Відчуження частки у статутному капіталі іноземцю: особливості та процедура

Опубліковано: АгроПро № 11/2020

Чи не у кожного бізнесу рано чи пізно виникає необхідність залучення додаткових коштів від стороннього інвестора. Часто таке залучення відбувається шляхом передання інвестору частки у статутному капіталі підприємства. І нерідко набувачем такої частки стає резидент іншої країни.

Інтерес іноземного інвестора також зрозумілий: починати бізнес з нуля в іншій країні досить ризиковано через фінансові та бюрократичні перешкоди. У разі ж придбання корпоративних прав вже діючого підприємства такі ризики суттєво зменшуються, адже юрособа вже зареєстрована платником відповідних податків, має необхідні дозвільні документи, певну репутацію на ринку тощо. Саме тому питання відчуження частки у статутному капіталі українських товариствна користь нерезидентів будуть актуальними завжди. Сьогодні зупинимось на головних аспектах цієї процедури.

Загальні положення

Основними способами придбання нерезидентами корпоративних прав є:

  • внесення інвестиції безпосередньо до статутного капіталу товариства в обмін на корпоративні права (йдеться про збільшення вже наявного статутного капіталу);
  • або придбання частки у зареєстрованому статутному капіталі товариства(без збільшення статутного капіталу).

Як наголошувалось вище – у цій статті розглядатиметься другий спосіб, отжепроцедуру безпосереднього внесення іноземцем інвестиції до статутного капіталу товаристванаразі не розглядатимемо.

Право учасників відчужувати частку (її частину) у статутному (складеному) капіталі господарського товариства тацінні папери, що засвідчують участь у товаристві, передбачене, зокрема:

  • п. 4 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ),
  • п. «д» ч. 1 ст. 10 Закону України від 19.09.1991№ 1576-XII «Про господарські товариства» (далі – Закон № 1576),
  • ст. 21 Закон України від 02.2018№ 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275).

Оскільки найбільш привабливою для іноземців організаційно-правовою формою юросіб в Україні є товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ), в подальшому зосередимось на процедурі відчуження частки у статутному капіталі саме ТОВ.

Відчуження частки у статутному капіталі ТОВ є по суті заміною одного учасника іншим. Тож зміни розміру статутного капіталу ТОВ в цьому разі не відбувається.При цьому з набуттям частки в статутному капіталі ТОВ іноземець набуває і всі корпоративні права (участь в управлінні ТОВ, право на отримання дивідендів тощо), які припадають на таку частку.

Підставою для відчуження частки іноземцю є оплатні договори (продаж, міна) або безоплатні (дарування). Однак будь-який правочин з відчуження частки є двостороннім, тобто на його укладення необхідна згода учасника, який відчужує частку, і згода набувача частки (іноземця).

На цьому наголошується і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 р. у справі № 909/1294/15. Також в ній зазначається, щодо правочинумають застосовуватися норми, якимпо суті відповідає такий правочин. Тобто якщо особа укладає правочин щодо відступлення (передачі) частки іншій особі, але отримує за це кошти або інше майно чи майнові права, то це звичайний договір купівлі-продажу або міни. А якщо взамін частки особа нічого не отримує — це договір дарування.

Процедура відчуження частки

Чинне законодавство передбачає лише загальні умови та порядок укладення договорів, які визначаютьперехід права власності на частку у статутному капіталі ТОВ від однієї особи до іншої. Важливі нюанси цієї процедури зазвичай прописуютьу статуті ТОВ та/або корпоративному договорі (за умови його укладання).

Так, у відповідності до ч. 6 ст. 20 Закону № 2275статутом товариства може бути передбачений обов’язок учасника, який має намір продати частку (частину частки) третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з іншими учасниками ТОВ. Або ж статутом може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) допускається лише за згодою інших учасників ТОВ (таку можливість передбачає ч. 2 ст. 21 Закону № 2275).

Окрім того, корпоративний договір може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник має право або зобов’язаний продати частку у статутному капіталі (її частину), а також визначати випадки, коли таке право або обов’язок виникає (ч. 3 ст. 7 Закону № 2275).

Тож у корпоративному договорі може бути встановлений строк, протягом якого учасникам заборонено розпоряджатись своєю часткою. Чи й взагалі бути прописана заборона відчужувати їїна користь певної категорії осіб (зокрема, й на користь іноземців).

Тому для визначення умов та побудови повного алгоритму набуття іноземцем частки у статутному капіталі конкретного ТОВ потрібно насамперед детально та уважно вивчити його статут та корпоративний договір (за наявності).

У загальному ж, процедура відчуження частки у статутному капіталі ТОВ включає наступні етапи.

  1. Підготовчі роботи

Проводяться перемовини щодо погодження умов майбутнього договору: сторони домовляються про ціну, порядок та умови розрахунків, дату укладання договору тощо. Для формування цінової пропозиції іноземний інвестор збирає інформацію про компанію, її історію, ділову репутацію, перевіряє дозвільні та правовстановлюючі документи, наявність різних обтяжень, кредиторську та дебіторську заборгованість тощо. Діючий учасник, в свою чергу, дізнається про платоспроможність іноземця. А якщо відчужуватиме лише частину своєї частки – то і про ділову репутацію, бізнес зв’язки та інші важливі характеристики майбутнього компаньйона.

  1. Переважне право інших учасників

Очевидно, що таке право виникає тоді, коли іноземець купує не 100% частку в статутному капіталі ТОВ та коли окрім продавця, у ТОВ є й інші учасники.

У таких випадках  за загальним правилом вміщеним у ч. 1 ст. 20 Закону № 2275, учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі (в нашому випадку – іноземцю).Із буквального аналізу наведеної норми слідує, що переважне право розповсюджується лише на випадки купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ.

Якщо ж частка відчужуватиметься на користь іноземця за договором дарування, переважного права у інших учасників на набуття такої частки у власність не виникатиме.

Окрім того, учасники ТОВ не матимуть переважного права на купівлю частки у статутному капіталі, якщо це прямо передбачено статутом ТОВ та/або укладеним між ними корпоративним договором.

Увсіх інших випадках при укладенні договору купівлі-продажу частки, в інтересах іноземця необхідно переконатися, що переважне право інших учасників не порушене. Інакше інший(і) учасник(и) може(уть) вимагати в судовому порядку переведення на себе прав та обов’язків покупця(ів) за договором купівлі-продажу частки.

У цілому, механізм реалізації переважного права закріплений у ст. 20 Закону № 2275. Він наступний.

Учасник ТОВ, який має намір продати свою частку (частину частки) іноземцю, зобов’язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства. В повідомленні він має поінформувати про ціну та розмір частки, що ним відчужується та інші умови такого продажу. Якщо учасник ТОВ протягом 30 днів з дати отримання такого повідомлення не відповів письмово про намір скористатися своїм переважним правом, то вважається, що такий учасник ТОВ надав свою згоду. Тобто на 31 день з дати отримання повідомлення частка (частина частки) у статутному фонді може бути відчужена іноземцю на умовах, які були повідомлені учасникам ТОВ.

Найдостовірнішепро відсутність порушення переважного права інших учасників ТОВ можуть свідчити їхні письмові відмови скористатися цим правом. Тож саме їхню наявність найкраще забезпечити.

Якщо таких відмов не надійшло, покупець, у тому числі іноземецьвправі вимагати від продавця докази того, що інші учасники отримали його повідомлення про намір продати частку. Такими доказами можуть бути повідомлення про вручення учасникам за місцем проживання, вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) листів з описом вкладення, у яких містились такі повідомлення.

Порада:Якщо від інших учасників протягом 30-денного строку не надійшли заяви про реалізацію свого переважного права, то радимо укладати договір купівлі-продажу не раніше, ніж через тиждень зі спливу вказаного строку. Адже якщо повідомлення про реалізацію свого переважного права було направлено поштою на 30-й день, то на 31-й день продавець частки навряд чи його отримає. А відтак краще зачекати декілька днів із укладенням договору купівлі-продажу, аніж потім судитися із учасниками щодо того, хто є належним покупцем.

  1. Укладення договору відчуження частки

При складанні проєктутакого договору, сторонам слід керуватися загальними положеннями ЦКУ щодо умов, порядку укладання договорів (глави 52, 53), а також купівлі-продажу (глава 54 ЦКУ) чи дарування (глава 55 ЦКУ).

Так, у такому договорі варто зазначити:

  • ПІБ/найменування сторін;
  • предмет договору (характеристики частки, що відчужується: найменування ТОВ, розмір частки у грошовому і відсотковому значенні від статутного капіталу);
  • ціну договору (для купівлі-продажу);
  • права та обов’язки сторін (для купівлі-продажу – в тому числі порядок та строки оплати вартості частки);
  • момент переходу права власності на частку (рекомендовано – з моменту підписання/нотаріального посвідчення вказаного договору);
  • відповідальності за його невиконання.

Законодавство України  не зобов’язує нотаріально посвідчувати договір купівлі-продажу чи дарування частки у статутному капіталі ТОВ. Однак він може бути посвідчений нотаріусом за згодою сторін або за вимогою однієї із них.

Так, Законом № 340 були внесені зміни до Закону № 2275 та Закону України від 15.05.2003 № 755-IV«Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон №755), згідно із якими учасник ТОВ може встановити вимогу нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі відповідного товариства. Відомості про таку вимогу вносяться до ЄДР. Якщо в ЄДР немає таких відомостей – отже, такої вимоги учасник ТОВ не має. ТАК? ??? ТАК!

Якщо в ЄДР єтакі відомості – договір купівлі-продажу чи дарування іноземцю частки у статутному капіталі ТОВ має бути нотаріально посвідчений.

У інших випадках достатньо простої письмової форми договору.При цьому варто пам’ятати, що відповідно до приписів ст. ст. 717, 719 ЦКУ у разі недодержання письмової форми договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ такий договір є нікчемним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15 наголосила, що письмова форма договору дарування частки може вважатися дотриманою, зокрема, якщо волевиявлення сторін (дарувальника і обдаровуваного) підтверджується:

  • заявоюучасника (дарувальника) на ім’я товариства;
  • протоколомзагальних зборів учасників товариства.

На думку суду такі документи свідчать про дарування частки за умови, що в цих документах зазначено про безоплатність передачі частки і протокол містить підписи обох сторін правочину (дарувальника і обдаровуваного).

  1. Внесення відомостей до ЄДР про зміну учасників ТОВ

Для державної реєстрації зміни учасників ТОВ подаються (ч. 5 ст. 17 Закону № 755):

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ. Вказаний акт складається на підставі договору між учасником ТОВ – відчужувачем та іноземцем. Справжність підписів таких осіб засвідчується нотаріально з обов’язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів;

4) структура власності (наразі нормативно-правового акта, який затверджує вимоги щодо форм та змісту такого документу, ще немає);

5) нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником (далі – КБВ) юридичної особи, – для фізичної особи – нерезидента (таким документом є національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або інший документ, що посвідчує особу іноземця  – ч. 2 ст. 14 Закону № 755).

Нагадаємо,що відповідно до п. п. 13 та 14 ч. 1 ст. 15 Закону № 755 документи, видані відповідно до законодавства іноземної держави, повинні бути легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостиля) в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами. Окрім того, документ, викладений іноземною мовою, повинен бути перекладений на державну мову із засвідченням вірності перекладу з однієї мови на іншу або підпису перекладача в установленому законодавством порядку.

Міністерство юстиції України у листі від 23.04.2020 р.№ 3887/8.4.4/32-20 роз’яснило, що нотаріально засвідчуються сторінки, на яких зазначено реквізити документа та прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) особи, якій його видано (для осіб, які є КБВ). Однак  до затвердження форми та змісту структури власності юридичної особи, подання державному реєстратору документів для встановлення відомостей про КБВ для проведення реєстраційних дій не вимагається (докладніше про КБВ читайте в «АгроПРО», 2020, № 10, с. 11 – ред.).

Держреєстраціявідомостей щодо зміни учасників ТОВ проводиться протягом 24 годин з моменту отримання реєстратором документів. Важливо, що документи про внесення змін до ЄДРу цьому випадку подає не товариство, а учасник ТОВ – відчужувачабо іноземець, який набуває права власності на частку.

Отже, загалом алгоритм відчуження частки у статутному капіталі ТОВ на користь іноземця не відрізняється від процедури відчуження такої частки на користь резидента України. Однак іноземцеві доведеться подавати більший обсяг документів для оформлення державної реєстрації змін щодо складу учасників ТОВ.


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *