Добування підземних вод для власної господарської діяльності: чи обов’язкові МСФЗ?

Опубліковано: журнал Головбух 5 (1108) від 01.02.2019.

Цей матеріал з’явився як відповідь на наступне запитання нашого читача: «В квітні 2018 року Підприємство отримало дозвіл на спеціальне водокористування підземними водами на виробничі та санітарно-гігієнічні цілі. Свердловина знаходиться на території виробничої ділянки. Підприємства. Вода використовується виключно при виробництві бетонних сумішей. Підприємство воду не продає, не відчужує ні населенню, ні господарським підприємствам (за видами діяльності Підприємство не має КВЕДу по реалізації води). Чи потрапляє Підприємство під дію Закону № 996-ХІV від 16.07.1999, а саме – в перелік підприємств, які з 2018 року зобов’язані подавати фінансову звітність за Міжнародними стандартами, як підприємства, що видобувають надра (підземні води) державного значення?».

Взаємозв’язок МСФЗ та добування підземних вод

Перелік господарюючих суб’єктів, зобов’язаних складати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами, міститься у ч. 2 ст. 121 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (надалі – Закон № 996).

Цей перелік із 01.01.2018 у відповідності до Закону № 2164[1] був доповнений підприємствами, які займаються видобутком корисних копалин загальнодержавного значення.

Згідно із Законом № 2545[2] слова «підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення» у Законі № 996 було замінено словами «суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях».

Отже, наразі до переліку осіб, які повинні звітувати за міжнародними стандартами, віднесено суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях.

В свою чергу, до видобувних галузей відносяться галузі промисловості, пов’язані з геологічним вивченням надр, у тому числі дослідно-промисловою розробкою родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення, виконанням робіт (здійсненням діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, реалізацією видобутої продукції, транспортуванням трубопроводами вуглеводнів, у тому числі з метою транзиту (ст. 1 Закону № 2545).

Перелік корисних копалин загальнодержавного значення затверджений постановою Кабміну від 12.12.1994 № 827. Згідно з цією постановою, до вказаного переліку відносяться і підземні води: мінеральні (лікувальні, лікувально-столові, природні столові); питні (для централізованого водопостачання, для нецентралізованого водопостачання); промислові; технічні; теплоенергетичні.

У результаті виходить, що якщо суб’єкт здійснює видобування підземних вод (а вони відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення), то його контролюючим органом може бути віднесено до суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях. А відтак – і до переліку осіб, для яких складання та подання фінзвітності за міжнародними стандартами є обов’язковою.

Альтернативний підхід

Як слідує із преамбули Закону № 2545, він спрямований на виконання міжнародних зобов’язань України у зв’язку з приєднанням до Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях, а також на імплементацію актів законодавства Європейського Союзу в частині підвищення прозорості господарської діяльності у видобувних галузях, зокрема – Директиви № 2013/34/ЄС.

У пояснювальній записці та Висновку Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики до законопроекту, що став основою Закону № 2164, метою прийняття цього Закону є приведення норм Закону № 996 у відповідність із законодавством ЄС, зокрема – із положеннями Директиви № 2013/34/ЄС.

Таким чином, внесені у 2018 році зміни до Закону № 996 щодо обов’язковості застосування МСФЗ мають узгоджуватись із Директивою № 2013/34/ЄС та не суперечити їй.

У п. 1 ст. 41 вказаної Директиви знаходимо таке визначення: «підприємство, що працює у видобувній промисловості, означає підприємство, яке займається діяльністю з пошуку, розвідки, відкриття, розробки та видобутку корисних копалин, покладів нафти, природного газу та інших продуктів, відповідно до класифікатора видів економічної діяльності, які наведені в секції В, розділах 05–08 додатка І до Регламенту (ЄС) № 1893/2006 Європейського Парламенту і Ради від 20.12.2006 про впровадження статистичної класифікації видів економічної діяльності NACE».

У вступі до національного класифікатора України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» (далі – КВЕД-2010) зазначено, що вміщену у ньому класифікацію видів економічної діяльності створено на основі вищевказаного Регламенту (ЄС) № 1893/2006 від 20.12.2006. Відтак, як секції, так і розділи КВЕД-2010 та додатку І до вказаного Регламенту ЄС збігаються.

Із наведеного вище випливає цілком логічний висновок про те, що суб’єктами видобувних галузей є суб’єкти, які здійснюють види діяльності, наведені у секції В «Видобувна промисловість і розробка кар’єрів» (розділи 05–08) КВЕД-2010. Відповідно, саме вони мають в обов’язковому порядку складати фінзвітність за міжнародними стандартами.

До такого ж висновку дійшли і Мінфін та Держстат у спільному листі від 14.03.2018 № 35230-06-5/6959, № 04.3-07-/22-18.

Водночас, у розділах 05-08 секції В КВЕД-2010 містяться:

Клас 05.10 «Добування кам’яного вугілля»;

Клас 05.20 «Добування бурого вугілля»;

Клас 06.10 «Добування сирої нафти»;

Клас 06.20 «Добування природного газу»;

Клас 07.10 «Добування залізних руд»;

Клас 07.21 «Добування уранових і торієвих руд»;

Клас 07.29 «Добування руд інших кольорових металів»;

Клас 08.11 «Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю»;

Клас 08.12 «Добування піску, гравію, глин і каоліну»;

Клас 08.91 «Добування мінеральної сировини для хімічної промисловості та виробництва мінеральних добрив»;

Клас 08.92 «Добування торфу»;

Клас 08.93 «Добування солі»;

Клас 08.99 «Добування інших корисних копалин та розроблення кар’єрів, н. в. і. у.».

Згідно з Методологічними основами і поясненнями, затвердженими наказом Держкомстату від 23.12.2011 № 396, до останнього класу потрапив видобуток таких мінералів і матеріалів, як азбест, природний графіт, польовий шпат, асфальтит, дорогоцінне каміння, кварц, слюда та інші мінерали.

Із запитання на початку статті слідує, що Підприємство не здійснює видів діяльності за вищевказаними класами. Та й взагалі розділи 05-08 секції В КВЕД-2010 не містять такого виду діяльності, як видобування підземних вод.

Тож всі підприємства, які видобувають підземні води зі свердловини для власної господарської діяльності, не відносяться до вміщеного у ч. 2 ст. 121 Закону № 996 переліку, а тому не повинні застосовувати МСФЗ в обов’язковому порядку.

 

[1] Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень» від 05.10.2017 № 2164-VIII.

[2] Закон України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» від 18.09.2018 № 2545-VIII.

 


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


One thought on “Добування підземних вод для власної господарської діяльності: чи обов’язкові МСФЗ?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *