Що робити в разі мобілізації члена фермерського господарства?

Опубліковано: Утека-Агро від 16.06.2022

За загальним правилом, за працівниками, прийнятими на військову службу, зокрема за призовом під час мобілізації, зберігається місце роботи, посада та середній заробіток. Та чи поширюється це правило на членів фермерських господарств (далі – ФГ)? Які виплати здійснювати в разі мобілізації членів ФГ? Яка відповідальність ФГ? Відповіді на ці та супутні їм запитання надамо в цьому матеріалі .

 ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ

Чи поширюється на членів ФГ законодавство про працю?

Із самого початку існування ФГ це питання виникало постійно.

Підґрунтям для нього стала ст. 27 Закону від 19.06.2003 № 973-IV «Про фермерське господарство» (далі – Закон № 973), згідно з якою трудові відносини у ФГ базуються на основі праці його членів та регулюються статутом ФГ.

Тобто, з одного боку, Закон № 973 відносить працю членів ФГ до трудових відносин, а з іншого, прямо передбачає, що такі відносини має регулювати статут ФГ, а не Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП).

Подібне положення містить і ч. 2 ст. 3 КЗпП, яка прямо передбачає, що особливості праці членів ФГ визначаються законодавством та їх статутами. Однак гарантії щодо зайнятості, охорони праці, праці жінок, молоді, осіб з інвалідністю надаються їм у порядку, передбаченому законодавством про працю.

Це означає, що в питанні гарантій зайнятості, праці трудовий статус члена ФГ нічим не відрізняється від статусу працівників юросіб інших організаційно-правових форм (зокрема, таких поширених в українському бізнесі ТОВ).

Такий самий висновок можна зробити і щодо обліку трудової діяльності члена ФГ: згідно з ч. 4 ст. 27 Закону № 973 він ведеться відповідно до законодавства України про працю.

У ст. 48 КЗпП передбачено, що облік трудової діяльності члена ФГ здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Чи зберігається за членом ФГ робоче місце та заробіток в разі його мобілізації?

Оскільки на членів ФГ поширюються загальні гарантії зайнятості та праці , у разі їх мобілізації застосовується ч. 3 ст. 119 КЗпП. Згідно з її положеннями за працівниками, призваними на військову службу (у т. ч. за призовом під час мобілізації), або контрактниками під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення роботодавець має зберігати:

  • місце роботи;
  • посаду;
  • середній заробіток.

Частина 3 ст. 119 КЗпП прямо передбачає, що це правило поширюється і на ФГ як роботодавців.

Наведена норма повною мірою стосується тих членів ФГ, які входять до складу виконавчого органу управління ФГ та отримують за свою діяльність фіксовану винагороду (наприклад, на голову ФГ). Тож очевидно, що в разі мобілізації за ними зберігається місце роботи, посада (голова ФГ) та середній заробіток (про його розрахунок – далі).

Інші члени ФГ ні посади, ні середнього заробітку зазвичай не мають, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 973 ФГ є формою підприємницької діяльності громадян. А підприємництво в силу ст. 42 Господарського кодексу (далі – ГК) – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Територіальні органи Держпраці (у Хмельницькій області http://km.dsp.gov.ua/news/4710-na-pdpriyemstv-pracvnika-moblzuvali-yak-dyi-kadrovika-chi-robitsya-zapis-do-trudovoyi-knizhki.html та Одеській області http://km.dsp.gov.ua/news/4710-na-pdpriyemstv-pracvnika-moblzuvali-yak-dyi-kadrovika-chi-robitsya-zapis-do-trudovoyi-knizhki.html, відповідаючи на численні запитання роботодавців, зазначили: якщо працівник надав повістку про мобілізацію (також це може бути довідка, розпорядження, витяг із наказу про включення до особового складу військової частини. – Авт.), то підприємство має видати на її підставі наказ про увільнення від роботи на час мобілізації зі збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку.

Такий наказ не є наказом про звільнення працівника з підприємства – працівник лише увільняється від роботи на час проходження військової служби. Відповідно, запис про увільнення від роботи на час мобілізації до трудової книжки не вноситься.

Тому стосовно тих членів ФГ, які мають посаду та фіксовану винагороду, ФГ варто видавати саме зазначений наказ.

У разі мобілізації інших членів ФГ коректніше видати наказ про увільнення від виконання членом ФГ трудових обов’язків (праці) на час мобілізації зі збереженням статусу та гарантій, передбачених чинним законодавством та статутом ФГ.

Зберігати місце роботи та середню зарплату за мобілізованим членом ФГ потрібно до його повернення – демобілізації, підтвердженням якої буде відмітка у військовому квитку такої особи.

Як розрахувати середній заробіток мобілізованого члена ФГ?

Розглядаючи це питання, знову ж таки, потрібно відштовхуватися від положень статуту щодо умов, порядку та форми отримуваної членами ФГ винагороди.

Найпростіше із членами ФГ, які мають посаду та фіксований щомісячний дохід за виконання цієї роботи – у цьому разі, беззаперечно, застосовується Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі – Порядок № 100). Згідно з його нормами середній заробіток таких членів ФГ обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбулася мобілізація (п. 2 Порядку № 100).

Для його обчислення враховуються всі суми нарахованої винагороди за роботу члена ФГ згідно із законодавством та статутом ФГ, крім визначених у п. 4 Порядку № 100.

Середній заробіток за місяць нараховується шляхом множення середньоденної виплати на кількість робочих днів місяця за графіком роботи конкретного члена ФГ (п. 8 Порядку № 100).

Розрахований один раз середній заробіток використовується постійно впродовж усього строку мобілізації. Отже, щомісяця його розраховувати не потрібно.

Стосовно мобілізованих членів ФГ, які не мають посад та фіксованого щомісячного доходу, то необхідно зважати на специфіку їхньої трудової участі у ФГ. Так, за свою працю у ФГ вони отримують не заробітну плату у класичному розумінні, а частину чистого прибутку господарства.

У статуті ФГ зазвичай передбачають, що розподілу підлягає дохід ФГ за вирахуванням всіх витрат, пов’язаних з отриманням цього доходу, а також за вирахуванням сплачених податків. Однак законодавство не забороняє визначити у статуті винагороду членів ФГ за їхню роботу залежно від внеску до статутного чи складеного капіталу ФГ. Аналогічного підходу дотримуються й суди. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 18.06.2020 у справі № 802/836/17-а (ЄДРСР, реєстр. № 89928397) зазначив, що членам ФГ може виплачуватися дохід залежно від внеску до статутного капіталу, механізм виплати якого визначається статутом ФГ. У такому разі виплата зазначеного доходу є виплатою дивідендів.

У пп. «к» п. 4 Порядку № 100 прямо сказано, що для обчислення середньої заробітної плати не враховуються доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства.

Тож якщо статутом ФГ передбачено механізм виплати винагороди членам ФГ за їхню роботу залежно від внеску до статутного чи складеного капіталу ФГ, то на час мобілізації середній заробіток таким членам ФГ не виплачується, оскільки і до мобілізації у них заробітку як такого не було.

Найбільше запитань виникає, якщо у статуті ФГ закріплено розподіл доходу ФГ між його членами пропорційно до трудового внеску кожного з них. Так, у п. 7.10 Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, затверджених наказом Мінагрополітики від 02.07.2001 № 189, передбачено, що в цьому разі розподілений між членами ФГ дохід такого господарства використовується для визначення заробітку, утримань і відрахувань на соціальні заходи згідно з чинним законодавством.

Оскільки спеціального порядку розрахунку середнього доходу членів ФГ законодавство не містить, контролюючі органи за вищенаведених формулювань статуту ФГ, напевне, наполягатимуть на нарахуванні та виплаті мобілізованому члену ФГ середнього заробітку відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП та Порядку № 100.

Що робити, якщо ФГ не має можливості здійснювати виплати мобілізованому члену ФГ?

Наразі законодавством не передбачено здійснення з держбюджету України компенсації роботодавцям за виплату мобілізованим працівникам середнього заробітку під час виконання ними військового обов’язку.

А отже, ФГ самостійно в повному обсязі має сплатити середній заробіток за весь час несення служби мобілізованим членом ФГ.

Суди вже давно та послідовно стають на бік працівників та стягують із роботодавців усю суму середнього заробітку за час несення військової служби призваними працівниками. Тож розраховувати на захист суду в разі невиплати ФГ такого середнього заробітку його мобілізованому члену не варто.

Звісно, можна було б виключити особу зі складу членів ФГ на період мобілізації, а після припинення несення нею воєнної служби знову ввести до складу членів ФГ. Тоді на час мобілізації у ФГ не було б клопоту з оформленням документів та сплатою будь-яких коштів мобілізованому члену ФГ.

Але поки що на час воєнного стану Міністерством юстиції реалізовано можливість проведення найбільш нагальних реєстраційних дій, до яких не входить держреєстрація змін у складі засновників (учасників) та/або розмірів їх часток (див. інформаційне повідомлення https://minjust.gov.ua/news/ministry/onovleno-perelik-subektiv-yakim-v-umovah-voennogo-stanu-provoditsya-derjavna-reestratsiya-yuridichnih-osib-ta-fop-30363). Тож до відповідного розширення Мін’юстом переліку реєстраційних дій провести держреєстрацію змін складу членів ФГ неможливо.

Водночас, якщо ФГ через ведення бойових дій або інших обставин непереборної сили не зможе виплатити своєму мобілізованому члену середній заробіток, то таке ФГ звільняється від відповідальності за таке порушення на підставі ч. 3 ст. 10 Закону від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Мінекономіки, надаючи коментар https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=7ca63edc-a033-4a4e-a29b-9157cb5a69a2&title=KomentarMinekonomikiDoZakonuUkrainiVid15-Bereznia2022-R-2136-ikhproOrganizatsiiuTrudovikhVidnosinVUmovakhVonnogoStanu до вищезгаданого Закону, зазначило, що в разі порушення зобов’язання щодо строків оплати праці роботодавець повинен довести, що це порушення сталося саме через ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

Якщо вищезгадані обставини не доведено, роботодавець несе відповідальність згідно із законодавством.

Водночас звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання з виплати середнього заробітку внаслідок форс-мажору не звільняє від виконання самого зобов’язання.

За таких обставин (у разі неможливості своєчасної виплати належних мобілізованому члену ФГ виплат внаслідок припинення сільгоспвиробництва ФГ) єдиним варіантом є відтермінування строку виплати середнього заробітку мобілізованому члену ФГ до моменту поновлення діяльності господарства. Тобто ФГ має нарахувати середній заробіток, але не виплачувати його з огляду на форс-мажор.

Слід пам’ятати, що після припинення обставин непереборної сили ФГ зобов’язане буде виконати всі свої зобов’язання щодо виплати середнього заробітку мобілізованому члену ФГ, у т. ч. і за час, протягом якого діяв форс-мажор.

Чи потрібно нараховувати ЄСВ на середню зарплату мобілізованого члена ФГ?

Так, потрібно. Виняток становлять ФГ – платники єдиного податку третьої групи, яким п. 920 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 надано право за власним рішенням не сплачувати ЄСВ за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України.

Суми ЄСВ, нараховані та не сплачені роботодавцями, сплачуються за рахунок державного бюджету, крім періодів,  в яких наймані працівники отримували доходи у вигляді грошового забезпечення, з яких було сплачено ЄСВ за кошти державного бюджету (абзац другий п. 920 розд. VIII Закону № 2464).

 


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *