До всіх позитивних моментів ЦКУ, на які неодноразово зверталась увага на сторінках «Бухгалтерії», можна додати ще один – із прийняттям ЦКУ нарешті відійшли в минуле архаїчні норми ЦК стосовно форми угод. Наразі маємо оновлені положення щодо того, що визнавати письмовою формою договору, в яких випадках недодержання письмової форми договору тягне за собою його недійсність, а в яких договір вважається дійсним навіть при усній домовленості між сторонами.

До того ж, стаття 639 ЦКУ закріпила правило, відповідно до якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Поряд із цим ЦКУ містить і загальніші норми щодо форми правочинів взагалі та форми договорів зокрема. Так, відповідно до статті 205 ЦКУ правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Якщо ж сторони у договорі обумовлять, що воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням, або подібне положення міститиметься в законі, правочин буде вважатись вчиненим навіть у випадку такого мовчання сторони.

Відповідно до положень статті 206 ЦКУ усні правочини можуть вчинятися у випадках, якщо вони:

• повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення та
• не відносяться до кола правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Поряд із цим статтею 208 ЦКУ передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти:

• правочини між юридичними особами;
• правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, які можуть вчинятись в усній формі та відповідають наведеним вище вимогам;
• правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім названих вище правочинів, що можуть вчинятись в усній формі;
• інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Хоча наведені правочини за висловом законодавця і “належить вчиняти в письмовій формі”, проте згідно із статтею 218 ЦКУ недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. При цьому, виходячи з формального аналізу наведеної норми статті 218 ЦКУ, якщо подібні випадки закріплено підзаконним нормативно-правовим актом, наслідок у вигляді недійсності такого правочину не настає.

В тому ж випадку, якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору відповідно до частини 2 статті 218 ЦКУ може бути визнаний судом дійсним.

Наслідком недодержання письмової форми правочину, щодо якого законом встановлена письмова форма, але не передбачено його недійсністі при недотриманні письмової форми, є неможливість посилання на показання свідків. Відповідно до частини 1 статті 218 ЦКУ заперечення в такому випадку однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. При цьому рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Нотаріальне посвідчення правочину, який вчинено в письмовій формі, здійснюється в разі, якщо:

– це встановлено законом (знову ж таки законом, а не підзаконним нормативно-правовим актом);

– сторони домовились про нотаріальне посвідчення право чину.

Крім того, будь-яка фізична або юридична особа може вимагати нотаріального посвідчення будь-якого правочину, вчиненого з її участю, при цьому такий правочин відповідно до частини 4 статті 209 може бути нотаріально посвідчений.

Наслідком недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору є визнання такого договору нікчемним. (Нагадаємо, що нікчемним відповідно до статті 215 ЦКУ є правочин, недійсність якого встановлена законом; визнання судом такого правочину недійсним не вимагається). Така ж норма передбачена ЦКУ і щодо односторонніх правочинів.

Не можна не зауважити, що статтями 219 та 220 ЦКУ закріплено винятки із цього правила, за настання яких навіть не посвідчені нотаріально правочини можуть бути визнані судом дійсними.

На відміну від нотаріального посвідчення, державна реєстрація правочину здійснюється виключно у випадках, встановлених законом.

Моментом укладення договору, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є момент його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації договору – момент державної реєстрації.

Зміни торкнулись не лише загальних норм законодавства щодо форми договорів, новації є і серед положень, що визначають форму договорів окремих видів. Тому в наведеній нижче таблиці спробуємо систематизувати спеціальні положення, які містяться в нормах законів щодо форми тих чи інших видів договорів. При цьому зауважимо, що у відповідному стовпчику таблиці відображатимуться лише ті випадки нотаріального посвідчення договорів, які є обов’язковими відповідно до закону.

 

№	Вид договору			Вимоги законодавства щодо оформлення договору
				письмова форма	нотаріальне посвідчення	державна реєстрація	норма законодавства
1.	Купівля-продаж	земельної ділянки		+	+	+	Ст. 657 ЦКУ
		єдиного майнового комплексу
		нерухомого майна (в тому числі житлового будинку, квартири)
2.	Міна	земельної ділянки		+	+	+	Ст. ст. 716, 657 ЦКУ
		єдиного майнового комплексу
		нерухомого майна (в тому числі житлового будинку, квартири)
3.	Найм (оренда)	земельної ділянки		+	+	+	Ст. 290 ГКУ, ст. ст. 14, 20 Закону №161
		будівлі, іншої капітальної споруди (їх частини) на строк до 1 року		+ (недодержання не тягне недійсності)	—	—	Ст. 793 ЦКУ
		будівлі, іншої капітальної споруди (їх частини) на строк 1 рік і більше		+	+	+	Ст. ст. 793, 794 ЦКУ
		транспортного засобу, укладений між юридичними особами		+ (недодержання не тягне недійсності)	—	—	Ст. 799 ЦКУ
		транспортного засобу, учасником якого є фізична особа		+	+	—
		житла		+ (недодержання не тягне недійсності)	—	—	Ст. 811 ЦКУ
4.	Позичка	речі побутового призначення між фізичними особами		—	—	—	Ст. 828 ЦКУ
		речі побутового призначення між юридичними особами		+ (недодержання не тягне недійсності)	—	—
		між юридичною та фізичною особами		+ (недодержання не тягне недійсності)	—	—
		будівлі, іншої капітальної споруди (їх частини) на строк до 1 року		+ (недодержання не тягне недійсності)	—	—	Ст. ст. 793, 828 ЦКУ
		будівлі, іншої капітальної споруди (їх частини) на строк 1 рік і більше		+	+	—
		транспортного засобу, хоча б однією стороною договору є фізична особа		+	+	—	Ст. 828 ЦКУ
5.	Позика	на суму, що не менш як у 10 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян		+ (недодержання не тягне недійсності)	—	—	Ст. 1047 ЦКУ
		позикодавцем виступає юридична особа
6.	Кредит, комерційний кредит			+ (в разі недодержання договір є нікчемним)	—	—	Ст. ст. 1055, 1057 ЦКУ
7.	Банківський вклад			+ (в разі недодержання договір є нікчемним)	—	—	Ст. 1059 ЦКУ
8.	Перевезення	вантажу		+ (недодержання не тягне недійсності)	—	—	Ст. 909 ЦКУ, ст. 307 ГКУ
		пасажира та вантажу		— (підтверджується квитком та багажною квитанцією)	—	—	Ст. 910 ЦКУ
9.	Транспортне експедирування			+ (недодержання не тягне недійсності)	—	—	Ст. 930 ЦКУ
10.	Дарування	предметів особистого користування та побутового призначення		—	—	—	Ст. 719 ЦКУ
		нерухомої речі		+	+	—	Ст. 719 ЦКУ
		майнового права		+ (в разі недодержання договір є нікчемним)	—	—	Ст. 719 ЦКУ
		з обов’язком передати дарунок у майбутньому
		рухомих речей, що мають особливу цінність		+ (недодержання не тягне недійсності)	—	—	Ст. 719 ЦКУ
		валютних цінностей на суму, яка перевищує 50-кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян		+	+	—	Ст. 719 ЦКУ
11.	Рента	звичайна		+	+	—	Ст. 732 ЦКУ
		передача нерухомого майна під виплату ренти		+	+	+
12.	Довічне утримання (догляд)	звичайний		+	+	—	Ст. 745 ЦКУ
		за яким набувачеві передається у власність нерухоме майно		+	+	+
13.	Зберігання	у випадках, передбачених ст. 208 ЦКУ		+ (недодержання не тягне недійсності)	—	—	Ст. 937 ЦКУ
		про зобов’язання зберігача прийняти річ на зберігання в майбутньому
		складське зберігання					Ст. 957 ЦКУ
	Страхування			+ (в разі недодержання договір є нікчемним)	—	—	Ст. 981 ЦКУ
14.	Управління	майном, що не відноситься до нерухомого		+ (недодержання не тягне недійсності)	—	—	Ст. 1031 ЦКУ
		нерухомим майном		+	+	+
15.	Комерційна концесія			+ (в разі недодержання договір є нікчемним)	—	+	Ст. 1118 ЦКУ, ст. 367 ГКУ
16.	Доручення (у випадку, коли повірений діє як комерційний представник)			+ (недодержання не тягне недійсності) або довіреність	—	—	Ст. ст. 243, 1004 ЦКУ
17.	Агентський договір			+ (недодержання не тягне недійсності)	—	—	Ст. 297 ГКУ
18.	Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання	неустойка		+ (в разі недодержання правочин є нікчемним	—	—	Ст. 547 ЦКУ
		порука
		гарантія
		застава	рухомого майна	+ (в разі недодержання правочин є нікчемним	—	—	Ст. 547 ЦКУ
			нерухомого майна, космічних об’єктів	+	+	+	Ст. 577 ЦКУ, ст. 13 Закону про заставу
		притримання		+ (в разі недодержання правочин є нікчемним	—	—	Ст. 547 ЦКУ
		завдаток
19.	Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна			+	+	—	Ст. 364 ЦКУ
20.	Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності			+	+	—	Ст. 367 ЦКУ
21.	Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності			+	+	—	Ст. 372 ЦКУ
22.	Договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності			+ (в разі недодержання правочин є нікчемним	—	—	Ст. 1107 ЦКУ

 

 

Перелік нормативних документів, посилання на які зустрічаються у статті

 

Скорочена назва	Повна назва та реквізити документів
ЦКУ	Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV.
ГКУ	Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-ІV.
ЦК	Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963 р.
Закон № 161	Закон України “Про оренду землі” від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV
Закон про заставу	Закон України “Про заставу” від 2 жовтня 1992 року № 2654-XII