Податкові перевірки-2021: найголовніше для аграріїв

Опубліковано: Баланс-Агро № 49 від 13.12.2021

Так вже сталось, що з-поміж всіх контролюючих органів бізнес у нашій країні чи не найбільше «кошмарять» податківці. І аграрії не виключення. Саме тому так багато консультацій, роз’яснень, судової практики стосуються саме податкових перевірок. Сьогодні ми узагальнимо основні моменти проведення цих заходів контролю у 2021 році.Види податкових перевірок

Основним нормативно-правовим актом, що регулює види, підстави, повноваження податкового органу при здійсненні перевірок, є, звісно, Податковий кодекс України (ПК).

Так, згідно з п. 75.1 ПК контролюючі органи мають право проводити такі перевірки:

  • Камеральні. Вони проводяться у приміщенні контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення контролюючого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова. Їхнім предметом є своєчасність, правильність складання та/або реєстрації податкової звітності, податкових накладних, акцизних накладних; своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Аграрії, які ведуть бухгалтерський та податковий облік належним чином, ці перевірки взагалі не помічають).

  • Фактичні. Вони здійснюються за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Проводяться без попередження платника податків (особи). Їхнім предметом є виключно дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.).
  • Документальні. Вони бувають плановими або позаплановими; виїзними або невиїзними. Невиїзна позапланова перевірка може бути електронною. При документальній перевірці здійснюється контроль на підставі аналізу вже не тільки податкових декларацій, а й іншої бухгалтерської та фінансової звітності, первинних документів тощо. Предметом цих перевірок є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПК податків та зборів, а також дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податківців.

 Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою є перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Такий ступінь ризику визначається відповідно до п. 77.2 ПК. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення Мінфіну про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб’єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки визначені Мінфіном у наказі від 20.11.15 р. № 1040.

Найчастіше сільгоспвиробники стикаються із проведенням документальних планових та позапланових виїзних перевірок, на яких і зупинимось детальніше.

Документальна планова перевірка

Проводиться відповідно до плану-графіка перевірок, який затверджується та оприлюднюється на офіційному вебсайті ДПС України до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Періодичність проведення цього виду перевірок визначається залежно від ступеня ризику в діяльності платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний.

Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім – не частіше ніж раз на два календарних роки, високим – не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування такого графіку визначений наказом Мінфіну від 02.06.15 р. № 524. Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу у першому та одного разу у другому кварталах такого року, крім випадків, коли зміни пов’язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

При цьому проводити документальну планову перевірку податківець може лише у випадку, коли платнику податків (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено):

– копію наказу про проведення такої перевірки; та

– письмове повідомлення із зазначенням дати її початку.

Варто пам’ятати, що надсилання (вручення) такого повідомлення відбувається у порядку, визначеному ст. 42 ПК (тобто – через електронний кабінет за відповідною заявою платника податків, а якщо він таку заяву не подав, то листування з ним здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованого листа з повідомленням про вручення або особистого вручення йому листа).

Дуже важливим є те, що якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв’язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Тому не нехтуйте отриманням рекомендованих листів від податківців, інакше можна пропустити повідомлення про проведення документальної планової перевірки та, як наслідок, не встигнути до неї підготуватися.

Тривалість перевірки цього виду не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів.

Продовження цих строків можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.

Документальна позапланова перевірка

Ці перевірки не передбачаються у плані роботи податкового органу. Вони проводяться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених у п. 78.1 ПК.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Копія такого наказу має бути вручена платнику податків до початку проведення зазначеної перевірки з дотриманням вимог тієї ж ст. 42 ПК. Виняток із цього правила встановлений лише для позапланових перевірок стосовно ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік.

Документальна позапланова перевірка має бути проведена впродовж 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, – 3 робочих днів, інших платників податків – 10 робочих днів.

Можливе і продовження цих строків. Так, воно здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.

Водночас, якщо під час проведення цього виду перевірки платник податків надає документи менше ніж за три робочі дні до дня її завершення (або якщо надіслані у ході проведення перевірки документи надійшли податківцям менше ніж за три робочі дні до дня завершення перевірки), проведення перевірки може бути додатково продовжено до вищевказаних строків на строк три робочі дні.

ПК передбачає також можливість зупинення документальної перевірки – як планової, так і позапланової. Таке зупинення перериває перебіг строку проведення перевірки. В такому разі платнику податків або його уповноваженому представнику вручається наказ про зупинення перевірки.

При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.

Зустріч перевіряючих. Допуск до перевірки

Очевидно, що не може щось відкопати той, хто не копає. Тому найпростіший спосіб не допустити виявлення податківцями порушень – не допускати їх до проведення перевірки.

Тож, перед документальною перевіркою (як плановою, так і позаплановою) у посадової особи податкового органу потрібно перевірити:

  1. Направлення на проведення перевірки, у якому має бути зазначено:
    • дата видачі;
    • найменування контролюючого органу;
    • реквізити наказу про проведення відповідної перевірки;
    • найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться;
    • мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична);
    • підстави перевірки;
    • дата початку та тривалість перевірки;
    • посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу.

  1. Копію наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються всі перелічені у попередньому пункті відомості, окрім посади та прізвища посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Наказ також є дійсним виключно за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою такого органу.

  1. Службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Звертаємо увагу, що направлення на проведення перевірки та службове посвідчення повинні бути пред’явлені. Це означає, що особа, яка проводить перевірку, повинна лише пред’явити (показати) ці документи, а не віддати їх в руки зустрічаючих. Проте суб’єкт перевірки може попросити, щоб йому дали можливість зробити копії з вказаних документів. Як правило, перевіряючі не відмовляють у цьому проханні. Проте якщо податківці не погодяться, Ви маєте право переписати усе, що написано у направленні на перевірку та службовому посвідченні.

Копію наказу про проведення перевірки суб’єкту перевірки податківці зобов’язані вручити під розписку до початку перевірки (для позапланової), і ця копія залишається у нього, або вчасно направити (як вказано вище) у випадку проведення планової перевірки. Відмовлятися від того, щоб отримати копію наказу, сенсу немає.

Загальний алгоритм дій до допуску до перевірки виглядає так:

Слід відмітити, що ведення Журналу реєстрації заходів держнагляду (контролю) здійснюється суб’єктами господарювання на добровільних засадах. Форма та порядок ведення Журналу затверджені наказом Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10.08.1998 р. № 18.

Непред’явлення перелічених вище документів або пред’явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб податкового органу до проведення документальної виїзної перевірки.

Слід пам’ятати, що лише з цих підстав можна відмовити у допуску до перевірки.

Відтак, дуже важливо, щоб для недопуску були законні підстави, інакше недопуск до перевірки за наявності законних підстав для її проведення може призвести до:

  • арешту майна платника податків, відмінного від коштів, на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом (пп. 94.2.3 та п. 94.10 ПК);
  • звернення до адмінсуду із позовом (поданням) про застосування арешту коштів на рахунках у банку платника податків ( пп. 94.6.2 ПК).

Повноваження податківців під час перевірки.

Права та обов’язки суб’єкта перевірки

Очевидно, що в межах однієї статті неможливо озвучити та проаналізувати кожне право перевіряючого та кореспондуючий йому обов’язок суб’єкта перевірки і навпаки.

Водночас, аграріям при проведенні податкових перевірок варто концептуально пам’ятати дві речі:

  1. Немає сенсу відмовлятись від підписання/отримання складених податківцями у ході перевірки документів, оскільки вони все одно складуть акт про відмову від підписання/отримання. І в такому випадку суб’єкт перевірки буде вважатись належним чином повідомленим/ознайомленим зі змістом документу, але буде позбавлений можливості знати цей зміст. Краще підписати складені податківцями у ході перевірки документи із застереженнями про свою незгоду та надати пояснення до таких документів, де це можливо (передбачено ПК). Це повною мірою стосується і підписання акта (довідки) про проведення перевірки – такий обов’язок міститься у п. 81.3 ПК. Тут же передбачено і право платника податків надати заперечення на цей акт (довідку).
  2. Обов’язково надавати на відповідний запит контролерів у повному обсязі копії всіх документів, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Це прямо слідує зі ст. 85 ПК. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами податкового органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику.

При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов’язаний також надати засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

Водночас, податківцям забороняється вилучати оригінали первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів (за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством).

Що стосується персоналу, то його варто навчити т.зв. «тактиці глухого захисту». Так, практика доводить, що в стресовій ситуації людина втрачає самоконтроль, відповідає на вдало поставлені, з неоднозначним тлумаченням питання, а також підписує документи, між рядків дає відомості, які згодом використовуються проти неї. Тому при перевірках потрібно навчити персонал нічого не говорити, нічого не підписувати, ніяких документів не надавати, нікуди не їхати. Якщо будуть тиснути морально, то з посиланням на ст. 63 Конституції України відмовлятись відповідати на запитання.

Деякі «просунуті» перевіряючі можуть заперечувати: «Стаття 63 Конституції України звільняє від відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе особисто, членів сім’ї чи близьких родичів, я ж Вас запитую про діяльність підприємства (керівництва). Тобто, ст. 63 Конституції України не звільняє Вас від відповідальності за відмову відповідати в даному випадку ».

Відповідь працівника має бути наступною: «Я перебуваю у трудових відносинах з підприємством, тому все, що я можу знати про його діяльність, я знаю тільки як працівник – фізична особа. Отже, всі питання до мене, пов’язані з моєю трудовою діяльністю, стосуються мене особисто. Тому на підставі ст. 63 Конституції України я не буду відповідати на Ваші запитання».

Також можна додати, що за розголошення комерційної таємниці він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності. Тож на всі питання відповість керівник.

Оформлення результатів перевірки та їх оскарження

Цьому аспекту присвячена ст. 86 ПК. Так, результати документальних перевірок (як планових так і позапланових) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються фіскалами та суб’єктами перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Радимо не відмовлятися від підписання акту (довідки). Якщо не згодні із їхніми висновками, краще підписати із застереженням: «ТОВ «Веселка» не погоджується із висновками цього акту. Детальні заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПК, будуть подані до контролюючого органу, який проводив перевірку, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта».

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення будуть невід’ємною частиною матеріалів перевірки.

При цьому варто пам’ятати, що в ході та в результаті проведення перевірки можна оскаржити:

  • дії контролюючого органу одночасно із визнанням протиправними рішень, прийнятих за наслідками проведення перевірки (зокрема – податкових повідомлень-рішень);
  • наказ про проведення перевірки до допуску перевіряючих до перевірки;
  • постанову про накладення адмінстягнення.

Водночас, суд не задовольнить позовні вимоги про скасування:

  • Акту перевірки;
  • протоколу про адмінправопорушення.

Так, ефективно оскаржити наказ про проведення перевірки (як планової, так і позапланової), можна лише до допуску податківців до перевірки. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.21 р. у справі № 816/228/17 (ЄДРСР, реєстр. № 100022843) зазначила, що «якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об’єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення».

Карантин і податкові перевірки

Нагадаємо, мораторій на податкові перевірки відповідно до п. 522 підрозділу 10 розділу ХХ ПК запроваджено ще у березні 2020 року на підставі Закону України від 17.03.20 р. № 533-IX. Згідно з останньою редакцією цього пункту мораторій має діяти по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину (наразі це 31 грудня 2021 року).

Мораторій, передбачений п. 522 підрозділу 10 розділу ХХ ПК, стосується усіх податкових документальних та фактичних перевірок, за виключенням деяких із них, що прямо передбачені у цьому ж пункті. Фактично, планові податкові перевірки заборонені повністю, а із позапланових та фактичних дозволено лише наступні:

  • за зверненням платників податків;
  • у випадку, коли реорганізується, припиняється або знімається з обліку платник податків або порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника (пп. 78.1.7);
  • платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК, та/або з від’ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень (пп. 78.1.8);
  • фактичні перевірки в частині порушення вимог законодавства в частині:
    • обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
    • цільового використання пального та спирту етилового;
    • обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
    • здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених пп. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК.

Водночас, 17.09.20 р. Верховна Рада України, приймаючи Закон України № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України  «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 909), пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» цього Закону запроваджує норму, якою надає КМУ право скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Використавши це право, Уряд 03.02.21 р. прийняв Постанову № 89, якою скоротив строк дії обмежень, встановлених п. 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши  проведення певних видів перевірок юридичних осіб, а саме:

  1. тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.20 р. та не були завершеними.

Отже, усі незавершені до 18.03.20 р. перевірки у зв’язку з їх зупиненням, можуть бути вже зараз проведені.

  1. планових перевірок

Висновок про дозвіл на проведення планових перевірок слідує із положення, яке у Постанові № 89 записано наступним чином: дозволити проведення «документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4  статті 77 Кодексу». У пункті 77.4 ст. 77 ПК мова йде про те, що планова перевірка здійснюється за наказом керівника контролюючого органу, та про те, що копія наказу про перевірку має бути надіслана платнику не пізніше ніж за 10 к.д. до дня проведення планової перевірки. Отже, зрозуміло, що таким формулюванням КМУ хотів сказати, що він дозволяє планові перевірки.

  1. позапланових перевірок щодо окремих платників з підстав, визначених:
    1. пп. 78.1.1, тобто, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого ПК законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів;
    2. пп. 78.1.4, тобто, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів;

При цьому, відповідно до Постанови № 89, позапланові перевірки з підстав, визначених пп. 78.1.1 та пп. 78.1.4, дозволено проводити лише відносно тих суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи ТСК ВРУ з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови ВРУ від 24.04.20 р. № 568-ІХ).

  1. позапланових перевірок з підстав, визначених:
    1. пп. 1.12, тобто, якщо контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов’язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з’ясування під час перевірки питань, що повинні бути з’ясовані під час перевірки;
    2. пп. 78.1.14, тобто, у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у порядку, передбаченому пп. 39.5.1.1 пп. 39.5.1 п. 39.5 ст. 39 ПК;
    3. пп. 78.1.15, тобто, у разі неподання платником податків або подання з порушенням вимог п. 39.4 ст. 39 ПК звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог п.п. 39.4 і 39.5 ст. 39 ПК;
    4. пп. 78.1.16, тобто, якщо отримано звіт про контрольовані операції, надісланий платником податків відповідно до п. 39.4 ст. 39 ПК.
  2. позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

У зв’зку з прийняттям Постанови № 89 перед платниками податків постало закономірне запитання, чим керуватися: вказаною постановою чи діючим п. 522 підрозділу 10 розділу ХХ ПК?

Адже, з одного боку, право скорочувати обмеження, заборони та пільги, встановлені відповідними законами, надано КМУ на рівні закону, а саме – Законом № 909. Тобто,  Уряд, приймаючи Постанову № 89, діяв відповідно до закону.

З іншого боку, ст. 2 ПК прямо передбачено, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу. Відповідно до п. 3 ст. 85 Конституції України прийняття законів (у тому числі тих, що вносять зміни до інших законів) віднесено до повноважень Верховної Ради України. А аж ніяк не Кабміну.

У суддівської братії одностайності у відповідях на поставлені запитання ще немає. Так, рішення апеляційних судів з цього приводу наразі є суперечливими. В одних справах вони виходять із того, що «Постанова № 89 є чинною, при цьому п. 4 розділу II Прикінцеві положення Закону № 909, на виконання якого прийнято вказану Постанову, ухвалено пізніше, ніж відповідні норми ПК. Крім того, як і положення п. 522 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК, пункт 4 розділу II Прикінцеві положення Закону № 909 в першу чергу регулює саме застосування карантинних обмежень в період дії карантину. Тож наказ про проведення документальної планової податкової перевірки є правомірним» (див. постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.11.21 р. у справі № 440/2029/21, ЄДРСР, реєстр. № 101034996).

В інших випадках апеляційна інстанція наголошує, що «оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. При цьому відповідно до ст. 2 ПК зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до нього. Проте Закон № 909 не є законом про внесення змін до ПК. До того ж, зміни до ПК вносяться виключно законом, ухваленим уповноваженим на те органом – Верховною Радою України, яка є єдиним органом законодавчої влади в Україні (ст. 75 Конституції України), а тому у спірних правовідносинах, в силу приписів ст. 8 Основного Закону, не можуть бути застосовані прийняті Кабміном, який у своїй діяльності зобов’язаний керуватись Конституцією (ч. 3 ст. 113 Основного закону), будь-які постанови і розпорядження, які спрямовані на зміну правовідносин, чітко визначених ПК. Тож встановлені апеляційним судом обставини у їх сукупності свідчать про протиправність оскаржуваного наказу про проведення документальної планової податкової перевірки» (постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду від 09.11.21 р. у справі № 420/4942/21, ЄДРСР, реєстр. № 101229731).

Наразі остаточну крапку у цьому питанні не поставлено, адже до Верховного Суду ця категорія справ ще не дійшла. Тож якщо сільгосппідприємство підпадає під критерії, визначені Постановою № 89, краще заздалегідь підготуватись до ймовірної перевірки.

 


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *