяльність школа має отримати дозвіл (погодження) органу, до сфери управління якого вона належить