В Податковому кодексі України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ) передбачено лише два випадки скасування реєстрації сільськогосподарського товаровиробника платником фіксованого сільськогосподарського податку (далі – ФСП):
– у разі подання платником ФСП письмової заяви щодо добровільного зняття з такої реєстрації;
– за рішенням органу державної податкової служби (п. 308.6 ст. 308 ПКУ).
При цьому орган ДПС вправі прийняти рішення про скасування реєстрації платника ФСП також у чітко визначених випадках, вказаних в пп. 308.6.2 п. 308.6 ст. 308 ПКУ, а саме:
а) якщо такий платник податку ліквідується, у тому числі шляхом злиття, приєднання або перетворення;
б) у разі встановлення за результатами документальної перевірки недотримання платником ФСП положень ст. 301 ПКУ, яка визначає ознаки таких платників. При цьому такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому було встановлено таке порушення.
З наведених норм слідує, що в ПКУ визначено спеціальний момент переходу на загальну систему оподаткування тільки у разі скасування реєстрації платника ФСП за рішенням органу ДПС, прийнятим у результаті документальної перевірки недотримання платником ФСП положень ст. 301 ПКУ.
Для інших випадків скасування реєстрації особи платником ФСП (у тому числі і за добровільної ініціативи самого платника) момент переходу на загальну систему оподаткування в ПКУ не визначений. Так само в ПКУ не передбачено, що з моменту втрати права власності або користування всією землею платник ФСП автоматично позбавляється статусу такого платника.
Водночас, згідно із ст. 305 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для ФСП є календарний рік, який починається з 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року. Для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, податковим (звітним) роком є період з початку року до фактичного припинення таких товаровиробників.
При цьому відповідно до п. 33.3 ст. 33 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом визнається період, за який платник податків зобов’язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податку.
Таким чином, оскільки базовий податковий (звітний) період для ФСП починається з 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року, і ПКУ не передбачено спеціального порядку (моменту) переходу платника ФСП на загальну систему оподаткування у разі втрати права власності або користування всією землею, то вказана в запитанні особа має статус платника ФСП до кінця поточного року.
Оскільки у такого платника ФСП змінилася площа сільськогосподарських угідь у зв’язку з втратою права користування землею, такий платник відповідно до п. 306.5 ст. 306 ПКУ подав нову звітну податкову декларацію, якою і повинен керуватися до кінця поточного року.
Відповідно, податок на прибуток вказана в запитанні особа має сплачувати з І кварталу наступного року (звичайно, за відсутності підстав для підтвердження свого статусу платника ФСП).
Зауважимо, що в Єдиній базі податкових знань міститься відповідь щодо схожого питання, де ДПСУ роз’яснює, що платник ФСП, який в поточному році подав заяву щодо добровільного скасування реєстрації його таким платником, повинен перебувати на сплаті ФСП до кінця поточного року, за винятком, коли такий платник податку ліквідується.