Збереження статусу платника єдиного податку 4 групи: коментар до постанови ВС від 29.03.2018 у справі № 804/2321/17 та ІПК ДФС від 30.05.2018 № 2382/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Опубліковано: БухгалтеріяUA № 7 від 13.08.2018 – стор. 5758.

Dura lex sed lex[1]  – цей латинський вислів про один із принципів римського права одразу спадає на думку при ознайомленні із постановою ВС від 29.03.2018 у справі № 804/2321/17 та ІПК ДФС від 30.05.2018 № 2382/6/99-99-12-02-03-15/ІПК, присвячених питанню підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи за наявності в нього податкового боргу станом на 1 січня базового (звітного) року.

Суть наведеного принципу полягає у тому, що яким би суворим, дурним чи безглуздим не був би закон, його необхідно неухильно дотримуватись, буквально трактувати, правильно застосовувати та виконувати.

Однак ні Верховний Суд (ВС), ні тим більше ДФС наведеного принципу в повній мірі не дотримуються у вказаних вище документах. І ось чому.

Звертаємось до першоджерела

В ПКУ відносно розглядуваної ситуації містяться наступні норми:

  • суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), не може бути платником єдиного податку четвертої групи (пп.291.51.3);
  • невідповідність суб’єкта господарювання вказаній вимозі є підставою для відмови у реєстрації його як платника єдиного податку четвертої групи (пп.1 п.299.6);
  • реєстрація платником єдиного податку є безстроковою. Вона може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу за наявності підстав, виключний перелік яких міститься у п.299.10;
  • для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку сільськогосподарські товаровиробники подають лише такі документи: загальну податкову декларацію; звітну податкову декларацію окремо щодо кожної земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок (пп.298.8.1).

При цьому ПКУ не передбачає, що за результатами подання вказаних документів контролюючий орган може чи повинен приймати будь-яке рішення: про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи чи про реєстрацію платником податку на черговий рік, або про відмову у такій реєстрації, чи інше. У пп.298.8.4 ПКУ зазначено лише, що коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

ВС: не всі висновки законні

ВС, керуючись вищенаведеними нормами та посилаючись на ст.19 Конституції України, дійшов до обґрунтованого висновку, що позивач, з огляду на реєстрацію його в 2015 році платником єдиного податку четвертої групи та відсутність відповідного рішення податкового органу про анулювання такої реєстрації, з 01.01.2017 автоматично набув статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік. Іншими словами, контролюючий орган не вправі приймати рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи на черговий рік, оскільки реєстрація платником єдиного податку є безстроковою, і особа вже була зареєстрована раніше платником цього податку.

Слід зауважити, що викладена у аналізованій постанові позиція ВС з цього приводу підтримана ним і у більш «свіжих» постановах, серед яких – від 16.04.2018 у справі №808/657/16[2] та від 08.05.2018 у справі № 816/1088/17[3].

Тим не менше, подальше твердження ВС: «норми пп.291.51.3 встановлюють умови, за якими суб’єкти господарювання не можуть набувати статусу платника єдиного податку четвертої групи, і ці умови не стосуються підтвердження статусу такого платника», із приписами ПКУ не узгоджується.

Так, в другому абзаці п.299.11 ПКУ прямо передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам . . . п.291.51 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II ПКУ. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Отже, ПКУ передбачає наслідки наявності податкового боргу на 1 січня базового (звітного) року не лише для процедури набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи, а й для можливості подальшого існування такого статусу.

При цьому контролюючим органом має бути дотриманий механізм виявлення такого порушення (в результаті проведення виїзної документальної перевірки), а платник податку повинен самостійно виправити таке порушення – шляхом переходу до сплати податків за загальною системою оподаткування з місяця, наступного за місяцем виявлення порушення.

Тут варто наголосити, що сам по собі факт наявності у платника єдиного податку четвертої групи податкового боргу станом на 1 січня базового (звітного) року не дає права контролюючому органу анулювати реєстрацію такого платника.

Так, виключний перелік підстав для такого анулювання міститься у п.299.10 ПКУ. Серед них немає такої підстави, як наявність у платника єдиного податку четвертої групи податкового боргу станом на 1 січня базового (звітного) року. Немає такої підстави і в пп.298.2.3 ПКУ, до якого відсилає п.299.10 ПКУ.

А це означає, що у разі виявлення податковим органом зазначеної обставини, підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи буде заява такого платника щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування. Тобто, анулювання відбуватиметься за пп.1 п.299.10 ПКУ. Такий висновок слідує також і з вищенаведеного п.299.11 ПКУ.

Тож обережним суб’єктам господарювання, які на початок наступного року прогнозовано матимуть податковий борг, радимо у ІV кварталі поточного року подати заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування, аби уникнути ймовірного нарахування передбачених п.299.11 ПКУ сум за наступний рік. А після погашення податкового боргу знову повернутися до спрощеної системи оподаткування.

Відтак, вміщене у аналізованій постанові твердження ВС, що «способом реалізації владних управлінських функцій за наявності встановлення обставин, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку» слід розуміти таким чином, що за наявності у платника єдиного податку четвертої групи податкового боргу станом на 1 січня базового (звітного) року та відсутності інших передбачених п.299.10 ПКУ підстав для анулювання реєстрації платника такого податку, виключення особи з реєстру платників цього податку відбувається лише на підстави її заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.

Хибність позиції ДФС

Направленість логіки ДФС можна віднайти навіть у абревіатурі її назви: «Дуже Фіскальні Судження». Жарт звичайно, але, як відомо, у кожному жарті . . . ІПК від 30.05.2018 № 2382/6/99-99-12-02-03-15/ІПК підтверджує це, адже її висновки окрім як меркантильними інтересами наповнення бюджету пояснити не можна – вони суперечать не лише законодавчим нормам, а й навіть законам формальної логіки.

Приміром, «для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарські товаровиробники повинні відповідати таким вимогам: . . . відсутність податкового боргу станом на 1 січня базового (звітного) року». Звідки такий умовивід?! У нормі пп.291.51.3 ПКУ, на який посилається у дужках ДФС, про щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку немає ані слова. Та й у переліку документів, які подаються для такого щорічного підтвердження (пп.298.8.1), довідка про відсутність податкового боргу відсутня.

Або «порядок щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи аналогічний порядку переходу на спрощену систему оподаткування»: про що йдеться? Вище вже наголошувалось, що норми ПКУ не передбачають прийняття контролюючим органом будь-якого рішення за результатами подання вказаних у пп.298.8.1 документів. А довідки довільної форми про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, які видаються податківцями, з налагодженням безперебійної роботи щодо направлення запитів та отримання витягів з реєстру платників єдиного податку стануть історією.

Так само нічим не обґрунтований висновок ДФС «при неподанні всіх документів, передбачених пп.298.8.1 ПКУ, Господарство втратило свій статус платника єдиного податку четвертої групи на поточний рік». По-перше, ПКУ відносно єдинників не оперує таким поняттям, як втрата статусу. По-друге, у вміщеному в п.299.10 ПКУ виключному переліку підстав для анулювання реєстрації платників єдиного податку не зазначений випадок, про який йдеться в аналізованій ІПК.

Тож ДФС аж занадто вільно трактує норми ПКУ щодо розглядуваного питання. Позиція ВС теж не бездоганна, але, на нашу думку, по суті спір вирішений правильно.

[1] «Закон суворий, але це закон»

[2] http://reyestr.court.gov.ua/Review/73468351

[3] http://reyestr.court.gov.ua/Review/73874339


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *