Виділ не є реорганізацією: значення висновків Об’єднаної палати ВС для орендарів

Опубліковано: Землевпорядний вісник № 12/2020

Нинішній склад Верховного Суду доволі креативно підходить до вирішення спорів, у яких судова практика здавалось би, була давно усталеною. Яскравим прикладом цього стала нещодавня постанова Об’єднаної палати КАС у складі Верховного Суду від 14.09.2020 у справі № 291/1009/18[1], у якій фактично вирішувалось питання, чи є виділ реорганізацією. Чому ця позиція є визначальною для орендарів земельних ділянок та яким чином висновки Об’єднаної палати ВС впливають на їхню діяльність – читайте в цьому матеріалі. Читати повністю

Майно фермерського господарства: що доцільно прописати в статуті

Опубліковано: АгроПро № 24/2020

Продовжуючи тему статуту фермерського господарства (далі – ФГ) далі проаналізуємо, як у статуті ФГ відобразити положення стосовно майна ФГ: що потрібно врегулювати, які процедури слід прописати детально, як відобразити умови про складений капітал та ін. Читати повністю

Нові вимоги до використання лісосмуг: що потрібно знати аграрію

Опубліковано: Все про бухгалтерський облік № 99 за 28.10.2020, стор. 43

Вже майже два роки існує ст. 371 ЗКУ, яка регулює, у тому числі, особливості використання та розпорядження полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільгосппризначення. У ч. 7 вказаної статті передбачено, що земельні ділянки під такими смугами передаються у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам або в оренду іншим юридичним особам та фізособам. При цьому правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, встановлює Кабінет Міністрів України

В липні цього року Уряд нарешті виконав цей обов’язок, затвердивши Правила № 650. Тож з 30.07.20 р. аграрії мають утримувати та зберігати полезахисні лісові смуги відповідно до вказаних Правил. Отже, про головні нововведення у цьому питанні і йтиметься далі. Читати повністю

Залишок від розпаювання фермерських земель, переданих раніше у постійне користування: проблемні питання

Опубліковано: Землевпорядний вісник № 6/2020

Кожен, хто мав справу із нормативним регулюванням фермерських господарств, може підтвердити, що законодавець дуже поскупився на норми, присвячені цим сільськогосподарським утворенням. А коли на додачу до куцого «фермерського» законодавства додається ще й постійне користування – давня та болюча проблема аграрного сектору, – то ситуація взагалі видається надскладною.

Тут маємо на увазі випадки, коли громадянам за старим земельним законодавством надавалась у постійне користування (на підставі відповідного Державного акту) земельна ділянка для зайняття фермерством. Після створення фермерського господарства як юридичної особи частину площі, визначеної Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, було розпайовано між членами такого фермерського господарства. Решта площі не передавалась в оренду. Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ніким не скасований, зміни до нього не вносилися.

Який же правовий статус цих «решток»? Хто має на них право? І якщо все ж оформляти оренду, то чи потрібен аукціон? Давайте розбиратися. Читати повністю

Лихо нашого часу: подвійна оренда. Чия правда?

Опубліковано: АгроПро № 22/2020

 Підґрунтя виникнення ситуації

Оренда однієї і тієї ж земельної ділянки кількома орендарями – надзвичайно поширене явище на сьогоднішній день.

Ця проблема виникла через зміну земельного законодавства на початку 2013 року. Тоді місцеві органи земельних ресурсів/філії Державного підприємства «Центр ДЗК» припинили реєструвати договори оренди землі. Натомість державній реєстрації підлягаливже права оренди (а не договори) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Держреєстр прав). Читати повністю

Приватизація землі фермерами: покроковий алгоритм

Опубліковано: Баланс-Агро № 50 від 26.10.2020

уть питання. Право членів фермерських господарств (далі – ФГ) отримати безплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки передбачено ст. 32 Земельного кодексу (далі – ЗК). Аналогічні положення містяться і в ст. 13 Закону від 19.06.03 р. № 973-IV «Про фермерське господарство» (далі – Закон № 973). Але практичне застосування цих норм викликає багато запитань. На них ми і надамо відповіді у цій статті. Читати повністю

Власник ділянки всередині поля не бажає поновлювати договір оренди: варіанти для орендаря

Опубліковано: АгроПро № 20/2020

Останнім часом в редакцію часто звертаються сільгосппідприємства, які мають таку ситуацію: строк дії договору оренди земельної ділянки закінчується, а орендодавець не має наміру продовжувати його.При цьому земельна ділянка знаходиться в середині поля і орендодавець має намір обробляти її самостійно.

Перед сільгосппідприємством постає багато запитань.

Чи може воно надати такому власнику землі іншу ділянку?

Чи повинно забезпечити доступ власника до його ділянки?

Як обробляти поле, якщо цю ділянку обробляти не можна?

Вирішити таку ситуацію можна декількома способами. Читати повністю

Неоформлена земля під нерухомістю: що з платою за землю?

Опубліковано: Все про бухгалтерський облік № 90 за 30.09.2020 , стор. 38

Здійснюючи правомочності власника – володіння та користування – щодо нерухомості, особа неминуче володітиме та користуватиметься земельною ділянкою під такою нерухомістю. Це випливає із правової суті нерухомого майна як нерозривно пов’язаної із земельною ділянкою речі.

Разом із тим, вже давно ведуться суперечки щодо форми та підстав плати власником нерухомості за користування такою землею, адже ст. 206 ЗКУ встановлено, що використання землі в Україні є платним. Читати повністю

Орендодавець помер: кому і як платити за оренду?

Опубліковано: Баланс-Агро № 43-44 від 21.09.2020

Про що йдеться? Яким чином сплачувати за оренду – це не єдине запитання, на яке потрібно знайти відповідь орендареві у випадку смерті орендодавця. Про те, як саме йому треба діяти, поговоримо у цій статті. Читати повністю

Договори оренди невитребуваної землі: теорія та практика

Опубліковано: АгроПро № 18/2020

До 01.01.2002 р., тобто до набрання чинності Земельним кодексом України (далі – ЗКУ) діяв Земельний кодекс України 1990 року, який передбачав, зокрема, колективну форму власності. Суб’єктами права колективної власності на землю визнавались сільськогосподарські підприємства. З 01.01.2002 р. колективної форми власності на землю в Україні не передбачено.

Державою наприкінці минулого століття було розпочато процедуру переведення майна із колективної у приватну власність (розпаювання). В процесі розпаювання у складі колективної власності фактично залишилась певна частина земель, які протягом багатьох років не були затребувані їх власниками, і право приватної власності на них не виникло. За різними оцінками загальна площа таких земель становить більше мільйона гектарів.

Як наслідок –землі формально продовжують перебувати у колективній власності, фактично не мають власника, за них не сплачується плата за землю. Легально оформити право їх оренди тривалий час було неможливо.

З 01.01.2019 р. набраличинності зміни до законодавства, які внесли суттєві корективи у питання оренди невитребуваної землі. Про них і поговоримо далі. Читати повністю