Орендні відносини в умовах воєнного стану: відповіді на найактуальніші запитання

Опубліковано: Баланс-Агро № 16 від 19.04.2022

Наразі у всіх українців єдина спільна мрія – перемогти ворога та якнайшвидше повернутись до мирного життя. Але наразі бої тривають, і кожен аграрій замислюється над тим, як вплине воєнний стан на відносини із його орендодавцями, а також на існування/дійсність договорів оренди землі. У цьому матеріалі проаналізуємо найпоширеніші ситуації, що виникають у цій сфері, шляхом надання відповідей на запитання наших читачів.

Як впливає воєнний стан на виконання зобов’язань за договором оренди землі

(у т.ч. на обов’язок сплати орендної плати)?

В ч. 2 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР (далі – Закон про ТПП) прямо передбачено, що до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відносяться:

  • загроза війни;
  • збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго;
  • дії іноземного ворога;
  • військові дії;
  • оголошена та неоголошена війна;
  • дії суспільного ворога;
  • збурення;
  • акти тероризму;
  • диверсії;
  • вторгнення;
  • блокада;
  • введення комендантської години.

Отже, військова агресія Російської Федерації проти України та введений на її підставі із 05 години 30 хвилин 24.02.22 р. воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24.02.22 р. № 64/2022 є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), які діятимуть з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення (припинення).

Водночас, непереборна сила відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України (ЦКУ) та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України (ГКУ) є підставою звільнення особи від відповідальності за порушення зобов’язання: сплати пені, штрафних санкцій, інших видів неустойки.

Це означає, що у випадку, наприклад, несвоєчасної сплати орендної плати у зв’язку із веденням воєнних дій (неможливість здійснення безготівкового переказу, втрата зв’язку із орендодавцем, відсутність в окупованому регіоні нотаріуса, на депозитний рахунок якого можна внести орендну плату тощо), орендар за наявності для того підстав не нестиме негативних наслідків такої несплати: не сплачуватиме пеню, неустойку та/або штрафні санкції. Окрім того, така несплата не повинна враховуватись при визначенні систематичності несплати орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди землі відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.98 р. № 161-XIV (надалі – Закон № 161) та п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України (ЗКУ).

Однак, за загальним правилом, настання форс-мажорної обставини не звільняє аграрія від виконання зобов’язання, яке передбачене договором оренди землі.

А це значить, що після скасування воєнного стану/припинення бойових дій орендар повинен належним чином виконати свої зобов’язання за договором оренди землі у повному обсязі (у т.ч. і сплатити орендну плату).

Тому якщо у погодженому сторонами застереженні про форс-мажор, яке міститься у відповідному договорі, немає положень щодо впливу форс-мажору на виконання сторонами їхніх обов’язків, такі зобов’язання є чинними та обов’язковими для виконання сторонами одразу після закінчення дії форс-мажору. Звичайно ж, якщо сторони під час дії воєнного стану не змінять відповідні умови договору чи взагалі не припинять його дію.

При цьому слід пам’ятати, що форс-мажор «працює» лише стосовно тих зобов’язань, порушення яких сталося під час існування воєнного стану. Якщо ж порушення сталося до 24 лютого, умови про звільнення від відповідальності не можуть бути застосовані. Також не може бути застосоване звільнення від відповідальності, якщо строк виконання зобов’язання під час дії воєнного стану не настав, оскільки у цьому випадку порушення зобов’язання відсутнє.

Окрім того, саме по собі введення воєнного стану не є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання абсолютно всіх орендних зобов’язань в агробізнесі. Так, зацікавлена сторона повинна обґрунтувати наявність причинно-наслідкового зв’язку між введеним воєнним станом/військовими, бойовими діями та неможливістю виконання своїх зобов’язань за договором оренди землі. Тобто, вона має довести, що не в змозі виконувати конкретні зобов’язання і що ця неможливість зумовлена саме війною.

Так, наразі ведуться бої та/або є окупованими території 14-ти областей України та м. Києва. У решті 10 областях на сьогоднішній день наразі відносно спокійно, і життя не дуже відрізняється від довоєнного періоду. Тому якщо у березні 2022 року орендар земельних ділянок, розташованих, наприклад, у Хмельницькій області, не виконав якесь зобов’язання за договором оренди такої землі, то він може розраховувати на звільнення від відповідальності за таке невиконання лише у випадку, коли доведе об’єктивну неможливість його виконання через воєнний стан. В іншому разі підстав для незастосування до такого орендаря негативних наслідків немає. Тобто, вказаний орендар не може обґрунтовувати, наприклад, несплату орендної плати за договором оренди землі лише фактом введення воєнного стану, якщо він мав змогу (технічну, фізичну, юридичну…) перерахувати кошти.

Що стосується засвідчення форс-мажору, то Торгово-промислова палата України (далі – ТПП України), враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажору.

Для цього аграріям у період дії введеного воєнного стану не потрібно обов’язково звертатись до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і готувати пакет документів. Вони можуть роздруковувати відповідне підтвердження форс-мажору за цим посиланням – https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf та подати його тим особам, яких це стосується (зокрема, орендодавцю).

Чи можуть зобов’язання за договором оренди землі припинитись із введенням воєнного стану?

Чинне законодавство все ж передбачає випадки, коли форс-мажор може призводити не лише до звільнення від відповідальності за невиконання/неналежне виконання зобов’язань, але й до припинення зобов’язань за договором оренди землі.

  1. Насамперед, йдеться про ст. 607 ЦКУ, яка дає підстави для висновку, що якщо війна та/або її наслідки стануть причиною того, що зобов’язання взагалі неможливо буде виконати ні під час воєнного стану, ні після його припинення, то зобов’язання за договором оренди землі взагалі припиняється.

Наприклад, якщо предметом договору оренди було надання земельної ділянки у користування для вирощування сільгоспкультур, але внаслідок проведення воєнних дій земельна ділянка стала повністю непридатною для сільгоспвиробництва (знищено ґрунтовий покрив, непоправно його забруднено тощо).

  1. Окрім того, досить часто договори містять положення, які передбачають право сторін/сторони відмовитися від договору в разі існування форс-мажорних обставин понад визначений в договорі строк (наприклад, 2 місяці або більше). Тож потрібно уважно вивчити умови договору оренди землі, оскільки може так статися, що умовами договору вже передбачено можливість припинення зобов’язань за договором зі спливом певного проміжку часу існування воєнного стану.

В такій ситуації для припинення договору оренди землі орендарю потрібно буде:

1)    повідомити орендодавця про існування форс-мажору в строк та способом, передбаченими в договорі. До повідомлення варто додати підтвердження ТПП України форс-мажору, роздрукованого за цим посиланням – https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf;

2)    дочекатися спливу передбаченого в договорі мінімального строку існування форс-мажору;

3)         повідомити орендодавця про відмову від договору (його розірвання) в односторонньому порядку передбаченим в договорі способом.

  1. Нинішня ситуація також може свідчити про істотну зміну обставин у тих договірних відносинах, про які домовилися сторони. Тобто, внаслідок форс-мажору обставини, якими сторони керувались під час укладання договору, настільки змінилися, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Відповідно до ст. 652 ЦКУ істотна зміна обставин дає підстави для зміни або розірвання договору.

Як приклад можна навести ситуацію, коли внаслідок ведення воєнних дій земельна ділянка зазнала надзвичайного забруднення, заболочення тощо, а для приведення її у попередній стан необхідно витратити кошти, які порушать співвідношення майнових інтересів сторін, і це не лише позбавить орендаря прибутку, на який він розраховував при укладанні договору оренди землі, а ще й завдасть йому збитків.

У цьому випадку орендар якраз і може наполягати на розірванні договору оренди землі на підставі ст. 652 ЦКУ, обґрунтувавши істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, посиланням на втрату якісних характеристики землі з непередбачуваних та незалежних від волі сторін обставин. При цьому застосування цього варіанту можливе за умови, якщо із суті договору оренди землі або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе орендар. Тож, за одночасної наявності всіх наведених умов орендарю потрібно провести переговори з орендодавцем та домовитись про розірвання або зміну договору оренди землі. Якщо домовитись не вдасться, орендар зможе досягти розірвання або зміни договору оренди землі у судовому порядку.

Зауважимо, що суди неохоче розривають договори на підставі ст. 652 ЦКУ. Ще менше у них бажання вносити зміни до договору на підставі ч. 4 ст. 652 ЦКУ. Тож підготовка позовної заяви про розірвання чи зміну договору оренди землі на підставі ст. 652 ЦКУ вимагатиме від орендаря як належної юридичної техніки, так і творчого підходу та чималих інтелектуальних зусиль. Адже йому потрібно буде обґрунтувати та надати докази на підтвердження існування кожної із вказаних у ст. 652 ЦКУ умов, які необхідні для застосування вказаної статті.

Коли можна не сплачувати орендну плату за договором оренди землі?

Такий випадок передбачає ч. 6 ст.762 ЦКУ. Згідно із нею наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Вище було обґрунтовано, що військова агресія Російської Федерації проти України та введений на її підставі воєнний стан є обставинами, за які орендар не відповідає.

Водночас, наразі агресії окупанта зазнали території Волинської, Донецької, Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Київської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей та м. Києва.

Податковими змінами воєнного періоду (зокрема, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.22 р. № 2120-IX) передбачено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України. На день підготовки цієї статті такий перелік не було затверджено, але напевно, що до нього мають ввійти території вищевказаних 14 областей.

Тож є очевидним, що орендарі земельних ділянок, розташованих у цих регіонах, наразі не можуть їх використовувати через війну. Відтак, такі орендарі вже сьогодні можуть направити орендодавцям відповідні повідомлення про відсутність у них обов’язку зі сплати орендної плати на час ведення бойових дій/окупації вказаних територій. Відправлення слід здійснити так, аби залишились належні докази (найоптимальніше, якщо є можливість – цінним листом з описом вкладення. Якщо такої можливості немає – засобами електронного зв’язку із використанням кваліфікованого електронного підпису. Коли ж і це неможливо – хоча б телефоном із застосуванням загальновживаних месенджерів – Viber, WhatsApp, Telegram та ін.).

У Вінницькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Львівській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській та Чернівецькій областях на сьогоднішній день відносно спокійно, тож підстави для застосування ч. 6 ст. 762 ЦКУ у цих регіонах наразі можуть мати місце хіба що у випадку мобілізації орендарів – фізичних осіб чи ФОП. Дай Боже, щоб так і залишалось до нашої Перемоги.

Яка наслідки несвоєчасної сплати орендної плати у період воєнного стану?

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 161 відповідальність за несплату орендної плати є істотною умовою договору оренди землі.

Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 96 ЗКУ, ст. 24 Закону № 161 орендодавець має право вимагати, а орендар повинен своєчасно вносити орендну плату.

При цьому в силу ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦКУ зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, якщо орендар з підстав, викладених у попередніх розділах цієї статті, не звільнений від обов’язку сплачувати орендну плату та/або від відповідальності за її несплату під час війни як форс-мажору, то орендар нестиме відповідальність за несвоєчасну сплату орендної плати за землю, яка встановлена договором оренди землі.

Так, на орендаря договором може бути покладено обов’язок сплатити пеню, штраф (або те і інше разом), інші види неустойки за несплату/несвоєчасну сплату орендної плати за землю.

Звертаємо увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 вказала на можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення зобов’язань.

Тому якщо договором оренди землі за несплату/несвоєчасну сплату орендної плати передбачено стягнення із орендаря як пені, так і штрафу, то орендодавець вправі вимагати (у т.ч. і в судовому порядку) сплати орендарем обох цих видів неустойки.

Окрім санкцій, передбачених договором, орендар відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦКУ на вимогу орендодавця зобов’язаний сплатити суму несплаченої орендної плати з урахуванням:

встановленого індексу інфляції за весь час прострочення; а також

3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором оренди землі.

Суди вже давно та послідовно дотримуються позиції, що передбачені ст. 625 ЦКУ наслідки прострочення боржником грошового зобов’язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних застосовуються до всіх видів зобов’язань, які мають характер грошових. При цьому вони не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тож ці кошти нараховуються незалежно сплати штрафних санкцій.

До того ж, якщо ця несплата була другою, третьою або наступною, то це дає право орендодавцю вимагати розірвання договору оренди землі відповідно до ст. 32 Закону № 161 та п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗКУ. Коли ж орендар наразі вперше допустився насплати/неповної/несвоєчасної оплати, то це враховуватиметься при визначенні систематичності несплати орендної плати, а друге порушення цього обов’язку вже буде слугувати підставою для розірвання договору оренди землі.

Чи можна внести зміни в договір оренди землі під час воєнного стану?

Чинне законодавство України не обмежує сторін договору у можливості під час дії воєнного стану вносити зміни до договорів оренди землі, що укладені до війни. Як і раніше, зміна умов договору можлива за домовленістю сторін, в односторонньому порядку (якщо випадки і механізм передбачені самим договором), та у судовому порядку відповідно до закону (ст. 651 ЦКУ, ст. 30 Закону № 161).

У переважній більшості випадків зміна орендних відносин відбувається за згодою сторін – у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди до договору. Ініціювати внесення змін може будь-яка сторона у будь-який момент.

В п. 13 Типового договору, затвердженого постановою КМУ від 03.03.04 р. № 220, передбачено, що розмір орендної плати переглядається ________________ (періодичність) у разі:

  • зміни умов господарювання, передбачених договором;
  • зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;
  • погіршення стану орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) не з вини орендаря, що підтверджено документами;
  • зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності;
  • в інших випадках, передбачених законом.

Тож якщо Ваш договір оренди містить аналогічні умови, то Ви як орендар вправі ініціювати перегляд орендної плати за настання будь-якої з цих підстав. Водночас, у договорі оренди землі можуть міститись й інші підстави/умови для зміни орендних відносин.

ЦКУ детально процедуру зміни договору не регулює, тому по аналогії можна скористатись ст. 188 ГКУ. Вказана норма передбачає такий алгоритм дій:

  • Надсилання зацікавленою стороною іншій стороні пропозиції про зміну договору. До листа-пропозиції варто додати два екземпляри додаткової угоди про внесення конкретних змін до договору, які зі сторони ініціатора підписати і скріпити печаткою (за наявності). Повідомлення та додані документи найоптимальніше направити цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Якщо на час війни такої можливості немає, повідомлення та додаткові угоди варто направити засобами електронного зв’язку із підписанням їх кваліфікованим електронним підписом.
  • Розгляд іншою стороною пропозиції про зміну договору протягом 20-ти днів з моменту отримання та направлення у цей же строк повідомлення про результати її розгляду. У випадку, якщо сторона погоджується із запропонованими змінами, вона підписує два екземпляри додаткової угоди та направляє один екземпляр ініціатору змін (направлення та підпис – так само, які і в попередньому пункті).

Коли ж отримувач пропозиції не проти внести зміни до договору, але не згоден із пропонованими умовами (наприклад, погоджується на збільшення орендної плати, але, наприклад, не до 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а до 12%), то він може направити нову редакцію додаткової угоди із бажаними змінами або підписати отриману додаткову угоду, додавши до неї протокол розбіжностей та вказавши про направлення такого протоколу на додатковій угоді.

Ну і якщо отримувач пропозиції про зміну умов договору не бажає змінювати орендні відносини взагалі, він повідомляє про це ініціатора у відповідному листі.

  • Розгляд ініціатором змін направлених іншою стороною документів (нової редакції додаткової угоди, протоколу розбіжностей…). Умови розгляду – аналогічні попередньому пункту.

У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору оренди землі або у разі неодержання зацікавленою стороною відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, остання має право передати спір на вирішення суду.

Договір вважається зміненим з дати досягнення сторонами згоди про зміну його умов. Якщо договір змінено судовим рішенням, договір вважається зміненим з дня набрання чинності таким рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено цим рішенням суду.

У випадку, коли умови, що змінюються у договорі оренди землі, підлягають внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – ДРРП): строк дії, розмір орендної плати, умови щодо автоматичної пролонгації тощо, виникає питання щодо його роботи у воєнний час.

З 24 лютого ДРРП не працював, тому змінені відомості договору оренди землі не можна було внести до вказаного реєстру. Водночас, 06 березня п.р. у постанові № 209 Уряд визначив, що в умовах воєнного стану державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень можлива, але вона проводиться виключно державними реєстраторами, посадовими особами Мін’юсту, його територіальних органів, які включені до затвердженого Мін’юстом переліку державних реєстраторів та посадових осіб, яким в умовах воєнного стану надається доступ до ДРРП. Перелік може передбачати обмеження (умови) проведення (прийняття) включеними до нього державними реєстраторами, посадовими особами реєстраційних дій (рішень про державну реєстрацію прав).

Наразі Мін’юст визначився із нагальними видами послуг та держреєстраторами/посадовими особами, які вправі вносити відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (https://www.facebook.com/minjust.official/posts/339609778205121). Стосовно ДРРП Мін’юст на дату підготовки цього матеріалу не затвердив ні переліку держреєстраторів, ні умов здійснення ними реєстраційних дій. Тому до того часу внести до ДРРП змінені умови договору оренди землі не вдасться.

Як у період воєнного стану реєструвати право оренди земельної ділянки?

При відповіді на попереднє запитання вже зазначалось, що внести відомості до ДРРП поки що не можна. Тож чекаємо на затвердження Мін’юстом підзаконних нормативно-правових актів, які визначатимуть, хто і як в умовах воєнного стану реєструватиме право оренди земельної ділянки.

Як у період воєнного стану продовжити дію договору оренди землі?

Чи потрібно подавати повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк?

24.03.22 р. Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» (законопроєкт від 19.03.22 р. № 7178[1]).

Ним, зокрема, передбачається, що договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками сільгосппризначення (як державної, комунальної власності, так і приватної власності) щодо яких закінчився після введення воєнного стану, вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до ДРРП.

Тож договори оренди сільгоспземель, строк дії яких закінчився після 24 лютого ц.р. і до припинення воєнного стану, вважаються поновленими на 1 рік. При цьому сторонам таких договорів не потрібно вчиняти жодних дій – направляти відповідні повідомлення, укладати будь-які угоди/договори, вносити відомості до ДРРП – строк дії договору оренди сільгоспземлі поновлюється на один рік автоматично, в силу закону.

Окрім того, для попередження негативних наслідків змін у забезпеченні аграрного сектору економіки трудовими ресурсами, зокрема, внаслідок мобілізації, внутрішнього переміщення громадян України та їх виїзду за кордон тощо, вищеназваним Законом від 24.03.22 р. передбачається можливість орендарів, суборендарів земельних ділянок сільгосппризначення усіх форм власності передавати належне їм право оренди, суборенди іншим аграрним виробникам, які забезпечені необхідними матеріально-технічними, фінансовими та трудовими ресурсами. Право користування передається на строк до одного року без згоди власника земельної ділянки на підставі письмового договору, який укладається в електронній формі. В умовах недоступності ДРРП Закон передбачає, що передача прав землекористування не потребує реєстрації у ДРРП, а районними військовими адміністраціями реєструється власне договір передачі права користування у Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану. Договір про передачу права землекористування не може бути поновлений, укладений на новий строк і припиняється зі спливом строку, на який він був укладений.

Зауважимо, що дату підготовки цього матеріалу Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.22 р. ще не підписаний Президентом України, тож його остаточна редакція може відрізнятися від тієї, що міститься на сайті ВРУ. Тому радимо аграріям ознайомитися з цим Законом після його офіційного оприлюднення.

Отже, війна та обумовлені нею обмеження прогнозовано торкнулись і сфери земельних орендних відносин. Водночас, законодавець та урядовці роблять все можливе, аби забезпечити продовольчу безпеку України в умовах воєнного стану, мінімізувати втрати сільгоспвиробників та отримати в 2022 році максимальний врожай, у т.ч. і на орендованих земельних ділянках.

[1] https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39243


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *