Надруковано: Журнал «АгроPRO» № 13 за 2018 рік, с. 11-12
Фермер у 90 – роках отримав землю в постійне користування. В силу певних обставин він самостійно не може обробляти її і вирішив передати в оренду. Чи правомірно це? Які наслідки для фермера?
Право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ст. 92 Земельного кодексу України, далі – ЗКУ).
Відповідно до ч. 1 ст. 1021 ЗКУ, ст. 4 Закону України від 06.10.1998 р. № 161-XIV «Про оренду землі»:
- право емфітевзису виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб;
- орендодавцями земельних ділянок комунальної власності є сільські, селищні, міські ради, а орендодавцями земельних ділянок державної власності – органи виконавчої влади, які згідно із законом передають земельні ділянки у власність або користування.
Отже постійні землекористувачі не можуть на власний розсуд передати іншій особі в користування (оренду, емфітевзис) земельну ділянку, отриману в постійне користування (в силу характеристик цього правового титулу користування землею).
На цьому наголошував і Конституційний суд України.
| НОТАТКА
Власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі – в частині передачі земель у суборенду за згодою власника). Натомість постійні користувачі такої можливості позбавлені. Рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 р. по справі № 5-рп/2005 |
Аналогічна позиція відображена і в судовій практиці.
Наприклад, Вищий господарський суд України (далі – ВГСУ) в постанові від 10.10.2017 р. у справі № 909/754/16 зазначив, зокрема, що дослідна станція Інституту сільського господарства не наділена повноваженнями власника землі щодо розпорядження нею та не вправі виступати орендодавцем земельних ділянок державної форми власності, які їй надані на праві постійного користування. Як результат – позов прокурора задоволено, договір оренди визнано недійсним, зобов’язано сільгосппідприємство звільнити орендовані земельні ділянки, стягнуто судовий збір як з орендаря так із орендодавця (пропорційно).
Отже, передавати в оренду земельну ділянку, отриману на праві постійного користування – не можна. Якщо такий договір сторонами вже укладено – він може бути визнаний недійсним в судовому порядку. В такому разі орендодавець (в т.ч. фермер), який передав в оренду земельну ділянку, якою він володіє на праві постійного користування, майже нічого не втратить, окрім того, що суд зобов’яже його відшкодувати судовий збір. А от сільгосппідприємство – орендар може окрім відшкодування судових витрат втратити врожай, поліпшення, які були здійснені на землі (внесені добрива, праця осіб тощо).