При укладенні цивільно- або господарсько-правових договорів сторони, зазвичай, ретельно узгоджують положення щодо предмету договору, строків та умов виконання зобов’язання, штрафних санкцій за його невиконання. Підстави звільнення від відповідальності за порушене зобов’язання (зокрема, форс-мажор) якщо і згадуються в договорі, то часто мимохідь – загальними словами у вигляді одного-двох коротеньких речень. Однак суб’єкти господарювання, які до 2014 року мали ділові зв’язки із півднем та сходом нашої країни, напевно, вже не раз пожалкували про брак уваги в договорі до регулювання форс-мажору. Тому всім українським суб’єктам господарювання у всіх договорах із їхніми контрагентами слід закріпити детальне та актуальне застереження про форс-мажор. Детальність такого застереження вимагають судові установи, актуальність – новітні законодавчі акти в цій сфері. Як це правильно зробити – читайте нижче. 

Форс-мажор та непереборна сила: співвідношення понять

В законодавстві України зустрічаються як терміни «форс-мажорні обставини» («форс-мажор»), так і поняття «непереборна сила». Так, ЦКУ та ГКУ оперують останнім поняттям.

В деяких законодавчих актах (наприклад, Правилах користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 р.) визначення терміну «форс-мажорні обставини» подається через поняття «надзвичайна і непереборна за наявних умов сила». В пп. 14.1.11 п.14.1 ст. 14 ПКУ та ч. 2 ст. 14¹ терміни «обставини непереборної сили» та «форс-мажорні обставини» вживаються поряд шляхом зазначення одного із них в дужках.

Вищевказане дає підстави стверджувати, що законодавець наразі не вбачає відмінностей між термінами «форс-мажорні обставини» та «непереборна сила». Тож в подальшому вважатимемо ці поняття ідентичними та для їх позначення вживатимемо компактніший термін «форс-мажор».

 

Складові застереження про форс-мажор

Насамперед у названому застереженні слід закріпити перелік обставин, які сторони вважають форс-мажором. Про це йдеться і в Листі № 6602-0-26-14/8.1.

З метою охоплення якнайширшого кола таких обставин, радимо передбачити в договорі не виключний їх перелік, а закріпити в ньому погоджене сторонами визначення форс-мажору та виокремити його окремі групи (наприклад, як у наведеному нижче зразку).

Тут слід звернути увагу, що в законодавстві міститься перелік обставин, які не визнаватимуться форс-мажором навіть за умови віднесення їх договором до обставин непереборної сили. Це стосується порушення зобов’язань контрагентами боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГКУ).

Пунктом 3.2 Регламенту ТПП до цього переліку додано також фінансову та економічну кризи, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти. Зазначені «не форс-мажорні» обставини ТПП закріпила в Регламенті на підставі усталеної судової практики з цього приводу .

 

Далі в застереженні про форс-мажор слід зазначити суб’єкта, офіційний документ якого сторони вважатимуть підтвердженням настання обставин форс-мажору. Наприклад, таким документом сторони можуть визначити висновок органу гідрометеорології про небезпечне та стихійне гідрометеорологічне явище, яке об’єктивно унеможливило виконання зобов’язань за договором.

 

На законодавчому рівні прямими повноваженнями із засвідчення форс-мажору наділені лише торгово-промислові палати. При цьому ТПП України здійснює засвідчення форс-мажору з усіх питань, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажору визначено безпосередньо регіональну ТПП. В останньому випадку в судових органів вже не буде підстав не приймати сертифікати (висновки) регіональних ТПП в якості належного та допустимого доказу існування форс-мажору в спірних правовідносинах, як це зробив, наприклад, ВГСУ у справі № 910/25739/13 (постанова від 30.07.2014 р.[1]) та у справі № 5006/16/117/2012 (постанова від 16.04.2013 р.[2]).

 

Поряд із цим регіональні ТПП уповноважені засвідчувати форс-мажор з усіх питань, окрім як за:

• умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;
• умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;
• умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

В цих випадках засвідчення форс-мажору є прерогативою ТПП України.

 

Цікаво, що незважаючи на положення ст. 10 Закону № 1669, яка визначає ТПП України єдиним органом, який вправі видавати належний та достатній документ на підтвердження форс-мажору на території проведення антитерористичної операції, наразі ці функції можуть виконувати і регіональні ТПП. Принаймні, така інформація розміщена на офіційному веб-сайті Торгово-промислової палати України[3], за якою Президія ТПП України своїм рішенням від 21.10.2014 № 42(3) уповноважила регіональні ТПП видавати сертифікати про засвідчення форс-мажору на території проведення АТО за зверненнями суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

 

Згідно із Листом № 6602-0-26-14/8.1 закріплення вищевикладених умов в застереженні про форс-мажор є достатнім, аби стороні уникнути відповідальності за невиконання договірних зобов’язань внаслідок дії форс-мажору.

Водночас, якщо сторони зацікавлені повністю формалізувати процес застосування форс-мажору, в застереженні також слід прописати наступні умови:

• строк повідомлення іншої сторони про настання форс-мажору (при зазначенні строку в днях доцільно вказувати робочі чи календарні дні);
• форма та спосіб повідомлення іншої сторони про настання форс-мажору (наприклад, письмово, цінним чи рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення; нарочно із відміткою іншої сторони про прийняття; кур’єром);
• наслідки недотримання стороною вищевикладеної процедури;
• права сторін в разі дії форс-мажору понад визначений в договорі строк (наприклад, сторони можуть домовитись, що в разі існування форс-мажору більше місяця, кожна із сторін вправі відмовитися від договору в односторонньому порядку. В такому разі також слід погодити форму такої відмови, спосіб її повідомлення іншій стороні, момент, з якого договір вважатиметься розірваним);
• строк та спосіб повідомлення іншої сторони про припинення дії форс-мажору.

 

Зразок застереження про форс-мажор

Підсумовуючи усе вищевикладене, пропонуємо наступну редакцію договірного застереження щодо форс-мажору.

7. ФОРС-МАЖОР 7.1. Сторони домовились, що під форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) вони розуміють надзвичайні та невідворотні за даних умов обставини, які об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами цього Договору. Дія таких обставин може бути викликана: –        винятковими погодними умовами і стихійними лихами (наприклад, але не виключно – ураган, буревій, сильний шторм, циклон, торнадо, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, пожежа, посуха, блискавка, просідання і зсув ґрунту, епідемія тощо); –        непередбачуваними діями/бездіяльністю сторони, що не є стороною Договору, та/або які відбуваються незалежно від волі і бажання сторони Договору (наприклад, але не виключно -страйк, локаут, дія суспільного/іноземного ворога, загроза війни, оголошена та неоголошена війна, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, військові дії, ворожа атака, військове вторгнення, введення комендантської години, збурення, безлади, терористичний акт, диверсії, піратства, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, загальна військова мобілізація, протиправні дії третіх осіб, аварія, пожежа, вибух, примусове вилучення, експропріація, реквізиція, захоплення підприємств тощо); –       умовами, регламентованими відповідними рішеннями та актами органів державної влади та місцевого самоврядування, а також пов’язаними з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями (наприклад, але не виключно – ембарго, закриття сухопутних чи водних шляхів, заборона (обмеження) експорту/імпорту, тривалі перерви в роботі транспорту тощо). 7.2. Сторона, для якої склались форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зобов’язана не пізніше десяти робочих днів з дати їх настання письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомленням про вручення) інформувати іншу Сторону про настання таких обставин та про їх наслідки. Разом з письмовим повідомленням така Сторона зобов’язана надати іншій Стороні документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, яким засвідчене настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Аналогічні умови застосовуються Стороною в разі припинення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та їх наслідків. 7.3. Неповідомлення/несвоєчасне повідомлення Стороною, для якої склались форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), іншу Сторону про їх настання або припинення веде до втрати права Сторони посилатись на такі обставини як на підставу, що звільняє її від відповідальності за невиконання/несвоєчасне виконання зобов’язань за цим Договором. 7.4. В разі існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) понад трьох місяців, будь-яка Сторона вправі в односторонньому порядку відмовитися від цього Договору. В такому разі Сторона повинна письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомленням про вручення) проінформувати іншу Сторону про свою відмову від Договору. Разом з письмовим повідомленням така Сторона зобов’язана надати іншій Стороні документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, яким засвідчене існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) понад трьох місяців. У цьому випадку Договір вважається розірваним з дня отримання Стороною повідомлення про відмову іншої Сторони від Договору або з п’ятого календарного дня з дати направлення Стороною повідомлення про відмову від Договору залежно від того, яка подія станеться раніше.

 

Правовий глосарій:

1. ПКУ – Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
2. ЦКУ – Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
3. ГКУ – Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.
4. Закон про ТПП – Закон України від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні».
5. Закон № 1669 – Закон України від 02.09.2014 р. № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
6. Регламент ТПП – Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затверджений в новій редакції рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 р. № 44(5).
7. Лист № 6602-0-26-14/8.1 – Лист Міністерства юстиції України від 30.05.2014 р. № 6602-0-26-14/8.1 «Щодо питання розірвання або невиконання договорів купівлі-продажу за фактом встановлення форс-мажорних обставин у зв’язку із тимчасовою окупацією території України».

[1] http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40018468

[2] http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/30797948

[3] http://www.ucci.org.ua/ua/fmconfirm.html