Створення неприбуткової організації: перші кроки

Опубліковано: газета «Бухгалтерія», № 26 (1273) від 26.06.2017, с. 21-25

Сама назва неприбуткових організацій вказує на їхню головну ознаку – вони створюються і діють не для отримання прибутку. Натомість метою створення неприбуткових організацій є задоволення потреб та інтересів осіб чи не у всіх сферах суспільного життя: політичній, релігійній, культурній, екологічній, соціальній, благодійній, оздоровчій, науковій, освітній… Різноманітність сфер діяльності неприбуткових організацій зумовила розгалуженість їх системи: партії, кооперативи, спілки, фонди, асоціації, об’єднання складають далеко не повний перелік їх форм. Світова історія підказує нам, що неприбуткові організації відомі ще зі стародавніх часів (філософські школи Стародавньої Греції), існували у Середньовіччі (лицарські ордени), однак найбільшого розповсюдження зазнали в епоху Нового часу внаслідок появи різноманітних політичних течій та бурхливого розвитку демократичного суспільства.

Сучасні українські неприбуткові організації є дуже численними – у 2004 році за експертними оцінками їх кількість становила близько 28 000, тобто це одна організація на 1710 жителів країни[1].

Визначення та види неприбуткових організацій: хто є хто

Поняття неприбуткових організацій визначає як загальне законодавство про створення та діяльність юридичних осіб, так і податкове законодавство як спеціальне. З огляду на це можна говорити про неприбуткові організації у податковому сенсі і у загальному.

Починати знайомство із неприбутковими організаціями в загальному значенні слід з ЦКУ, який в ст.85 для їх позначення оперує терміном «непідприємницькі товариства» – це товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

В ГКУ правова суть діяльності неприбуткових організацій визначається через термін «некомерційне господарювання» (ст.52), яким є самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Згідно із названою статтею ГКУ, некомерційна господарська діяльність може здійснюватись суб’єктами господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом, та у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до ст.12 ГКУ забороняється підприємництво.

Найповніше визначення неприбуткових організацій в загальному значенні міститься у п.26 ст.1 Закону № 1702[1]– ними визнаються юридичні особи (крім державних органів, органів державного управління та установ державної і комунальної власності), що не є фінансовими установами, які створені для провадження наукової, освітньої, культурної, оздоровчої, екологічної, релігійної, благодійної, соціальної, політичної та іншої діяльності з метою задоволення потреб та інтересів громадян у межах, визначених законодавством України, без мети отримання прибутку.

З метою визначення неприбуткових підприємств, установ та організацій у податковому сенсі насамперед слід звернутись до пп.14.1.121 ст.14 ПКУ, який визначає їх як неприбуткові підприємства, установи та організації, що не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п.133.4 ст.133 ПКУ.

В свою чергу, пп.133.4.1 ст.133 ПКУ закріплює ознаки, яким має відповідати особа, аби визнаватись неприбутковою для цілей оподаткування. Це:

  • бути утвореною та зареєстрованою в порядку, визначеному законом, що регулює її діяльність;
  • її установчі документи (окрім установчих документів бюджетних установ) мають містити певні застереження, про які йтиметься нижче;
  • бути внесеною контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Крім того, у п.4 Порядку № 440 зазначено, що до Реєстру неприбуткових організацій включаються неприбуткові організації — юридичні особи за кодом згідно з ЄДРПОУ. Тож очевидно, що до Реєстру не можуть бути включені представництва, філії чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи, у тому числі представництва або філії іноземних організацій.

З вищенаведених норм слідує, що неприбутковою організацією у податковому сенсі є виключно юридична особа, яка утворена та зареєстрована в порядку, визначеному спеціальним законом щодо її діяльності, установчі документи якої містять передбачені пп.133.4.1 ПКУ застереження, та яка внесена контролюючим органом в сфері оподаткування до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Щодо видів неприбуткових організацій, то загальне законодавство не містить норми, яка б закріплювала їх перелік. Частиною 2 ст.85 ЦКУ передбачено лише, що особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.

В податковому законодавстві перелік неприбуткових організацій вміщений у пп.133.4.6 ПКУ. Цей перелік не є вичерпним – не дарма останньою позицією у переліку є «інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам цього пункту».

Слід зважати на те, що певна особа за податковим законодавством може вважатися неприбутковою організацією, а за загальним – ні. Наприклад, органи державної влади та установи, які створені ними, – це неприбуткові організації згідно із ПКУ, однак не є такими за п.26 ст.1 Закону № 1702. Тому, визначаючи належність особи до неприбуткової організації, слід враховувати, в якому сенсі вживаємо це поняття – загальному чи спеціальному (податковому).

Для довідки на с._____ надано види неприбуткових організацій та реквізити «профільних» законів (тобто законів, що регулюють діяльність того чи іншого виду неприбуткової організації).

Засновники неприбуткових організацій

Кожен закон, що регулює діяльність окремого виду неприбуткових організацій, визначає вимоги до їх засновників та учасників, зокрема:

  • вказівку на осіб (лише юридичні, тільки фізичні або і ті, й інші), які можуть виступати засновниками чи бути учасниками неприбуткової організації. Наприклад, засновниками громадської спілки можуть виступати лише юридичні особи, засновниками та учасниками громадської організації – виключно фізичні особи, а благодійних організацій – як фізичні, такі юридичні особи;
  • характеристики, яким має відповідати засновник чи учасник неприбуткової організації (віковий ценз, громадянство, певний вид діяльності, місце проживання, наявність прав на майно, віросповідання тощо);
  • мінімальну кількість осіб, які можуть створити неприбуткову організацію. Зокрема, щоб створити благодійну установу чи благодійний фонд достатньо однієї особи,громадське об’єднання – двох осіб, кредитна спілка може утворитися не менше ніж п’ятдесятьма засновниками, а рішення про створення політичної партії має бути підтримано підписами не менше 10 тисяч громадян України, які мають право голосу на виборах, зібраними не менш як у двох третинах районів не менш як двох третин областей України, міст Києва і Севастополя та не менш як у двох третинах районів АРК;
  • заборону певним особам виступати засновниками чи бути учасниками неприбуткової організації. Так, членами політичних партій не можуть бути судді, прокурори, поліцейські та ще сім груп посадовців. Засновниками громадської спілки не можуть бути юридичні особи приватного права, єдиним засновником яких є одна і та сама особа.

Отож, аби правильно визначитись із колом засновників та членів неприбуткової організації, необхідно ретельно вивчити відповідні положення «профільного» закону.

Вимоги до установчих документів

Та ж сама рекомендація стосується і установчих документів – чи не у кожному «профільному» законі міститься одна або декілька статей, присвячених їх змісту.

Як свідчить аналіз вказаних законів, установчий документ (зазвичай, статут) кожної неприбуткової організації має містити такі дані.

По-перше, це найменування. Зауважимо, що законодавець не обійшов увагою це питання, встановивши приписи та обмеження щодо найменування неприбуткових організацій як у загальному законодавстві щодо юридичних осіб, так і в спеціальних законах щодо певного виду неприбуткових організацій. Так, загальні вимоги до найменування неприбуткової організації треба шукати уст.90 ЦКУ та ст.16 Закону про держреєстрацію[2], згідно із якими:

  • таке найменування має містити інформацію про організаційно-правову форму неприбуткової організації за ДК 002:2004[3] (релігійна організація, профспілка, політична партія, громадська організація, сільськогосподарський виробничий кооператив тощо);
  • найменування неприбуткової організації не може бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи;
  • в ньому забороняється використовувати повне чи скорочене найменування державних органів або органів місцевого самоврядування, або похідні від цих найменувань, історичні державні найменування, перелік яких установлює Кабінет Міністрів України, символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, а також терміни, абревіатури, похідні терміни, заборона використання яких передбачена законом.

Окрім спеціальних законів, що регулюють діяльність окремих видів неприбуткових організацій, особливості найменування таких організацій вміщені також у розділі ІІ Вимог до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 р. № 368/5.

У разі присвоєння неприбутковим організаціям імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, необхідно дотримуватись вимог Закону України від 24.05.2012 р. № 4865-VI«Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій».

По-друге, у такому документі треба зазначити порядок набуття і припинення членства (участі) в організації, права та обов’язки її членів (учасників).

По-третє, важливо описати повноваження органів управління, порядок їх формування та зміни складу, строк повноважень;

По-четверте, в  статуті треба зазначити періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами.

По-п’яте,в статуті важливо зазначити порядок внесення змін до установчого документу;

По-шосте, статут неприбуткової організації має містити опис мети (цілей) та напрямів її діяльності. Визначаючи їх, слід пам’ятати, що відповідно до пп.133.4.2 ПКУ доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Тому до написання цього розділу установчих документів слід підійти відповідально, «вписавши» конкретну мету, цілі, завдання та всі види діяльності, які планує здійснювати неприбуткова організація.

По-сьоме, у такому документі треба навести перелік джерел надходження і порядок використання коштів та іншого майна організації. Тут слід відмітити, що для отримання організацією статусу неприбуткової в розумінні податкового законодавства установчий документ неприбуткової організації обов’язково має містити заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (пп.133.4.1 ПКУ). Важливо, що без цих вказівок у статуті організація не отримає статус неприбуткової, тож їх потрібно закріпити в установчому документі. При цьому враховуйте, що не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп.133.4.2 ПКУ, перелік яких доцільно також відобразити в установчих документах неприбуткової організації.

По-восьме, статут повинен містити порядок прийняття рішення щодо реорганізації або припинення неприбуткової організації, а також щодо використання її коштів та іншого майна, що залишилися після припинення. Для отримання організацією статусу неприбуткової в податковому сенсі, до установчого документу необхідно включити умову, що в разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) її активи передаються одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зараховуються до доходу бюджету (пп.133.4.1ст.133 ПКУ). Ця вимога розповсюджується на всі неприбуткові організації, окрім об’єднань та асоціацій об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Як і в попередньому випадку, без цих застережень у статуті організація не отримає статус неприбуткової, з огляду на що їх вкрай важливо не забути внести до установчого документу.

Для мінімізації конфліктних ситуацій із органами реєстрації, радимо розташовувати розділи установчого документу у порядку, близькому до викладеного у відповідному законі, а також використовувати ті формулювання, які вжито у цьому законі.

Якщо неприбуткова організація бажає мати власну символіку, до установчого документу потрібно включити положення щодо органу, уповноваженого її затверджувати, а також порядку такого затвердження. Слід враховувати, що рішення про затвердження символіки має містити: вид символіки, її зображення та опис. Опис символіки повинен включати інформацію про кольори, масштаби та пропорції елементів символіки. Складовою зображення символіки має бути повне або скорочене найменування неприбуткової організації. Відтак наведені вимоги до рішення про затвердження символіки не зайвим буде закріпити в установчому документі неприбуткової організації.

Слід враховувати, що після її затвердження символіка громадського об’єднання, професійної спілки, її організації або об’єднання, політичної партії, організації роботодавців, об’єднань організацій роботодавців підлягає реєстрації відповідно до ст.23 Закону про держреєстрацію.

Проведення установчих зборів

Наступним кроком після визначення кола засновників та розробки проекту установчого документу є проведення установчих зборів. Звертаємо особливу увагу, що в більшості «профільних» законів збори щодо створення неприбуткових організацій названі саме установчими, хоча в статуті неприбуткових організацій вищим органом управління зазвичай зазначають загальні збори. Державні реєстратори звертають увагу на цей нюанс і вимагають зазначати назву органу, який приймає рішення про створення неприбуткової організації, саме так, як вказано в законі – тобто, установчі збори. Тому за результатами проведення зборів радимо оформляти протокол рішення саме установчих зборів неприбуткової організації.

На цих зборах мають бути прийняті рішення про:

  • створення неприбуткової організації із зазначенням мети діяльності;
  • визначення її найменування та за наявності – скороченого найменування;
  • затвердження установчого документу;
  • утворення (обрання) керівника, органів управління відповідно до затвердженого статуту;
  • визначення особи (осіб), яка має право представляти неприбуткову організацію для здійснення реєстраційних дій.

При створенні політичної партії на установчому з’їзді (конференції, зборах) також необхідно прийняти рішення про затвердження програми політичної партії. Така програма є необхідним документом для державної реєстрації політичної партії.

Прийняті рішення заносяться до протоколу, який також має містити відомості про дату, місце проведення установчих зборів та осіб, які брали участь в установчих зборах. У випадку створення громадських об’єднань, політичних партій та організацій роботодавців реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах, є невід’ємною частиною протоколу зборів та обов’язково подається державному реєстратору.

Державна реєстрація неприбуткових організацій

Законодавством встановлюються різні строки для подання документів на державну реєстрацію тієї чи іншої неприбуткової організації. Зокрема, документи для реєстрації громадського об’єднання мають бути подані протягом 60 днів з дня їх утворення. При цьому у випадку недотримання вказаного строку громадське об’єднання не вважається утвореним. Такий же строк для подання документів встановлений і для організації роботодавців. А от про утворення обласних, міських, районних організацій або інших структурних утворень політичної партії державному реєстратору треба повідомити у 10-денний строк з дня їх утворення.

Вичерпний перелік документів, що подаються для державної реєстрації неприбуткової організації, міститься в ст.17 Закону про держреєстрацію. При підготовці документів обов’язково потрібно перевірити їх на відповідність вимогам, що закріплені в ст.15 зазначеного Закону.

Документи можна подавати в електронній або паперовій формі. В електронній формі документи направляються через портал електронних послуг www.igov.org.ua за процедурою, викладеною в розділі IV Порядку № 359/5[4]. Зробити це можна лише за наявності власного електронного цифрового підпису, який накладається в обов’язковому порядку на заяву та додані до неї документи.

У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням державним реєстраторам, вказаним в таблиці.

Таблиця. Органи державної реєстрації неприбуткових організацій

№ п/п Вид неприбуткової організації Суб’єкт державної реєстрації
1 Політичні партії  

Міністерство юстиції України

2 Всеукраїнські професійні спілки
3 Об’єднання всеукраїнських професійних спілок
4 Всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців
5 Відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій
6 Представництва, філії іноземних благодійних організацій
7 Всеукраїнські творчі спілки
8 Первинні, місцеві, обласні, регіональні та республіканські професійні спілки Територіальні органи Міністерства юстиції України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі
9 Організації та об’єднання первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок
10 Структурні утворення політичних партій
11 Регіональні (місцеві) творчі спілки
12 Територіальні осередки всеукраїнських творчих спілок
13 Місцеві, обласні, республіканські АРК, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців
14 Об’єднання місцевих, обласних, республіканських АРК, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців
15 Громадські об’єднання
16 Відокремлені підрозділи громадських об’єднань
17 Підтвердження всеукраїнського статусу громадського об’єднання
18 Інші неприбуткові організації Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси, акредитовані суб’єкти

Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації, також варіюється залежно від виду неприбуткової організації: від 24 годин для більшості неприбуткових організацій і до 30 робочих днів для політичних партій, творчих спілок та місцевого осередку творчої спілки (ч.1 ст.26 Закону про держреєстрацію).

Виготовлення печаток і відкриття банківських рахунків

З 20.07.2017 р. відповідно до Закону № 1982[5]остаточно скасовано обов’язок юридичних осіб використовувати печатку. Документи вважатимуть дійсними за наявності самого лише підпису уповноваженої на це особи. Тож неприбуткова організація зі вказаної вище дати може легітимно проводити свою діяльність і без виготовлення печатки. Якщо все ж організація прийме рішення використовувати печатку в своїй діяльності, вона може замовити виготовлення печатки у будь-якої особи, що пропонує такі послуги, та отримати печатку за лічені години. Нагадаємо, що наразі виготовлення, продаж та/або придбання печаток не потребують одержання будь-яких дозвільних документів.

Відкриття неприбутковою організацією рахунків в банках не відрізняється від цієї ж процедури для інших юридичних осіб та регулюється розділом 3 Інструкції № 492[6]. Певні особливості має лише порядок відкриття  рахунків виборчих фондів політичних партій (розділ 17 вказаної Інструкції).

Насамкінець зазначимо, що вище було викладено загальний для всіх неприбуткових організацій алгоритм щодо їх створення. Водночас, аби процес реєстрації конкретного виду неприбуткової організації пройшов з мінімальними затратами часу та коштів, необхідно досконально вивчити «профільний» закон, та врахувати всі викладені в ньому нюанси при підготовці документів для державного реєстратора.

[1] Закон України від 14.10.2014 р. № 1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (прим. ред.).

2 Закон України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (прим. ред.).

[3]Державний класифікатор України «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» ДК 002:2004, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 р. № 97 (прим. ред.).

[4]Порядок державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 р. № 359/5 (прим. ред.).

[5]Закон України від 23.03.2017 року № 1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями» (прим. ред.).

[6]Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492 (прим. ред..).

 


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *