Пайовий фонд майна членів КСП: правові аспекти*

Опубліковано: журнал «Справочник экономиста», № 11 (47) 2007 р., с. 41-45.

Продовжуємо розповідь про порядок визначення складу і вартості пайового майна членів колективних сільськогосподарських підприємств. Пропонуємо ознайомитися з двома заключними етапами процесу розпаювання майна членів КСП — складанням списку осіб, які мають право на отримання майнового паю, та порядком визначення індивідуальних майнових паїв

Категорії осіб, які мають право на отримання майнового паю

Законом № 2114 (ст. 9) встановлено, що право на отримання майнового паю мають усі члени КСП, однак у ньому не міститься норм, які б регламентували порядок набуття і припинення членства в КСП, (крім того, що членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут). Водночас ці питання висвітлено у статуті КСП. У Положенні про паювання майна викладено критерії щодо набуття особою права на майновий пай, а також вказується дата, на яку складається список таких осіб (як правило, це дата прийняття Загальними зборами членів КСП рішення про паювання майна).
Отже, основними внутрішніми документами КСП, на підставі яких формується список осіб, що мають право на отримання майнового паю, є статут КСП і Положення про паювання майна.
Виходячи з чинного законодавства та вказаних вище внутрішніх документів КСП можна виділити дві основні категорії осіб, які мають право на майновий пай:
1) особи, які на момент складання списку працюють у КСП (працюючі члени КСП);
2) особи, які згідно із законодавством, зберігають за собою статус члена КСП.
До других відповідно до пункту 4 Порядку № 177 належать:
— пенсіонери, які працювали в КСП до виходу на пенсію;
— особи, призвані для проходження строкової військової або альтернативної служби;
— особи, призвані на військові збори;
— особи, які проходять підготовку з відривом від виробництва у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та в інших подібних навчальних закладах;
— особи, направлені КСП для навчання у професійно-технічні та вищі навчальні заклади всіх рівнів акредитації;
— особи, направлені для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва;
— особи, обрані на виборчі посади органів місцевого самоврядування та органи державної влади, а також профспілкових організацій;
— жінки, що знаходяться у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
— особи, які знаходяться у відпустці по догляду за дитиною;
— особи, які втратили працездатність унаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, що було пов’язано з виконанням трудових обов’язків на цьому підприємстві;
— особи, які припинили трудові відносини з КСП, але не отримали при цьому належного їм майнового паю натурою, грошима або цінними паперами;
— спадкоємці померлих осіб, які мали право на майновий пай.
Спадкоємці померлих членів КСП повинні подати до Комісії з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки (далі — Комісія), заяву про переоформлення майнового паю на своє ім’я. Вони включаються до списку на підставі свідоцтв про право на спадщину. Якщо спадкоємці мали до того статус члена КСП, то вартість їх майнових паїв збільшується на вартість успадкованого майнового паю.
За рішенням Загальних зборів членів КСП, до списку осіб, що мають право на майновий пай, можуть бути внесені також інші категорії осіб, наприклад, ті, що працювали у господарстві тривалий час і вибули з поважних причин.. Внесення осіб до списку здійснюється на підставі їхньої заяви.

Порядок складання списку осіб, що мають право на отримання майнового паю

Згідно з пунктом 4 Порядку № 177 список осіб, які мають право на майновий пай, складається Комісією. Ця процедура досить тривала та копітка, вона потребує вивчення значної кількості документів та урахування всіх обставин.
З метою уникнення в подальшому спорів щодо повноти та достовірності списку осіб, які мають право на майновий пай, пропонується такий алгоритм дій Комісії:
1) визначення порядку надання права для отримання майнового паю колишніми членами КСП, які змінили місце проживання;
2) складення попереднього списку осіб, які мають право на майновий пай;
3) вивішування списку в загальнодоступному місці для ознайомлення з ним усіх зацікавлених осіб;
4) встановлення кінцевого терміну подачі заяв про внесення до списку осіб, що мають право на майновий пай;
5) підготовка переліку осіб, які будуть додатково внесені до списку;
6) затвердження Комісією списку осіб, що мають право на майновий пай;
7) передача списку на затвердження Загальних зборів членів КСП;
8) вивішування списку осіб, які мають право на майновий пай, на центральному майдані КСП та в інших громадських місцях (наприклад, у клубі, на пошті тощо) тих сіл, де мешкають члени КСП;
9) формування переліку осіб, заяви яких не задоволені, для його подальшого затвердження загальними зборами членів КСП.
Складений Комісією список, а також перелік осіб, заяви яких не задоволені, затверджуються загальними зборами членів КСП у порядку, визначеному статутом. Рішення загальних зборів оформлюється протоколом.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 177 у списку осіб, які мають право на майновий пай, зазначаються такі дані про кожну особу:
— прізвище, ім’я, по батькові;
— паспортні дані (серія і номер паспорта, ким і коли виданий);
— місце проживання;
— категорія (член КСП, пенсіонер, працівник соціальної сфери тощо).
Список доцільно складати за алфавітом, при цьому кожна особа буде мати свій порядковий номер. Якщо особу незаконно, всупереч внутрішнім документам КСП, не було включено до списку осіб, які мають право на отримання майнового паю, та/або внесено до переліку осіб, заяви яких не задоволені, вона може оскаржити рішення загальних зборів у судовому порядку.

Визначення трудових внесків членів КСП

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону № 2114 при встановленні розміру індивідуального майнового паю кожної особи необхідно виходити з її трудового внеску. Він обчислюється з урахуванням розміру всіх форм оплати праці члена КСП (п. 7 Порядку № 177).
Визначення трудових внесків членів КСП здійснюється за методом, який залежить від наявності необхідної документації, що підтверджує діяльність працівника в КСП. Використання обраного методу затверджується загальними зборами та закріплюється в Положенні про порядок паювання майна.
Наприклад, КСП, у якому з будь-яких причин документи були втрачені, може здійснювати розрахунки за 20 або 10 останніх років, тоді як інше господарство — починаючи з 1946 року.
Методика № 274 пропонує два методи для визначення трудових внесків членів КСП:
1. Використання загальної суми оплати праці за всі роки роботи в господарстві та загальний стаж роботи. При цьому слід дотримуватися такої послідовності:
— загальними зборами членів КСП затверджуються розміри часток пайового фонду у відсотках, які розподіляються між членами КСП за кожним із критеріїв;
— обчислюється вартість частини майна пайового фонду, яка підлягає розподілу між членами КСП за кожним із критеріїв;
— на підставі архівних даних встановлюються трудовий стаж (кількість повних років, місяців) кожного члена КСП та загальна кількість відпрацьованих років (місяців) всіма членами КСП;
— визначається норматив нарахування пайового фонду на одиницю скоригованої суми оплати праці та на 1 рік (місяць) трудового стажу;
— розраховується розмір майнового паю кожного співвласника як сума частин пайового фонду, нарахована за нормативами на одиницю оплати праці та на 1 рік трудового стажу.
2. Урахування оплати праці кожного члена КСП за якомога більший період часу. Цей метод вважається найбільш точним і соціально справедливим. При підрахунках трудового внеску за такою методикою індивідуальний майновий пай залежить від розміру оплати праці кожного члена КСП та фактично відпрацьованих ним років у господарстві.
Розрахунки за цим методом здійснюється таким чином:
— визначається календарний період для обчислення трудових внесків;
— збирається з архівних даних вихідна інформація про стаж та розмір оплати праці всіх працівників за календарний період;
— розраховуються індивідуальні трудові внески;
— визначається пайовий фонд;
— обчислюються індивідуальні майнові паї.
Джерелом інформації про оплату праці членів підприємства є Книга обліку трудового стажу і заробітку колгоспників або розрахунково-платіжні відомості.
Якщо проміжок часу обрахунку трудового внеску довгий, то оплата праці за весь період підлягає коригуванню відповідно до змін економічних умов господарювання. Для цього відповідні дані розбиваються на три етапи: 1946–1965 роки, 1966–1990 роки та з 1991 року до дати розрахунку.
Приклад розрахунків з переведення трудоднів у грошовий еквівалент, визначення коефіцієнтів коригування оплати праці за 1966–1990 роки та за 1991–1999 роки, а також індивідуальних трудових внесків за весь період обчислення індивідуальних майнових паїв наведено в розділах 2–5 Методики № 274.

Визначення розміру індивідуальних майнових паїв членів КСП

На підставі розмірів трудових внесків здійснюється обчислення розмірів індивідуальних майнових паїв членів КСП згідно з Методикою № 252.
З цією метою визначають норматив нарахування паю, для чого підраховується загальна скоригована оплата праці кожного працівника і загальна сума по КСП.
При коригуванні оплати праці в карбованцях або переведенні трудоднів у грошовий еквівалент отримане значення виражається в умовних вартісних одиницях (умовних гривнях).
Згідно із пунктом 2.4. Методики № 252 норматив нарахування паю — це вартість майна КСП (у грошовому виразі), яка припадає на 1 умовну гривню скоригованої оплати праці (Н).
Формула розрахунку така:
Пф
Н = —————
Зскор

де Пф — пайовий фонд господарства;
Зскор — загальна сума скоригованої оплати праці в господарстві за весь період обчислення індивідуальних майнових паїв.
Розмір індивідуального майнового паю та частка кожного працівника у загальній сумі пайового фонду, згідно із пунктом 2.6 Методики № 252, обчислюється за формулою:

Пі = Нзі • Зскорі,

де Нзі — норматив нарахування пайового фонду на одиницю скоригованої суми оплати праці конкретного працівника;
Зскорі — загальна сума скоригованої оплати праці даного працівника.
Якщо як критерії визначення трудового внеску використовувати, крім загальної суми оплати праці за всі роки роботи на КСП, ще й загальний трудовий стаж, то визначення розмірів індивідуальних майнових паїв здійснюється у такій послідовності:
1) загальними зборами членів КСП затверджуються розміри часток пайового фонду у відсотках, які розподіляються між членами за кожним із критеріїв;
2) обчислюється вартість частини майна пайового фонду, яка підлягає розподілу між членами КСП за кожним із критеріїв;
3) на підставі архівних даних встановлюються трудовий стаж кожного із членів КСП та загальна кількість відпрацьованих років (місяців) всіма членами;
4) визначається норматив нарахування пайового фонду на одиницю скоригованої суми оплати праці та на рік (місяць) трудового стажу (Нст):
Пфст
Нст = —————–
Ссум

де Пфст — частина пайового фонду КСП, яка розподіляється за критерієм трудового стажу;
Ссум — сумарний трудовий стаж усіх співвласників майна.
У такому випадку розмір майнового паю кожного члена КСП розраховується за формулою:

Пі = Нзі • Зскорі – Нсті • Сзагі,

де Пі — розмір індивідуального майнового паю конкретного члена КСП;
Нзі — норматив нарахування майнового паю на одиницю заробітної плати;
Зскорі — загальна сума скоригованої оплати праці даного члена;
Нсті — норматив нарахування пайового фонду на одиницю скоригованої суми оплати праці та на рік (місяць) трудового стажу;
Сзагі — загальний стаж члена КСП.
Після закінчення підрахунків списки членів КСП із визначеними майновими паями оприлюднюються. Після врегулювання усіх спірних питань результати паювання затверджуються загальними зборами членів КСП у порядку, визначеному його статутом. Рішення зборів оформлюється протоколом.

Документальне посвідчення майнових паїв членів КСП

Майновий пай кожного члена КСП документально підтверджується свідоцтвом, складеним за зразком, наведеним у додатку до Порядку № 177.
Свідоцтво про право власності на майновий пай видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком.
До цього списку додаються такі документи:
— акт розрахунку пайового фонду;
— структура пайового фонду;
— перелік майна пайового фонду.
Згідно з пунктом 14 Порядку № 177 для отримання свідоцтва у разі набуття особою у власність майнового паю (його частини) на підставі договору міни, дарування, іншого правочину, а також спадкування до відповідної ради подаються нотаріально посвідчена копія цивільно-правового договору або нотаріально посвідчена копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП. Усі подані документи формуються в окрему справу по кожному КСП. Після цього рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена КСП.
Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради. Воно реєструється у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена КСП.
Порядком № 177 сільській, селищній або міській раді забороняється вимагати плату за виготовлення та/або видачу свідоцтва. У разі його втрати чи пошкодження особі видається дублікат, про що робиться відповідний запис на бланку свідоцтва. Відмову у видачі свідоцтва або бездіяльність відповідної ради зацікавлена особа може оскаржити в судовому порядку.

Особливості паювання майна в КСП, створених на базі ДСГПО

Паювання майна в КСП, створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств і організацій (далі — ДСГПО), має свої особливості, оскільки частина їх майна передавалася працівникам безоплатно, а інша частина — за приватизаційні майнові сертифікати. Перетворення ДСГПО на КСП здійснювалося на підставі спеціальних нормативно-правових актів — Закону № 290 та Положення № 1718.
Так, відповідно до першої частини статті 6 Закону № 290 працівникам ДСГПО безоплатно надавалася частка державного майна (акції), розмір якої визначався як добуток вартості майна, що припадає на одного члена КСП по області (Автономній Республіці Крим), на кількість працівників ДСГПО, та прирівняних до них осіб (це ті, хто пішов на пенсію з цих підприємств; був звільнений у зв’язку із скороченням штатів і не працював з того часу на інших підприємствах; мав право, відповідно до законодавства України, повернутися на попереднє місце роботи на цьому підприємстві; а також інваліди, звільнені за станом здоров’я у зв’язку з каліцтвом або професійним захворюванням.
Згідно зі статтею 7 Закону № 290 приватизація частки державного майна, що залишилася після його безоплатної передачі, здійснювалась за приватизаційні майнові сертифікати.
Якщо після використання працівниками права на придбання державного майна за приватизаційні майнові сертифікати залишалася невикупленою частка майна, орган приватизації за згодою загальних зборів членів ДСГПО передавав їм залишки майна для придбання за власні кошти на виплат до 5 років (без нарахування відсотків, але з урахуванням зміни цін на момент викупу майна). У разі незгоди зборів приймалося рішення про перетворення цього підприємства у відкрите акціонерне товариство.
Правовою підставою паювання майна КСП, створеного на базі ДСГПО, є третя частина статті 6 Закону № 290, відповідно до якої розподіл безоплатно переданого майна (акцій) між працівниками здійснюється відповідно до їхньої трудової участі за рішенням загальних зборів.
Паювання майна в КСП, в яких частина майна ДСГПО була передана працівникам підприємства безоплатно, а частина — за приватизаційні майнові сертифікати, має свої особливості.
1.Список осіб, що мають право на майновий пай, складається з двох частин. До першої включаються:
— усі особи, включені до списку працівників і прирівняних до них осіб, складеного комісією з приватизації при розрахунку вартості майна, яке передається безоплатно, або їх спадкоємці;
— особи, прийняті в КСП після приватизації, які залишаються його членами на день прийняття рішення про паювання майна.
До другої частини списку (незалежно від членства у КСП) включаються ті особи, які брали участь у придбанні державного майна ДСГПО, використавши свої приватизаційні майнові сертифікати.
2. На основі плану приватизації розраховується, яка частина майна ДСГПО (у відсотках) була передана безоплатно, а яка за приватизаційні майнові сертифікати (наприклад, 60 % передані безоплатно, а 40 % — за приватизаційні майнові сертифікати).
3. Сума пайового фонду ділиться на дві частини пропорційно вищезазначеним частинам майна.
4. Індивідуальні майнові паї осіб, включених до першої частини списку, розраховуються на підставі першої частини пайового фонду, яка для розрахунку приймається за 100 %.
5. Індивідуальні майнові паї осіб, включених до другої частини списку, розраховуються шляхом ділення відповідної частини пайового фонду на кількість сертифікатів.
6. Складається загальний список осіб, які мають право на майнові паї, із зазначенням їх розмірів. Якщо одна особа має право на майновий пай на підставі як трудової участі, так і використання приватизаційного майнового сертифіката, її майнові паї підсумовуються.

Нормативна база

Закон № 2114 — Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14.02.1992 р. № 2114-XII.
Закон № 290 — Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» від 10.07.1996 р. № 290/96-ВР.
Порядок № 177 — Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 р. № 177.
Методика № 252 — Методика обчислення розмірів індивідуальних майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 07.06.2005 р. № 252.
Методика № 274 — Методика визначення трудових внесків членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 21.06.2005 р. № 274.
Положення № 1718 — Положення про порядок приватизації майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також заснованих на їх базі орендних підприємств, затверджене наказом Фонду державного майна України від 17.08.2000 р. № 1718.

*Продовження. Початок див. СЭ № 9, 2007.


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *