Перевірки Держпродспоживслужби: що потрібно знати сільгоспвиробникам

Опубліковано: Баланс-Агро № 49 від 13.12.2021

Напевно, жодний контролюючий орган не має такої великої нормативно-правової бази щодо здійснення своїх контролюючих функцій, як Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба). Зумовлено це широким та різноманітним переліком галузей/сфер, нагляд (контроль) за якими здійснює Держпродспоживслужба. У загальному вигляді вони перелічені в Положенні про цей орган, затвердженому постановою КМУ від 02.09.15 р. № 667 (надалі – Положення № 667), серед них:

  • ветеринарна медицина;
  • безпека та окремі показники якості харчових продуктів;
  • карантин, охорона прав на сорти та захист рослин;
  • ідентифікація та реєстрація тварин;
  • санітарне та епідемічне благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників);
  • контроль за цінами;
  • попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення;
  • метрологічний нагляд;
  • ринковий нагляд в межах сфери своєї відповідальності;
  • насінництво та розсадництво (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу);
  • реєстрація та облік машин в агропромисловому комплексі;
  • захист прав споживачів і реклама в цій сфері;
  • якість зерна та продуктів його переробки;
  • біологічна і генетична безпека щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання ГМО у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності;
  • радіаційний контроль за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Стосовно державного нагляду (контролю) Держпродспоживслужби у кожній названій вище галузі чи сфері існує свій блок нормативно-правових актів, якими керується Держпродспоживслужба при проведенні перевірок. Ці нормативно-правові акти навіть перелічувати буде довго, не говорячи вже про їх аналіз. Тому кожний сільгоспвиробник має визначити для себе, які із перелічених напрямків він здійснює, після чого вже приступити до вивчення та аналізу відповідної нормативної бази.

Ми ж у цій статті зосередимось на питаннях, які будуть загальними (актуальними) для абсолютно всіх перевірок Держпродспоживслужби.

 Загальне законодавство

Як відомо, загальним Законом для більшості контролюючих органів при здійсненні ними заходів контролю, є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.07 р. № 877-V (далі – Закон № 877). Держпродспоживслужба не є винятком.

Водночас, коли йдеться про перевірку безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, а також контроль у сфері ветеринарної медицини, основним Законом, яким керується Держпродспоживслужба, є Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин» від 18.05.17 р. № 2042-VII (далі – Закон № 2042). У цьому разі Закон № 877 застосовується обмежено – лише в частині норм, перелічених у ч. 7 ст. 2 Закону № 877.

Разом із тим, вітчизняна нормативна база налічує також ще більше десятка законів, які у тій чи іншій мірі конкретизують/уточнюють/доповнюють Закон № 2042 та Закон № 877. Серед них Закони України:

  • «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII (далі – Закон № 1023);
  • «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР;
  • «Про ветеринарну медицину» від 04.02.21 р. № 1206-IX;
  • «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» від 07.04.15 р. № 287-VIII;
  • «Про безпечність та гігієну кормів» від 21.12.17 р. № 2264-VIII;
  • «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» від 31.05.07 р. № 1103-V;
  • «Про захист рослин» від 14.10.98 р. № 180-XIV;
  • «Про карантин рослин» від 30.06.93 р. № 3348-XII;
  • «Про охорону прав на сорти рослин» від 21.04.93 р. № 3116-XII;
  • «Про насіння і садивний матеріал» від 26.12.02 р. № 411-IV;
  • «Про пестициди і агрохімікати» від 02.03.95 р. № 86/95-ВР;
  • «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.10 р. № 2735-VI (далі – Закон № 2735) та ін.

Те ж саме стосується і підзаконних нормативно-правових актів – окрім Положення № 667, наразі існує ще більше двох десятків інших підзаконних нормативно-правових актів, які також регулюють окремі питання проведення перевірок Держпродспоживслужбою.

Види перевірок. Планові перевірки

Загалом всі перевірки Держпродспоживслужби можна поділити на планові та позапланові.

Водночас, коли йдеться про контроль за дотриманням вимог законодавства про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин, то планові заходи державного контролю здійснюються Держпродспоживслужбою відповідно до Закону № 2042 у формі інспектування та аудиту.

Аудитом ст. 1 Закону № 2042 визначає систематичне та незалежне вивчення певної дії з метою визначення того, чи відповідає така діяльність та пов’язані з нею результати запланованим заходам і чи такі заходи впроваджені результативно та у спосіб, який дозволяє досягти поставленої мети.

Інспектування являє собою форму державного контролю, яка полягає у здійсненні перевірки стану здоров’я та благополуччя тварин, виробництва та обігу харчових продуктів, кормів, ветеринарних препаратів, поводження з побічними продуктами тваринного походження з метою встановлення відповідності законодавству про харчові продукти, корми, ветеринарну медицину та благополуччя тварин.

Порядок визначення періодичності проведення таких заходів а також критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження вказаної вище діяльності, затверджений постановою КМУ від 31.10.18 р. № 896. Відобразимо основні показники таких заходів схематично.

Таблиця 1

ступінь ризику інспектування аудит
дуже високий не більше чотирьох разів на рік не більше одного разу на рік
високий не більше трьох разів на рік не більше одного разу на рік
середній не більше двох разів на рік не більше одного разу на рік
низький не більше одного на рік не більше одного разу на 2 роки
незначний не більше одного разу на 2 роки не проводиться

Довгостроковий та річний план вказаних планових заходів контролю Держпродспоживслужба має скласти та опублікувати на своєму сайті до 1 грудня року, що передує плановому (https://dpss.gov.ua/diyalnist/plani-diyalnosti). В річному плані не встановлюються строки початку перевірок, тільки періодичність.

Завчасно повідомляти про проведення планового заходу Держпродспоживслужба має тільки у випадку проведення аудиту (не пізніш, як за три дні до дня його здійснення).

Повідомлення надсилається рекомендованим поштовим відправленням за місцезнаходженням (місцем проживання) оператора ринку, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, та/або відправленням електронної пошти на відповідну адресу оператора ринку, зазначену у вказаному Реєстрі, або вручається особисто під розписку керівнику чи представнику оператора ринку.

Законом № 2042 не встановлена тривалість проведення аудиту та інспектування. Проте на практиці Держпродспоживслужба у цьому питанні дотримується Закону № 877 згідно із яким строк здійснення планового заходу не може перевищувати 10 р.д., а щодо суб’єктів мікро- та малого підприємництва – 5 р.д.

Що стосується планових перевірок Держпродспоживслужби з інших галузей/сфер, окрім харчових продуктів, кормів, здоров’я та благополуччя тварин, то вони здійснюються за загальними правилами Закону № 877, а саме:

  • відповідно до річних планів, що затверджуються Держпродспоживслужбою не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів не допускається, крім випадків зміни найменування суб’єкта господарювання та виправлення технічних помилок. План має містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.
  • планова перевірка здійснюються контролюючим органом за діяльністю суб’єктів господарювання, яка віднесена:
  • до високого ступеня ризику – не частіше одного разу на два роки;
  • до середнього ступеня ризику – не частіше одного разу на три роки;
  • до незначного ступеня ризику – не частіше одного разу на п’ять років.

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику, для кожного виду господарської діяльності свої. Вони затверджуються відповідною постановою КМУ (наприклад, у сфері експлуатації та технічного стану тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів – постановою від 12.02.20 р. № 92; сертифікації господарської діяльності у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції – постановою КМУ від 22.09.21 р. № 1005);

  • про проведення планової перевірки Держпродспоживслужба має повідомити не пізніш як за десять днів до її початку.

Повідомлення повинно містити:

  • дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;
  • найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові ФОП, щодо діяльності яких здійснюється захід;
  • найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного зв’язку (у тому числі через електронний кабінет чи іншу інформаційну систему, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб’єкт господарювання, який ним перевіряється) або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання – юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі – підприємцю або уповноваженій ним особі.

Неодержання такого повідомлення є підставою для недопуску до проведення перевірки.

  • Строк здійснення планової перевірки не може перевищувати 10 р.д., а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва – 5 р.д. Продовження строку здійснення планової перевірки не допускається.

При цьому сумарна тривалість усіх планових заходів, що здійснюються органами державного нагляду (контролю) протягом календарного року щодо СГ (комплексного планового заходу), не може перевищувати 30 р.д., а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва – 15 р.д.

Позапланові перевірки

Підстави для їх проведення загальні для всіх перевірок Держпродспоживслужби, включаючи і сферу дії Закону № 2042. Виключний перелік таких підстав містить ст. 6 Закону № 877. Це:

  1. Подання суб’єктом господарювання (СГ) письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням.
  2. Виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених СГ у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли СГ протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності.

У разі виявлення органом Держпродспоживслужби помилки у документі обов’язкової звітності, він упродовж 10 р.д. зобов’язаний повідомити СГ про необхідність її виправлення у строк до 5 р.д. з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

  1. Перевірка виконання СГ приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу Держпродспоживслужбою.
  2. Звернення фізособи (фізосіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Позапланова перевірка у такому разі здійснюється територіальним органом Держпродспоживслужби за наявності погодження самої Держпродспоживслужби (окрім перевірок дотримання вимог законодавства про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин – у цьому разі таке погодження не обов’язкове).

Звертаємо увагу, що анонімне звернення не може бути підставою для проведення позапланової перевірки.

  1. Неподання СГ документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів.
  2. Доручення Прем’єр-міністра України про перевірку СГ у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
  3. Настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю СГ.
  4. Звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення СГ вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

При проведенні позапланової перевірки орган Держпродспоживслужби обмежений колом тих питань, які стали підставою для проведення цього заходу контролю. Відтак, перевіряти «за компанію» інші сфери чи питання Держпродспоживслужба не вправі.

Строк здійснення позапланової перевірки не може перевищувати 10 р.д., а щодо суб’єктів малого підприємництва – 2 р.д.

Постійний моніторинг

Зважаючи на різноплановість перевірок Держпродспоживслужби, радимо сільгоспвиробникам у кінці кожного року – на початку наступного:

  1. Відслідковувати наявність включення до плану перевірок. Цю інформацію можна віднайти на сайті Держпродспоживслужби (її територіального органу), а також в Інтегрованій автоматизованій системі державного нагляду (контролю) – https://inspections.gov.ua.
  2. З’ясувати, до якої групи ризику відноситься сільгоспвиробник у кожній сфері контрольованої Держпродспоживслужбою діяльності.
  3. Ознайомитись з уніфікованими формами актів, які затверджені щодо кожної галузі (сфери) контрольованої Держпродспоживслужбою діяльності.
  4. Мати журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та апаратуру для аудіо- та відеофіксації проведення перевірки.

Слід зауважити, що СГ веде Журнал реєстрації заходів держнагляду (контролю) на добровільних засадах. Форму та порядок ведення Журналу затверджено наказом Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10.08.1998 № 18.

Зустріч перевіряючих. Допуск до перевірки

Закон № 2042 та Закон № 877 передбачають, що СГ вправі перевіряти наявність у перевіряючих службового посвідчення (документа, що посвідчує особу), отримати копію погодження Держпродспоживслужби (у випадках, коли позапланова перевірка проводиться її терорганом, окрім вищевказаного випадку), а також копію направлення на проведення заходу контролю.

Тож підставами для недопуску Держпродспоживслужби до перевірки є:

  1. Ненадання документів, вказаних вище, або надання їх у неповному обсязі.
  2. Дефект змісту цих документів. Тому потрібно перевірити:

а) посади, звання та прізвища перевіряючих, внесені до направлення на перевірку, з переліком прізвищ і даних службових посвідчень, пред’явлених ними;

б) правильність зазначення назви підприємства та його ідентифікаційний код;

в) дату видачі документів; назву контролюючого органу; мету перевірки; вид перевірки; дату початку та дату закінчення перевірки; посади, звання та ПІБ посадових осіб Держпродспоживслужби, уповноважених проводити перевірку; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; зазначення підстав та предмету перевірки (питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу); наявність підпису керівника органу Держпродспоживслужби; наявність печатки такого органу.

  1. Відмова перевіряючих розписатися в Журналі реєстрації заходів державного нагляду (контролю). Ведення такого Журналу здійснюється суб’єктами господарювання на добровільних засадах. Форма та порядок ведення Журналу затверджені наказом Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10.08.1998 р. № 18.
  2. Захід здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів.
  3. СГ не одержав повідомлення про здійснення планової перевірки у передбачені Законами № 2042 та № 877 строки та спосіб.
  4. Тривалість заходу або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, про яку йшлося вище.
  5. орган Держпродспоживслужби здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);
  6. Не була затверджена та оприлюднена на офіційному веб-сайті Держпродспоживслужби уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;
  7. У передбачених вище випадках посадові особи не надали копію погодження Держпродспоживслужби на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Слід пам’ятати, що лише з цих підстав можна відмовити у допуску до перевірки.

Інакше недопуск до перевірки за наявності законних підстав для її проведення може призвести до штрафів, передбачених галузевими законами, зокрема:

  • відповідно до Закону № 2735 – у розмірі 170 000 грн;
  • на підставі Закону № 2042 – 10 мінімальних заробітних плат (МЗП) на юридичних осіб, 7 МЗП – на ФОП;
  • згідно із Законом № 1023 – у розмірі від 1 до 10% відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше 10 НМДГ, а у разі, коли відповідно до закону суб’єкт господарської діяльності не веде обов’язковий облік доходів і витрат, – у розмірі 10 НМДГ та ін.

Загальний алгоритм дій до допуску до перевірки виглядає так:

Крок 1. Запросити службове посвідчення у кожного перевіряючого, копії направлення на перевірку та погодження Держпродспоживслужби (за його обов’язковості).

Крок 2. Перевірити в цих документах усі дані, наявність підписів і печаток, пересвідчитися, що прийшли саме ці особи.

Крок 3. Записати дані перевіряючих.

Крок 4. Унести відомості про перевірку до Журналу реєстрації заходів держнагляду (контролю).

Крок 5. Запропонувати перевіряючим розписатися у Журналі. Відмова від підписання є підставою для їх недопущення до перевірки.

Крок 6. З’ясувати, чи є підстави для недопущення до перевірки.

Якщо виявлено хоча б одну підставу для недопуску, заявляємо:

– Ви не правомочні проводити перевірку;

– У Вас неправильно оформлені документи;

– Приходьте коли буде все законно оформлено.

Якщо перевіряючі не йдуть, то викликаємо 102 і говоримо, що у нас посадові особи намагаються незаконно провести перевірку. Після прибуття поліції у поясненнях вказуємо про відсутність документів, їх неправильне оформлення (із зазначенням конкретних невідповідностей), інші підстави, а також про те, що перевіряючі відмовилися залишити приміщення і чинили моральний тиск.

Важливі засади здійснення перевірок

Очевидно, що в межах однієї загальної статті неможливо озвучити та проаналізувати кожне право перевіряючого та кореспондуючий йому обов’язок суб’єкта перевірки і навпаки.

Водночас, аграріям при проведенні перевірок Держпродспоживслужби варто пам’ятати такі основні моменти:

  1. Перевірки дозволяється проводити виключно в робочий час СГ, встановлений правилами його внутрішнього трудового розпорядку.
  2. Перевірка має здійснюватися у присутності керівника або уповноваженої ним особи. Відносно ФОП – у присутності ФОП або уповноваженої ним особи.
  3. Фіксувати проведення перевірки засобами аудіо- та відеотехніки може як пеервіряючий, так і СГ.
  4. Не допускається вилучення у СГ оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютерів, їх частин, крім випадків, передбачених кримінально-процесуальним законодавством.
  5. Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг СГ можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
  6. При неоднозначності (множинності трактувань) норм щодо прав і обов’язків СГ, повноважень Держпродспоживслужби, така норма трактується в інтересах СГ.

Що стосується персоналу, то його варто навчити т.зв. «тактиці глухого захисту». Так, практика доводить, що в стресовій ситуації людина втрачає самоконтроль, відповідає на вдало поставлені, з неоднозначним тлумаченням питання, а також підписує документи, між рядків дає відомості, які згодом використовуються проти неї. Тому при перевірках потрібно навчити персонал нічого не говорити, нічого не підписувати, ніяких документів не надавати, нікуди не їхати. Якщо будуть тиснути морально, то з посиланням на ст. 63 Конституції України відмовлятись відповідати на запитання.

Деякі «просунуті» перевіряючі можуть заперечувати: «Стаття 63 Конституції України звільняє від відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе особисто, членів сім’ї чи близьких родичів, я ж Вас запитую про діяльність підприємства (керівництва). Тобто, ст. 63 Конституції України не звільняє Вас від відповідальності за відмову відповідати в даному випадку ».

Відповідь працівника має бути наступною: «Я перебуваю у трудових відносинах з підприємством, тому все, що я можу знати про його діяльність, я знаю тільки як працівник – фізична особа. Отже, всі питання до мене, пов’язані з моєю трудовою діяльністю, стосуються мене особисто. Тому на підставі ст. 63 Конституції України я не буду відповідати на Ваші запитання».

Також можна додати, що за розголошення комерційної таємниці він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності. Тож на всі питання відповість керівник.

Оформлення результатів перевірки та їх оскарження

У результаті проведення перевірки орган Держпродспоживслужби складає акт перевірки у строгій відповідності до уніфікованої форми акту, затвердженої у кожній із контрольованих галузей/сфер. Зокрема:

  • у сфері насінництва та розсадництва, охорони прав на сорти рослин уніфіковані форми актів затверджені наказом Мінагрополітики від 01.04.19 р. № 170;
  • у сфері господарської діяльності з біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання ГМО у відкритій системі – наказом Мінагрополітики від 12.07.19 р. № 385;
  • стосовно додержання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров’я та благополуччя тварин – наказом Мінагрополітики від 08.08.19 р. № 447.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами Держпродспоживслужби та СГ або уповноваженою ним особою. Якщо суб’єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Такі зауваження є невід’ємною частиною акта органу Держпродспоживслужби.

У разі відмови СГ підписати акт посадова особа Держпродспоживслужби вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі СГ – юридичної особи, її відокремленого підрозділу, ФОП або уповноваженій ним особі в останній день перпвірки, а другий зберігається в органі Держпродспоживслужби.

На підставі акта, складеного за результатами перевірки, в ході якої виявлено порушення вимог законодавства, орган Держпродспоживслужби за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган Держпродспоживслужби протягом 5 р.д. з дня завершення перевірки складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірки.

При цьому варто пам’ятати, що в ході та в результаті проведення перевірки можна оскаржити:

  • дії органу орган Держпродспоживслужби одночасно із визнанням протиправними рішень, прийнятих за наслідками проведення перевірки (зокрема – припису, розпорядчого документу щодо накладення штрафів тощо);
  • постанову про накладення адмінстягнення.

Водночас, суд не задовольнить позовні вимоги про скасування:

  • Акту перевірки;
  • протоколу про адмінправопорушення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.21 р. у справі № 816/228/17 (ЄДРСР, реєстр. № 100022843) зазначила, що «якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об’єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення».

І хоча наведена правова позиція стосується перевірок податковими органами, проте її висновки можуть бути застосовані і у спорах із Держпродспоживслужбою.

Перевірки під час карантину

Відповідно до п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.20 р. № 533-IX тимчасово, по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України, забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):

– за діяльністю СГ, які віднесені до суб’єктів з високим ступенем ризику;

– у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

– у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Наразі карантин в Україні встановлено до 31 грудня 2021 року.

Із вищенаведеного вбачається, що перевірки Держпродспоживслужби є неосяжною у межах однієї статті темою. Тому кожен сільгоспвиробник має визначатись, у яких сферах до нього потенційно може прийти Держпродспоживслужба та ретельно підготуватись до проведення перевірки саме із цих питань.


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *