Перехід права власності на цінні папери та прав за цінними паперами

Опубліковано: журнал «Справочник экономиста», № 10 (34) 2006 р., с. 15-20

Не викликає сумніву важливість правильного визначення моменту виникнення в особи права власності (іншого речового права) на майно, зокрема цінні папери — іноді від цього безпосередньо залежить правильність відображення операції в бухгалтерському та податковому обліку

У цінному папері (далі — ЦП) поєднуються права на ЦП (речові права) та права з ЦП (зобов’язальні права), тож розглянемо визначення моменту виникнення та реалізації особою таких речових та зобов’язальних прав.
Згідно з частиною 2 статті 194 ЦКУ та частиною 1 статті 4 Закону про цінні папери до особи, яка набула право власності на ЦП, переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються. Отже:
а) при виникненні в особи права власності на ЦП у неї одночасно виникають і права, посвідчені таким ЦП; саме тому особі, яка доведе наявність у неї права власності на ЦП, не потрібно доводити факт виникнення у неї прав за таким ЦП;
б) при передачі права власності на ЦП неможливо передати лише частину прав — до нового власника переходять усі права за ЦП у сукупності. Так, при відчуженні акцій продавець не може передати покупцю, а покупець прийняти від нього лише право отримувати дивіденди, прийому-передачі підлягають усі посвідчені акцією права.
Таким чином, момент виникнення в особи права власності на ЦП є визначальним для встановлення моменту виникнення в неї прав за таким ЦП.
Оскільки передача ЦП від однієї особи до іншої припиняє цивільні права та обов’язки у відчужувача та встановлює їх у набувача ЦП, то, керуючись статтею 626 ЦКУ, можна зробити висновок, що передача ЦП від однієї особи до іншої здійснюється на підставі договору.
Відповідно до статті 334 ЦКУ право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Спеціальні положення щодо переходу права власності на ЦП (відповідно, прав за ЦП) містяться у статті 197 ЦКУ, статті 5 Закону № 710, статті 4 Закону про цінні папери.
Попри відмінність у назві статей (ст. 5 Закону № 710 — «Перехід та реалізація права власності на цінні папери в Національній депозитарній системі», ст. 197 ЦКУ та ст. 4 Закону про цінні папери — «Передача прав за цінними паперами»), усі вони визначають момент як переходу права власності на ЦП, так і виникнення прав за ЦП, оскільки, як зазначалося вище, зобов’язальні права виникають одночасно з речовим правом на ЦП, а виникнення зобов’язальних прав за ЦП неможливе без виникнення речового права на нього.
Право власності на цінний папір на пред’явника та права за ним виникають з моменту вручення (передачі, поставки) такого ЦП відчужувачем набувачу.
Особа має виконати зобов’язання за ЦП на пред’явника для будь-якої особи, яка надає їй сертифікат такого ЦП.
Якщо ЦП на пред’явника знерухомлені, то право власності на них та права за ними переходять до нового власника з моменту зарахування таких ЦП на рахунок нового власника у зберігача.
Оскільки законодавчими актами України не передбачено інше, момент набуття та момент реалізації речових та зобов’язальних прав за ЦП на пред’явника збігаються.
ЦКУ та Законом про цінні папери чітко не визначено момент виникнення речових та зобов’язальних прав у нового власника іменних цінних паперів — відповідно до частини 3 статті 4 Закону про цінні папери, яка має відсилочний характер. Права, посвідчені іменним ЦП, передаються в порядку, встановленому законами України, а за ЦКУ (ч. 4 ст. 197) — в порядку відступлення права вимоги (цесії).
Проте й у статтях 512–519 ЦКУ, де передбачено порядок відступлення права вимоги за зобов’язанням, не визначено момент переходу прав від первісного кредитора до нового.
Здавалося б, рішення міститься у частині 1 статті 5 Закону № 710, відповідно до якої іменні ЦП, випущені в документарній формі, передаються новому власнику шляхом повного індосаменту (аналогічна норма наведена у ст. 163 ГКУ, щоправда, із застереженням «якщо інше не передбачено законом»). Але існування в Законі № 710 указаного положення зумовлювалося поділом ЦП на іменні та на пред’явника, який передбачався Законом № 1201, що діяв до 15 травня 2006 року. До іменних ЦП належали й ті, які надавали вказаній у ЦП особі можливість самостійно здійснити права за ЦП або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу вповноважену особу. Проте з набранням чинності ЦКУ їх було віднесено до ордерних.
Інститут індосаменту як способу передачі прав за ЦП характерний виключно для ордерних ЦП, що й було закріплено в новому Законі про цінні папери.
Зокрема, відповідно до статті 1 цього Закону, індосаментом визнається передавальний напис на ордерному ЦП, що посвідчує перехід прав за ЦП до іншої особи, а індосантом — фізична або юридична особа, яка є власником ордерного ЦП і вчиняє індосамент.
Крім того, згідно із частиною 5 статті 197 ЦКУ, індосант відповідає за існування та здійснення прав, що передаються ним шляхом вчинення індосаменту, тоді як відповідно до частини 4 статті 197 ЦКУ особа, яка передає право за ЦП, відповідає лише за недійсність відповідної вимоги, а не за її невиконання.
Отже, передати новому власнику іменні документарні ЦП шляхом вчинення повного індосаменту неможливо, оскільки це суперечить наведеним положенням ЦКУ, Закону про цінні папери і, власне, правовій природі інституту індосаменту.
Тому, на нашу думку, визначальним для встановлення моменту переходу до нового власника прав на іменні документарні ЦП є загальне положення статті 334 ЦКУ, відповідно до якого право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, якщо інше не встановлено договором відчуження ЦП, зобов’язальні та речові права на іменні документарні ЦП виникають у нового власника з моменту їх передачі.
Виняток із наведеного правила зумовлений положенням частини 3 статті 29 Закону № 755: для державної реєстрації змін до установчих документів, пов’язаних із зміною складу учасників юридичної особи внаслідок переходу права власності на частку у статутному капіталі до іншої особи, державному реєстраторові необхідно подати нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі.
Наразі лише акції посвідчують участь їх власників у статутному капіталі товариства, і лише в ЗАТ зміна складу акціонерів тягне за собою внесення змін до його статуту. Тому наведене нижче стосуватиметься виключно документарних акцій ЗАТ.
Отже, оскільки зазначена норма Закону № 755 зобов’язує подавати нотаріально посвідчений документ, а не нотаріально посвідчений договір, то на практиці дуже часто договір відчуження акцій ЗАТ укладають у простій письмовій формі, а нотаріально посвідчують заяву про вихід із товариства і відчуження акцій або заяву про передання прав акціонера іншій особі тощо. Причина очевидна: плата за вчинення нотаріальних дій при посвідченні підпису на заяві значно менша, ніж 1% від суми договору при нотаріальному посвідченні договору відчуження акцій.
На нашу думку, документом, на підставі якого передаються права засновника (учасника) іншій особі, є лише договір про відчуження акцій, отже, саме він, відповідно до частини 3 статті 29 Закону № 755, підлягає нотаріальному посвідченню.
Як зазначалося вище, передача ЦП від однієї особи до іншої здійснюється на підставі договору (ст. 626 ЦКУ), тобто двостороннього правочину. Заява ж є одностороннім правочином, тому не може бути підставою для переходу права власності на акції ЗАТ та, відповідно, підставою для передачі права засновника (учасника) іншій особі.
Згідно із частиною 3 статті 334 ЦКУ право власності на акції ЗАТ і виражені в них права переходять до набувача з моменту нотаріального посвідчення договору про відчуження акцій, тож доцільно наполягати на нотаріальному посвідченні саме договору, а не заяви.
У зв’язку із визначенням моменту набуття прав за іменними документарними акціями ЗАТ постає питання щодо тлумачення частини 5 статті 89 ЦКУ.

До відома
Зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, — з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.
(Частина 5 статті 89 ЦКУ)

На практиці цю норму іноді трактують на користь того, що права за документарними акціями ЗАТ виникають з моменту державної реєстрації змін до статуту ЗАТ. Проте із другого речення наведеного положення однозначно випливає, що ЗАТ та його акціонери не належать до третіх осіб, а тому частина 5 статті 89 ЦКУ не стосується чинності змін до статутних документів (у тому числі й пов’язаних зі зміною складу акціонерів) для самого ЗАТ та/або для його акціонерів.
Більше того, на виникнення у нового акціонера ЗАТ прав за іменними документарними акціями не впливає і прийняття загальними зборами акціонерів рішення про внесення змін до статуту ЗАТ, оскільки зобов’язальні права за такими акціями виникають одночасно із виникненням права власності на акції, а саме з моменту нотаріального посвідчення договору їх відчуження.
Згідно із частиною 1 статті 5 Закону № 710 право власності на знерухомлені документарні ЦП (права за ними) переходить до нового власника з моменту зарахування ЦП на рахунок власника у зберігача.
Відповідно до чинного законодавства України момент набуття особою прав, посвідчених документарними іменними ЦП, та момент реалізації таких прав не збігаються.
Як передбачено в абзаці 3 частини 1 статті 5 Закону № 710, права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних ЦП. До цього моменту власник, наприклад, іменної акції жодних дій за нею здійснити не зможе.
На підтвердження цього пошлемося на частину 1 статті 41 Закону про господарські товариства, яка регулює процедуру здійснення корпоративного права участі в управлінні товариством. Реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром акціонерів. Тобто особа, не внесена до реєстру власників іменних акцій товариства, не буде зареєстрована як акціонер та допущена до участі у загальних зборах акціонерів навіть за наявності в неї акцій.
Тож у договорі купівлі-продажу іменних цінних паперів, випущених у документарній формі, слід чітко прописати обов’язок продавця надати реєстроутримувачеві визначені пунктом 7.16 Положення № 60 документи, необхідні для внесення змін до реєстру, та вказати строк їх передачі.
Після внесення змін реєстроутримувач оформлює сертифікат іменних цінних паперів, який підтверджує право власності на них (ч. 4 ст. 5 Закону № 710), отже, є необхідним для реалізації новим власником речових прав на цінний папір.
Право власності на іменні ЦП, випущені в бездокументарній формі, згідно із статтею 5 Закону № 710, переходить до нового власника з моменту зарахування таких ЦП на рахунок власника у зберігача. Відповідно, з цього моменту до нового власника переходять і зобов’язальні права за ними.
Оскільки до реєстру власників іменних ЦП не вносяться відомості про власників іменних ЦП в бездокументарній формі (преамбула Положення № 60), то на питання реалізації корпоративних прав, посвідчених цими ЦП, не поширюється положення абзацу третього частини 1 статті 5 Закону № 710. Облік прав власності на вказані ЦП здійснюється на підставі Положення № 61, відповідно до якого у разі прийняття емітентом рішення про проведення загальних зборів акціонерів депозитарій складає зведений обліковий реєстр по бездокументарних ЦП, а не реєстр власників іменних ЦП, як передбачено зазначено нормою Закону № 710.
Отже, момент набуття та момент реалізації корпоративних прав, посвідчених іменними ЦП в бездокументарній формі, збігаються і становлять момент зарахування ЦП на рахунок власника у зберігача.
Речові та зобов’язальні права за ордерним ЦП передаються шляхом вчинення на цьому папері передавального напису (індосаменту). При цьому індосант відповідає за існування та здійснення цього права.
Індосамент може вчинятися як на самому сертифікаті ордерного ЦП (його зворотному боці), так і на додатковому аркуші, спеціально призначеному для цього (для векселів він називається алонжем). Індосамент виконує не тільки передавальну функцію, але й гарантійну, тобто встановлює відповідальність індосанта за виконання зобов’язання за ордерним ЦП. При цьому всі індосанти за ордерним ЦП несуть солідарну відповідальність перед його власником.
Частиною 5 статті 197 ЦКУ передбачено два види передавального напису за ордерним ЦП — бланковий та ордерний. Ордерний індосамент містить указівку на особу, якій або за наказом якої має бути здійснене виконання, а на бланковому індосаменті така особа не зазначається. Якщо ж останній індосамент на ордерному ЦП бланковий, то такий ЦП передається як ЦП на пред’явника доти, доки один з власників не проставить на ЦП своє ім’я (ім’я іншої особи) або не передасть ЦП шляхом вчинення ордерного індосаменту.
Індосамент може бути обмежений тільки дорученням здійснювати права, посвідчені ЦП, без передання цих прав індосату, який у цьому разі виступає як представник (ч. 5 ст. 197 ЦКУ). Ці відносини регулюються також главою 17 ЦКУ про представництво.

Оскільки законодавчими актами України не передбачено інше, момент набуття та момент реалізації речових та зобов’язальних прав за ордерними ЦП збігаються.

Для наочності викладене підсумовано в таблиці.

Таблиця. Висновки щодо моменту набуття та реалізації речових і зобов’язальних прав за ЦП

Цінні папери Момент виникнення Момент реалізації
1. На пред’явника Вручення (передача, поставка) ЦП Вручення (передача, поставка) ЦП
знерухомлені Зарахування ЦП на рахунок нового власника у зберігача Зарахування ЦП на рахунок нового власника у зберігача
2. Іменні, випущені у документарній формі (крім акцій ЗАТ) Передача таких ЦП (якщо інше не встановлено договором відчуження ЦП) Внесення змін до реєстру власників іменних ЦП
Іменні документарні акції ЗАТ Нотаріальне посвідчення договору відчуження акцій
знерухомлені Зарахування ЦП на рахунок нового власника у зберігача
Іменні, випущені в бездокументарній формі Зарахування ЦП на рахунок нового власника у зберігача Зарахування ЦП на рахунок нового власника у зберігача
3. Ордерні Вчинення індосамента Вчинення індосаменту

Вопрос к автору: «знерухомлені» относятся к определенным ЦБ или это просто повтор? Правильно ли оформлена третья графа таблицы?
Ответ: «знерухомлені» относятся к определенным ЦБ (в первом случае – к ценным бумагам на предъявителя, во втором – к именным документарным). Третья графа таблицы оформлена правильно.

Нормативна база

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV
ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-ІV
Закон № 1201 — Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 18.06.1991 р. № 1201-XII (втратив чинність)
Закон про господарські товариства — Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. № 1576-XII
Закон № 710 — Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів» від 10.12.1997 р. № 710/97-ВР
Закон № 755 — Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV
Закон про цінні папери — Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV
Положення № 60 — Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.05.1998 р. № 60
Положення № 61 — Положення про депозитарну діяльність, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.05.1998 р. № 61


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *