Перехід на загальну систему оподаткування і земельний податок

 Опубліковано: журнал БухгалтеріяUA № 25 від 17.12.2018 – стор. 42-44

Запитання: Підприємство з жовтня 2018 року перейшло на загальну систему оподаткування з єдиного податку. У власності Підприємства є будівля. Чи має Підприємство сплачувати земельний податок? Якщо так, то як це зробити правильно?

Відповідь: Для коректної та однозначної відповіді на поставлене запитання необхідно було б з’ясувати додаткові відомості, а саме:

  • до якого типу відноситься належна Підприємству нерухомість: до нежитлового приміщення у багатоквартирному житловому будинку чи до приміщення у будівлі, яка не є жилим фондом;
  • чи оформлено (зареєстровано) у Підприємства речове право на земельну ділянку, на якій розташована належна Підприємству нерухомість.

Оскільки наразі немає можливості уточнити окреслені нюанси, розглянемо всі можливі варіанти.

Нежиле приміщення у багатоквартирному будинку

У відповідності до п.287.8 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПК України) власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Визначення багатоквартирного будинку міститься у ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII, а технічні вимоги до проектування та будівництва такого будинку – у ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення».

Таким чином, якщо належне Підприємству приміщення знаходиться саме у багатоквартирному жилому будинку, то обов’язок зі сплати земельного податку виник у нього з моменту державної реєстрації права власності на таке приміщення.

Водночас, оскільки Підприємство у відповідності до пп.4 п.297.1 ПК України звільнялось від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку на час сплати єдиного податку, то після переходу на загальну систему оподаткування йому потрібно подавати податкову декларацію із земельного податку і сплачувати цей податок за земельну ділянку під нежитловим приміщенням у багатоквартирному жилому будинку.

Відтак, якщо Підприємство з жовтня 2018 року перебуває на загальній системі оподаткування, то жовтень є першим місяцем, з якого Підприємство має сплачувати земельний податок за земельну ділянку під вказаною нерухомістю.

Щодо звітування, то за загальним правилом пункту 286.2 ПК України Підприємство має самостійно щороку обчислювати суму земельного податку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подавати до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік (за формою, затвердженою наказом Мінфіну № 560[1]).

Водночас, пунктом 286.4 ПК України регулюються спеціальні випадки подання звітності з земельного податку, а саме – коли особа набуває речових прав на землю впродовж року, а також коли протягом цього періоду у неї змінюється об’єкт та/або база оподаткування земельним податком. У таких ситуаціях платник має подати податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Вважаємо, що у розглядуваному випадку Підприємству варто застосовувати цей механізм, та, керуючись п.286.3 ПК України, який надає платникові право щомісяця подавати звітну податкову декларацію з плати за землю, подати до 20 листопада 2018 року першу після переходу на загальну систему оподаткування декларацію з плати за землю.

Відповідно, визначена у такій декларації сума земельного податку має бути сплачена Підприємством до 30.11.2018, як того вимагає п.287.3 ПК України.

Речове право на земельну ділянку під нерухомістю оформлене (зареєстроване)

У цьому разі Підприємство незалежно від типу нерухомого майна, що йому належить, згідно із п.269.1 та п.287.1 ПК України є платником плати за землю, а тому після переходу на загальну систему оподаткування йому необхідно подавати податкову звітність із земельного податку і сплачувати цей податок. Строки та порядок подання першої декларації, а також сплати земельного податку аналогічні викладеним у попередньому пункті.

Приміщення у будівлі нежилого фонду, і земля не оформлена (не зареєстрована)

Насамперед зауважимо, що встановлення належності будівлі до нежилого фонду здійснюється на підставі ДБН В.22-9-99 «Громадські будинки та споруди», додатки до якого містять перелік їх можливих видів.

Визначаючи момент виникнення у власника таких будівель (їх частин) обов’язку сплачувати плату за землю, необхідно враховувати наступні норми ПК України:

  • п.287.1, згідно із яким власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. А моментом виникнення таких прав у відповідності до ст.125 Земельного кодексу України від 10.2001 № 2768-III (далі – ЗК України) та ст.4 Закону про держреєстрацію прав[2] є їх державна реєстрація;
  • п.286.1, який підставою для нарахування земельного податку визначає дані державного земельного кадастру (ДЗК). Тому якщо у ДЗК відсутні відомості про особу як власника або користувача земельної ділянки, то немає і підстави для нарахування земельного податку;
  • п.287.6, відповідно до якого при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку;
  • п. 288.1, з якого вбачається, що орендна плата за земельну ділянку державної чи комунальної власності сплачується за наявності договору оренди такої земельної ділянки та на підставі такого договору.

Аналогічної позиції дотримується і центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який в Узагальнюючій податковій консультації щодо сплати земельного податку власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, права на яку у такої особи не оформлені (затверджена наказом Мінфіну від 06.07.2018 № 602) зробив наступний висновок: «особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні статті 269 ПКУ до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог Податкового кодексу України не повинна сплачувати земельний податок».

Такого ж підходу щодо розглядуваного питання дотримується і Верховний Суд у постановах від 13.02.2018 у справі № 805/1221/17-а[3], від 22.05.2018 у справі № 826/14642/16[4], від 04.06.2018 у справі № 922/3702/16[5], від 05.06.2018 у справі № 820/1603/17[6], від 12.06.2018 у справі № 826/13290/16[7], від 20.06.2018 у справі № 588/1649/15ц[8].

Отже, якщо Підприємство на праві власності має приміщення у будівлі, що не відноситься до жилого фонду, і земельна ділянка під такою будівлею не зареєстрована за Підприємством (речове право на неї не оформлене), Підприємство після переходу на загальну систему оподаткування не зобов’язане сплачувати плату за землю.

[1] Наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 «Про затвердження форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)».

[2] Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004
№ 1952-IV.

[3] http://reyestr.court.gov.ua/Review/72289391

[4] http://reyestr.court.gov.ua/Review/74258064

[5] http://reyestr.court.gov.ua/Review/74649080

[6] http://reyestr.court.gov.ua/Review/74512741

[7] http://reyestr.court.gov.ua/Review/74645894

[8] http://reyestr.court.gov.ua/Review/75003944.


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *