Опубліковано: АгроПро № 4/2021

Діяльність фермерських господарств (далі – ФГ) регулюється Законом України від 19.06.2003 р. № 973-IV «Про фермерське господарство» (далі – Закон № 973) та нормами інших законодавчих актів (в частині, що не врегульована цим законом).

Закон № 973 спеціальної процедури ліквідації ФГ не містить, тому слід керуватися  процедурою, передбаченою ст. ст. 104, 105, 110-112 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Розглянемо  її основні етапи. Читати повністю →

Опубліковано: АгроПро № 4/2021

Бум створення фермерських господарств (далі – ФГ) припав на 90-ті роки минулого століття, коли багато хто поринув у підприємництво. При цьому більшість ФГ були засновані однією особою. З того часу минуло майже тридцять років, тож цілком логічно, що деякі засновники цих ФГ мають поважний вік, тому є підстави замислитися над долею таких господарств. Читати повністю →

Опубліковано: Землевпорядний вісник № 12/2020

Нинішній склад Верховного Суду доволі креативно підходить до вирішення спорів, у яких судова практика здавалось би, була давно усталеною. Яскравим прикладом цього стала нещодавня постанова Об’єднаної палати КАС у складі Верховного Суду від 14.09.2020 у справі № 291/1009/18[1], у якій фактично вирішувалось питання, чи є виділ реорганізацією. Чому ця позиція є визначальною для орендарів земельних ділянок та яким чином висновки Об’єднаної палати ВС впливають на їхню діяльність – читайте в цьому матеріалі. Читати повністю →

Опубліковано: АгроПро № 24/2020

Продовжуючи тему статуту фермерського господарства (далі – ФГ) далі проаналізуємо, як у статуті ФГ відобразити положення стосовно майна ФГ: що потрібно врегулювати, які процедури слід прописати детально, як відобразити умови про складений капітал та ін. Читати повністю →

Опубліковано: Баланс-Агро № 53-54 від 23.11.2020

Суть питання: незважаючи на те що законодавство про діяльність фермерських господарств (далі – ФГ) існує вже декілька десятиріч, питання про окремі аспекти функціонування цих гравців аграрного ринку все ще залишаються. Це стосується і голови ФГ. У статті розглянемо, хто може ним бути, як його обрати та переобрати, які повноваження він має тощо. Читати повністю →

Опубліковано: Все про бухгалтерський облік № 99 за 28.10.2020, стор. 43

Вже майже два роки існує ст. 37¹ ЗКУ, яка регулює, у тому числі, особливості використання та розпорядження полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільгосппризначення. У ч. 7 вказаної статті передбачено, що земельні ділянки під такими смугами передаються у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам або в оренду іншим юридичним особам та фізособам. При цьому правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, встановлює Кабінет Міністрів України

В липні цього року Уряд нарешті виконав цей обов’язок, затвердивши Правила № 650. Тож з 30.07.20 р. аграрії мають утримувати та зберігати полезахисні лісові смуги відповідно до вказаних Правил. Отже, про головні нововведення у цьому питанні і йтиметься далі. Читати повністю →

Опубліковано: Землевпорядний вісник № 6/2020

Кожен, хто мав справу із нормативним регулюванням фермерських господарств, може підтвердити, що законодавець дуже поскупився на норми, присвячені цим сільськогосподарським утворенням. А коли на додачу до куцого «фермерського» законодавства додається ще й постійне користування – давня та болюча проблема аграрного сектору, – то ситуація взагалі видається надскладною.

Тут маємо на увазі випадки, коли громадянам за старим земельним законодавством надавалась у постійне користування (на підставі відповідного Державного акту) земельна ділянка для зайняття фермерством. Після створення фермерського господарства як юридичної особи частину площі, визначеної Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, було розпайовано між членами такого фермерського господарства. Решта площі не передавалась в оренду. Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ніким не скасований, зміни до нього не вносилися.

Який же правовий статус цих «решток»? Хто має на них право? І якщо все ж оформляти оренду, то чи потрібен аукціон? Давайте розбиратися. Читати повністю →

Опубліковано: АгроПро № 22/2020

 Підґрунтя виникнення ситуації

Оренда однієї і тієї ж земельної ділянки кількома орендарями – надзвичайно поширене явище на сьогоднішній день.

Ця проблема виникла через зміну земельного законодавства на початку 2013 року. Тоді місцеві органи земельних ресурсів/філії Державного підприємства «Центр ДЗК» припинили реєструвати договори оренди землі. Натомість державній реєстрації підлягаливже права оренди (а не договори) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Держреєстр прав). Читати повністю →

Опубліковано: Баланс-Агро № 50 від 26.10.2020

уть питання. Право членів фермерських господарств (далі – ФГ) отримати безплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки передбачено ст. 32 Земельного кодексу (далі – ЗК). Аналогічні положення містяться і в ст. 13 Закону від 19.06.03 р. № 973-IV «Про фермерське господарство» (далі – Закон № 973). Але практичне застосування цих норм викликає багато запитань. На них ми і надамо відповіді у цій статті. Читати повністю →

Опубліковано: Все про бухгалтерський облік № 90 за 30.09.2020 , стор. 38

Здійснюючи правомочності власника – володіння та користування – щодо нерухомості, особа неминуче володітиме та користуватиметься земельною ділянкою під такою нерухомістю. Це випливає із правової суті нерухомого майна як нерозривно пов’язаної із земельною ділянкою речі.

Разом із тим, вже давно ведуться суперечки щодо форми та підстав плати власником нерухомості за користування такою землею, адже ст. 206 ЗКУ встановлено, що використання землі в Україні є платним. Читати повністю →