Форс-мажорні обставини у сільському господарстві: юридичні аспекти

Опубліковано: AgroUA № 1 за січень 2019 рік, стор. 36-42

Сільське господарство було і залишається діяльністю із високим ступенем ризику втрати вкладених інвестицій. І левова частка такого ступеню зумовлена нестабільністю та непередбачуваністю погодних умов, від яких дуже залежить кількість та якість вирощеної сільгосппродукції. Окрім того, анексія Криму, АТО та введення воєнного стану у 10 областях України та внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії теж відносяться до обставин, які можуть зумовити неможливість виконання договірних зобов’язань у агропромисловому комплексі.

Тому тема форс-мажору як підстави звільнення від відповідальності за невиконання договірних зобов’язань є вкрай актуальною для сільгоспвиробників. Зокрема, потрібно чітко розуміти, що визнається форс-мажором, як правильно відобразити застереження про нього у договорі, чим підтвердити факт існування обставин непереборної сили, які наслідки має форс-мажор… Цим та іншим юридичним аспектам форс-мажору присвячений нижчевикладений матеріал.

Поняття форс-мажорних обставин

Визначення цього явища зустрічається у багатьох нормативно-правових актах. При цьому офіційно закріплені різні його назви: «форс-мажорні обставини», «обставини непереборної сили», «форс-мажор». Разом із тим, всі ці терміни мають однаковий зміст, а тому вказані поняття слід сприймати як синоніми.

Що стосується дефініції форс-мажору, то логічно буде застосовувати визначення, яким керуватимуться торгово-промислові палати України (ТПП) у цих відносинах, оскільки  лише вони напряму визначені законодавцем у якості компетентних органів щодо засвідчення обставин непереборної сили.

Отже, відповідно до ч.2 ст.141 Закону про ТПП та п.3.1 Регламенту ТПП форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Як слідує із наведеного визначення, сам по собі факт існування обставини (виникнення пожежі, введення воєнного стану тощо) форс-мажором не є. Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку, якщо особою буде доведено неможливість виконання через неї передбачених умовами договору зобов’язань. Наприклад, якщо постачальник підтвердить, що не зміг вчасно поставити зерно внаслідок знищення посівів пожежею. Або виробник товарів, що виготовляються внаслідок переробки вирощеної сільгосппродукції, надасть докази неможливості їх поставки, бо потужності та трудові ресурси підприємства використовуються державою в умовах воєнного стану для потреб оборони.

Другим важливим моментом, що випливає із визначення форс-мажору, є те, що існування форс-мажорної обставини звільняє сторону договору від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання, проте не звільняє від обов’язку виконати це зобов’язання після припинення форс-мажору. Разом із тим, у договорі можна закріпити можливість сторони в односторонньому порядку відмовитися від договору у разі тривалого існування форс-мажору (понад обумовлений сторонами строк).

У ч.2 ст.141 Закону про ТПП та п.3.1 Регламенту ТПП міститься і перелік обставин непереборної сили, який, втім, не є вичерпним. Умовно наведений масив обставин можна розділити та такі групи:

  • обставини, викликані винятковими погодними умовами і стихійними лихами;
  • обставини, зумовлені неправомірними чи винятковими діями/бездіяльністю третіх осіб;
  • обставини, які виникли з огляду на умови, регламентовані відповідними рішеннями та актами органів державної влади та місцевого самоврядування, а також пов’язаними з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями.

Очевидно, що форс-мажор у діяльності сільгоспвиробників представлений переважно обставинами першої групи. Однак нестабільність економічного та політичного життя нашої країни цілком може стати передумовою появи у роботі агропідприємства і явищ із двох інших названих груп. Тож закріплений у договорі перелік форс-мажорних обставин не варто обмежувати лише погодними умовами та стихійними лихами.

При цьому слід мати на увазі, що законодавство містить перелік ситуацій, які не визнаватимуться форс-мажором навіть за умови віднесення їх договором до обставин непереборної сили. До них відноситься порушення зобов’язань контрагентами сільгоспвиробника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у підприємства необхідних коштів (ч.2 ст.218 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV). Пунктом 3.2 Регламенту ТПП до цього переліку додано також фінансову та економічну кризи, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти. Наведені випадки, які не є форс-мажором, ТПП закріпила в Регламенті на підставі усталеної судової практики з цього приводу.

Застереження про форс-мажор

Окрім переліку обставин, які сторони вважають форс-мажором, в застереженні про форс-мажор слід зазначити:

  • суб’єкта, офіційний документ якого сторони вважатимуть підтвердженням настання обставин форс-мажору;
  • форму та спосіб повідомлення іншої сторони про настання форс-мажору (наприклад, письмово, цінним чи рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення; наручно із відміткою іншої сторони про прийняття; кур’єром).

З розвитком інформаційних технологій зросли і можливості щодо миттєвого сповіщення контрагента з приводу тієї чи іншої події. Тому якщо сторони бажають інформувати про настання чи припинення дії форс-мажорних обставин шляхом направлення відповідного повідомлення на електронну пошту, в застереженні про форс-мажор варто передбачити адреси електронної пошти відправника та отримувача, які вважаються сторонами належними для направлення/отримання такого повідомлення; ПІБ та посади представників відправника та отримувача, які уповноважуються сторонами для направлення/отримання вказаного повідомлення; вимоги до форми повідомлення (сканкопія паперового листа, скріпленого підписом уповноваженої особи та печаткою відправника, електронний лист/повідомлення без вкладень тощо); момент в часі, із настанням якого сторона вважається повідомленою про настання чи припинення дії форс-мажору (таким моментом доцільно визначити час отримання повідомлення отримувачем); докази, якими підтверджується факт належного повідомлення сторони про форс-мажорні обставини (наприклад, сповіщення від адресата або інтернет-провайдера про отримання повідомлення адресатом. У випадку отримання сповіщення від інтернет-провайдера про неможливість доставки повідомлення отримувачу варто прописати альтернативний механізм направлення повідомлення про форс-мажор (наприклад, у паперовому вигляді).

  • строк повідомлення іншої сторони про настання форс-мажору (при зазначенні строку в днях доцільно вказувати робочі чи календарні дні);
  • наслідки недотримання стороною вищевикладеної процедури;
  • строк та спосіб повідомлення іншої сторони про припинення дії форс-мажору;
  • права сторін в разі дії форс-мажору понад визначений в договорі строк (наприклад, сторони можуть домовитись, що в разі існування форс-мажору більше місяця, кожна із сторін вправі відмовитися від договору в односторонньому порядку. В такому разі також слід погодити форму такої відмови, спосіб її повідомлення іншій стороні, момент, з якого договір вважатиметься розірваним).

Підсумовуючи усе вищевикладене, пропонуємо наступну редакцію договірного застереження щодо форс-мажору.

7. ФОРС-МАЖОР

7.1. Сторони домовились, що під форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) вони розуміють надзвичайні та невідворотні за даних умов обставини, які об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами цього Договору.

Дія таких обставин може бути викликана:

–  винятковими погодними умовами і стихійними лихами (наприклад, але не виключно – ураган, буревій, сильний шторм, циклон, торнадо, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, пожежа, посуха, блискавка, просідання і зсув ґрунту, епідемія тощо);

–  непередбачуваними діями/бездіяльністю сторони, що не є стороною Договору, та/або які відбуваються незалежно від волі і бажання сторони Договору (наприклад, але не виключно – війна, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, терористичний акт, диверсії, піратства, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, аварія, пожежа, вибух та ін.);

–  умовами, регламентованими відповідними рішеннями та актами органів державної влади та місцевого самоврядування, а також пов’язаними з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями (наприклад, але не виключно – загальна військова мобілізація, експропріація, реквізиція, ембарго, ембарго, закриття сухопутних чи водних шляхів, заборона (обмеження) експорту/імпорту, тривалі перерви в роботі транспорту тощо).

7.2. Сторона, для якої склались форс-мажорні обставини, зобов’язана не пізніше двох робочих днів з дати їх настання письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомленням про вручення) інформувати іншу Сторону про настання таких обставин та про їх наслідки. При цьому така Сторона в цей же строк зобов’язана звернутися до Торгово-промислової палати України та надати іншій Стороні документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, яким засвідчене настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), протягом двох робочих днів з дати його отримання. Аналогічні умови застосовуються Стороною в разі припинення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та їх наслідків.

7.3. Неповідомлення/несвоєчасне повідомлення Стороною, для якої склались форс-мажорні обставини, іншу Сторону про їх настання або припинення, та/або несвоєчасне звернення до Торгово-промислової палати України, та/або ненадання/несвоєчасне надання документу Торгово-промислової палати України про засвідчення настання таких обставин веде до втрати права Сторони посилатись на такі обставини як на підставу, що звільняє її від відповідальності за невиконання/несвоєчасне виконання зобов’язань за цим Договором.

7.4. У разі існування форс-мажорних обставин понад трьох місяців, будь-яка Сторона вправі в односторонньому порядку відмовитися від цього Договору. У такому разі Сторона повинна письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомленням про вручення) проінформувати іншу Сторону про свою відмову від Договору. Разом з письмовим повідомленням така Сторона зобов’язана надати іншій Стороні документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, яким засвідчене існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) понад трьох місяців. У цьому випадку Договір вважається розірваним з дня отримання Стороною повідомлення про відмову іншої Сторони від Договору або з п’ятого календарного дня з дати направлення Стороною повідомлення про відмову від Договору (залежно від того, яка подія станеться раніше).

Органи підтвердження/засвідчення форс-мажору

«За замовчуванням» (тобто в силу закону, без вказівки про це в договорі) засвідчувати форс-мажор в Україні можуть лише торгово-промислові палати. Вказану систему органів складають Торгово-промислова палата України (ТПП України) та 25 регіональних ТПП (24 обласних та міста Києва)[1].

Водночас, законодавець не передбачив, що єдиним належним та достатнім документом на засвідчення форс-мажорних обставин в агросекторі є сертифікат ТПП України (як, наприклад, це передбачено в ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. № 1669-VII стосовно підтвердження настання форс-мажору на території проведення АТО).

Тому сільгоспвиробники за домовленістю між собою можуть встановити, що належним та достатнім доказом існування форс-мажорних обставин є документи, видані, зокрема:

  • гідрометеорологічною установою (про погодні умови);
  • комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при обласній (районній) державній адміністрації (стосовно визнання подій/їх наслідків надзвичайною ситуацією);
  • Міністерством охорони здоров’я (щодо настання епідемії);
  • Міноборони, РНБО (стосовно воєнного стану, військових дій);
  • КМУ (про заборону експорту та імпорту товарів);
  • органами місцевої влади (щодо оголошеного страйку) тощо.

В такому разі за наявності виданих вказаними органами відповідних документів звернення до ТПП за засвідченням форс-мажору вже не буде необхідністю.

Докази існування форс-мажору

В першу чергу агропідприємству слід перевірити, чи не закріплено в законодавстві спеціальних правил щодо форми та порядку фіксування факту і наслідків окремих видів форс-мажорних обставин. Це як принцип допустимості у процесуальному праві – обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Тому аграрію слід керуватися саме такими спеціальними положеннями та дотримуватись передбачених ними форми та порядку фіксації.

Так, для фіксації факту втрати майна внаслідок такої форс-мажорної обставини, як злочинні дії третіх осіб, суб’єкту господарювання додатково до складання внутрішніх документів необхідно подати заяву до визначених в ст.216 КПКУ слідчих органів у порядку ст.214 вказаного Кодексу.

У заяві варто зафіксувати вид та детальний опис, характеристики (об’єм, вагу, кількість) сільгосппродукції, втраченої внаслідок протиправних дій третіх осіб; характер таких протиправних дій; статтю Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за вчинений третіми особами злочин.

Згідно із п. 7 Порядку обліку пожеж[2] документом, який засвідчує факт пожежі та її наслідки, є акт, що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу Державної служби з надзвичайних ситуацій, представник адміністрації (власник) об’єкта, потерпілий.

Форма Акта про пожежу затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.06.2017 № 503. Така форма передбачає здійснення докладного опису майна, яке знищене/пошкоджене пожежею. Саме тут якраз і необхідно зафіксувати вид та детальний опис, характеристики (об’єм, вагу, кількість) втраченої/пошкодженої сільгосппродукції.

Облік будь-якої іншої надзвичайної ситуації (окрім пожежі) агропідприємство має здійснювати в такому порядку:

  • вносити її в журнал обліку надзвичайних ситуацій за формою згідно з додатком 3 до Порядку ведення обліку надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою КМУ від 09.10.2013 № 738;
  • подати Державній службі з надзвичайних ситуацій або її територіальному органу повідомлення про виникнення надзвичайних ситуацій за формою згідно з додатком 4 до вказаного Порядку.

Відтак, копії вказаних документів будуть доказами настання відповідної обставини непереборної сили.

Якщо спеціальних правил щодо фіксування наслідків конкретної форс-мажорної обставини суб’єкт господарювання не виявив, то документування втрати сільгосппродукції, а також обсяг таких втрат йому слід здійснювати у такому порядку:

  • видання керівником підприємства наказу, а ФОП – розпорядження, яким призначити комісію (рекомендовано – не менше трьох осіб) для підписання відповідного документу про втрату – акту, протоколу. До складу комісії варто включити спеціаліста з техніки безпеки підприємства, представника територіального органу Державної служби з надзвичайних ситуацій, представника страхової компанії (якщо товар чи продукція були застраховані);
  • складання такою комісією протоколу або акту, де зафіксувати вид та детальний опис, характеристики (об’єм, вагу, кількість) втраченого майна; обставини, за яких відбулась втрата; причини такої втрати (зі вказівкою конкретної форс-мажорної обставини).

Ще одним необхідним кроком для належної фіксації втрати матеріальних цінностей є проведення інвентаризації. Щоправда, це стосується виключно юридичних осіб – сільгоспвиробників.

Так, в силу п. 7 Положення про інвентаризацію, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, проведення інвентаризації є обов’язковим у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів), а також у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ). Норми щодо організації та основні правила проведення інвентаризації вміщені в розділі ІІ вказаного Положення про інвентаризацію.

За результатами роботи інвентаризаційна комісія складає протокол, у якому фіксуються, зокрема, висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов’язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, а також причини нестач та втрат. Відтак, складений за результатами проведення інвентаризації протокол відображає як факт втрати сільгосппродукції, так і причину такої втрати (певну форс-мажорну обставину).

Залучення ТПП

Тим не менше, значною перевагою звернення саме до ТПП за засвідченням форс-мажору є те, що видання сертифікату ТПП можливе лише за встановлення нею причинно-наслідкового зв’язку між форс-мажором і втратою сільгосппродукції (невиконанням агропідприємством договірних зобов’язань). Відтак наявність сертифікату ТПП є вагомим аргументом на користь існування такого причинно-наслідкового зв’язку, що значно полегшує задачу для сільгоспвиробника. Адже в разі виникнення спірної ситуації самого лише документу про фіксацію обставини непереборної сили буде недостатньо – потрібно буде доводити, що саме і виключно така обставина спричинила втрату сільгосппродукції або неможливість виконання агропідприємством обов’язків за договором.

Такий підхід знайшов своє відображення і в судовій практиці. Підтвердженням цьому є висновок Вищого господарського суду України, викладений ним у постанові від 04.05.2016 у справі № 910/14139/14[3], в якій зазначено, що «при вирішенні питання щодо впливу обставин непереборної сили має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов’язання».

З аналізу Регламенту ТПП слідує, що зацікавлена особа для засвідчення обставин непереборної сили має подати:

  • документи, які обґрунтовують існування форс-мажору (про це йшлося вище);
  • документи, які необхідні для здійснення процедури засвідчення форс-мажорних обставин.

Документи другої групи вражають численністю, але їх підготовка/збір зазвичай не викликає труднощів. Тим не менше, не варто проявляти недбалість в цьому питанні, оскільки неналежне/неповне оформлення встановленої форми заяви та/або ненадання документів, передбачених у ній, буде підставою для відкладення розгляду заяви (максимально на двадцять один робочий день) на підставі пунктів 6.5, 6.8 Регламенту ТПП.

Проформи заяв про засвідчення форс-мажорних обставин в різних ситуаціях розміщені на сайті ТПП України[4], там же[5] містяться зразки їх заповнення. До заяви про засвідчення форс-мажору додаються документи, перелік яких міститься в тих же проформах заяв.

Процедура видачі сертифікату про форс-мажор детально розписана в розділі 6 Регламенту ТПП. Загальний строк розгляду документів – до 7 робочих днів із дня звернення суб’єкта господарювання та протягом 21 робочого дня – з дня звернення фізичної особи. Та, як вже зазначалось вище, ТПП вправі продовжити строк такого розгляду максимально на 21 робочий день.

Оплата послуг із затвердження форс-мажору здійснюється відповідно до затверджених тарифів. Нові тарифи діють з 01.11.2018, вони розміщені на сайті ТПП України (https://ucci.org.ua/tarifi-rakhunok-akti). За цим же посиланням можна визначити вартість послуги з засвідчення форс-мажору (зокрема, за звичайним тарифом за договорами, укладеними між резидентами України, вона становить наразі 4 317,00 грн без ПДВ). На вказаній сторінці є можливість завантажити необхідні бухгалтерські документи. Суб’єктам малого підприємництва сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин видається безкоштовно.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів ТПП може прийняти рішення про засвідчення форс-мажору або про відмову в цьому.

В першому випадку видається сертифікат про форс-мажор на бланку ТПП, за бажанням заявника українською або російською мовою. Сертифікат може бути видано додатково іноземною мовою (мовою договору, контракту, угоди), із зазначенням про це в заяві.

Слід взяти до уваги, що виданий сертифікат про форс-мажор не можна визнати недійсним та/або скасувати в судовому порядку. Наразі сталою є практика, згідно із якою сертифікат про форс-мажор не є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), який може бути оскаржений в господарському суді, оскільки він не породжує прав і обов’язків для позивача та йому не адресований, а є лише результатом практичної діяльності торгово-промислової палати з визначених питань. Сертифікат, дійсність якого оспорюється, не спрямований на регулювання суспільних відносин і не має обов’язкового характеру для суб’єктів таких відносин. Тому суди припиняють провадження у справах зі спорів про визнання недійсним та скасування сертифіката ТПП України (див., наприклад, постанови ВГСУ від 07.09.2016 у справі № 910/6240/16 та від 18.02.2016 у справі № 910/24738/15[6]).

Відповідь про відмову в засвідченні форс-мажору ТПП готує у разі ненадання заявником після встановленого строку додаткових пояснень, документів, доказів.

Слід пам’ятати, що суди не розглядають по суті позовні вимоги про зобов’язання ТПП видати сертифікати про форс-мажор. Так, ВГСУ в постанові від 26.11.2015 у справі № 910/14673/15[7] зазначив, що «просячи суд зобов’язати ТПП видати сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин, позивач фактично просить підмінити зазначений орган, що є неприпустимим, оскільки вирішення цього питання не відноситься до компетенції суду».

Тому, отримавши від ТПП відмову у засвідченні обставин непереборної сили, сільгоспвиробник може або повторно звернутись до ТПП після виправлення тих недоліків, які були вказані у відповіді про відмову в засвідченні форс-мажору (п. 6.15 Регламенту ТПП) та сподіватись на позитивне вирішення питання на цей раз, або ж доводити наявність форс-мажору в суді на підставі тих документів, які подавались до ТПП.

Отже, договірні умови про визначення та підтвердження (засвідчення) обставин непереборної сили у взаємовідносинах із та між аграріями є вкрай важливими, оскільки доволі часто допомагають уникнути значних штрафних санкцій. Ігнорування цього аспекту призводить до зайвого підтвердження приказки, яку дуже любив повторювати один мій знайомий головний бухгалтер, який більше тридцяти п’яти років працював на цій посаді у агропідприємстві: «Хочеш втратити гроші швидко – йди в казино, хочеш втратити гроші із задоволенням – витрачай їх на жінок, а хочеш втратити гроші повільно, але гарантовано – займись сільським господарством». Аби і Вам не довелось переконатись у її правдивості, підстрахуйтесь хоча б зі сторони обставин, що не залежать від Вашої волі, включивши детальне, виважене та однозначне застереження про форс-мажор до договору із сільгоспвиробником.

[1] https://www.ucci.org.ua/rieghional-ni-tpp

[2] Порядок обліку пожеж та їх наслідків, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 № 2030.

[3]http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57562670

[4]https://ucci.org.ua/zaiavi-pro-zasvidchiennia-fors-mazhornikh-obstavin

[5]https://ucci.org.ua/zrazki-zapovniennia-zaiavi-pro-zasvidchiennia-fors-mazhornikh-obstavin

[6]http://reyestr.court.gov.ua/Review/61223046, http://reyestr.court.gov.ua/Review/55938994.

[7]http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53927942

Нормативна база:

ПКУ

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI

ЦКУ

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.

ГКУ

Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV.

КПКУ

Кримінально процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI.

Закон про ТПП

Закон України від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні».

Регламент ТПП

Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затверджений Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5), зі змінами та доповненнями, внесеними рішеннями Президії ТПП України від 26.04.2016 № 11(6), 28.09.2016 № 15(13), 23.02.2017 № 20(1), 24.05.2017 № 23(5).


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *