Перетворення підприємства: важливі нюанси

Опубліковано: Все про бухгалтерський облік № 20 за 26.02.2021, стор. 3

Найчастіше юросіб реорганізують з метою оптимізації фінансових ресурсів і податкових платежів, диверсифікації ризиків, консолідації напрямків бізнесу.

Реорганізація шляхом перетворення зазвичай проводиться з метою уникнення надмірного або недосконалого законодавчого регулювання, необхідності розширення можливостей фінансування тощо.

Так, члени фермерських господарств (ФГ), наприклад, часто бажають змінити організаційно-правову форму з огляду на неповноту, суперечливість та недосконалість правового регулювання цих утворень. Те ж саме стосується і приватних підприємств (ПП) – недостатня визначеність їх правового статусу, відсутність законодавчих норм, що детально регулюють їхню діяльність, штовхає засновників приватних підприємств на процедуру перетворення. 

«Життя» акціонерних товариств (АТ), навпаки, є найбільш «зарегульованим» серед всіх господарських товариств. До того ж, надмірне завантаження АТ обов’язками щодо оприлюднення звітності та прискіпливий контроль державного регулятора – Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) – дедалі частіше змушують акціонерів змінювати організаційно-правову форму АТ.

У всіх наведених випадках новою організаційно-правовою формою зазвичай обирають товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ).

Тож у цьому матеріалі визначимо правову природу цієї форми реорганізації; окреслимо законодавчі обмеження щодо зміни організаційно-правових форм і, звичайно ж, проаналізуємо найважливіші нюанси проходження процедури перетворення.

СУТЬ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Основоположною для розуміння суті перетворення є ст. 108 ЦКУ, яка визначає, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов’язки попередньої юридичної особи.

Організаційно-правова форма, у свою чергу, є формою здійснення господарської (зокрема підприємницької) діяльності з відповідною правовою основою, яка визначає характер відносин між засновниками (учасниками), режим майнової відповідальності за зобов’язаннями підприємства (організації), порядок створення, реорганізації, ліквідації, управління, розподілу одержаних прибутків, можливі джерела фінансування діяльності тощо.

Перетворення є єдиною формою реорганізації, у якої і на початку, і в кінці цього процесу фігурує лише одна юридична особа. Змінюється лише її організаційно-правова форма. Напевно, саме тому в п. 6 Положення № 118 передбачається, що у разі перетворення юридичної особи за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код. У всіх інших формах ідентифікаційний код реорганізованих юросіб змінюється.

Всі існуючі наразі організаційно-правові форми юросіб зібрані у КОПФГ. При цьому вилучені станом на 31.03.04 р. з чинного законодавства виділені у КОПФГ курсивом. Це означає, що державну реєстрацію нових юросіб з цією організаційно-правовою формою здійснити не вдасться, але вже існуючі з ними юрособи можна реорганізувати шляхом перетворення.

Законодавчі акти, згідно з якими визначають організаційно-правові форми суб’єктів господарської діяльності, наведено у додатку А до КОПФГ. Наразі їх 27.

Загалом же весь масив організаційно-правових форм у КОПФГ поділено на 9 розділів: підприємства, господарські товариства, кооперативи, організації (установи, заклади), об’єднання підприємств (юридичних осіб), відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи, непідприємницькі товариства, громадські об’єднання, профспілки, благодійні організації та інші подібні організації, інші організаційно-правові форми.

ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО НОВОЇ ОПФ

Зважаючи на велику кількість організаційно-правових форм, у межах однієї статті неможливо виокремити всі законодавчі перестороги щодо їх зміни. Тому зосередимо свою увагу на найпоширеніших.

  1. Стаття 52 Закону про ТОВ передбачає, що перетворенням ТОВ є зміна організаційно-правової форми товариства з його подальшим припиненням та переданням усього майна, всіх прав і обов’язків новому господарському товариству – правонаступнику.

Буквальне тлумачення вказаної норми дає підстави для висновку, що ТОВ можуть реорганізовуватися шляхом перетворення тільки у інші господарські товариства. Нагадаємо, що ст. 84 ЦКУ визначає лише п’ять видів господарських товариств: повне, командитне, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство.

Тож перетворення ТОВ на юрособу з іншою організаційно-правовою формою (наприклад ФГ або ПП) суперечитиме ст. 52 Закону про ТОВ. Так, автор знає випадок, коли учасники ТОВ намагались перетворити його на ФГ. З цією метою вони шляхом зміни місцезнаходження ТОВ намагались зареєструвати ФГ у державних реєстраторів трьох областей України, але всюди отримали відмову з посиланням на ст. 52 Закону про ТОВ.

Цікаво, що Закон про ФГ подібних застережень не містить. Так само як і нечисленні норми щодо діяльності ПП. З огляду на це перетворення ФГ на ТОВ чи ПП на ТОВ труднощів викликати не повинно.

  1. В силу ст. 56 Закону про ТОВ положення щодо перетворення ТОВ застосовуються і до товариств з додатковою відповідальністю (ТДВ). З огляду на це перетворити ТДВ також можливо лише на один із видів господарського товариства.
  2. Дещо ширші можливості законодавець передбачив для акціонерного товариства, адже стаття 87 Закону про АТ передбачає можливість перетворення АТ на підприємницьке товариство. Перелік останніх міститься у ст. 84 ЦКУ. Тож акціонерне товариство, окрім господарських товариств, також може бути перетворене на виробничий кооператив, сільськогосподарський кооператив, сільськогосподарське кооперативне об’єднання, що діють з метою одержання прибутку.
  3. Сільськогосподарський кооператив, що діє без мети одержання прибутку, може бути перетворений виключно у сільськогосподарське кооперативне об’єднання, що діє без мети одержання прибутку (ч. 3 ст. 33 Закону № 819).

Для інших організаційно-правових форм надамо універсальну пораду: потрібно у нормативно-правових актах, що регулюють діяльність таких юросіб, уважно вивчити розділ «Припинення». Якщо у ньому немає конкретних застережень або міститься стандартна фраза, що припинення здійснюється відповідно до Закону № 755, то із закріпленого у ст. 19 Конституції України принципу стосовно того, що юридичним особам приватного права дозволено все, що прямо не заборонено законом, слідує висновок про можливість зміни організаційно-правової форми такої юрособи на будь-яку іншу.

 ЗАГАЛЬНИЙ АГОРИТМ ПЕРЕТВОРЕННЯ

Спеціальне законодавство зазвичай закріплює лише певні особливості реорганізації юросіб. Тож основні етапи перетворення слід визначати на підстав статей 104-108 ЦКУ. Оскільки на практиці найчастіше зустрічаються перетворення ПП у ТОВ, то загальну процедуру перетворення розглянемо саме на цьому прикладі.

На окремих етапах варто зупинитись детальніше.

ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО ПЕРЕТВОРЕННЯ

В порядок денний зборів обов’язково включаються питання про призначення комісії з припинення ПП (реорганізації шляхом перетворення у ТОВ), а також про встановлення порядку та строку (від двох до шести місяців) заявлення кредиторами їхніх вимог до ПП.

З того моменту, як розпочинається процес припинення ПП, повноваження щодо управління його справами переходять до комісії з реорганізації. Голова комісії або її члени представляють ПП у відносинах з третіми особами та виступають у суді від його імені (ч. 4 ст. 105 ЦКУ). Виконання функцій комісії з реорганізації може бути покладено на орган управління ПП (абзац 2 ч. 3 ст. 105 ЦКУ).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону 755 рішення власника(ів) ПП про його реорганізацію викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується власником(ами) ПП, уповноваженими ними особами або головою та секретарем зборів (у разі прийняття такого рішення зборами). Справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується.

Аби державному реєстратору не подавати окремий документ, радимо у рішенні про реорганізацію зазначити:

– персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації);

– реєстраційні номери облікових карток платників податків таких членів комісії;

– строк заявлення кредиторами своїх вимог.

Слід пам’ятати, що при формуванні реєстраційної справи державний реєстратор залишає в себе всі подані заявником документи. З першого погляду, нічого значного. Однак, аби ПП у подальшому не залишилося без юридично важливих документів, що стосуються факту проведення реорганізації (зокрема, рішення власника(ів) про реорганізацію, передавального акту тощо), варто попіклуватися про необхідну кількість примірників таких документів (оригіналів чи копій).

Прийнявши вказані документи, держреєстратор протягом 24-х годин вносить до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) інформацію про те, що ПП знаходиться в стані припинення.

Після цього держреєстратор безоплатно оприлюднює рішення щодо припинення ПП на порталі електронних сервісів (https://kap.minjust.gov.ua/) (ст. 12 Закону № 755).

Ця інформація у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами ДПСУ передається податковим органам (п. 11.1 Порядку № 1588).

Тож підприємству додатково повідомляти контролюючі органи про початок припинення ПП не потрібно.

ВИМОГИ КРЕДИТОРІВ

ПП має забезпечити письмове повідомлення всіх своїх кредиторів про припинення.

Кожен кредитор (якщо виконання зобов’язань ПП не забезпечено) може вимагати від ПП:

– припинення зобов’язання; або

– дострокового його виконання зобов’язання; або

– забезпечення виконання зобов’язання.

Кожна окрема вимога кредитора (зокрема, і щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання ПП відповідної вимоги кредитора.

Варто наголосити, що при перетворенні документальна позапланова перевірка податківцями не здійснюється (пп. 78.1.7 ПКУ).

ВИМОГИ ДО ПЕРЕДАВАЛЬНОГО АКТУ

Форма такого акту не затверджена, тому його можна складати у довільній формі. Однак текст акту обов’язково повинен містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків ПП та перехід їх до ТОВ стосовно всіх його кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оскаржуються сторонами.

Для основи передавального акту можна використовувати баланс ПП (звіт про фінансовий стан). Або ж для зразка взяти форму передавального акту для реорганізації банків, закріплену у додатку 5 до постанови Правління Національного банку України № 189 від 27.06.08 р.

До передавального акта варто додати розшифрування активів, зобов’язань і капіталу, які передаються правонаступнику, у розрізі рахунків (за зразок можна взяти додаток 7 до вищевказаної постанови Правління НБУ).

Передавальний акт складається після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог. Він підписується головою та членами комісії з припинення (реорганізації) ПП. Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 15 Закону № 755 справжність підписів уповноваженої особи (уповноважених осіб) на передавальному акті нотаріально засвідчується.

Нотаріальне засвідчення не потрібне, якщо передавальний акт складається в електронній формі та підписується з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.

ДІЇ ТОВ

Після того, як власник(и) ПП прийняли всі залежні від них рішення, настає черга ТОВ.

Так, на перших загальних зборах учасників ТОВ потрібно прийняти рішення:

  • про створення ТОВ як правонаступника ПП;
  • затвердження передавального акту та статуту ТОВ;
  • встановлення розміру статутного капіталу, розподілу часток між його учасниками;
  • обрання (призначення) органів управління ТОВ;
  • визначення умов подання документів щодо його державної реєстрації тощо.

Підписи учасників ТОВ на рішенні загальних зборів та статуті ТОВ нотаріально засвідчуються.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону про ТОВ у статуті товариства зазначаються відомості про:

  1. повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;
  2. органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень;
  3. порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Окрім цих трьох обов’язкових елементів, статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону. Зокрема, варто закріпити чітке та однозначне застереження, що ТОВ створене шляхом перетворення ПП та є правонаступником щодо всього майна, прав та обов’язків останнього.

При розробці статуту слід звернути увагу на органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття рішень. Обов’язковими органами товариства є загальні збори та виконавчий орган (одноособовий – директор або колегіальний – дирекція, якщо статутом не передбачені інші назви). Наглядова рада може бути створена за необхідністю, а також учасники вправі створювати будь-які інші органи управління товариством.

Статут ТОВ можуть підписувати не всі учасники, а лише ті, які голосували «за» рішення про затвердження першої редакції статуту ТОВ – правонаступника ПП.

Однак якщо учасники ТОВ матимуть менший обсяг прав щодо відчуження своїх часток або щодо виходу з товариства, ніж мали власник(и) ПП, або якщо такі права є вужчими або більш обмеженими порівняно з правами власника(ів) ПП, перша редакція статуту ТОВ затверджується одностайним рішенням всіх учасників і підписується всіма учасниками ТОВ.

Справжність підписів учасників на статуті ТОВ засвідчується нотаріально.

ОСТАТОЧНІ РЕЄСТРАЦІЙНІ ДІЇ

До переліку документів, які потрібно подати держреєстратору для завершення перетворення, входять: відповідна заява (форма 1, затверджена наказом Мін’юсту від 29.08.18 р. № 2824/5), примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) вказаного у попередньому пункті рішення, статут ТОВ, квитанція про сплату адміністративного збору.

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації створення ТОВ, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 755-IV має тривати не більше 24 годин (сюди не входять вихідні та святкові дні). А відповідно до ч. 6 ст. 4 вказаного Закону перетворення ПП вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи – ТОВ.

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕТВОРЕННЯ АТ

Головним фактором, що подовжує та здорожує процес перетворення АТ порівняно із юрособами інших ОПФ, – це наявність акцій. Адже АТ потрібно вирішити питання із депозитарієм та НКЦПФР щодо скасування реєстрації випуску акцій (відповідно до Порядку № 737).

Окрім того, для проведення двох необхідних для перетворення загальних зборів акціонерів АТ необхідно вчасно оприлюднити повідомлення про їх скликання, чотири рази замовити та отримати перелік акціонерів (для направлення повідомлень та проведення кожного із зборів), а після прийняття рішень вчасно та належним чином оприлюднити результати голосування.

До того ж, АТ має розкрити особливу інформацію щодо припинення товариства шляхом перетворення, вирішити питання щодо обов’язкового викупу у акціонерів належних їм акцій, закрити рахунки в цінних паперах…

При цьому перед прийняттям рішення про перетворення акціонерам слід усвідомити та врахувати наступні основні принципи цього процесу:

1) статутний капітал АТ на дату прийняття рішення про перетворення має бути повністю сплачений та розподілений між його акціонерами;

2) АТ може приймати рішення про реорганізацію виключно за умови реєстрації звіту про результати публічного або приватного розміщення акцій та/або видачі свідоцтва про реєстрацію попереднього випуску акцій;

3) перетворення АТ відбувається на підставі плану перетворення, умови якого розробляються наглядовою радою АТ (вимоги до змісту такого плану містяться у ст. 81 Закону про АТ);

4) АТ зобов’язане на вимогу акціонерів здійснити оцінку та викуп акцій акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та голосували проти прийняття загальними зборами рішення про перетворення. Обов’язковий викуп акцій здійснюється за процедурою, передбаченою ст. ст. 68, 69 Закону про АТ;

5) вимоги кредиторів АТ підлягають захисту у порядку, передбаченому ст. 82 Закону про АТ. Зокрема, кредитор, вимоги якого до АТ не забезпечені договорами застави чи поруки, протягом 20 днів після надіслання йому повідомлення про реорганізацію АТ може звернутися з письмовою вимогою про здійснення на вибір товариства однієї з таких дій:

  • забезпечення виконання зобов’язань шляхом укладення договорів застави чи поруки;
  • дострокового припинення або виконання зобов’язань перед кредитором та відшкодування збитків, якщо інше не передбачено правочином між товариством та кредитором.

У разі якщо кредитор не звернувся у вказаний строк до товариства з письмовою вимогою, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов’язань перед ним;

6) перетворення не може бути завершене до задоволення вимог, заявлених кредиторами АТ.

Список використаних нормативно-правових актів:

ПКУ

Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI

ЦКУ – Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.

Закон про ТОВ – Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.18 р. № 2275-VIII.

Закон про ФГ – Закон України «Про фермерське господарство» від 19.06.03 р. № 973-IV.

Закон № 819 – Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 21.07.2020 р. № 819-IX.

Закон про АТ – Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.08 р. № 514-VI.

Закон № 755 – Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15.05.03 р. № 755-IV.

КОПФГ – Державний класифікатор «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» (ДК 002:2004), затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.04 р. № 97.

Порядок № 1588 – Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.11 р. № 1588.

Положення № 118 – Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. № 118.

Положення № 879 – Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 02.09.14 р. № 879.

Порядок № 737 – Порядок скасування реєстрації випусків акцій, затверджений рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.13 р. № 737.


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *