Кібератака як форс-мажор: особливості визнання

Опубліковано: Бухгалтерія. Спецвипуск. Кібератака. № 35 (1282) від 28.08.2017 – стор. 51-56.

Кібератака вже найближчим часом має всі шанси «прописатися» в національному законодавстві та судовій практиці як обставина непереборної сили. Неабияку роль у цьому зіграв вірус Petya.A, яким наприкінці червня масово було уражено комп’ютерну мережу українського бізнесу. Серед наслідків зараження цим вірусом – і неможливість виконання договірних зобов’язань з огляду на втрату даних в електронному вигляді. А це, в свою чергу, викликало нову хвилю обговорень, експертних думок та офіційних заяв державних органів з приводу доцільності та обґрунтованості віднесення кібератаки до форс-мажору.

Зокрема, у Висновку Головного науково-експертного управління на проект Закону України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків)»[1] зазначено, що кібератака очевидно належить до випадків непереборної сили. Наскільки це очевидне є законодавчо обґрунтованим, яка думка стосовно цього питання у державних утворень (в т.ч. судів), а також як отримати підтвердження існування форс-мажору в такому випадку розбиратимемося в цьому матеріалі.

Чи є кібератака форс-мажором?

Одразу ж обумовимо, що терміни «форс-мажорні обставини», «форс-мажор», «обставини непереборної сили», які містяться в законодавстві України, мають однакове значення. Тому надалі вживатимемо їх як синоніми.

Визначення форс-мажору закріплене в цілій низці нормативно-правових актів. Однак оскільки лише торгово-промислові палати України (ТПП) віднесені законодавством України до органів, наділених повноваженнями засвідчувати форс-мажор, то логічно буде застосовувати визначення форс-мажору, яким керуватиметься ТПП при його засвідченні.

Отож, відповідно до ч.2 ст.141 Закону про ТПП та п.3.1 Регламенту ТПП форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Ураження комп’ютерної мережі вірусом Petya.A є надзвичайною обставиною, оскільки носить винятковий характер і знаходиться поза межами впливу сторін договору. В той же час, це є і невідворотною (непереборною) обставиною, оскільки має неминучий характер, зумовлений зовнішніми факторами.

Відтак, за умови підтвердження, що кібератака об’єктивно унеможливлює виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), вона цілком підпадає під наведене вище визначення форс-мажорних обставин.

Слід зазначити, що кібератака прямо не зазначена в переліку обставин непереборної сили, вміщеному в ч.2 ст.141 Закону про ТПП та п.3.1 Регламенту ТПП. Однак такий перелік не є вичерпним, з огляду на що, якщо кібератака узгоджена сторонами у договорі, контракті, угоді як така, що звільняє їх від цивільно-правової відповідальності, то вона може бути визнана форс-мажором(п.3.1 Регламенту ТПП).

Крім того, в названому переліку міститься така обставина непереборної сили, як «протиправні дії третіх осіб».

За визначенням, закріпленому в Законі України від 21.03.2017 № 1965-VIII «Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації» та постанові КМУ від 23.08.2016 № 563 «Про затвердження Порядку формування переліку інформаційно-телекомунікаційних систем об’єктів критичної інфраструктури держави», кібератакою визнаються несанкціоновані дії, що здійснюються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій та спрямовані на порушення конфіденційності, цілісності та доступності інформації, яка обробляється в інформаційній (автоматизованій), телекомунікаційній, інформаційно-телекомунікаційній системі, або порушення сталого функціонування такої системи.

За аналогічні дії (несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку), що призвели до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, статтею 361 ККУ передбачена кримінальна відповідальність.

Отже, кібератака є злочином (тобто, вчиненням протиправних дій). А тому навіть за відсутності вказівки на неї у договорі як на обставину непереборної сили, кібератака може бути визнана форс-мажором як обставина «протиправні дії третіх осіб», що вже міститься в законодавчо закріпленому переліку обставин непереборної сили.

Є й судова практика, яку можна використовувати для додаткового підтвердження наведеної позиції. Так, при розгляді господарської справи № 901/877/13-г всі три інстанції зійшлись у думці, що прострочення оплати за договором купівлі-продажу на два дні відбулося не з вини боржника, а у зв’язку із форс-мажорною обставиною – вірусною атакою, яка виникла поза його волею, а тому розрахунки були здійснені після усунення її наслідків, а саме – поновлення роботи обладнання та комп’ютерної системи[2].

Єдиний державний реєстр судових рішень вже містить декілька десятків процесуальних документів і стосовно вірусу Petya.A. В більшості із них розв’язуються питання щодо поновлення пропущених внаслідок кібератаки строків (неможливості своєчасної сплати судового збору, подання апеляційних та касаційних скарг тощо[3]). З-поміж такого масиву судових рішень вирізняється постанова Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06.07.2017 у справі № 219/7394/17, якою військовослужбовця не було притягнуто до адміністративної відповідальності за несвоєчасне повернення з відпустки та відсутність на службі 2,5 доби під час виконання обов’язків в зоні АТО в особливий період з огляду на відсутність його вини «при непереборних обставинах, а саме – загальновідомій обставині в країні:інтернет-вірусу «Petya.A»[4].

Тим не менше, на день підготовки цієї статті не існувало жодного рішення суду, в якому досліджувалося б питання наслідків вірусу Petya.A в сфері виконання договірних зобов’язань. Очевидно, що багато в чому це пояснюється незначним проміжком часу, який минув з моменту цієї вірусної атаки. Та напевне такі рішення з’являться ще не скоро, оскільки, незважаючи на велику кількість заяв з цього приводу, ні ТПП України, ні регіональні ТПП на день підготовки цієї статті не видали жодного сертифікату про визнання кібератаки із застосуванням вірусу Petya.A обставиною непереборної сили. На прийомі в Дирекції правового забезпечення ТПП України, який відповідальний за організацію видачі сертифікатів про форс-мажор, автору цієї статті пояснили, що торгово-промислові палати чекають на офіційну позицію з цього приводу з боку державних органів. І хоча одразу після вірусної атаки наприкінці червня і Мінфін, і ТПП України заявили, що це форс-мажор, на сьогоднішній день вони висловлюються не настільки однозначно. У Дирекції правового забезпечення ТПП України запевнили, що ситуація має прояснитися вже протягом першої половини серпня. Тоді ж будуть надані і роз’яснення щодо переліку документів, які необхідні для видачі сертифікату про форс-мажор, якщо ТПП їх видаватимуть у цьому разі. Та оскільки вище було обґрунтовано належність кібератаки до обставин непереборної сили, то далі в цьому матеріалі проаналізуємо механізм видачі сертифікату про кібератаку як форс-мажор, виходячи із діючого законодавства, Регламенту ТПП та вже існуючих роз’яснень і судової практики щодо видачі сертифікатів відносно інших обставин.

Хто засвідчуватиме кібератаку як форс-мажор

Законодавство України визначає лише одну систему організацій, які можуть засвідчувати форс-мажор «за замовчуванням» (тобто, без вказівки про це в договорі) – це торгово-промислові палати. Вказану систему органів складають Торгово-промислова палата України (ТПП України) та 25 регіональних ТПП (24 обласних та міста Києва). При цьому законодавство України не забороняє сторонам договору для засвідчення кібератаки форс-мажором обрати інший компетентний орган.

Тим не менше, більш зрозумілим та звичним для вирішення цього питання є залучення торгово-промислових палат. Очолює цю систему ТПП України, яка вправі засвідчувати обставини непереборної сили в силу закону. Регіональні ТПП такої преференції не мають – вони можуть засвідчувати форс-мажор, якщо ТПП України уповноважить їх на це, як вона зробила рішенням Президії ТПП України від 21.10.2014 № 42(3).

Розмежування компетенції всередині системи торгово-промислових палат нескладне: ТПП України здійснюватиме засвідчення кібератаки як форс-мажору в усіх договірних відносинах, окрім тих, де сторони наділили виключною компетенцією з цього питання регіональну ТПП. Дзеркально, регіональні ТПП не зможуть засвідчувати кібератаку форс-мажором за умовами правочинів (як зовнішньоекономічних, так і укладених між резидентами України), в яких сторони надали виключні повноваження в цій сфері ТПП України. Іншим випадком обмеженої компетенції регіональних ТПП з цього питання є умови зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, за якими обставини непереборної сили вправі засвідчувати лише ТПП України.

Які документи подавати

Аналіз Регламенту ТПП надає змогу умовно розділити всі документи, які необхідні для засвідчення обставин непереборної сили, на дві групи:

І. документи, які обґрунтовують існування форс-мажору;

ІІ. документи, які необхідні для здійснення процедури засвідчення форс-мажорних обставин.

І. Документальне обґрунтування форс-мажору

За загальними положеннями ст.218 ГКУ, ст.617 та п.1 ч.1 ст.263 ЦКУ для підтвердження обставин, за яких особа звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, необхідно довести: наявність обставин непереборної сили, їх надзвичайний характер, неможливість попередити за даних умов їх настання та/або їх наслідки, а також причинний зв’язок між цими обставинами та неможливістю виконання договірних зобов’язань.

В пункті6.9 Регламенту ТПП міститься пояснення вказаним термінам, внаслідок чого стає зрозумілішим зміст документів, які мають засвідчувати існування форс-мажорних обставин. Так, вказані документи мають свідчити про:

– надзвичайність таких обставин (носять винятковий характер і знаходяться за межами впливу сторін);

– непередбачуваність обставин (їх настання або наслідки неможливо було передбачити, зокрема, на момент укладення відповідного договору, перед граничним терміном виконання зобов’язання або до настання відповідного обов’язку);

– невідворотність (непереборність) обставин (неминучість події/подій та/або її/їх наслідків);

– причинно-наслідковий зв’язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов’язань (за договором, контрактом, угодою тощо).

Перший віце-президент ТПП України Михайло Непран в офіційному зверненні від 29.06.2017[5] порадив підприємцям, постраждалим від кібератаки, звернутися до Департаменту Кіберполіції Національної поліції України. При цьому він зазначив, що «зі свого боку ТПП України зможе засвідчувати такі факти форс-мажорних обставин тільки на підставі документів, отриманих від Кіберполіції». На його погляд, це має бути довідка або витяг про відкриття кримінального провадження.

Вважаємо, що довідка Кіберполіції про подання заяви про злочин або витяг про відкриття кримінального провадження про вчинення злочину за ч. 1 ст. 361 КК України може засвідчити хіба що наявність перших трьох обставин із наведеного списку (надзвичайність, непередбачуваність та невідворотність кібератаки). Однак така довідка або витяг про відкриття кримінального провадження в жодному разі не може свідчити про існування причинно-наслідкового зв’язку між кібератакою і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов’язань за договором.

Обґрунтуємо: в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) відомості мають бути внесені не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (ст. 214 КПКУ). При цьому навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості все одно мають бути внесені до ЄРДР. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Листі від 12.01.2017 р. № 9-49/0/4-17 зазначив, що вимоги КПКУ не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов’язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.

Отже, сама по собі довідка Кіберполіції про подання заяви про злочин або витяг про відкриття кримінального провадження може містити лише ті відомості, які містяться в заявіпро злочин особи, постраждалої від кібератаки. В той же час, така заява (а як наслідок – і довідка або витяг) не є свідченням, яким чином кібератака впливає на неможливість виконання заявником своїх договірних зобов’язань, тим більше за конкретним договором.

На нашу думку, наявність зазначеного причинно-наслідкового зв’язку можуть засвідчувати, зокрема, документи про внутрішню перевірку (розслідування) факту впливу кібератаки на стан виконання договірних зобов’язань. Для цього доцільно підготувати такий пакет документів:

  • службову записку від системного адміністратора (або іншої особи, яка забезпечує обслуговування комп’ютерного обладнання у суб’єкта господарювання) про факт кібератаки. В цьому документі доцільно прописати дату та час події, перелік уражених вірусом комп’ютерів та обладнання, їх місцезнаходження тощо. Можна навіть додати і фото моніторів комп’ютерів одразу після кібератаки;
  • наказ керівника суб’єкта господарювання про призначення комісії з внутрішньої перевірки (розслідування) факту впливу кібератаки на стан виконання договірних зобов’язань. В такий наказварто включити пункти про персональний склад комісії, форму та порядок оформлення результатів її роботи, строк надання такою комісією результатів перевірки (розслідування) та ін.;
  • документ, складений за результатами роботи комісії (Акт, Висновок тощо), в якому відображатиметься втрачена внаслідок кібератаки інформація та/або ресурси; можливість/неможливість їх відновлення; заходи, які необхідно здійснити для такого відновлення, орієнтовний строк для цього (за можливості визначення).

Засвідчити вищенаведені обставини може і залучений експерт в сфері ІТ-технологій. Тоді до ТПП слід подати лист-звернення до такого експерта, а також висновок експерта.

Певним чином допомогти в обґрунтуванні наявності причинно-наслідкового зв’язку між кібератакою і неможливістю виконання стороною своїх зобов’язань за договором зможуть і заходи, проведені в рамках досудового розслідування у кримінальній справі за фактом вчинення злочину за ч. 1 ст. 361 КК України, про яку йшлося вище. Зокрема, в протоколі огляду місця події (приміщення, речей), складеного за результатами проведення відповідної слідчої дії на підставі ст.237 КПКУ, може бути зафіксований сам факт кібератаки, а також перелік уражених вірусом комп’ютерів та обладнання. В протоколі про визнання особи потерпілою (який, за старою звичкою, ще складається багатьма слідчими, хоча діючим КПКУ він вже не вимагається), може бути перелічена втрачена внаслідок кібератаки інформація та/або ресурси, а також висновок про перспективи їх відновлення. Можливість отримання таких документів залежатиме від готовності слідчого належним чином виконувати свої обов’язки та допомогти суб’єкту господарювання в його проблемі.

Звертаємо особливу увагу на надважливе значення документів про причинно-наслідковий зв’язок між кібератакою і неможливістю виконання стороною своїх зобов’язань за договором: саме ці документи мають вирішальний вплив при розв’язанні питання про засвідчення форс-мажору, та саме вони найчастіше аналізуються при розгляді спірних ситуацій в суді. Яскравим прикладом цього є постанова Вищого господарського суду України (ВГСУ) від 04.05.2016 у справі № 910/14139/14[6], в якій зазначено, що «при вирішенні питання щодо впливу обставин непереборної сили має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов’язання».

При цьому заявник зацікавлений в наданні якнайповнішого пакету документів, що підтверджують неможливість виконання договірних зобов’язань внаслідок кібератаки, оскільки тягар доказування настання форс-мажору згідно із п.6.5 Регламенту покладається саме на заявника. Це означає, що ТПП самостійно не збиратиме документи на підтвердження форс-мажору, а робитиме висновок про його існування чи відсутність виключно на підставі наданих заявником документів.

ІІ. Документи, які необхідні для здійснення процедури засвідчення форс-мажорних обставин, вражають кількістю, але їх підготовка/збір зазвичай не викликає труднощів. Тим не менше, не варто проявляти недбалість в цьому питанні, оскільки неналежне/неповне оформлення встановленої форми заяви та/або ненадання документів, передбачених у ній, буде підставою для відкладення розгляду заяви (максимально на двадцять один робочий день) на підставі пунктів 6.5, 6.8 Регламенту ТПП.

Отож, найперше потрібно підготувати заяву про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб’єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов’язаннями (це Додаток № 1 до Регламенту ТПП). Окремі вимоги до змісту такої заяви вказані в пп.6.3.1 Регламенту ТПП. Водночас, заява має відповідати встановленій ТПП України формі (п.6.3). Наразі проформи заяв про засвідчення різних видів форс-мажорних обставин розміщені на сайті ТПП України[7], там же[8] містяться зразки їх заповнення.

До заяви про засвідчення форс-мажору додаються документи, перелік яких міститься в п.15 форми заяви, а саме:

  • копія платіжного доручення з відміткою банку про оплату послуг за встановленим тарифом (крім суб’єктів малого підприємництва);
  • витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або ксерокопія паспорту та реєстраційного номеру облікової картки платника податку для фізичних осіб;
  • копія договору (контракту, угоди) з відповідними додатками, специфікаціями та ін. документами, які підтверджують обсяг і термін настання виконання зобов’язання;
  • оригінали документів, що підтверджують настання форс-мажорних обставин (див. попередню групу);
  • пропозиція акта наданих послуг за підписом фізичної особи/керівника та відбитком печатки суб’єкта господарювання у двох примірниках за встановленою формою, розміщеною на Інтернет сторінці ТПП України/регіональної ТПП;
  • копія наказу про призначення керівника, у випадку отримання ним сертифіката та примірника акта наданих послуг;
  • оригінал доручення на отримання сертифікату та примірника акта наданих послуг, у випадку їх отримання представником заявника;
  • поштовий конверт формату А-4 зі зворотною адресою при простому відправленні поштою та вклеєними марками на відповідну суму, згідно із тарифами Укрпошти, для відправлення сертифіката та примірника акта наданих послуг по Україні.

Суб’єкти малого підприємництва для отримання безкоштовно сертифіката про настання форс-мажорних обставин додатково подають:

  • копію документа, який підтверджує прийняття заявника на податковий облік;
  • документ, що підтверджує отримання річного доходу, який не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонів євро з виділеним/підкресленим рядком в цьому документі про суму річного доходу, а саме: копія фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва (форми № 1-м і 2-м) або спрощений фінансовий звіт суб’єктів малого підприємництва (форми № 1-мс і 2-мс) за минулий рік, або інші підтверджуючі суму річного доходу документи (з відміткою податкового органу, для електронного варіанту фінансової звітності – електронна квитанція про прийом звітності);
  • документ, що підтверджує середню кількість працівників за звітний період (календарний рік), яка не перевищує 50 осіб, з виділеним/підкресленим рядком в цьому документі про середню кількість працівників за звітний період, а саме: копія звіту з праці (форма 1-ПВ або форма 6-ПВ за минулий рік); копія звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (форма № Д4) або звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (форма № Д5) за IV квартал року або інші підтверджуючі середню кількість працівників за звітний період (календарний рік) документи (з відміткою відповідного державного органу, для електронного варіанту звітності – електронна квитанція про прийом звітності);
  • поштовий конверт формату А-4 зі зворотною адресою при простому відправленні поштою та вклеєними марками на відповідну суму, згідно із тарифами Укрпошти, для відправлення сертифіката та примірника акта наданих послуг по Україні.

Дуже важливо, що форс-мажор може бути засвідчений ТПП лише по кожному договору окремо. Тому заява та додані до неї документи подаються по кожному договору окремим пакетом (комплектом).

Процедура видачі сертифікату про форс-мажор

Детально ця процедура розписана в Регламенті ТПП, а тому в цьому матеріалі ми зосередимось лише на особливо цікавих моментах.

Загальний строк розгляду документів – до 7 робочих днів із дня звернення суб’єкта господарської діяльності та протягом 21 робочого дня – з дня звернення фізичної особи. Та, як вже зазначалось вище, ТПП вправі продовжити строк такого розгляду максимально на 21 робочий день.

Оплата послуг із затвердження форс-мажору здійснюється відповідно до затверджених тарифів. Нові тарифи діють з 15.06.2017, вони розміщені на сайті ТПП України (https://www.ucci.org.ua/tarifi-rakhunok-akti). За цим же посиланням можна визначити вартість послуги з засвідчення форс-мажору (зокрема, за звичайним тарифом за договорами, укладеними між резидентами України, вона становить наразі 3 696,00 грн). На цій же сторінці є можливість завантажити необхідні бухгалтерські документи. Суб’єктам малого підприємництва сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин видається безкоштовно.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів ТПП може прийняти рішення про засвідчення кібератаки форс-мажором або про відмову в цьому.

В першому випадку видається сертифікат про форс-мажор на бланку ТПП, за бажанням заявника українською або російською мовою. Сертифікат може бути видано додатково іноземною мовою (мовою договору, контракту, угоди), із зазначенням про це в заяві.

Слід взяти до уваги, що виданий сертифікат про форс-мажор не можна визнати недійсним та/або скасувати в судовому порядку. Наразі сталою є практика, коли господарські суди на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПКУ припиняють провадження у справах зі спорів про визнання недійсним та скасування сертифіката ТПП України, оскільки такі спори не підлягають вирішенню в господарських судах України. Останніми відомими автору рішеннями суду касаційної інстанції з цього приводу є постанови ВГСУ від 07.09.2016 у справі № 910/6240/16[9] та від 18.02.2016 у справі № 910/24738/15[10]. У вказаних постановах ВГСУ зазначив, що сертифікат про форс-мажор не є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), який може бути оскаржений в господарському суді, оскільки він не породжує прав і обов’язків для позивача та йому не адресований, а є лише результатом практичної діяльності торгово-промислової палати з визначених питань. Сертифікат, дійсність якого оспорюється, не спрямований на регулювання суспільних відносин і не має обов’язкового характеру для суб’єктів таких відносин.

Це означає, що сертифікат про форс-мажор є лише доказом існування обставини непереборної сили, який має досліджуватися судом в сукупності із іншими доказами, наданими сторонами у справі. Зважаючи на те, що ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, сертифікат ТПП, за яким кібератака визнана ТПП форс-мажором за окремим договором, не є безумовним свідченням такого факту. А тому в разі надання іншою стороною доказів на підтвердження того, що кібератака в конкретних договірних відносинах не є форс-мажорною обставиною (наприклад, не перебуває у причинно-наслідковому зв’язку із неможливістю виконання договірних зобов’язань), суд може визнати їх переконливими та, незважаючи на наявність сертифікату ТПП про кібератаку як форс-мажор, вирішити спір на користь такої іншої сторони.

Відповідь про відмову в засвідченні форс-мажору ТПП готує уразі ненадання заявником після встановленого строку додаткових пояснень, документів, доказів.

Слід пам’ятати, що суди не розглядають по суті позовні вимоги про зобов’язання ТПП видати сертифікати про форс-мажор. Так, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 14.04.2016 у справі № К/800/49494/15 висловив позицію, що спір про визнання протиправними дій ТПП України щодо відмови у засвідченні форс-мажорних обставин та зобов’язання видати сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин підлягає розгляду в порядку господарського судочинства[11]. А ВГСУ в постанові від 26.11.2015 у справі № 910/14673/15[12] зазначив, що «просячи суд зобов’язати ТПП видати сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин, позивач фактично просить підмінити зазначений орган, що є неприпустимим, оскільки вирішення цього питання не відноситься до компетенції суду».

Тому, отримавши від ТПП відмову у засвідченні обставин непереборної сили, заявник може або повторно звернутись до ТПП після виправлення тих недоліків, які були вказані у відповіді про відмову в засвідченні форс-мажору (п.6.15 Регламенту ТПП) та сподіватись на позитивне вирішення питання на цей раз, або ж доводити наявність форс-мажору в суді на підставі тих документів, які подавались до ТПП.

 

Вищевикладене дає підстави для висновку, що процес засвідчення ТПП кібератаки форс-мажором має свої нюанси та підводні камені. Маємо надію, що цей матеріал допоміг Вам з’ясувати їх для себе та надав вектор для вирішення питання із кібератакою у відносинах із контрагентами саме у Вашому випадку.

[1]Прийнятий в другому читанні та в цілому 13.07.2017, наразі діє як Закон України № 2143-VIII.

[2]http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35944478

[3]Наприклад,http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67659440

[4]http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67842934

[5]https://www.ucci.org.ua/press-center/ucci-news/mikhailo-nepran-tpp-ukrayini-rekomenduie-kompaniiam-postrazhdalim-vid-kiberataki-zvernutisia-do-kiberpolitsiyi-1

[6]http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57562670

[7]https://www.ucci.org.ua/zaiavi-pro-zasvidchiennia-fors-mazhornikh-obstavin

[8]https://www.ucci.org.ua/zrazki-zapovniennia-zaiavi-pro-zasvidchiennia-fors-mazhornikh-obstavin

[9]http://reyestr.court.gov.ua/Review/61223046.

[10]http://reyestr.court.gov.ua/Review/55938994

[11]http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57199477

[12]http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53927942


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *