Війна як форс-мажор: чи дійсно спрощено підтвердження?

Опубліковано: АгроПро, червень 2022 № 12

Форс-мажор

До форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відносяться (ч. 2 ст. 141 Закону України від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні», далі – Закон № 671):

  • загроза війни;
  • збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго;
  • дії іноземного ворога;
  • військові дії;
  • оголошена та неоголошена війна;
  • дії суспільного ворога;
  • збурення;
  • акти тероризму;
  • диверсії;
  • вторгнення;
  • блокада;
  • ведення комендантської години.

Отже, військова агресія РФ проти України у всіх вищеназваних проявах, а також введений із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. воєнний стан свідчать про наявність на території України  форс-мажорних обставин.

Однак сама по собі наявність форс-мажорних обставин (введення воєнного стану) не є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов’язань в агробізнесі. Оскільки зацікавлена сторона повинна обґрунтувати наявність причинно-наслідкового зв’язку між такими обставинами та неможливістю виконання своїх зобов’язань за договором. Тобто, вона має довести, що не в змозі виконувати конкретні зобов’язання і що ця неможливість зумовлена саме війною.

Звертаємо увагу, що має бути саме «неможливо» виконати обов’язок, а не «важко» чи «невигідно» його виконувати.

Наприклад, за договором поставки агропідприємство має поставити продукцію на конкретний склад. Воно не нестиме відповідальності в разі несвоєчасної поставки цього товару лише у разі, якщо доведе, що своєчасна поставка неможлива через окупацію населеного пункту, ведення у тій місцевості бойових дій тощо.

На цьому наголошує і Верховний Суд у постанові від 01.06.2021 р. у справі № 910/9258/20: «…форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона повинна довести, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного випадку виконання зобов’язання…».

Рекомендований алгоритм дій

  1. Дотриматись умов застереження про форс-мажор, що містяться у невиконаних договорах.

Там ймовірно буде визначений порядок дій при форс-мажорі. Боржник має неухильно дотримуватись такого порядку (строків, способів повідомлення про форс-мажор, доказів на його підтвердження тощо). Кредитор може заперечувати недобросовісному боржнику порушенням цього порядку при намаганні «підтягнути» ним війну як засіб для уникнення відповідальності.

У договорі також може бути зазначено, що граничний термін виконання зобов’язання сторони під впливом форс-мажору переноситься на день закінчення форс-мажору (тобто, по суті, дається відстрочення виконання зобов’язань).

А якщо в договорі немає жодного подібного застереження? Все одно, на обставини непереборної сили можна посилатися, керуючись при цьому законодавчими нормами, про які йтиметься нижче.

  1. Негайно повідомити контрагента(ів) про форс-мажор і тимчасову неможливість виконання договірних зобов’язань.

Повідомляти слід у строки та у спосіб, що передбачені договором. Однак в умовах війни такий передбачений договором традиційний спосіб направлення повідомлень, як надіслання поштою, може виявитись недоступним. У цьому разі слід зафіксувати факт неможливості направлення поштою (зберегти скріншот повідомлення на сайті Укрпошти, сфотографувати оголошення на дверях приміщення Укрпошти із прив’язкою до місцевості тощо) та повідомити контрагента будь-яким іншим способом, який дозволяє фіксацію надіслання. Так, можна направити електронного листа (із підписанням КЕП), SMS-повідомлення, факс або скористатися месенджерами (на номер директора).

Таким чином, повідомляти контрагента варто навіть з порушенням строків та/або процедури, визначеної договором. Це буде доказом того, що сільгосппідприємство здійснило усі залежні від нього та можливі дії, спрямовані на виконання застереження про форс-мажор.

  1. Зібрати докази на підтвердження а) існування форс-мажору, б) неможливості виконання зобов’язань за договором та в) причинно-наслідкового зв’язку між форс-мажором та неможливістю виконання зобов’язань (шляхом звернення до ТПП, про це йтиметься нижче).

Юридичні наслідки форс-мажору

Звільнення від відповідальності

За загальним правилом, настання форс-мажорної обставини не звільняє аграрія від виконання зобов’язань, які передбачені договором, а може лише відстрочити їх виконання.

Тому якщо у договорі не зазначено, що в разі настання форс-мажору зобов’язання можуть не виконуватись, то такі зобов’язання є чинними та обов’язковими для виконання сторонами одразу після закінчення дії форс-мажору. Звичайно ж, якщо сторони під час дії воєнного стану не змінять відповідні умови договору чи взагалі не припинять його дію.

Отже, після скасування воєнного стану/припинення бойових дій він повинен належним чином виконати свої зобов’язання за договором у повному обсязі (поставити товар, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти і т.д.).

Зауважу, що в такому разі суму боргу боржнику доведеться сплачувати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (ст. 625 ЦКУ). Також доведеться сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За думкою Верховного Суду ці платежі мають бути сплачені боржником, оскільки вони покривають кредитору знецінення грошових коштів.

ЦИТАТА

«…формулювання ст. 625 ЦКУ, коли нарахування процентів тісно пов’язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦКУ.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов’язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов’язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові…»

Постанова Верховного Суду від 12.08.2021 р. у справі № 757/34955/18

Слід пам’ятати, що якщо порушення зобов’язань відбулось до 24.02.2022 р. (до запровадження воєнного стану на всій території країни), то відповідальності, передбаченої договором, не уникнути. Єдине, на що можна сподіватися у такій ситуації – так це на звільнення від пені на період дії форс-мажору. 

Припинення зобов’язань

Чинне законодавство все ж передбачає випадки, коли форс-мажор може призводити не лише до звільнення від відповідальності за невиконання/неналежне виконання зобов’язань, але й до припинення зобов’язань за договорами.

  1. Насамперед, йдеться про ст. 607 ЦКУ, яка дає підстави для такого висновку: якщо війна та/або її наслідки стануть причиною того, що зобов’язання взагалі неможливо буде виконати ні під час воєнного стану, ні після його припинення, то зобов’язання за договором взагалі припиняється.

Наприклад, якщо предметом договору оренди було приміщення, яке внаслідок проведення воєнних дій було знищене, то орендар може наполягати (у т.ч. визнавати у судовому порядку), що договір оренди є припиненим.

  1. Окрім того, досить часто договори містять положення, які передбачають право сторін/сторони відмовитися від договору в разі існування форс-мажорних обставин понад визначений в договорі строк (наприклад, 2 місяці або більше). Тож потрібно уважно вивчити умови договору, оскільки може так статися, що є можливість припинити зобов’язання зі спливом певного строку під час дії воєнного стану.

В такій ситуації для припинення договору зацікавленій стороні потрібно буде:

1)         повідомити іншу сторону про існування форс-мажору в строк та способом, передбаченими в договорі. До повідомлення варто додати докази а) існування форс-мажору, б) неможливості виконання зобов’язань за договором та в) причинно-наслідкового зв’язку між форс-мажором та неможливістю виконання зобов’язань;

2)         дочекатися спливу передбаченого в договорі мінімального строку існування форс-мажору;

3)         повідомити іншу сторону про відмову від договору (його розірвання) в односторонньому порядку передбаченим в договорі способом.

  1. Нинішня ситуація також може свідчити про істотну зміну обставин у тих договірних відносинах, про які домовилися сторони. Тобто, внаслідок форс-мажору обставини, якими сторони керувались під час укладання договору, настільки змінилися, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Відповідно до ст. 652 ЦКУ істотна зміна обставин дає підстави для зміни або розірвання договору.

Наприклад,  внаслідок ведення воєнних дій ціна на паливно-мастильні матеріали зросла настільки, що для надання послуг із обробки земельних ділянок сільгосппідприємству необхідно витратити кошти, які порушать співвідношення майнових інтересів сторін, і це не лише позбавить надавача послуг прибутку, на який він розраховував при укладанні договору, а ще й завдасть йому збитків.

У цьому випадку аграрій якраз і може наполягати на розірванні договору на підставі ст. 652 ЦКУ, обґрунтувавши істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. А саме посиланням на стрімкий ріст цін на ПММ з непередбачуваних та незалежних від волі сторін обставин.

При цьому застосування цього варіанту можливе за умови, якщо із договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе сільгосппідприємство.

Тож, за одночасної наявності всіх наведених умов, аграрію потрібно провести переговори з контрагентом та домовитись про розірвання або зміну договору. Згідно зі ст. 188 ГКУ пропозиція про зміну/розірвання договору має бути розглянута контрагентом протягом 20 календарних днів з дня її отримання. Якщо протягом цього строку відповідь контрагента не отримана, лише тоді варто звертатися до суду. При цьому в суді потрібно буде довести факт направлення такої пропозиції та відсутність згоди іншої сторони на добровільне розірвання договору.

Зауважимо, що суди неохоче розривають договори на підставі ст. 652 ЦКУ. Ще менше у них бажання вносити зміни до договору на підставі ч. 4 ст. 652 ЦКУ. Тож підготовка відповідної позовної заяви вимагатиме чималих зусиль.

  1. Нарешті, не потрібно забувати і про ч. 6 ст.762 ЦКУ, згідно із якою наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. І хоча в цьому випадку зобов’язання не припиняється в цілому, а лише на певний час, тим не менше, багатьом орендарям ця норма буде корисною. 

Підтвердження форс-мажору

Суб’єкти господарювання стикнулись з тим, що на сайті ТПП України 28.02.2022 р. розміщено загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин. ТПП вказала, що це надасть можливість за необхідності роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується.

Водночас, навіть на сьогоднішній день до кінця не зрозуміло, який правовий статус цього документа. Адже не було внесено жодних відповідних змін ні до Закону № 671, ні до інших законодавчих актів (у т.ч. підзаконних), ані до Регламенту ТПП.

Тож наразі і в Законі № 671, і в Регламенті ТПП до повноважень цих органів у сфері форс-мажорних обставин відноситься їх засвідчення лише за:

  • кожним окремим договором;
  • окремим податковим зобов’язанням (обов’язком) для списання безнадійного податкового боргу;
  • окремим зобов’язанням (обов’язком), передбаченим законодавчими та іншими нормативними актами.

Як бачимо, видача ТПП «універсального» Сертифіката про форс-мажор (для необмеженої кількості осіб/договорів) чинним законодавством не передбачена. Відтак, якщо контрагент не погоджуватиметься із застосуванням форс-мажору до виконання зобов’язань за конкретним договором і вимагатиме персонального Сертифіката ТПП (тобто, щодо неможливості виконання зобов’язань через війну за конкретним окремим договором), то заперечувати йому у цьому буде важко.

Тож за наявності будь-яких сумнівів/заперечень з боку іншої сторони радимо все ж звертатися до ТПП за Сертифікатом ТПП про форс-мажор за конкретним договором.

Тим більше, що ТПП України 13.05.2022 на своєму сайті вказала, що сторона, яка порушила свої зобов’язання в період дії форс-мажорних обставин у разі необхідності має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись встановленого Регламентом ТПП порядку за кожним зобов’язанням окремо.


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *