Користування технікою засновника чи працівника: варіанти оформлення

Опубліковано: АгроПро № 7/2021

В діяльності кожного підприємства рано чи пізно виникає необхідність отримати чуже майно в користування. Майно може бути різноманітним: від кавомашини до приміщення офісу. Та чи не найчастіше об’єктом передачі в користування стають автомобілі. У сфері сільського господарства до цього переліку додається ще й сільгосптехніка: комбайни, трактори, сівалки, оприскувачі…

Часто ця техніка знаходиться у власності засновника, члена чи працівника агропідприємства (зокрема, і фермерського господарства, далі – ФГ). Оренда або позичка (безоплатна передача) є найчастіше вживаними правовими конструкціями передачі транспортних засобів у користування сільгосппідприємству від засновника, члена ФГ чи працівника. Далі проаналізуємо їх.

І. Оренда

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ).

 Істотні умови

Істотними умовами (тобто, обов’язковими для погодження, без яких договір не буде вважатися укладеним) договору оренди транспортного засобу (далі – ТЗ) є, насамперед, предмет, ціна та строк.

Предметом договору є власне ТЗ, визначений індивідуальними ознаками (марка та модель ТЗ; державний номер; рік випуску; колір; номер двигуна, шасі, кузова; реквізити свідоцтва про реєстрацію автомобіля в органах МВС (технічного паспорта) чи в іншому органі; комплектація тощо) і  який зберігатиме свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Зауважу, якщо за умовами договору власник сільгосптехніки надаватиме комбайн для збору врожаю/виконання робіт, то такий договір матиме характер договору надання послуг, а не оренди комбайну. Оскільки для орендаря не має значення, який саме комбайн для збору врожаю буде надано, індивідуальні ознаки комбайну не є важливими у такому разі . Тобто, укладаючи договір оренди комбайну необхідно писати, що «… в оренду надається комбайн для використання в сільгоспдіяльності …»

При передачі ТЗ в оренду орендодавець має надати ФГ відповідну технічну документацію, перелік якої зазначається в договорі оренди.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору (ст. 631 ЦКУ). Строк договору оренди ТЗ законодавчо не обмежується.

Сторони вправі не вказувати в договорі оренди строк орендного користування ТЗ. У такому разі договір вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін такого договору оренди ТЗ може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць (ст. 763 ЦКУ).

Якщо сільгосппідприємство продовжує користуватися орендованою сільгосптехнікою після закінчення строку договору оренди, то, за відсутності заперечень її власника протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ст. 764 ЦКУ).

Протягом строку дії договору оренди ТЗ користуватись ним та нести відповідальність за його збереження має виключно орендар (сільгосппідприємство). При цьому орендар самостійно здійснює використання ТЗ у своїй діяльності і має право без згоди власника сільгосптехніки укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення ТЗ (ст. 800 ЦКУ) . Відтак, у період оренди ТЗ власник не вправі використовувати його для особистих потреб.

Розмір орендної плати за користування ТЗ має бути встановлений договором оренди. Проте, якщо його не встановлено – це не означає, що він не існує. У цьому разі він визначається (як сторонами так і органом ДПС) з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 762 ЦКУ).

Часто постає питання, чи можна встановити розмір орендної плати у розмірі 1, 10 чи 100 грн? Законодавством не встановлено прямої заборони на це, однак при цьому потрібно розуміти, що органи ДПС будуть приділяти особливу увагу таким операціям. Адже орендна плата є доходом фізособи – орендодавця, з якого має бути сплачений ПДФО та військовий збір. Тож у випадку, коли орендна плата буде заниженою, держава недоотримає ці податки. Відтак, у податкових органів може виникнути спокуса визначити ПДФО та військовий збір із цін на оренду техніки, що склалась на цей час на ринку, а потім – донарахувати ці платежі орендарю як податковому агенту. Обґрунтовувати це податківці можуть положеннями Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо додаткових благ, безоплатно отриманих послуг тощо. Тому якщо планується встановлювати занижену орендну плату за користування ТЗ, радимо оформляти позичку.

Плата за користування ТЗ може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Зважаючи на принцип свободи договору, сторони можуть передбачити і поєднання цих варіантів – так звану «змішану» оплату, коли частина орендної плати сплачується грошима, а решта, наприклад, вирощеною сільгосппродукцією.

«За замовчуванням» орендна плата за користування ТЗ сплачується щомісячно. Але сторони у договорі можуть передбачити й інший строк: квартал, рік тощо.

Договором також може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування ТЗ. Якщо така умова визначена в договорі, то сторонам варто пам’ятати, що у цьому разі необхідно індексувати орендну плату своєчасно. Оскільки якщо період, на який встановлена орендна плата, закінчиться, а сторони забудуть її переглянути на наступний період, то податківці можуть поставити під сумнів сплачений розмір орендної плати як такий, що не відповідає умовам договору (бо орендна плата не проіндексована).

Щоб цього уникнути, варто в договір включити застереження про те, що до перегляду розміру орендної плати на наступний період орендар зобов’язаний сплачувати її у розмірі попереднього періоду. У такому випадку зрозуміло буде, чому сільгосппідприємство-орендар нарахувало та сплатило саме таку суму орендної плати.

Відповідно до ч.6 ст.762 ЦКУ орендар (наймач) звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Так, наприклад, якщо внаслідок виходу з ладу трактора протягом цілого місяця, з незалежних від орендаря обставин, останній не міг ним користуватися, то орендна плата за цей місяць ані нараховуватися, ані сплачуватися не повинна. Або ж на підставі цієї норми ФГ не сплачуватиме орендну плату, якщо внаслідок посилення карантинних заходів, введених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, він не зможе використовувати орендовану техніку.

Підтверджуючі документи

Для підтвердження господарської операції з надання та отримання послуг з оренди майна лише договору оренди недостатньо, слід скласти окремий первинний документ.

На цьому свого часу наголосив  Мінфін у листі від 30.05.2016 № 31-11410-09-10/15182. В листі, зокрема, наголошено, що для здійснення орендних платежів необхідно складати Акт виконаних робіт (послуг), який і буде підставою для розрахунків, порядок яких визначає договір про оренду. Такий документ підписують посадові особи орендаря та орендодавець.

Водночас, умови договору оренди можуть передбачати складання іншого окремого первинного документу, який є підтвердженням для розрахунків з надання послуг (оренди сільгосптехніки). Головне – щоб він містив всі реквізити, вказані у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.

 Інші умови договору

Окрім істотних умов, сторони у договорі оренди ТЗ можуть погодити й інші умови, зокрема, такі.

Право орендаря передавати ТЗ у суборенду. Наприклад, без обмежень на підставі прямої вказівки у договорі оренди; або лише за окремою письмовою згодою орендодавця; або неможливість взагалі.

Оформлення передачі в оренду та повернення з оренди ТЗ. Закріплення в договорі застереження типу: «Підписанням цього договору сторони підтверджують, що орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування об’єкт оренди» чи вказівкою на необхідність складати акти приймання-передачі.

Форма акту приймання-передачі ТЗ в оренду (з оренди) чинним законодавством не затверджена. Тому сторони можуть:

  • скласти його у довільній формі, або;
  • взяти за зразок Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1), форма якого затверджена наказом Мінстату від 29.12.1995 р. № 352 «Про затвердження типових форм первинного обліку» або;
  • взяти за зразок Акт приймання-передачі транспортного засобу, наведений у додатку 2 до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998 р. № 1388 (далі – Порядок № 1388). При цьому в акті слід вказати, що ТЗ передається на виконання договору оренди ТЗ.

Зобов’язання з ремонту ТЗ. Якщо цього не прописати, то застосовуватиметься ст. 776 ЦКУ: поточний ремонт проводитиме орендар, капітальний – власник.

Строк, протягом якого орендар має повідомити про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди ТЗ на новий строк. Зазвичай передбачають один місяць до закінчення строку дії договору.

Припинення договору оренди ТЗ у випадку зміни власника. Адже якщо у договорі не буде такого застереження, застосуванню підлягатиме ч. 1 ст. 770 ЦКУ, відповідно до якої у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов’язки наймодавця.

Форма договору оренди ТЗ та реєстрація ТЗ за орендарем

 Згідно зі ст. 799 ЦКУ договір оренди ТЗ має бути укладений у письмовій формі. А оскільки орендодавцем ТЗ є фізична особа, то такий договір підлягає нотаріальному посвідченню.

За бажанням ФГ, його засновник, член чи працівник може звернутися до сервісного центру МВС з проханням видати ФГ тимчасовий реєстраційний талон на строк дії договору оренди ТЗ. Копія договору оренди додається до матеріалів, що необхідні для оформлення тимчасового реєстраційного талона.

У графі талона «Особливі відмітки» робиться запис «Дійсний до ____________ 20__ за наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) серії ___ № ________» (п. 16 Порядку № 1388).

Страхування ТЗ

Порядок страхування відповідальності орендаря за шкоду, яка може бути завдана іншій особі у зв’язку з використанням ТЗ, встановлюється законом (ч. 2 ст. 802 ЦКУ).

А п. 1.6 Закону України від 01.07.2004 р. № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон № 1961) користувачів наземних ТЗ, які використовують його на підставі договору оренди віднесено до власників ТЗ, які зобов’язані укладати договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Отже, обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності при використанні орендованого транспорту має здійснювати саме орендар.

Оподаткування доходів орендодавця

У відповідності до пп. 14.1.180 ПКУ орендар – юридична особа є податковим агентом щодо з ПДФО з орендної плати. Отже, сільгосппідприємство при виплаті своєму засновнику, члену ФГ чи працівнику орендної плати за договором оренди ТЗ зобов’язане нарахувати, утримати та сплатити до бюджету ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.1 ПКУ – 18%, а також військовий збір за ставкою 1,5% (пп. 161  підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

ІІ. Позичка

Ці відносини регулюються главою 60 ЦКУ. Так, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними (ч. ч. 1 і 2 ст. 827 ЦКУ).

Про безоплатність користування сільгосптехнікою варто прямо зазначити в договорі позички, аби не спокушати податківців відносити такий договір до договору оренди.

Істотні умови

Згідно з ч. 3 ст. 827 ЦКУ до договору позички застосовуються положення гл. 58 ЦКУ, яка регулює відносини щодо найму (оренди) речей. Отже, все викладене вище стосовно істотних умов оренди ТЗ (звичайно ж, окрім орендної плати) цілком та повністю застосовується і до договору позички ТЗ.

Форма договору позички ТЗ

У ч. 4 ст. 828 ЦКУ передбачено, що договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних ТЗ), в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Чітке визначення поняття «наземні самохідні транспортні засоби» відшукати у вітчизняному законодавстві доволі непросто.

Так, у п. 1.5. Закону № 1961 передбачено, що наземні транспортні засоби – це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах МВС України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах.

Разом із тим, наведене визначення не містить слова «самохідні».

Підпункт «b» ст. 1 Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (дата приєднання Україною 07.09.2005) визначає, що термін «автомобіль» означає будь-який самохідний автотранспортний засіб, що зазвичай використовується для автомобільних перевезень людей чи вантажів або для буксирування дорогами ТЗ, що використовуються для перевезення людей чи вантажів. Цей термін не охоплює сільськогосподарські трактори.

Застосовуючи наведені норми, а також ст. 9 Конституції України, відповідно до якої чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана ВР України, є частиною національного законодавства України, Верховний Суд у постанові від 09.07.2020 р. у справі № 640/1834/19 дійшов до висновку, що «…непосвідчення нотаріально договорів позички транспортних засобів не свідчить про недійсність останніх..».

Отже, якщо стосовно відсутності необхідності нотаріального посвідчення договору позички автомобіля існує судова практика, то відносно комбайнів, тракторів та іншої сільськогосподарської техніки така практика на сьогодні відсутня.

Водночас, з аналізу ч. 2 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. № 3353-XII (далі – Закон № 3353) слідує, що колісні трактори, самохідні машини, сільськогосподарська техніка відносяться до ТЗ. А згідно зі ч. 8 ст. 34 цього ж Закону трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарська техніка підлягають реєстрації та обліку.

Тож із наведених законодавчих норм можна дійти висновку, що трактори, комбайни, інша самохідна сільськогосподарська техніка є наземними самохідними транспортними засобами. А тому договір позички такої техніки посвідчувати нотаріально не обов’язково. 

Оренда чи позичка ТЗ: що обрати?

До певних переваг договору оренди ТЗ можна віднести те, що орендар матиме переважне право перед іншими особами на купівлю ТЗ, отриманого ним у користування, у разі продажу такого ТЗ (ч. 2 ст. 777 ЦКУ). На противагу, користувач за договором позички такого переважного права не має, що прямо передбачено ч. 2 ст. 832 ЦКУ.

До того ж, на відміну від оренди, яка допускає повернення речі у стані з урахуванням нормального зносу, договір позички вимагає при поверненні такого самого стану речі, в якому вона була, коли її передавали. Тому обов’язок підтримання речі в належному стані є більш критичним для користувача за позичкою.

Перевагами укладання договору позички є те, що при залученні отриманні сільгосппідприємством (в т.ч. ФГ) ТЗ від свого засновника, члена чи працівника (фізособи – не суб’єкта господарської діяльності) ПДФО та ВЗ не сплачуються, оскільки у такої фізособи не виникає доходу.

Також при укладенні договору позички сільгосппідприємство економить на витратах на нотаріуса, оскільки, на відміну від договору оренди, посвідчувати нотаріального договір позички ТЗ не обов’язково.

Тож вибір доволі очевидний: сільгосппідприємство в розглядуваній ситуації краще укладати договір позички автомобіля та/або сільськогосподарської техніки свого засновника, члена чи працівника, аніж орендувати їх.


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *