Порядок виділення членам КСП майнових паїв в натурі

Опубліковано: журнал «Справочник экономиста», № 12 (48) 2007 р., с. 38-41

Продовжуємо розмову про розпаювання майна КСП. Розглянемо поетапно процедуру визначення та способи виділення членам таких підприємств належних їм майнових паїв у натурі, а також звернемося до деяких прецедентів із судової практики

Реалізація права на одержання паю в натурі

Закон № 2114 (п. 3 ст. 9) закріплює право членів КСП у разі виходу з підприємства отримати пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі. Водночас порядок реалізації права на отримання паю в натурі він не визначає.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 177 порядок виділення майна у натурі в рахунок майнових паїв розробляється Комісією з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки (далі — Комісія). Він відображається у Положенні про порядок паювання майна та затверджується загальними зборами членів КСП (далі — Збори).
Пунктом 8 Порядку № 62 визначено, що кожен член КСП може отримати свій майновий пай у натурі як індивідуально, так і у спільну часткову власність, об’єднавши його із майновими паями іншого(их) члена(ів) КСП.
Процедуру виділення майна в натурі в рахунок майнового паю умовно можна поділити на декілька етапів.
1. Подання власниками майнових паїв заяв на ім’я керівника КСП про виділення їм майнового паю в натурі.
2. Розгляд Комісією таких заяв.
На основі заяв Комісія:
— формує групи власників, бажаючих отримати свої майнові паї у натурі у спільну часткову власність єдиним комплексом, та список осіб, які прийняли рішення отримати майно в індивідуальну власність;
— визначає виходячи із величини пайового фонду та відповідно до його структури вартість майна за групами, відображеними в структурі пайового фонду;
— готує для розгляду на Зборах переліки майна для виділення у натурі окремо для кожної з груп співвласників.
Пунктом 11 Порядку № 62 визначено, що з метою розподілу майна пайового фонду в натурі між групами власників майнових паїв структура пайового фонду може бути більш деталізована.
Наприклад, з-поміж будівель і споруд виділяються такі підгрупи:
— тваринницькі приміщення;
— будівлі для ремонту та зберігання техніки;
— будівлі для зберігання та переробки зерна та іншої продукції;
— побутові, допоміжні будівлі та лабораторії;
— конторські будівлі;
— будівлі торговельних закладів.
Рухоме майно поділяється на:
— автомобілі вантажні (за вантажопідйомністю);
— автомобілі-самоскиди;
— спеціальні автомобілі (молоковози, бензовози, рефрижератори тощо);
— причепи;
— легкові автомобілі;
— трактори важкі, легкі, колісні, гусеничні;
— причепи тракторні;
— комбайни зернові та спеціальні;
— комбайни та причіпні кормозбиральні агрегати;
— ґрунтообробне знаряддя та сівалки тощо;
— інше майно (з урахуванням специфіки виробництва).
За результатами розгляду заяв Комісія в порядку та на умовах, закріплених у Положенні про порядок паювання майна, готує проекти рішень.
3. Прийняття Зборами рішення щодо виділення майнових паїв у натурі.
Збори розглядають заяви власників майнових паїв, проекти рішень Комісії та переліки майна, запропонованого нею для виділення у натурі в рахунок майнових паїв кожній із груп власників.
На підставі такого розгляду Збори в порядку та на умовах, визначених статутом КСП, приймають рішення про виділення конкретного майна в натурі заявникам та про строки передачі кожного його виду, а також визначають осіб, відповідальних за передачу майна та підписання усіх належних документів. Рішення оформлюється протоколом.
Якщо член КСП не згоден із рішенням Зборів або Збори взагалі не вирішили по суті питання щодо виділення йому в натурі майнового паю, він має право звернутися безпосередньо до суду за захистом своїх порушених прав.

Приклад
Ухвалою судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 04.05.2004 р. скасовано рішення Мелітопольського районного суду Запорізької області від 04.12.2002 р. та ухвалу судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 13.02.2003 р., а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 202 ЦПКУ (в редакції, чинній на той момент) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд зобов’язаний встановити доведеність фактів, з якими закон пов’язує порушення права, та вирішити спір відповідно до норм матеріального права.
Згідно з пунктом 2 статті 9 Закону № 2114 майновий пай є власністю члена КСП і право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом він набуває після припинення членства в підприємстві. Крім того, пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту КСП.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має право на майновий пай (це підтверджено апеляційним судом і визнано відповідачем). Проте в порушення вимог статті 203 ЦПКУ суд не зафіксував порушень прав і свобод, за захистом яких звертався позивач, не з’ясував правовідносин сторін та фактично не вирішив спір по суті. Посилання суду як на підставу відмови у задоволенні позову на те, що позивач не звертався в комісію з реформування аграрного сектору, правового значення не має. Однак апеляційний суд не звернув на це уваги і в порушення статті 301 ЦПКУ та без достатніх підстав залишив рішення суду першої інстанції без змін.

4. Оформлення приймання-передачі майна.
Передача майна в рахунок майнових паїв окремим особам (групам осіб) оформляється актом приймання-передачі, який складається у двох примірниках, по одному для кожної із сторін (у разі створення спілки (об’єднання) громадян — співвласників майна — у трьох).
Власнику майнового паю разом з актом приймання-передачі передаються інвентарні картки або інвентарні описи основних засобів та накладні внутрігосподарського призначення на оборотні засоби. При оцінці майна, виділеного в рахунок майнових паїв, використовується його балансова (залишкова) вартість.
Уповноважена особа КСП одночасно з підписанням акта приймання-передачі майна робить позначку про виділення майна в натурі у свідоцтві про право власності на майновий пай члена КСП (далі — Свідоцтво), який підписується керівником КСП та скріплюється печаткою.
Згідно з пунктом 15 Порядку № 62 таке Свідоцтво разом з актом приймання-передачі може бути підставою для оформлення прав власності на майно в установленому порядку.
Зауважимо, що в Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна (додаток 1 до п. 2.1 Тимчасового положення № 7/5) Свідоцтво не фігурує.
Водночас відповідно до пункту 6.1. Тимчасового положення № 7/5 оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна провадиться з видачею місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування свідоцтва про право власності:
— фізичним особам та юридичним особам, які в при ліквідації (реорганізації) підприємства, об’єднання, організації отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно підприємства, об’єднання, організації, що ліквідовується;
— фізичним особам та юридичним особам, які вийшли зі складу засновників підприємства і за рішенням засновників (власників) отримали у власність об’єкт нерухомого майна, переданий їм за актом приймання-передачі.
Тому якщо члену підприємства виділено нерухоме майна в натурі в рахунок майнового паю, а орган БТІ відмовляється реєструвати право власності на такий об’єкт на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай (з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально або у спільну часткову власність), член КСП може звернутися до відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування із заявою про видачу свідоцтва про право власності на такий об’єкт нерухомості. Після видачі компетентним органом такого свідоцтва право власності на об’єкт підлягає реєстрації в органах БТІ згідно з пунктом 6 Переліку правовстановлювальних документів Тимчасового положення № 7/5.
Пунктом 4 статті 9 Закону № 2114 встановлено, що спори, які виникають при здійсненні членом КСП права на виділення належного йому майнового паю в натурі, розглядаються судом. При цьому, якщо позов щодо витребування майнового паю в натурі подається одним із членів КСП, то залучати до участі у справі решту членів не потрібно (за умови, що суд не вирішуватиме питання про їх права та обов’язки).

Приклад
У жовтні 2000 р. Данилець О. С. звернувся до суду із позовом до селянського фермерського господарства «Роставиця» про виділення майнового паю натурою або грошима, посилаючись на те, що в 1998 р. він вийшов із членів КСП «Правда», але йому не було видано майновий пай, вартість якого становить 2949 грн. У 2000 р. КСП було реорганізовано в селянське фермерське господарство (далі — СФГ) «Роставиця».
Рішенням Ружинського районного суду від 19.03.2001 р. постановлено стягнути із СФГ «Роставиця» на користь Данильця О. С. 2949 грн.
Ухвалою судової колегії в цивільних справах Житомирського обласного суду від 16.05.2001 р. рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу судової колегії обласного суду як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Ухвалою Верховного Суду України (Судова палата з цивільних справ) від 16.01.2002 р. касаційну скаргу задоволено з таких підстав.
Судова колегія обласного суду виходила з того, що право на майновий пай колишнього КСП «Правда», крім позивача, мають ще 819 осіб, які не були притягнуті до участі у справі, у зв’язку з чим рішення районного суду було скасовано на підставі пункту 8 статті 314 ЦПКУ (в редакції, чинній на момент розгляду справи). Проте такий висновок зроблено через неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Адже відповідно до зазначеної статті судове рішення підлягає скасуванню, якщо суд розглядав питання про права і обов’язки осіб, які не були притягнуті до участі у справі.
Тому ухвалу обласного суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Склад майна, що виділяється в натурі в рахунок майнових паїв

Відповідно до пункту 16 Порядку № 62 визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників у натурі проводиться Комісією на підставі рішення Зборів одним із зазначених способів:
— за структурою пайового фонду майна;
— конкретним майном за взаємною згодою членів КСП;
— на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону.
Член КСП має право вимагати виділення майнового паю, а підприємство — вирішувати питання його складу, структури і способу виділення. Законодавством передбачено дотримання прав та інтересів обох сторін під час видачі-отримання майнового паю в разі виходу громадянина з КСП.
А це означає, що якщо при виході з підприємства його член просить виплатити вартість належного йому майнового паю, таке прохання підлягає задоволенню лише в разі згоди на те КСП. Якщо ж відповідно до статуту КСП та Положення про порядок паювання майна Збори обрали інший спосіб виділення майнових паїв у натурі (наприклад, за структурою пайового фонду майна), то застосовується саме він.
Така позиція підтверджена в тому числі і судовою практикою.

Приклад
У січні 2001 р. двоє громадян звернулися до суду із позовом до агропромислового кооперативу «Степ» (далі — АПК) про стягнення грошової вартості майнового паю, мотивуючи свої вимоги тим, що вони були членами колективного виробничого господарства «Шлях Леніна» (далі — КВГ), правонаступником якого є відповідач, у майні котрого їм належать частки. Позивачам було видано відповідні сертифікати: на суму 30 тис. 217 грн. та 19 тис. 167 грн. Відповідач відмовляється виплатити вартість паїв.
Сімферопольський районний суд рішенням від 22.08.2002 р., залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04.11.2002 р., позов задовольнив. У касаційній скарзі АПК просив скасувати зазначені судові рішення у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України (ухвала від 12.02.2004 р.) вирішила, що судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, тому касаційну скаргу АПК задовольнила, рішення Сімферопольського районного суду та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим скасувала, справу направила на новий розгляд до суду першої інстанції з таких підстав.
Суд встановив, що позивачі були членами КВГ і мають право на частки в його майні, вартість якого, згідно з майновими сертифікатами від 14 серпня 2001 р., становить 19 тис. 966 грн. і 12 тис. 665 грн. Майно членів КВГ відповідно до Положення про порядок поділу і використання майна реорганізованого КВГ (затверджене загальними зборами членів цього господарства 23.03.2001 р.) розпайоване на основі структури майнового паю.
05.06.2001 р. КВГ в процесі реформування виключене з Державного реєстру юридичних осіб. АПК відповідно до статуту став правонаступником КВГ щодо його боргів і зобов’язань у межах вартості переданого йому майна згідно з передавальним балансом.
Районний суд не врахував, що визначення порядку виділення майнового паю члена КСП, який виходить із нього, структури й вартості паю за Законом № 2114 віднесено до компетенції органу самоврядування КСП, який діє відповідно до статуту підприємства та затверджених ним актів, зокрема Положення про пайовий фонд майна.
Задовольняючи позов та стягуючи грошову вартість майнового паю з АПК, суд не встановив факту отримання ним від реформованого підприємства саме грошових коштів як частки майна його членів та не врахував, що правонаступник має зобов’язання перед позивачами у межах складу й вартості переданого йому майна колективного підприємства. При цьому суд залишив без уваги доводи відповідача та надані ним докази про те, що майно колишніх членів КВГ існує і може бути виділене в натурі.

При поданні членом КСП позову про виплату йому вартості майнового паю суд має право, дослідивши докази та заслухавши доводи і пояснення представників сторін, прийняти рішення про виділення конкретного майна відповідно до складу пайового фонду майна і внутрішніх документів КСП.

Приклад
У листопаді 2001 р. позивачі звернулися до суду з позовом до ПП «Агро-прогрес» — правонаступника КСП «Прогрес» — про витребування в натурі майнового паю, оскільки вони працювали у зазначеному КСП і мають право на частку в його майні (це підтверджується виданими свідоцтвами). Крім того, позивачі вимагали стягнення з ПП 3890 грн., посилаючись на те, що у зв’язку з неотриманням майнового паю вони змушені були для обробітку землі придбати трактор.
Рішенням районного суду від 24.10.2002 р. позов задоволено частково. У спільну власність позивачів у рахунок їх майнових паїв виділено будівлі пункту технічного обслуговування, крупорушки, складу хімічних добрив; техніку: трактор МТЗ-80, культиватор КПС-4, борону та грошові кошти в розмірі 984 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду від 25.02.2003 р. рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову скасовано. Ухвалою Верховного Суду України від 16.11.2004 р. у задоволенні касаційної скарги позивачів відмовлено.
У липні 2005 р. до Верховного Суду України надійшла скарга позивачів щодо перегляду справи у зв’язку з неоднозначним застосування судами загальної юрисдикції того самого положення закону. Постановлені в іншій справі з аналогічних підстав і з аналогічним предметом позову до того ж відповідача судові рішення про відмову в позові ухвалою Верховного Суду України від 17.02.2005 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд, за результатами якого позов частково задоволено.
Ухвалою Верховного Суду України від 28.03.2007 р. касаційну скаргу задоволено частково, ухвали апеляційного суду від 25.02.2003 р. та Верховного Суду України від 16.11.2004 р. скасовано, залишено в силі рішення суду першої інстанції від 24.10.2002 р. з таких підстав.
Постановляючи рішення про виділення позивачам майнових паїв у натурі та про передачу в їхню власність конкретного майна (будівель і техніки), суд першої інстанції керувався правом позивачів на майновий пай, передбаченим статтею 9 Закону № 2114, та структурою пайового фонду господарства з урахуванням необхідності забезпечення інтересів інших членів господарства та збереження технологічної цілісності підприємства і його виробничого потенціалу.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в цій частині та постановляючи рішення про відмову в позові, виходив з того, що заявлялися вимоги про виділення майнового паю в грошовому виразі, які є необґрунтованими, а виділення судом у натурі іншого майна виходить за межі позовних вимог, що є порушенням статті 151 ЦПКУ (у редакції, чинній на той момент). Однак з таким висновком не можна погодитися з таких підстав.
Позов як цивільно-процесуальний засіб, яким забезпечується реалізація права на звернення до суду — це вимога заінтересованої особи до суду про захист порушеного або оспорюваного права. Складовими частинами позову є предмет позову і його підстава. Предмет позову в розумінні статті 151 ЦПКУ — матеріально-правова вимога позивача до відповідача.
Матеріально-правовою вимогою позивачів у цій справі є виділення їм у натурі майнового паю, право на який передбачено статтею 9 Закону № 2114. Підставою зазначеного позову є обставини, якими позивачі обґрунтовували свої вимоги та надані ними докази.
Постановляючи рішення про виділення позивачам певного майна відповідно до структури пайового фонду та вимог статті 9 Закону № 2114, суд діяв у межах заявленого позову і порушень процесуальних норм не допустив.
Висновок апеляційного суду про вирішення судом першої інстанції спору поза межами заявлених позивачами вимог ґрунтується на помилковому розумінні процесуального поняття предмета позову (вимоги про виділення майнового паю в натурі) і поняття матеріального предмета позову, тобто об’єкта (у вимогах позивачів — частина пайового фонду господарства у вигляді комбайна «Дон» і грошових сум). Диспозитивний характер прав сторін означає виключне право позивача на зміну підстав чи предмета позову.
Забороняючи суду виходити за межі заявленого позову (щодо зміни предмета і підстав позову), процесуальне законодавство не містить заборони в заявлених позивачем межах визначати склад конкретних матеріальних об’єктів за таким позовом.
Виділення судом із колективного майна належної позивачам частки майна іншими, ніж зазначено позивачами, матеріальними об’єктами спору (в межах загального складу матеріального об’єкта — майна колективного підприємства) не є порушенням меж судового розгляду і принципу диспозитивності, закріпленого ст. 151 ЦПКУ (у редакції, чинній на той момент). За таких обставин рішення суду першої інстанції щодо виділення частки позивачів із майна колективного господарства є законним і обґрунтованим.

Таким чином, при розгляді позову члена КСП щодо виплати йому грошової вартості майнового паю, та за умови, що майно КСП відповідно до рішення Зборів виділяється в натурі за структурою пайового фонду, суд має право прийняти рішення про задоволення позовних вимог та виділення позивачу майна в натурі саме в такий спосіб.
Як бачимо, виділення майнового паю в натурі – досить складна процедура, що на практиці викликає немало запитань та спірних ситуацій. А тому при проведенні такої процедури радимо враховувати положення цієї статті та наведену в ній судову практику.

Нормативна база

Закон № 2114 — Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14.02.1992 р. № 2114-XII.
Порядок № 177 — Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективного сільськогосподарського підприємства та їх документального посвідчення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 р. № 177.
Порядок № 62 — Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затверджений наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 р. № 62.
Тимчасове положення № 7/5 — Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5.


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


22 thoughts on “Порядок виділення членам КСП майнових паїв в натурі

  1. Ви зсилаєтесь на пункт 8 Порядку № 62 , цей документ втратив чинність (24.05.2013), на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства N 253 ( z0673-13 ) від 11.04.2013

    Далі не читав, так як припускаю що є такі ж самі помилки.

    • Вячеславе, дякую за коментар. Я публікувала статтю, опубліковану ще в 2007 році, про що зазначено на початку публікації. Тому про помилки говорити недоречно.
      Якщо Ви пошукаєте на сайті, то знайдете ще й старші дописи, оскільки я завантажила архів ще з 2005 року, тому, звичайно ж, не актуалізувала матеріали.
      Можливо, якби Ви дочитали до кінця, то знайшли б щось корисне для себе в цьому питанні.

  2. Опубліковано: журнал «Справочник экономиста», № 12 (48) 2007 р.
    Це було опубліковано в журналі.
    А Ви вже в свою чергу опубліковали: Опубліковано Лютий 22, 2016 від “iryna”. Тоді навіщо Вами біло опубліковано статтю з редакцією закону який втратив чинності?

    • Вячеславе, причин для публікацій декілька:
      1) допомогти комусь розібратись в питанні. І хоча деякі нормативно-правові акти втратили чинність, але завжди можна знайти ті, які прийняті замість скасованих;
      2) заявити про те, що розуміюсь на цих питаннях. Потенційні клієнти, яким потрібна буде юридична допомога в цій сфері, можуть знайти мене за публікацією.

  3. Підскажіть, який нормативний акт (поточної редакції) регулює вихід з КСП та отримання паю в натурі крім ЗУ “про колективне сільскогосподарське підприємство”?

    • Насамперед, Земельний кодекс України та ЗУ “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” від 05.06.2003 р. № 899-IV. Підзаконні – постанова КМУ “Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)” від 04.02.2004 р. № 122.

       

  4. Підскажіть як можливо так сатися коли людині майновий пай виділили а земельний ні, чи правильно це?

    • Юрію, доброго дня,
      можливо, якщо особа вийшла зі складу КСП до моменту видачі державного акту на право колективної власності на землю.

  5. Чому на мій запит,надати копію державного акта КСП на право колективної власності на землю з додатком1 на час розпаювання,держаний акт надали,а додаток1 до нього не надають?Це при тому,що один і той же орган,одним громадянам надає цю інформацію,а мені відмовляє?

    • Михайле, причини ненадання додатку можуть бути різноманітними. Навіть немає сенсу тут гадати, яка саме із цих причин має місце в Вашому випадку. Потрібно офіційно направити запит про надання додатку до Держакту, а якщо орган відмовить чи ігноруватиме – оскаржувати.

  6. Шановні всі хто працював на день реорганізації та отримання державного акта на право власності КСП ,є співвласниками КСП і на кожного хто є в ДОДАТОК один(1) єдиний законний який ЗАТВЕРДЖУЮТЬ уточнюють та підписують до отримання державного акта на право колективної власності КСП відповідним рішенням сесії зазначеної в акті, на кожного члена КСП співвласника та на його пай був виготовлений сертефікат відповідно постанова кабмін801/95 та указу президента 720/95. Який до його витребування зберігається в РДА до подачи заяви співвласниками КСП, якщо його немає при витребування ,значить його привласнили та Видали на підставних осіб які не мають права на отримання сертифікатів!!! До чого ти тут суд???? Якщо це привласнення самозахист зловживаючи службовим становищем шляхом шахрайства та повалення конституційного УСТРОЮ посадовими особами РДА!¡ це пряма підстава для звернення до правоохоронних органів по 191 ст КК УКРАЇНИ!!!!!!! Суд права не позбавляв і не існує жодної норми позбавлення права власності а на сьогодні це приватна власність громадян по мимо їх волі!!! Їх тупо пограбували в антиконституційний спосіб!! Чиновники злочинці!!

  7. Доброго дня. Підкажіть якими нормативними документами регулюється видача майнового паю в натурі. Оскільки 62 наказ втратив чинність.

    • Василю, вітаю,
      на сьогоднішній день відсутній інший спеціальний нормативно-правовий акт, направлений на врегулювання порядку виділення членам реорганізованого сільськогосподарського підприємства майна. З огляду на це Державна реєстраційна служба України в листі від 06.06.2014 р. N 9299/05-15-14 “Щодо порядку оформлення прав власності на майно, виділене в натурі власникам майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств” зазначила, що
      свідоцтво з відміткою про виділення майна в натурі та акт приймання-передавання майна є підставою для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності.
      Крім того, іноді на практиці з цією метою використовують алгоритм, прописаний в Листі Мінагрополітики від 05.05.2001 р. N 37-25-3-11/3923 “Щодо порядку видачі, обліку та погашення Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат)”.

  8. уточніть будь-ласка акт прийому-передачі повинен бути від підприємства правонаступника та відмітку на сертифікаті про видачу робить також підприємсто?

  9. Доброго дня. Підкажіть будь-ласка, якщо на нежитловий будинок, що був частиною пайового фонду, отримано право власності у 2008 році третьою особою за рішенням третейського суду чи можливо йог скасувати зараз?

    • Доброго дня,
      підстави для скасування рішення третейського суду дуже обмежені (ст. 51 ЗУ “Про третейські суди”). В 2008 році третейські суди ще вправі були розглядати спори щодо нерухомості, тому залишається чотири підстави:
      – рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
      – третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;
      – склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 – 19 цього Закону;
      – третейський суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не брали участь у справі.
      До того ж, потрібно обгрунтувати причини пропуску строку на оскарження рішення та просити поновити такий строк (заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки, – протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду).

  10. Доброго дня, пані Ірино. Цікавить Ваша думка. Хто підписує Акт приймання-передачі майна, коли підприємство було визнано банкрутом та ліквідовано. Державний реєстратор говорить, що відмітку на свідоцтві та Акт приймання-передачі нехай підпише голова сільради, але щось я сумніваюсь, що він погодиться підписати Акт. Майно знаходиться на зберіганні в громадської організації колишніх співвласників КСП, я пропонував реєстратору, щоб Акт підписала голова громад організації, але держ реєстратор настоює, щоб Акт підписав голова сільради. Що скажете, можливо пошукати іншого реєстратора))? Дякую.
    Геннадій.

    • Геннадію, доброго вечора,
      я вважаю, що голова сільради в даному випадку не має жодного відношення до майна колишнього КСП (хіба що документально оформлено передачу територіальній громаді села такого майна на утримання/зберігання тощо). Але Ви вказуєте, що майно знаходиться на зберіганні у громадської організації колишніх співвласників КСП, яка, як я розумію, є юридичною особою. Тому законодавчо буде більш обгрунтованою ситуація, коли Акт складатиметься саме громадською організацією та підписуватиметься її уповноваженою особою/представником. Можна запропонувати реєстратору, щоб Акт підписувався і головою ГО, і сільським головою (якщо він погодиться), але, як на мене, в цьому немає необхідності.
      Що стосується втрати чинності Порядком, то ЗУ “Про КСП” продовжує діяти, а з ним – і право співвласників майна КСП на отримання в натурі майна на підставі свідоцтв про право власності на майновий пай. Тому, вважаю, протоколи зборів співвласників майна мають визнаватися і у випадку, коли вони складені після втрати чинності Порядком. Однак Ви праві в тому, що державний реєстратор може мати іншу думку.

  11. В доповнення до попереднього листа. Я щойно проглянув “Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств” від 14.01.2003 р., який втратив чинність на підставі Наказу від 11.04.2013 р. Саме цим Порядком врегульовано питання виділення майна в натурі. Отже, зважаючи на те, що Порядок втратив чинність, дата загальних зборів повинна бути зазначена ще в той час, коли Порядок діяв, бо якщо збирати збори зараз, можуть бути проблеми при реєстрації. Що скажете ? У нас люди у свій час (орієнтовно у 2010 році) “скупили” майнові свідоцтва, на деякі приміщення відразу оформили право власності, але на переважну більшість приміщень нічого не оформлювали. Отже починати потрібно із протоколу загальних зборів. Якою датою ці протоколи робити?
    Дякую.
    Геннадій.

  12. Доброго дня, Ірино.
    Дякую за вашу відповідь. Знаєте, цілком з вами погоджуюсь.
    Є, правда, у мене одна ідейка щодо підписання свідоцтва сільським головою. У відповідності до п. 16 Листа Мінагрополітики від 05.05.2001 р. N 37-25-3-11/3923 “Щодо порядку видачі, обліку та погашення Свідоцтва про право власності….” – “На вимогу власників майнового паю, які не отримали майно в натурі, сільська (селищна, міська) рада повинна зробити запис у
    Свідоцтві про те, де знаходиться майно, та про юридичну особу –
    користувача майна, до якого перейшли зобов’язання з виділення
    майнових паїв у натурі”.
    Ось і нехай звернуться власники майнового паю до сільського голови з прохання поставити у свідоцтві відмітку про те, в якої юр. особи знаходиться пайове майно (дослівно краще написати слова “в користуванні такої то ГО”), а вже нижче, під відміткою сільради, буде проставлятися відмітка ГО про виділення майна в натурі.
    Але є тут одне заперечення, якщо звісно реєстратор буде “впиратися” в букву закону. Згідно п. 51 Постанови КМУ № 1127 від 25.12.2015 р. “Про державну реєстрацію речових прав…” – для державної реєстрації права власності у зв’язку із виділенням нерухомого майна в натурі власникам майнових паїв… подається свідоцтво про право власності на майновий пай …. з відміткою підприємства правонаступника…., засвідченою підписом керівника такого підприємства та печаткою”.
    Ось це правонаступництво і може зашкодити в цій ситуації. Коли раніше писали “Підприємство правонаступник” а далі в дужках (користувач), і навіть в одному єдиному роз’ясненні Реєстраційної служби за вих. № 4299/05-15-14 від 06.06.2014 р. вказується слово користувач біля слів підприємство-правонаступник, то вже в постанові КМУ, якою власне зараз і керуються державні реєстратори, вказується виключно про підприємство правонаступника. І знаєте, на це тяжко щось заперечити.
    Ходжу зараз по реєстраторах, ніхто нічого сказати не може, не знають, обіцяють зателефонувати. В обласній юстиції (Львів) порадили звернутися до суду (як мені це совкове мислення “подобається”: “я держава не знаю як це для вас зробити, а тому ви подайте на мене, на державу, в суд”. Аж злість бере коли мені чиновники таке пропонують, хоча деколи і подаю, звичайно.
    В суд не хочу звертатися, по перше довго, по друге, це вийде спір про право, отже не адмін., а загальний (була якась недавно практика, але це ще потрібно перевірити), по третє дорого, бо спір майновий, бо визнання права власності є майновим спором.
    Думаю, якщо вже нічого не вийде з нашими реєстраторами, піти по нотаріусах, вони теж можуть робити, але дорожче, звісно.
    Ось такі мої роздуми.
    Чи можете щось сказати про “підприємство правонаступника”, про що я написав вище, було би цікаво послухати вашу думку.
    Дякую.
    Геннадій.

Залишити відповідь до Геннадій Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *