Опубліковано: Баланс-Агро № 27 від 05.07.2022

Наближається дедлайн подання юридичними особами інформації про своїх кінцевих бенефіціарних власників. Цьогоріч це 11 липня. Тому зареєстровані як юрособи фермерські господарства (далі – ФГ) запитують: кому, як і в якому вигляді подавати таку інформацію, яка відповідальність за її неподання та ін. Тож у цій статті розглянемо ці питання. А також наведемо зразки структури власності для ФГ.

 Підстави для подання інформації

 Уже більш як рік тема визначення кінцевих бенефіціарних власників юросіб (далі – КБВ) не втрачає своєї актуальності. Цієї пори вона знову в епіцентрі уваги з огляду на положення п. 4 розд. Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361), згідно з якими зареєстровані до 28.04.2020 юрособи повинні оновити інформацію про КБВ протягом одного року з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким затверджується форма та зміст структури власності.

Положення про форму та зміст структури власності затверджено наказом Мінфіну від 19.03.2021 № 163 (далі – Положення № 163, набрало чинності 11.07.2021). Тож відлік строку оновлення інформації про кінцевих бенефіціарних власників у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) розпочався 11 липня 2021 року, і таке оновлення триватиме до 11 липня 2022 року (включно).

Окрім того, Законом № 361 доповнено Закон від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755) новою ст. 17¹, якою передбачено необхідність щорічного підтвердження відомостей про КБВ.

Отже, норми Закону № 361 є логічно-послідовними. Тобто спочатку треба оновити відомості про КБВ у ЄДР, а вже потім виникає обов’язок щорічно підтверджувати відповідну інформацію. Тому процес щорічного підтвердження відомостей про КБВ має розпочатися з 2023 року – після завершення процедури оновлення зазначених відомостей.

Подання інформації у воєнний час

У пп. 8¹ постанови КМУ від 06.03.2022 № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» (далі – Постанова № 209) передбачено, що в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування вимоги законодавства щодо обов’язку подання/підтвердження відомостей про КБВ, а також документів, передбачених законом для подання/підтвердження таких відомостей, не застосовуються, крім випадків державної реєстрації:

• банків, небанківських фінансових установ та осіб, які не є фінустановами, але мають право надавати окремі фінпослуги (крім операторів поштового зв’язку);
• юросіб, засновником (учасником) та/або КБВ яких є або буде внаслідок відповідних змін рф, громадянин рф, юрособа, утворена та зареєстрована відповідно до законодавства рф.

Як бачимо, ФГ до винятків із правила не потрапляють, а тому під час воєнного стану та протягом одного місяця після вони не зобов’язані подавати/підтверджувати/оновлювати відомості про КБВ.

Окрім того, згідно з пп. 1 п. 1 Закону від 03.03.2022 № 2115-ІХ «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» (далі – Закон № 2115) юрособи вправі подати облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи.

Водночас у пп. 2 п. 1 Закону № 2115 визначено, що в період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до юросіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів, визначених вище.

Також особи, які не мають фізичної можливості подати вищевказану звітність чи документи протягом визначеного цим Законом строку у зв’язку з безпосередніми наслідками їх участі у бойових діях, звільняються від адміністративної та/або кримінальної відповідальності та подають звітність чи документи протягом одного місяця із дня закінчення наслідків, які унеможливлювали їх подання (пп. 3 п. 1 Закону № 2115).

Виходячи з вищенаведених норм, Мін’юст у листі від 09.06.2022 № 44816/55964-26-22/8.4.3 повідомляє, що встановлені Законом № 361 зобов’язання щодо оновлення відомостей про своїх бенефіціарних власників та здійснення щорічного підтвердження відомостей, яке повноцінно запроваджується з 2023 року, підпадають під дію норм Закону № 2115.

Отже, у такому разі до суб’єктів господарювання не застосовуватимуться передбачені законодавством санкції. Відповідно, з 12 липня до закінчення війни Мінʼюст ще не матиме права штрафувати ФГ за неподання інформації про КБВ.

Мін’юст зауважує, що юрособи, які бажають зараз оновити відомості про КБВ, мають юридичне право та технічну можливість зробити це, звернувшись до суб’єктів державної реєстрації. Проте згідно з ч. 4 ст. 17 Закону № 755 для державної реєстрації змін до відомостей про юрособу, що містяться в ЄДР, у т. ч. змін до установчих документів юрособи, потрібно подати нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціаром, а також структуру власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства.

Тож ФГ, які найближчим часом не вноситимуть зміни до відомостей про себе в ЄДР, можуть не відволікатися від основної діяльності та не хвилюватися про подання відомостей про своїх КБВ, принаймні, до закінчення воєнного стану.

Тим же ФГ, які з тих чи інших причин зараз хочуть оновити відомості про КБВ, а також які планують змінювати місцезнаходження, своє найменування, положення статуту чи інші дані, що містяться в ЄДР, варто уважно ознайомитися з наступними розділами цієї статті.

Кінцеві бенефіціари ФГ: хто вони

Кінцевий бенефіціарний власник – це будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція (п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону № 361).

Що стосується першої ознаки (фізична особа), то згідно зі ст. 1, 3 та 5 Закону від 19.06.2003 № 973-IV «Про фермерське господарство» (далі – Закон № 973) членами ФГ можуть бути лише дієздатні громадяни України, які досягли 18-річного віку та є членами сім’ї та родичами відповідно до цього Закону.

Тож у ФГ з цим критерієм усе доволі просто – потенційними КБВ є всі засновники та члени ФГ, зазначені у статуті ФГ та/або в ЄДР.

Довідково Із жовтня 2021 у Верховній Раді лежить законопроєкт № 6131-2 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=73011, мета якого – виключення низки юросіб з переліку суб’єктів, на яких поширюється зобов’язання щодо подання інформації про бенефіціарів, та повне скасування обов’язку щорічного підтвердження цих відомостей. До цих суб’єктів законопроєкт відносить юросіб, засновниками (учасниками) яких є лише зазначені в ЄДР фізичні особи – КБВ. У такому разі інформація про КБВ та структура власності таких юросіб не подаватиметься взагалі. 17 червня поточного року законопроєкт № 6131-2 було розглянуто Комітетом з питань економічного розвитку та рекомендовано Верховній Раді прийняти цей документ у першому читанні. Зазначимо, що на сайті ВРУ вже з’явився проєкт постанови https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39824 про прийняття цього законопроєкту за основу. Тож коли наведені положення стануть законодавчими нормами, ФГ не потрібно буде більше подавати відомості про КБВ – ні для оновлення даних, ні щорічно з 2023 року.

 На сьогодні ФГ потрібно визначити і другий критерій – можливість здійснення фізособою – засновником чи членом ФГ вирішального впливу (контролю) на діяльність господарства.

Закон № 361 поділяє вирішальний вплив на прямий і непрямий.

Ознакою першого є безпосереднє володіння засновником/членом ФГ часткою в розмірі не менше 25 % статутного (складеного) капіталу або прав голосу юрособи. Тому, якщо у ФГ створено статутний (складений) капітал із визначенням частки кожного засновника/члена ФГ та/або встановлено кількість голосів кожного на зборах, то визначення, чи є прямий вплив на діяльність ФГ, також не має викликати труднощів.

Складніше з визначенням непрямого вирішального впливу на діяльність ФГ, ознаками якого відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону № 361 є:

– принаймні, володіння фізособою часткою у розмірі не менше 25 % статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення,

– чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення,

– або права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення,

– або приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту чи іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

Очевидно, що без детального аналізу статуту ФГ неможливо буде визначити непрямий вирішальний вплив засновників/членів ФГ на його діяльність.

Гадаємо, що чи не в кожному статуті ФГ містяться положення, згідно із якими голова ФГ має повноваження з ознаками непрямого вирішального впливу на діяльність ФГ. І якщо в такому ФГ разом із головою буде більше 4 членів із однаковою кількістю голосів у кожного за зборах, то бенефіціарами такого ФГ буде як мінімум голова ФГ, хоча в нього буде й менше 25 % статутного (складеного) капіталу або прав голосу на зборах членів ФГ.

Крім того, якщо у статуті ФГ передбачено обов’язкову одностайність голосів для ухвалення рішення з окреслених вище питань непрямого вирішального впливу на діяльність ФГ, то КБВ такого господарства будуть всі без винятку його засновники/члени.

У листі Мін’юсту від 11.06.2021 № 5178/8.4.4/32-21 рекомендовано, що в разі звернення заявників до суб’єктів державної реєстрації з питань, пов’язаних з визначенням кінцевих бенефіціарних власників, обґрунтуванням причин відсутності бенефіціарів у юридичної особи, складанням схематичного зображення структури власності слід направляти їх до Мінфіну як до органу, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Тож у разі виникнення у ФГ труднощів із визначенням ознак непрямого вирішального впливу на діяльність ФГ воно може надіслати до Мінфіну лист із проханням роз’яснити, чи є певний засновник/член ФГ (чи кожен із них) його КБВ.

А вже після отримання офіційного роз’яснення від Мінфіну ФГ зможе правильно визначитися із структурою власності та подати всі необхідні документи державному реєстратору.

Пакет необхідних документів

Для оновлення/відображення в ЄДР відомостей про своїх кінцевих бенефіціарів ФГ має подати державному реєстратору:

1) заяву за формою 2, затвердженою наказом Мін’юсту від 18.11.2016 № 3268/5 (у редакції наказу Мін’юсту від 19.05.2020 № 1716/5);

2) структуру власності за формою та змістом відповідно до Положення № 163;

3) нотаріально засвідчену копію паспорта засновника/члена ФГ, який є його кінцевим бенефіціаром. Якщо паспорт засновника оформлено із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (тобто, як ID-картка), подавати його нотаріально посвідчену копію не потрібно. А отже, ця копія подається лише в разі, якщо паспорт КБВ виданий за попереднім зразком, тобто у формі «книжечки».

Із наведеного переліку документів очевидно, що найбільше питань викликає другий документ – структура власності юрособи.

Положення № 163 зазначає, що за формою структура власності є офіційним документом, змістом якого є схематичне зображення структури власності юридичної особи, яка відображає всіх осіб, які прямо або опосередковано володіють цією особою самостійно чи спільно з іншими особами або незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи. Тобто всі особи, від рішення яких залежить діяльність юридичної особи (реальна чи потенційна зміна активів і пасивів таких юридичних осіб).

І хоча структура власності є офіційним документом, єдиного шаблону чи типової її форми Мінфін не встановлює.

У Положенні № 163 зазначено лише, що структура власності в електронному вигляді формується програмними засобами в довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису керівника юридичної особи. Тобто єдиною вимогою, яку нібито висунув Мінфін до структури власності, є придатність для сприйняття її змісту.

Однак у п. 7⁹ Положення № 163 зазначено й інші вимоги до цього документа. Так, на схематичному зображенні структури власності мають бути зазначені:

• всі особи, які прямо або опосередковано володіють однією юридичною особою самостійно чи спільно з іншими особами (усі учасники юридичної особи та кожної особи в кожному ланцюгу володіння корпоративними правами юридичної особи);
• всі особи, які незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи;
• розмір участі (відсоток корпоративних прав), який належить кожній фізичній та/або юридичній особі, кожному трасту та/або іншому подібному правовому утворенню в іншій юридичній особі, трасті або іншому подібному правовому утворенні;
• щодо кожної фізичної особи – громадянина України – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер (та за наявності – серію) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
• щодо кожного КБВ (за наявності) наводиться опис здійснення вирішального впливу кінцевого бенефіціарного власника на діяльність юридичної особи (прямий та/або непрямий). У разі здійснення прямого вирішального впливу зазначається відсоток частки в статутному (складеному) капіталі юридичної особи або відсоток права голосу в юридичній особі (дані надаються у відсотках). У разі здійснення непрямого вирішального впливу зазначається характер бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).

Розуміючи, що оціночне формулювання – придатність для сприйняття змісту – може викликати певні конфлікти між реєстраторами і суб’єктами господарювання, Мінфін усе ж оприлюднив зразки схематичного зображення структури власності. Їх можна знайти за посиланням: https://mof.gov.ua/uk/samples_of_drawing_up_a_schematic_representation_of_the_ownership_structure-517. Мінфін навів 15 зразків, починаючи від Структури з КБВ із прямим вирішальним впливом та закінчуючи Структурою з відсутнім КБВ.

У кінці статті для прикладу наведемо зразки структури власності, найбільш поширеної серед ФГ.

Форма та місце подання

Закон № 755 передбачає подання держреєстратору документів про кінцевих бенефіціарних власників у паперовій або електронній формі (ст. 14).

У паперовій формі документи можуть подаватися особисто державному реєстратору або поштовим відправленням. У разі відправлення поштою справжність підпису заявника на заяві про держреєстрацію має бути нотаріально засвідчена, а сама заява має бути викладена на нотаріальному бланку.

Щодо електронної форми подання документів, то ч. 3 ст. 14 Закону № 755 передбачає, що вони подаються заявником з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг у порядку, визначеному Мін’юстом та Мінцифри, а щодо послуг, надання яких зазначений вебпортал не забезпечує, – через портал електронних сервісів згідно із затвердженим Мін’юстом Порядком державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, за умови підписання заявником заяви з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.

Однак на разі цю опцію не реалізовано в «Дія.Бізнес» та в Кабінеті електронних сервісів. А вебпортал «Онлайн будинок юстиції» взагалі не містить такого сервісу, як держреєстрація юросіб (крім громадських організацій) чи внесення змін до ЄДР.

У період воєнного стану набула поширення практика направлення держреєстраторам електронною поштою документів, засвідчених кваліфікованим електронним підписом (КЕП). Особливо це було актуально в регіонах, де велися бойові дії та пошта не доставлялась. Тому постановою КМУ від 19.04.2022 № 480 уряд доповнив Постанову № 209 положенням про те, що держреєстрація юридичних осіб може проводитися на підставі документів, надісланих заявником електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку в електронній формі, що створені з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг та законодавства про електронні документи та електронний документообіг, або електронних копій документів у паперовій формі. Водночас електронні копії документів у паперовій формі приймаються за умови підписання таких копій з використанням КЕП заявника.

Державний реєстратор, посадова особа проводять перевірку такого підпису через офіційний вебсайт центрального засвідчувального органу та завантажують результати такої перевірки до ЄДР. Надіслані заявником електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку документи для державної реєстрації в електронній формі, які подані не в повному обсязі або не відповідають законодавству, не розглядаються, а заявник протягом 3 робочих днів повідомляється електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку про повний перелік документів, що мають бути подані, та/або вимоги законодавства, що мають бути дотримані.

Що стосується реєстраторів, які компетентні проводити держреєстрацію в цьому разі, то пп. 1 п. 1 Постанови № 209 передбачав, що вона проводиться лише державними реєстраторами, посадовими особами Мін’юсту, його територіальних органів, включеними до затвердженого Мін’юстом Переліку державних реєстраторів та посадових осіб, якими в умовах воєнного стану проводиться державна реєстрація.

На виконання зазначених положень Мін’юстом було затверджено такий Перелік, який неодноразово доповнювався (актуальний на сьогодні міститься за посиланням https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice.

Разом з цим, 19.04.2022 було прийнято постанову КМУ № 480 «Про внесення змін до деяких постанов Кабміну щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» (набрала чинності 28.04.2022). Цією постановою, зокрема, розширено коло суб’єктів державної реєстрації, яким дозволено проведення державної реєстрації в умовах воєнного стану, шляхом додання до нього нотаріусів, включених до затвердженого Мін’юстом Переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна (актуальний на разі перелік тут https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries).

Тож нотаріуси, включені до цього Переліку, яким не встановлено застереження про заборону нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження корпоративних прав, як і держреєстратори, можуть здійснювати державну реєстрацію відомостей про кінцевих бенефіціарних власників ФГ.

У пп. 5 п. 1 Постанови № 209 закріплено, що державна реєстрація проводиться посадовими особами незалежно від місцезнаходження юросіб, якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено вищевказаними переліками.

Тож ФГ може обрати будь-якого реєстратора/нотаріуса із вищевказаних переліків для оновлення/подання відомостей про КБВ.

Відповідальність

Невиконання обов’язку щодо інформування про КБВ може призвести до таких негативних наслідків (але, як зазначалось вище, не раніше 3 місяців після завершення воєнного стану):

– адміністративний штраф голові ФГ або особі, уповноваженій діяти від імені ФГ (виконавчого органу), – у розмірі від 17 000 до 51 000 грн за неподання або несвоєчасне подання держреєстратору інформації про бенефіціарів (ст. 166¹¹ КУпАП);

– відмова суб’єктів первинного фінансового моніторингу (юрист, нотаріус, бухгалтер, аудитор, оператор поштового зв’язку тощо) у наданні послуг, проведенні фінансової операції або зупинення їх на 2–7 днів (ст. 23 Закону № 361).

За подання держреєстратору недостовірних даних відповідальності немає. Отже, якщо ФГ подасть державному реєстратору інформацію про своїх бенефіціарних власників, яких насправді немає, це не буде підставою для притягнення посадових осіб ФГ до відповідальності.

Зразки структури власності ФГ

 Зразок 1

 

Зразок 2