Де знайти пільги з земельного податку

Консультація для Expertus: Головбух

Запитання: Скажите, по какому документу надо начислять налог на землю. Мы коммунальное ритуальное предприятие, кладбища освобождены от этого налога, а у нас офис и есть витяг из державного реестра, что у нас право постоянного пользования землей. Решений сессии я не найду, что мы освобождены от налога на землю на офис. Как разобраться, должны ли мы платить налог на землю? Его не платят здесь с 2014 года вроде.

 Відповідь: Згідно із п. 1.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів визначає виключно ПКУ. Згідно із п. 7.1 ПКУ під час встановлення податку виключно ПКУ визначається такий його обов’язковий елемент, як платники податку. При цьому будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (п. 7.3).

До того ж, у пп. 12.1.4 ПКУ передбачено, що виключно Верховна Рада України встановлює положення, визначені в пунктах 7.1, 7.2 ст. 7 ПКУ щодо місцевих податків та зборів (а саме – платників податку, об’єкт оподаткування, базу оподаткування, порядок обчислення податку, податковий період, строк та порядок сплати податку, строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку).

Відповідно до пп. 14.1.147 ПКУ плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 та п. 269.1 ПКУ); орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – з орендарів таких земельних ділянок (пп. 14.1.136 та п. 288.2 ПКУ).

Оскільки у запитанні йдеться про право постійного користування земельною ділянкою, то Запитувач є потенційним платником саме земельного податку.

Платники, об’єкти, база оподаткування та інші елементи земельного податку визначаються у ст. ст. 269-287 ПКУ.

Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб перелічені у ст. 282 ПКУ, а земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, – у ст. 283 ПКУ.

Відповідно до пп. 283.1.6 ПКУ не сплачується податок за земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв.

Тож якщо із правовстановлюючих документів на земельну ділянку слідує, що на ній розміщено кладовище, то земельний податок за таку земельну ділянку не сплачується в силу пп. 283.1.6 ПКУ.

Водночас, згідно із п. 7.2 ПКУ під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування.

У п. 12.4 ПКУ передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ; визначення переліку податкових агентів згідно зі ст.268 ПКУ; прийняття рішення до початку наступного бюджетного періоду про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов’язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Стосовно повноважень місцевих рад в сфері встановлення земельного податку діє також спеціальна норма – п. 284.1 ПКУ, відповідно до якого Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Типове рішення про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку затверджене постановою КМУ від 24.05.2017 № 483.

Місцеві ради зазвичай значно розширюють перелік пільговиків з земельного податку, часто включаючи до них комунальні підприємства.

Згідно із ч. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

У свою чергу, ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі і має містити:

1) ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.

Розпорядник інформації (якими є, у тому числі, і місцеві ради) має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, чинне рішення місцевої ради про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку можна отримати, направивши їй запит у вищевикладеному порядку.

Окрім того, у ч. 12 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»  закріплено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності – у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Тож знаючи реквізити чинного рішення місцевої ради про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку, його можна віднайти у місцевій пресі.


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *