Штрафувати будуть суворіше (новели щодо відповідальності на ринку цінних паперів)

Опубліковано: газета «Бухгалтерія», № 10 (893) від 08.03.2010 р., с. 71-75

Як і в будь-яких правовідносинах, при здійсненні діяльності на ринку цінних паперів учасники таких відносин умисно чи без умислу, свідомо чи ні, але вчиняють правопорушення, за які різними нормативно-правовими актами передбачена різного роду відповідальність. При цьому за останні декілька років законодавство України щодо такої відповідальності зазнало суттєвих змін, що стосувалися, здебільшого, введення нових та посилення існуючих санкцій.
Не є винятком і діюче з 1 лютого 2010 року Рішення № 1196 , яким внесено зміни до Правил № 2272. Оновлені Правила передбачають ширший перелік правопорушень на ринку цінних паперів та посилюють санкції за вчинення тих правопорушень, які були визначені в попередній редакції. Водночас, санкції за порушення законодавства про цінні папери містить і ГКУ, і КпАП, і Закон № 448, і навіть ККУ. У зв’язку із цим виникає необхідність з’ясувати співвідношення зазначених нормативних актів та розмежувати сферу їх дії, а також окреслити стан справ щодо правопорушень та санкцій за їх вчинення, які зараз передбачені Правилами.

Лише необхідна теорія
В першу чергу, потрібно визначитися із поняттям відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів та її видами. Чинне законодавство України не містить поняття такої відповідальності. Скажемо більше – в ньому відсутнє визначення юридичної (правової) відповідальності взагалі.
Але практика застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції визначає юридичну відповідальність як встановлений законодавством і забезпечений державою юридичний обов’язок правопорушника зазнати позбавлення певних благ, належних йому цінностей (позбавлення волі, позбавлення права займати певну посаду, позбавлення майна шляхом його конфіскації, стягнення штрафів тощо). Тобто юридична відповідальність – це форма впливу на порушників, реакція держави на допущені порушення правових норм, на посягання на соціальні інтереси суспільства, права особи. Юридична відповідальність може бути адміністративною, кримінальною, дисциплінарною, цивільно-правовою та іншою. Звідси відповідальність за правопорушення на ринку цінних паперів можна визначити як форму впливу на порушників законодавства про цінні папери, реакцію держави на допущені порушення правових норм, на посягання на соціальні інтереси суспільства та права особи, пов’язані із випуском та обігом цінних паперів. Ця відповідальність полягає у юридичному обов’язкові правопорушника зазнати позбавлення певних благ, належних йому цінностей
Вичерпного переліку видів вказаної відповідальності чинне «ціннопаперове» законодавство України також не містить. Стаття 20 Закону № 710 зазначає лише, що винні у порушенні цього Закону особи несуть відповідальність згідно з законодавством України. Стаття 14 Закону № 448 визначає два види відповідальності посадових осіб, які порушують законодавство про цінні папери: кримінальну і майнову, установлену відповідними законодавчими актами України. А тому окремими видами відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів за аналогією із юридичною відповідальністю також можна важати адміністративну, кримінальну, дисциплінарну та цивільно-правову.
Різноманітність вказаних видів відповідальності зумовлена різноманітністю правовідносин, в які вступає особа при здійсненні діяльності на ринку цінних паперів. Так, посадова особа акціонерного товариства при здійсненні процедури випуску акцій виконує свої безпосередні трудові обов’язки, і одночасно, взаємодіючи в цій же процедурі із ДКЦПФР, вступає в адміністративні правовідносини. Саме тому часто трапляється, що вчинення певного протиправного діяння включає в себе порушення норм різних галузей права, тобто, по суті, містить декілька різних правопорушень. Відповідно, за вчинення кожного із них настає і свій, певний вид відповідальності. Так, за ненадання покупцю акцій посадовою особою акціонерного товариства документа, що підтверджує право власності такого покупця на такі акції (сертифікату акцій), посадову особу акціонерного товариства може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.1636 КпАП, дисциплінарної відповідальності (якщо оголошено догану за невиконання нею своїх трудових обов’язків) та цивільно-правової відповідальності (якщо стягнуто в порядку регресу сплачені акціонерним товариством покупцю акцій штрафні санкції за умовами договору купівлі-продажу акцій).
При цьому слід мати на увазі, що адміністративна та кримінальна відповідальність є взаємовиключними, що означає неможливість притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення певного правопорушення у випадку притягнення до кримінальної відповідальності за це ж правопорушення і навпаки. Згідно із ч.2 ст.9 КпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Якщо при розгляді справи орган (посадова особа органу) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки злочину, він передає матеріали прокурору, органу досудового слідства або дізнання (ст.253 КпАП). Отже, винна особа за одне і те ж правопорушення не може бути притягнута і до адміністративної, і до кримінальної відповідальності.

Екскурс в новітню історію питання
Правила № 2272 (вступили в дію 23.02.2008 р.), серед іншого, визначають санкції за правопорушення на ринку цінних паперів. При цьому розділ XVII зазначених Правил розмежовує правопорушення та санкції за їх вчинення залежно від суб’єктного складу (юридична чи фізична особа), причому стосовно юридичних осіб вживається термін «правопорушення на ринку цінних паперів», відносно фізичних – «адміністративні правопорушення, пов’язані з діяльністю на ринку цінних паперів».
Первісна редакція (тобто редакция станом на 23.02.2008 р.) п.1 розділу XVII Правил № 2272 містила перелік санкцій, які застосовуються до юридичних осіб, що на момент вступу цих Правил в дію співпадав із аналогічним переліком, закріпленим в ст.8 та ч.1 ст.11 Закону № 448. Що стосується фізичних осіб, то згідно із п.2 розділу XVII Правил № 2272 в цій редакції ДКЦПФР мала право застосовувати до громадян чи посадових осіб такі санкції за адміністративні правопорушення, пов’язані з діяльністю на ринку цінних паперів:
• штраф у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг) – за здійснення операцій з випуску в обіг або розміщення незареєстрованих відповідно до законодавства цінних паперів;
• штраф у розмірі від 20 до 50 нмдг – за здійснення операцій на ринку цінних паперів без ліцензії, отримання якої передбачено законодавством;
• штраф у розмірі від 50 до 100 нмдг – за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірних відомостей ДКЦПФР, якщо подання цих відомостей передбачено законодавством;
• штраф у розмірі від 20 до 50 нмдг – за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень ДКЦПФР про усунення порушень законодавства про цінні папери.
Проте, визначення Правилами переліку вказаних адміністративних правопорушень та встановлення санкцій за їх вчинення не узгоджувалось із ст.2 КпАП, згідно із якою законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Оскільки ні жодним «ціннопаперовим» Законом, відповідно до яких були розроблені Правила № 2272, ні іншими законами України не були закріплені три останні із чотирьох перелічених правопорушень, то застосування ДКЦПФР санкцій за їх вчинення, на нашу думку, було незаконним.
Лише перше із визначених ДКЦПФР адміністративних правопорушень можна було більш-менш обґрунтувати посиланням на ст.163 КпАП, яка станом на 23.02.2008 р. визначала відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з емісії цінних паперів. Однак і в цьому випадку питання щодо величини санкцій залишалось відкритим: Правила № 2272 передбачали накладення штрафу у розмірі від 50 до 100 нмдг, а ст.163 КпАП – від 10 до 100 нмдг на посадових осіб емітента цінних паперів та від 50 до 200 нмдг на засновників (учасників) емітента чи їх посадових осіб або уповноважених ними осіб.
Ситуація була зрозумілою і для законодавця, бо на виправлення вказаного становища було прийнято Закон № 801, яким КпАП доповнено новими статтями, що містили, в тому числі, і адміністративні правопорушення, аналогічні п.2 розділу XVII Правил № 2272. Проте санкції за вчинення таких правопорушень Кодекс все одно передбачав суворіші, ніж були вказані у Правилах. На додачу, цей Закон посилив відповідальність та розширив закріплений в ч.1 ст.11 Закону № 448 перелік правопорушень, за які ДКЦПФР має право застосовувати до юридичних осіб фінансові санкції, внаслідок чого і п.1 розділу XVII Правил № 2272 перестав відповідати чинному законодавству.
Нарешті, трохи більше ніж через рік після набрання чинності Законом № 801 зазначені Правила були приведені у відповідність як з вимогами КпАП, так і з приписами Закону № 448. Наразі закріплений в п.1 розділу XVII Правил перелік правопорушень та санкцій за їх вчинення, що застосовуються до юридичних осіб, відповідає аналогічному переліку, вказаному в Законі № 448. Що стосується переліку адміністративних правопорушень фізичних осіб та санкцій за їх вчинення, то із Правил вони буди виключені – ДКЦПФР обмежилась цілком логічною фразою стосовно того, що «за адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням вимог законодавства на ринку цінних паперів, адміністративні стягнення накладаються відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення».
По великому рахунку, Правила № 2272 є самодостатніми, а відтак особливо цінними, лише у випадку розгляду справ щодо юридичних осіб, оскільки ні КпАП, ні, тим більше, ККУ на юридичних осіб не розповсюджується. В даному випадку законодавець скористався передбаченою главою 27 ГКУ можливістю накладення на суб’єктів господарювання адміністративно-господарських санкцій, які за своєю суттю є заходами організаційно-правового або майнового характеру, що спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Саме юридичних осіб стосується найцікавіше, на нашу думку, нововведення до Правил – обов’язок уповноваженої особи ДКЦПФР скасувати винесене нею розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери у разі його повернення до чи після терміну, встановленого для виконання цього розпорядження, з відмітками пошти «організація не значиться», «підприємство вибуло» тощо.
А ось розгляд справ про адміністративні правопорушення на ринку цінних паперів (тобто, стосовно фізичних, в тому числі і посадових осіб) здійснюється відповідно до вимог КпАП, що, до речі, прямо вказано в п.1 розділу IX Правил № 2272. Тому ці Правила з огляду на вже згадувану ст.2 КпАП застосовуються лише в частині, яка не суперечить цьому Кодексу. Відповідно, при розгляді справ про адміністративні правопорушення Правила можуть мати значення (а отже, і цінність) лише в разі, коли ними врегульовані ті питання процедури розгляду вказаних справ, які не знайшли відображення в Кодексеі.
Надалі наведемо перелік передбачених наразі Правилами № 2272 та КпАП правопорушень на ринку цінних паперів та санкцій за їх вчинення окремо стосовно фізичних та юридичних осіб (див. таблицю).
Таблиця. Відповідальність за правопорушення на ринку цінних паперів

№ з/п

Правопорушення

Санкція

Норма законодавства

1

Юридичні особи

1.1 Розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску в установленому законом порядку.

 

у розмірі від 10000 до 50000 нмдг або в розмірі до 150% прибутку (надходжень), одержаних в результаті цих дій

Ч.1 ст.11 Закону № 448, п.1 розділу XVII Правил № 2272

1.2 Здійснення діяльності на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (ліцензії), якщо законом передбачено одержання спеціального дозволу (ліцензії) для здійснення такої діяльності

у розмірі від 5000 до 10000 нмдг

Те саме

1.3 Ненадання інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації

у розмірі до 1000 нмдг;

за ті самі дії, вчинені повторно протягом року – у розмірі від 1000 до 5000 нмдг

_

1.4 Несвоєчасне надання інформації інвесторам в цінні папери на їх письмовий запит у розмірі до 100 нмдг;

за ті самі дії, вчинені повторно протягом року –

у розмірі від 100 до 500 нмдг

_

1.5 Неопублікування, опублікування не в повному обсязі інформації та/або опублікування недостовірної інформації у розмірі до 1000 нмдг;

за ті самі дії, вчинені повторно протягом року –

у розмірі від 1000 до 5000 нмдг

_

1.6 Нерозміщення, розміщення не в повному обсязі інформації та/або розміщення недостовірної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних ДКЦПФР про ринок цінних паперів

у розмірі до 1000 нмдг;

за ті самі дії, вчинені повторно протягом року –

у розмірі від 1000 до 5000 нмдг

_

1.7 Неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до ДКЦПФР

у розмірі до 1000 нмдг;

за ті самі дії, вчинені повторно протягом року –

у розмірі від 1000 до 5000 нмдг

_

1.8 Невиконання або несвоєчасне виконання рішень ДКЦПФР або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб ДКЦПФР щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів

у розмірі від 1000 до 5000 нмдг;

за ті самі дії, вчинені повторно протягом року –

у розмірі від 5000 до 10000 нмдг

_

1.9 Порушення емітентом чи професійним учасником ринку цінних паперів порядку ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів, що призвело до втрати системи реєстру (її частини), а також ухилення від внесення змін або внесення завідомо недостовірних змін до системи реєстру або до системи депозитарного обліку.

у розмірі від 5000 до 10000 нмдг

_

1.10 Порушення емітентом порядку прийняття рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів та/або порядку передачі ведення реєстру власників іменних цінних паперів

у розмірі від 5000 до 10000 нмдг із зупиненням перереєстрації прав власності на цінні папери такого емітента

_

1.11 Маніпулювання цінами під час здійснення операцій з цінними паперами

у розмірі від 10000 до 500000 нмдг або в розмірі до 150% прибутку (надходжень), одержаних в результаті цих дій

_

1.12 Незаконне використання інсайдерської інформації

у розмірі від 10000 до 500000 нмдг або в розмірі до 150% прибутку (надходжень), одержаних в результаті цих дій

_

1.13 Порушення вимог законодавства щодо цінних паперів, у тому числі нормативно-правових актів ДКЦПФР

¨       попередження;

¨       зупинення на термін до одного року розміщення (продажу) та обігу цінних паперів того чи іншого емітента;

¨       зупинення на строк до одного року дії ліцензії, виданої ДКЦПФР;

¨       анулювання дії ліцензії, виданої ДКЦПФР

Ст.8, ч.1 ст.11 Закону № 448, п.1 розділу XVII Правил № 2272

1.14 Порушення вимог законодавства про цінні папери, статуту та правил фондової біржі до усунення таких порушень

зупинення торгівлі на фондовій біржі

Ст.8 Закону № 448, п.1 розділу XVII Правил № 2272

1.15 Порушення вимог законодавства щодо цінних паперів, у тому числі нормативно-правових актів Комісії, для захисту держави, інвесторів

зупинення або припинення допуску цінних паперів на фондовій біржі або торгівлі ними на будь-якій фондовій біржі, зупинення клірингу та укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів на певний термін

Те саме

1.16 Правопорушення, зазначені у ст.11 Закону № 448

 

анулювання свідоцтва про реєстрацію об’єднання як саморегулівної організації фондового ринку, яке було видано такому об’єднанню

Ст.11 Закону № 448, п. 1 розділу XVII Правил № 2272

2

Фізичні особи

2.1

Розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску в установленому законом порядку або порушення порядку здійснення емісії цінних паперів, вчинене уповноваженою особою

штраф від 200 до 500 нмдг

Ст.163 КпАП

2.2

Ненадання посадовою особою емітента інвестору в цінні папери (в тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації

штраф від 200 до 500 нмдг

Ст.1635 КпАП

2.3 Вимагання посадовою особою емітента від акціонера, в тому числі який є працівником цього ж підприємства, інформації про те, як він голосував на загальних зборах, або інформації про відчуження такою особою своїх акцій штраф від 200 до 500 нмдг

Те саме

2.4 Порушення посадовою особою емітента порядку скликання або проведення загальних зборів акціонерного товариства, порядку обрання членів органів управління товариства, порядку або строку виплати дивідендів за наявності відповідного рішення загальних зборів штраф від 300 до 500 нмдг

2.5 Дії, передбачені у рядку 2.2 – 2.4 таблиці, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

штраф від 500 до 1000 нмдг

2.6 Ненадання посадовою особою емітента чи професійного учасника фондового ринку, який веде облік прав власності на цінні папери, інвестору в цінні папери документів, що підтверджують його право власності на цінні папери

штраф від 200 до 300 нмдг

Ст.1636 КпАП

2.7

Здійснення посадовою особою суб’єкта господарювання операції з цінними паперами, яка належить до професійної діяльності на фондовому ринку, без спеціального дозволу (ліцензії), якщо законом передбачено одержання спеціального дозволу (ліцензії) для здійснення такої операції

штраф від 500 до 1000 нмдг

Ст. 1637 КпАП

2.8 Неправомірний вплив посадової особи учасника фондового ринку на ринкову вартість цінних паперів на організаційно оформленому фондовому ринку в інтересах такого учасника або третіх осіб, у результаті чого придбання або продаж цих цінних паперів відбувається за іншими цінами, ніж ті, які існували б за відсутності такого неправомірного впливу

штраф від 100 до 500 нмдг;

та сама дія, вчинена групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, – штраф від 500 до 1000 нмдг

Ст. 1638 КпАП

2.9 Незаконне використання інсайдерської інформації особою, яка нею володіє

штраф від 500 до 750 нмдг

Ст. 1639 КпАП

2.10 Порушення порядку прийняття рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів або порядку передачі ведення реєстру власників іменних цінних паперів, вчинене посадовою особою емітента

штраф від 500 до 1000 нмдг

Ст. 16310 КпАП

2.11 Несвоєчасне розкриття інформації на фондовому ринку, вчинене посадовою особою емітента чи професійного учасника фондового ринку

штраф від 20 до 50 нмдг;

дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушенняштраф від 50 до 100 нмдг

Ст.16311 КпАП

2.12 Нерозкриття інформації на фондовому ринку, вчинене посадовою особою емітента чи професійного учасника фондового ринку штраф від 200 до 500 нмдг;

дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення – штраф від 500 до 1000 нмдг

 

Те саме

2.13 Розкриття на фондовому ринку інформації не в повному обсязі або розкриття недостовірної інформації, вчинене посадовою особою емітента або професійного учасника фондового ринку

штраф від 200 до 500 нмдг;

дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення – штраф від 500 до 1000 нмдг

2.14 Ухилення від виконання або несвоєчасне виконання посадовою особою учасника фондового ринку рішень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов чи рішень уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів штраф від 500 до 750 нмдг;

ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з таких порушень –

штраф від 750 до 1000 нмдг

Ст.18830 КпАП

Як бачимо, штрафи передбачені Правилами № 2272 та КпАП, немаленькі. А накладати їх може ДКЦБФР, але порядок та сроки розгляду справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів – тема для іншої статті.

Нормативна база
ЦКУ
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV
ГКУ
Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-ІV
ККУ
Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III
КпАП
Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X
Закон № 448
Закон України від 30.10.96 р. № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»
Закон № 801
Закон України від 25.12.2008 р. № 801-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів»
Правила № 2272
Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджені рішенням ДКЦПФР від 11.12.2007 р. № 2272


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *