Уже понад півроку події на сході — тема № 1в Україні. Для всіх стали звичними такі аж ніяк немирні терміни, як АТО, мобілізація, лінія захисту, втрати майна…Економічні збитки ще не встигли ані збагнути, ані оцінити. Наразі допоможемо с/г виробникам списати втрати від знищення врожаю на полях внаслідок проведення військових дій

Оскільки для списання втрат від знищення врожаю сільгосппідприємству потрібно здійснити низку юридично значущих дій, у цій статті пропонуємо до вашої уваги їх відповідний алгоритм.

1. Складаємо документ про надзвичайну ситуацію

Відповідно до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України (КЦЗ)надзвичайною ситуацією (НС) є обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до:
• виникнення загрози життю або здоров’ю населення;
• великої кількості загиблих і постраждалих;
• завдання значних матеріальних збитків;
• неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Згідно із частиною другою статті 5 КЦЗ залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення НС на території України, виділяють, зокрема, надзвичайні ситуації воєнного характеру. Відповідно до Класифікатора надзвичайних ситуацій ДК 019:2010, затвердженого наказом Держспоживполітики від 11.10.2010 № 457, НС воєнного характеру класифікують за кодом 40000 та визначають як порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті, спричинене застосуванням звичайної зброї або зброї масового ураження, під час якого виникають вторинні чинники ураження населення, що її визначають в окремих нормативних документах.
Отже, військові дії на сході України є надзвичайною ситуацією воєнного характеру в розумінні КЦЗ. До того ж проведення військових дій нерозривно пов’язане із застосуванням вибухонебезпечних речовин. А це означає, що врожай на полях міг бути знищений як ходом військової техніки та/або діями військових, так і спричиненою військовими діями пожежею.

військові дії
Для фіксування факту знищення врожаю на полях унаслідок проведення військових дій, а також обсягу таких втрат керівнику сільгосппідприємства слід призначити комісію (рекомендовано — не менше трьох осіб), до складу якої включити провідних фахівців, інженера з техніки безпеки сільгосппідприємства, представника територіального органу Державної служби з надзвичайних ситуацій. Якщо посіви були застраховані, до складу такої комісії необхідно включити також представника страхової компанії.
Результати обстеження комісія може відобразити в протоколі або акті обстеження наслідків НС. Установленої форми для цих документів немає, тому їх складають довільної форми. У такому документі слід відобразити інформацію про причину втрати врожаю, площу, на якій він розміщувався, вид знищених сільськогосподарських культур.

пожежа
У випадку пожежі сільгосппідприємству потрібно керуватися спеціальним законодавством, що регулює взаємовідносини із пожежниками.
Згідно із пунктом 2.3 Правил пожежної безпеки в Україні власники підприємств та уповноважені ними органи, а також орендарі з метою забезпечення пожежної безпеки зобов’язані проводити службове розслідування випадків пожеж.
Відповідно до пункту 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків документом, який засвідчує факт пожежі, є акт. Зазначений акт підписує комісія, до складу якої входить не менш як три особи, у т. ч. представник територіального органу Державної служби з надзвичайних ситуацій, представник адміністрації (власник) сільгосппідприємства, потерпілий (якщо це не саме сільгосппідприємство). Якщо посіви були застраховані, до складу комісії необхідно включити також представника страхової компанії.
Форма Акта про пожежу затверджена наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.03.2004 № 119.

2. Проводимо інвентаризацію

Відповідно до статті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIVдля забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визначає власник(керівник) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим згідно із законодавством.
Випадки, коли інвентаризацію проводять обов’язково, визначені у пункті 3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків (далі — Інструкція № 69). До таких випадків належить, зокрема, установлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів).

Очевидно, що у викладеній ситуації відбулося псування врожаю, адже знищення врожаю без його псування неможливе. Отже, проведення інвентаризації у разі знищення врожаю внаслідок військових дій є обов’язковим.
Інвентаризацію проводить робоча інвентаризаційна комісія, яку створюють розпорядчим документом керівника сільгосппідприємства у складі інженера, технолога, товарознавця, економіста, бухгалтера та інших досвідчених працівників, які добре знають об’єкт інвентаризації, ціни та первинний облік. Очолює інвентаризаційну комісію представник керівника сільгосппідприємства, який призначив інвентаризацію (п. 11.2 Інструкції № 69).
Комісія проводить інвентаризацію на ділянці, що постраждала від воєнних дій, виявляє фактичні втрати врожаю, установлює розмір нанесеного збитку. Згідно із підпунктом 11.12 Інструкції № 69розмір збитків від знищення (псування) врожаю визначається відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей . Такий розмір збитків встановлюється шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.
Результати інвентаризації відображають у відповідному протоколі, який має бути розглянутий і затверджений керівником сільгосппідприємства у 5-денний строк з моменту його складання.
В подальшому затверджені результати інвентаризації відображають в бухгалтерському обліку сільгосппідприємства утому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня місяця звітного року.

3. Відображаємо втрати врожаю в обліку сільгосппідприємства

бухгалтерський облік
Уже визначено, що втрата врожаю внаслідок військових дій є надзвичайною ситуацією воєнного характеру. Для відображення таких витрат раніше було призначено рахунок 99 «Надзвичайні витрати». Однак наказ МФУ від 27.06.2013 № 627 рахунок 99вилучив з Плану рахунків та Інструкції про його застосування .
Вважаємо, що на сьогодні такі витрати можна відобразити на рахунку 97 «Інші витрати», на якому ведеться облік витрат, що виникають у процесі діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані з виробництвом або реалізацією основної продукції/товарів та послуг. Для цього слід використовувати субрахунок 977«Інші витрати діяльності», на якому відображають інші витрати діяльності, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 97.
Отже,фактичні збитки в розмірі витрат, понесених на вирощування знищеного внаслідок військових дій врожаю, відображаються в бухгалтерському обліку так: Д-т 977 «Інші витрати діяльності» К-т 23 «Виробництво».
Нарахування податкового зобов’язання відображається за дебетом субрахунку 977 «Інші витрати діяльності» та кредитом субрахунку 641 «Розрахунки за податками».
Якщо врожай було застраховано, то суму отриманого страхового відшкодування відображаємо проведенням Д-т 311 «Грошові документи в національній валюті» К-т 377 «Розрахунки з іншими дебіторами». Водночас визнаємо дохід від отриманого відшкодування: Д-т 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» К-т 746 «Інші доходи».

податок на прибуток
Згідно із пунктом 138.4 Податкового кодексу України (ПК) витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, визнають витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів. Оскільки урожай не було продано внаслідок його знищення, то вартість втраченого внаслідок військових дій врожаю не включають до складу витрат сільгосппідприємства. Водночас з цієї ж причини (немає факту продажу врожаю) фактичні витрати на його вирощування до моменту знищення не належать і до складу доходів сільгосппідприємства.
Якщо врожай був застрахований, то податківці наполягають на іншому відображенні операцій у цій ситуації. Вони вважають, що коли умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку — страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв’язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків. Будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання (пп. 140.1.6 ПК) .
Уразі отримання сільгосппідприємством коштів цільового фінансування з бюджетів на відшкодування збитків від втрати врожаю, такі кошти включаються до складу доходів сільгосппідприємства відповідно до підпункту 137.2.2 ПК.

ПДВ
Згідно із пунктом 198.5 ПК платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, уразі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися, у т. ч. в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
У викладеній ситуації податківці, скоріше за все, вважатимуть врожай таким, що використовується в операціях, що не є господарською діяльністю сільгосппідприємства, а тому наполягатимуть на потреб і нарахування податкових зобов’язань, виходячи з бази оподаткування, визначеної згідно із пунктом 189.1ПК.