Опубліковано: газета «Бухгалтерія», № 36 (1075) від 09.09.2013 р., с. 44-45
ДПСУ у своєму листі від 01.04.2013 р. № 1972/К/17-1114 (далі – Лист) в черговий раз наголосила на тому, що від’ємне значення об’єкта оподаткування (інвестиційний збиток) не враховується податковим агентом. Натомість така сума інвестиційного збитку може бути перенесена платником ПДФО за результатами річного декларування у зменшення інвестиційного прибутку, отриманого від операцій з інвестиційними активами, що відображається у додатку 3 до податкової декларації про майновий стан і доходи . Нагадаємо, що така позиція податківців щодо «долі» інвестиційного збитку ґрунтується на положенні абз.2 п.2.6 Методики визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента (далі – Методика).
Хоча Методика і була розроблена на виконання пп.170.2.9 п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ), проте вона містить окремі положення, які в ПКУ відсутні та/або прямо із ПКУ не випливають. Це стосується і названого вище абз.2 п.2.6 Методики, аналогу якому в ПКУ немає. А тому можна стверджувати, що Методикою встановлені нові правила порядку обчислення ПДФО податковим агентом, що прямо суперечить п.7.3 ст.7 ПКУ, згідно із яким будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. З огляду на вищевикладені міркування, висновок ДПСУ щодо неврахування податковим агентом інвестиційного збитку не ґрунтується на нормах ПКУ, а тому є незаконним.
Інший аспект, який ДПСУ зачепила в Листі, стосується визначення випадків виконання професійним торговцем цінними паперами функцій податкового агента щодо ПДФО. Так, платники податку часто звертались до податківців (за даними ЄБПЗ ) із запитанням, чи виконуватиме функції податкового агента щодо ПДФО професійний торговець цінними паперами, який особисто (від свого імені та за власний рахунок) купує у фізичної особи цінні папери. Таке запитання породжувало буквальне тлумачення пп.170.2.9 п.170.2 ст.170 ПКУ, згідно із яким професійний торговець цінними паперами виступає податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг такого професійного торговця. Оскільки в зазначеному вище договорі купівлі-продажу професійний торговець цінними паперами не надає послуги, тобто не виступає посередником (повіреним), а являється покупцем (стороною договору), то у запитувачів виникали сумніви щодо необхідності/законності виконання таким торговцем функцій податкового агента.
У Листі ДПСУ робить однозначний висновок, що професійний торговець є податковим агентом у всіх операціях з торгівлі цінними паперами, які відповідно до вимог законодавства провадяться за участю такого торговця.
Щоправда, визначаючи перелік операцій, в яких участь торговця не є обов’язковою, ДПСУ посилається на ч.9 ст.17 Закону України від 23.02.2006 р. № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок», в якій на дату підготовки Листа такого переліку не містилось, а передбачались наслідки вчинення правочинів без участі (посередництва) торговця цінними паперами, якщо його участь є обов’язковою . З 01.01.2013 р. виключний перелік правочинів щодо цінних паперів, які можуть вчинятися без участі або посередництва торговця цінними паперами, закріплений в ч.8 ст.17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок». При вчиненні решти правочинів залучення професійного торговця цінними паперами є обов’язковим, інакше правочин є недійсним.
Тим не менше, така «неуважність» ДПСУ кардинально не змінює викладену в Листі позицію. А тому, зробивши поправку на діюче законодавство, викладений в Листі висновок ДПСУ слід трактувати так, що професійний торговець є податковим агентом у всіх операціях з торгівлі цінними паперами, крім тих, де він не приймає участь або не є посередником відповідно до ч.8 ст.17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».
Хоча Методика і була розроблена на виконання пп.170.2.9 п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ), проте вона містить окремі положення, які в ПКУ відсутні та/або прямо із ПКУ не випливають. Це стосується і названого вище абз.2 п.2.6 Методики, аналогу якому в ПКУ немає. А тому можна стверджувати, що Методикою встановлені нові правила порядку обчислення ПДФО податковим агентом, що прямо суперечить п.7.3 ст.7 ПКУ, згідно із яким будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. З огляду на вищевикладені міркування, висновок ДПСУ щодо неврахування податковим агентом інвестиційного збитку не ґрунтується на нормах ПКУ, а тому є незаконним.
Інший аспект, який ДПСУ зачепила в Листі, стосується визначення випадків виконання професійним торговцем цінними паперами функцій податкового агента щодо ПДФО. Так, платники податку часто звертались до податківців (за даними ЄБПЗ ) із запитанням, чи виконуватиме функції податкового агента щодо ПДФО професійний торговець цінними паперами, який особисто (від свого імені та за власний рахунок) купує у фізичної особи цінні папери. Таке запитання породжувало буквальне тлумачення пп.170.2.9 п.170.2 ст.170 ПКУ, згідно із яким професійний торговець цінними паперами виступає податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг такого професійного торговця. Оскільки в зазначеному вище договорі купівлі-продажу професійний торговець цінними паперами не надає послуги, тобто не виступає посередником (повіреним), а являється покупцем (стороною договору), то у запитувачів виникали сумніви щодо необхідності/законності виконання таким торговцем функцій податкового агента.
У Листі ДПСУ робить однозначний висновок, що професійний торговець є податковим агентом у всіх операціях з торгівлі цінними паперами, які відповідно до вимог законодавства провадяться за участю такого торговця.
Щоправда, визначаючи перелік операцій, в яких участь торговця не є обов’язковою, ДПСУ посилається на ч.9 ст.17 Закону України від 23.02.2006 р. № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок», в якій на дату підготовки Листа такого переліку не містилось, а передбачались наслідки вчинення правочинів без участі (посередництва) торговця цінними паперами, якщо його участь є обов’язковою . З 01.01.2013 р. виключний перелік правочинів щодо цінних паперів, які можуть вчинятися без участі або посередництва торговця цінними паперами, закріплений в ч.8 ст.17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок». При вчиненні решти правочинів залучення професійного торговця цінними паперами є обов’язковим, інакше правочин є недійсним.
Тим не менше, така «неуважність» ДПСУ кардинально не змінює викладену в Листі позицію. А тому, зробивши поправку на діюче законодавство, викладений в Листі висновок ДПСУ слід трактувати так, що професійний торговець є податковим агентом у всіх операціях з торгівлі цінними паперами, крім тих, де він не приймає участь або не є посередником відповідно до ч.8 ст.17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».