Нюанси реорганізації акціонерних товариств

Опубліковано: БухгалтеріяUA  № 26 від 24.06.2019 р.– стор. 50-55.
Нормативна база:

ЦКУ

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.

Закон про АТ

Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI.

Закон про ЦП

Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 № 3480-IV

Закон № 755

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV.

Закон про ТОВ

Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII.

Положення № 879

Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879.

Положення № 2826

Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затверджене рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.12.2013 № 2826.

Порядок № 520

Порядок здійснення емісії та реєстрації випуску акцій акціонерних товариств, які створюються шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення або до яких здійснюється приєднання, затверджений рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09.04.2013 № 520.

Порядок № 737

Порядок скасування реєстрації випусків акцій, затверджений рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 № 737.

Оптимізація фінансових ресурсів і податкових платежів, диверсифікація ризиків, консолідація напрямків бізнесу – ось основні причини злиття, приєднання, поділу або виділу акціонерних товариств (АТ).

Та останнім часом найбільш розповсюдженим видом реорганізації АТ є їх перетворення у товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Причина в тому, що діяльність акціонерних товариств є найбільш «зарегульованою» серед всіх господарських товариств. До того ж, надмірне перевантаження АТ обов’язками щодо оприлюднення звітності та прискіпливий контроль державного регулятора – Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) – дедалі частіше змушують акціонерів змінювати організаційно-правову форму АТ. Скасування з 17.06.2018 (дня набрання чинності Законом про ТОВ) максимальної кількості учасників ТОВ зробило процедуру перетворення АТ у ТОВ можливою для більшості акціонерних товариств.

Загальні умови реорганізації АТ

Перед прийняттям рішення про реорганізацію акціонерам слід усвідомити та врахувати наступні основні принципи цього процесу:

1) АТ не може одночасно здійснювати злиття, приєднання, поділ, виділ та/або перетворення;

2) у реорганізації АТ беруть участь виключно акціонерні товариства (тобто, до АТ не може приєднатися ТОВ чи товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ), АТ не може бути утворене шляхом злиття повних чи командитних товариств…) і в результаті реорганізації (за виключенням перетворення) також утворюються виключно акціонерні товариства (зокрема, АТ не може поділитися на ТОВ, із АТ не може виділитися виробничий кооператив, повне товариство тощо);

3) статутний капітал АТ на дату прийняття рішення про злиття, приєднання, поділ, виділ чи перетворення має бути повністю сплачений та розподілений між його акціонерами;

4) АТ може приймати рішення про реорганізацію виключно за умови реєстрації звіту про результати публічного або приватного розміщення акцій та/або видачі свідоцтва про реєстрацію попереднього випуску акцій;

5) реорганізація АТ відбувається на підставі договору про злиття (приєднання) або плану поділу (виділу, перетворення), умови якого розробляються наглядовою радою кожного АТ, що бере участь у реорганізації (вимоги до змісту такого договору/плану містяться у ст.81 Закону про АТ);

6) АТ зобов’язане на вимогу акціонерів здійснити оцінку та викуп акцій акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та голосували проти прийняття загальними зборами рішення про злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ. Обов’язковий викуп акцій здійснюється за процедурою, передбаченою ст. ст.68, 69 Закону про АТ;

7) акції, розміщені АТ, що припиняється шляхом злиття, приєднання, поділу, або акціонерним товариством, з якого здійснюється виділ, конвертуються в акції акціонерного(их) товариства (товариств) – правонаступника(ів);

8) не підлягають конвертації акції товариств, що беруть участь у реорганізації, власниками яких є самі АТ та/або акціонери, які звернулися до АТ з вимогою про обов’язковий викуп належних їм акцій та які мають таке право;

9) вимоги кредиторів АТ підлягають захисту у порядку, передбаченому ст.82 Закону про АТ. Зокрема, кредитор, вимоги якого до АТ не забезпечені договорами застави чи поруки, протягом 20 днів після надіслання йому повідомлення про реорганізацію АТ може звернутися з письмовою вимогою про здійснення на вибір товариства однієї з таких дій:

  • забезпечення виконання зобов’язань шляхом укладення договорів застави чи поруки;
  • дострокового припинення або виконання зобов’язань перед кредитором та відшкодування збитків, якщо інше не передбачено правочином між товариством та кредитором.

У разі якщо кредитор не звернувся у вказаний строк до товариства з письмовою вимогою, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов’язань перед ним;

10) злиття, приєднання, поділ, виділ або перетворення не можуть бути завершені до задоволення вимог, заявлених кредиторами АТ.

Алгоритм злиття, приєднання, поділу, виділу АТ

Для прикладу наведемо порядок дій, які необхідно здійснити при реорганізації АТ шляхом злиття. У загальному вигляді вказана процедура прописана в ст.83 Закону про АТ, та п. п.3,4 розділу ІІ Порядку № 520. Спеціальні норми щодо її окремих етапів відобразимо в таблиці.

 Таблиця 1. Алгоритм реорганізації АТ шляхом злиття

Дія Строк, визначений законодавством, для вчинення дії Законодавча підстава
1. Отримання у Національному депозитарії переліку акціонерів кожного АТ, яке бере участь у злитті, яким направлятиметься повідомлення про скликання загальних зборів акціонерів щодо реорганізації АТ на дату, визначену наглядовою радою. Така дата не може бути встановлена раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів ст.35 Закону про АТ
2. Затвердження наглядовою радою (або загальними зборами акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом) кожного АТ, що бере участь у злитті, ринкової вартості простих акцій станом на день, що передує дню опублікування повідомлення про скликання загальних зборів, до порядку денного яких включено питання про припинення АТ Ст. 8, ч.1 ст.69 Закону про АТ

 

3. Повідомлення акціонерів кожного АТ про скликання загальних зборів акціонерів щодо реорганізації АТ не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дати проведення зборів ст.35 Закону про АТ
4. Отримання у Національному депозитарії переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах станом на 24 годину за три робочих дні до дати проведення зборів щодо реорганізації АТ ч.1 ст.34 Закону про АТ
5. Прийняття загальними зборами кожного АТ, що бере участь у злитті, рішення щодо реорганізації (про припинення товариства шляхом реорганізації, про створення комісії з припинення товариства, про обрання персонального складу комісії з припинення) на дату, визначену в повідомленні про скликання загальних зборів акціонерів ст. ст.40, 46 Закону про АТ

п.15 глави 1 розділу ІІІ Порядку

№ 520

6. Розкриття інформації (особлива інформація) щодо припинення товариства шляхом злиття – на власному веб-сайті – якнайшвидше, але не пізніше 10:00 другого робочого дня після проведення загальних зборів – емітентами, ЦП яких не допущені до торгів на фондовій біржі;

– на власному веб-сайті – якнайшвидше, але не пізніше початку торговельної сесії наступного торговельного дня фондової біржі після проведення загальних зборів – емітентами, ЦП яких допущені до торгів на фондовій біржі;

у загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР або через особу, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку, – до кінця доби другого робочого дня після проведення загальних зборів;

подання до НЦКПФР – протягом п’яти робочих днів після проведення загальних зборів

ст.41 Закону про ЦП

п.5 глави 1 розділу ІІ

Положення
№ 2826

7. Подання кожним АТ, що припиняється у процесі злиття, документів до НКЦПФР  на зупинення обігу акцій. Отримання відповідного розпорядження НКЦПФР документи мають бути подані АТ протягом 10 р.д. з дня прийняття рішення.

Розпорядження приймається НКЦПФР протягом 15 р.д. з моменту подачі документів

п.2, п.15 глави 1 розділу ІІІ Порядку

№ 520

8. Письмове повідомлення кредиторів про реорганізацію; розміщення повідомлення про ухвалене рішення в загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР або через особу, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку; повідомлення про прийняття такого рішення кожну фондову біржу, на якій акції АТ допущено до торгів протягом 30 днів з дати прийняття відповідного рішення загальними зборами останнього з АТ, що беруть участь у злитті ст.82 Закону про АТ

 

9. Строк для заявлення кредиторами своїх вимог не менше 2 місяців та не більше 6 місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи ч.5 ст.105 ЦКУ
10. Складення кожним АТ, яке бере участь у злитті, переліку акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов’язкового викупу належних їм акцій. Письмове повідомлення таких акціонерів про право вимоги обов’язкового викупу акцій протягом не більш як 5 р.д. після прийняття загальними зборами рішення про реорганізацію ч.2 ст.69 Закону про АТ

 

11. Здійснення кожним АТ, яке бере участь у реорганізації, обов’язкового викупу у акціонерів належних їм акцій акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає АТ письмову вимогу протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення щодо реорганізації.

Товариство протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера здійснює оплату вартості акцій.

ч.3 та ч. 4 ст.69 Закону про АТ

 

12. Проведення інвентаризації майна кожного АТ, яке бере участь у реорганізації, для складання передавального акту Положення № 879
13. Складення комісією з припинення кожного АТ, що бере участь у злитті, передавального акта ——–
14. Прийняття наглядовою радою кожного АТ, що бере участь у злитті, рішення про затвердження проекту статуту АТ, створюваного у результаті реорганізації; про затвердження проекту договору про злиття; про затвердження пояснень до умов такого договору; про схвалення передавального акта, про затвердження умов конвертації акцій ——– ст.81 Закону про АТ
15. Отримання у Національному депозитарії переліку акціонерів кожного АТ, яке бере участь у злитті, яким направлятиметься повідомлення про скликання других загальних зборів акціонерів щодо реорганізації АТ на дату, визначену наглядовою радою. Така дата не може бути встановлена раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів ч.1 ст.35 Закону про АТ
16. Повідомлення акціонерів кожного АТ про скликання других загальних зборів акціонерів щодо реорганізації АТ не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дати проведення зборів ч.1 ст.35 Закону про АТ
17. Отримання у Національному депозитарії переліку акціонерів, які мають право на участь у других загальних зборах щодо реорганізації АТ станом на 24 годину за три робочих дні до дати проведення зборів ч.1 ст.34 Закону про АТ
18. Прийняття загальними зборами кожного АТ, що бере участь у злитті, рішення про затвердження передавального акта; про затвердження договору про злиття; про створення АТ-правонаступника в результаті злиття; про затвердження статуту АТ, створюваного у результаті злиття; обрання уповноважених осіб АТ на здійснення подальших дій щодо припинення АТ шляхом злиття на дату, визначену в повідомленні про скликання загальних зборів акціонерів

 

ст. ст.40, 46 Закону про АТ

 

19. Прийняття загальними зборами акціонерів товариства-правонаступника рішення про: утворення органів АТ-правонаступника; обрання уповноважених осіб, яким надаються повноваження здійснювати дії, пов’язані із створенням АТ-правонаступника внаслідок злиття АТ; випуск акцій з метою конвертації акцій товариств, що припиняються внаслідок злиття, в акції товариства-правонаступника. ——– ст. ст.40, 46 Закону про АТ

пп.5 п.1 глави 3 розділу ІІІ Порядку

№ 520

 

20. Подання уповноваженими особами АТ, що беруть участь у злитті, заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до НКЦПФР, реєстрація НКЦПФР випуску акцій документи мають бути подані АТ протягом 60 днів після прийняття рішення про випуск акцій. НКЦПФР приймає рішення протягом 25 р.д. з дати надходження вказаних документів п.2 глави 2, п.1 глави 3 розділу ІІІ Порядку

№ 520

21. Видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій після реєстрації випуску акцій п.12 глави 2 розділу ІІІ Порядку

№ 520

22. Присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів присвоюється Національним депозитарієм України https://www.csd.ua/images/stories/pdf/tarif_kod_CSD_20131012.pdf (вартість – 1975 грн за один код)
23. Укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії акцій відбувається шляхом приєднання Емітента до запропонованих Центральним депозитарієм Умов Договору про обслуговування випусків цінних паперів
24. Обмін акцій товариства, створюваного в результаті злиття, на акції товариств, що припиняються на підставі відповідного рішення загальних зборів
25. Затвердження результатів розміщення (обміну) акцій уповноваженими органами АТ, що беруть участь у злитті на підставі відповідного рішення загальних зборів
26. Державна реєстрація припинення товариств, що припинилися шляхом злиття, та створення АТ в органах державної реєстрації протягом 24 годин після надходження документів Ст. ст.17, 26 Закону

№ 755

27. Подання НКЦПФР звіту про результати розміщення (обміну) акцій протягом 15 днів з дати державної реєстрації АТ, створеного у результаті злиття п.1 глави 4 розділу ІІІ Порядку

№ 520

28. Реєстрація НКЦПФР звіту про результати розміщення (обміну) акцій створюваного в результаті злиття товариства та скасування НКЦПФР реєстрації випуску акцій товариств, що припинилися прийняття рішення про реєстрацію звіту – протягом 15 днів з дати отримання документів. Одночасно з реєстрацією звіту про результати розміщення (обміну) акцій здійснюється скасування реєстрації випусків акцій АТ, що припиняються в результаті злиття. п.3, п.16 глави 2 розділу ІІІ Порядку

№ 520

29. Отримання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій АТ, створюваного в результаті злиття видається АТ, що створюється у результаті злиття, після державної реєстрації припинення товариств, що злилися. п.19 глави 2 розділу ІІІ Порядку

№ 520

Для приєднання, поділу та виділу зазначений алгоритм застосовується із особливостями, притаманними цим шляхам реорганізації. Відображені такі особливості у наступних законодавчих нормах:

  • щодо приєднання – ст.84 Закону про АТ та п. п.1, 2 розділу ІІ Порядку № 520;
  • відносно поділу – ст.85 Закону про АТ та п. п.7, 8 розділу ІІ Порядку № 520;
  • стосовно виділу – ст.86 Закону про АТ та п. п.5, 6 розділу ІІ Порядку № 520.

Нюанси перетворення АТ

У результаті перетворення АТ змінює організаційно-правову форму – стає іншим господарським товариством (повним, командитним товариством, товариством з обмеженою або додатковою відповідальністю) чи виробничим кооперативом.

Це означає, що у процесі перетворення АТ акції не розміщуються. Відтак, Порядок № 520 не застосовується, натомість реєстрація випусків акцій АТ скасовується на підставі Порядку № 737.

При цьому необхідною умовою перетворення АТ на повне, командитне товариство або виробничий кооператив є отримання письмової згоди всіх акціонерів, акції яких не були викуплені, стати засновниками (учасниками) вказаного підприємницького товариства – правонаступника. Така згода підтверджується шляхом підписання всіма засновниками (учасниками) або їхніми уповноваженими особами установчих документів повного, командитного товариства або виробничого кооперативу.

Отже, після 18-го пункту наведеного вище алгоритму реорганізація АТ шляхом перетворення завершується наступним чином:

Дія Строк, визначений законодавством, для вчинення дії Законодавча підстава
19. Проведення загальних зборів учасників правонаступника АТ щодо затвердження його статутних документів та обрання (призначення) органів управління Відповідно до спеціального законодавства, що регулює діяльність правонаступника  
20. Державна реєстрація припинення АТ, що припинилося внаслідок перетворення, та створення юридичної особи – правонаступника протягом 24 годин після надходження документів Ст. ст.17, 26 Закону

№ 755

21. Підготовка та подання документів до НКЦПФР для скасування реєстрації випуску акцій Протягом 10 р.д. з дати затвердження передавального акту п.3 розділу ІІІ

Порядку

№ 737

22. Видання НКЦПФР розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій протягом 15 р.д. з моменту подачі документів, передбачених попереднім пунктом п.3 розділу І Порядку

№ 737

23. Припинення правовідносин з депозитарієм. у строк, передбачений Договором про обслуговування випусків цінних паперів

Отже, процедура реорганізації АТ детально врегульована чинним законодавством. Водночас, вона містить у собі багато нюансів, про які не варто забувати, адже виникнення однієї затримки гальмує подальший процес реорганізації. Саме тому слід правильно оформлювати документи, оптимально організовувати кожен з етапів, а також неухильно дотримуватись законодавчо встановлених строків.


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *