Пайовий фонд майна членів КСП: правові аспекти

Опубліковано: журнал «Справочник экономиста», № 09 (45) 2007 р., с. 41-46

У продовження започаткованого в попередньому номері циклу статей, присвячених колективним сільськогосподарським підприємствам, пропонуємо ознайомитися із публікацією щодо порядку визначення складу і вартості пайового майна їх членів

Загальні засади проведення розпаювання майна

Основним завданням створення колективних сільськогосподарських підприємств (далі — КСП) було поступове роздержавлення майна, закріпленого за колгоспами, радгоспами та іншими державними сільськогосподарськими формуваннями: спочатку шляхом його передачі з державної в колективну власність, а потім (у результаті розпаювання майна членів КСП) — у приватну власність.
Метою приватизації (паювання) майна КСП відповідно до Методичних рекомендацій по приватизації майна є відродження на селі реального власника і господаря як найважливішої передумови подолання соціально-економічної кризи в сільському господарстві, остаточного і незворотного розв’язання в Україні продовольчої проблеми, виведення аграрної сфери країни на світовий рівень розвитку.
Основними завданнями розпаювання майна КСП є:
— визначення частки кожного члена КСП у спільному майні;
— забезпечення права членів КСП на отримання майнового паю при виході з господарства;
— забезпечення правової і організаційної основи для реструктуризації КСП.
Перш ніж безпосередньо перейти до порядку розпаювання майна КСП, визначимося із термінами.
Згідно зі статтею 9 Закону № 2114 до пайового фонду майна членів КСП включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій.
За Методикою № 177 (п. 2) майновий пай — частка майна члена КСП у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.
До затвердження Методики № 177 користувалися визначенням майнового паю, яке міститься в Методичних рекомендаціях по приватизації майна, відповідно до якого майновий пай — це грошовий (вартісний) еквівалент трудового внеску кожного працівника в колективне надбання (майно) за період роботи в господарстві (або за період, взятий до розрахунків).
Процедура розпаювання майна через суб’єктивні та/або об’єктивні фактори не була однаковою для всіх КСП. Особливості паювання майна визначаються такими чинниками як:
— спосіб створення КСП;
— стан пайових відносин у господарстві;
— розмір кредиторської заборгованості.
КСП створювалися на базі колгоспів або радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств і організацій.
Залежно від стану пайових відносин усі КСП можна поділити на три категорії:
— (ті, в яких…) паювання майна досі не проводилось (вони повинні пройти процедуру паювання від початку до кінця);
—(ті, в яких паювання майна…) проведено з порушенням положень документів, затверджених Постановою № 177, або раніше їх прийняття (у таких КСП необхідно результати паювання майна привести у відповідність до приписів цих документів);
— (ті, в яких ….) паювання майна проведене без порушень діючого законодавства (у таких господарствах за необхідності уточнюється список осіб, які мають право на майновий пай, перераховується пайовий фонд та індивідуальні майнові паї).
Розмір кредиторської заборгованості може суттєво вплинути на процес паювання майна. Так, якщо кредиторська заборгованість значна і це не дає можливості сформувати пайовий фонд, то основним завданням стає створення можливостей для безперешкодного виходу членів КСП з його складу і виділення земельних паїв у натурі.
Нині основними документами, що регулюють процедуру розпаювання майна членів КСП, є Методика № 177, Порядок № 177 та Типове положення № 177.
Відповідно до цих документів процес розпаювання майна членів КСП умовно можна поділити на такі етапи:
1. Визначення складу і вартості пайового фонду майна членів КСП.
2. Складання списку осіб, які мають право на отримання майнового паю.
3. Визначення індивідуальних майнових паїв.
Розглянемо перший етап процедури розпаювання майна членів КСП, який передбачає такі дії:
— складення переліку активів і зобов’язань КСП;
— проведення інвентаризації активів і зобов’язань підприємства;
— уточнення вартості активів;
— капіталізація платежів, обов’язкових для виконання КСП або його правонаступником;
— розрахунок пайового фонду майна членів КСП;
— складення переліків активів за їх призначенням;
— урегулювання інвентаризаційних різниць.

Визначення складу та вартості активів і зобов’язань КСП

Вказані вище дії виконує Комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки (далі — Комісія), яка у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Мінагрополітики, статутом підприємства, положенням про Комісію. Положення про Комісію затверджують загальні збори членів КСП. Вони також визначають її кількісний та персональний склад.
Зазначене Положення повинне містити перелік прав та обов’язків Комісії, її голови та членів; перелік осіб, які можуть бути обрані до складу Комісії; порядок скликання та проведення засідань; процедуру прийняття рішень.
Комісія підзвітна у своїй діяльності загальним зборам членів КСП. Це означає, що в разі незадовільної роботи Комісії, неможливості виконання нею своїх обов’язків, висловлення недовіри Комісії або її члену (членам) з боку КСП, його окремих членів чи керівництва загальні збори у визначеному статутом КСП порядку можуть прийняти рішення про переобрання всього складу Комісії або її окремих членів.
Склад і вартість майна КСП визначаються Комісією за відповідним переліком, складеним за даними інвентаризації (якщо підприємство реорганізоване — на дату його реорганізації, якою відповідно до пункту 2 Методики № 177 є момент оформлення роздільного або передавального акта).
У разі відсутності такого переліку Комісія складає його за даними інвентаризації на дату реорганізації. Якщо ж така інвентаризація не проводилася, загальний перелік активів і зобов’язань складається за матеріалами бухгалтерського обліку (регістрів аналітичного та синтетичного обліку). У переліку активів і зобов’язань КСП фіксуються їх назва, кількість і балансова вартість.
На визначену загальними зборами та Комісією дату обов’язково проводиться інвентаризація активів і зобов’язань КСП. Основними нормативними документами, які визначають порядок її проведення, є Закон № 996 та Інструкція № 69.
Інвентаризації підлягають усі активи КСП, включаючи об’єкти невиробничого призначення, а також ті, що передані в оренду або перебувають у ремонті, на реконструкції, модернізації, консервації та зберіганні, у запасі або резерві, незалежно від технічного стану.
За результатами інвентаризації майна складається окремий список. На його підставі інвентаризаційна комісія (до якої за рішенням Комісії може входити весь її склад або окремі члени) готує порівняльні відомості про майно пайового фонду членів КСП. Рішення інвентаризаційної комісії оформляється протоколом.
Уточнення вартості активів КСП за результатами інвентаризації здійснюється на дату, визначену Комісією. Вихідними даними при цьому є матеріали бухгалтерського обліку, документи, які підтверджують ціни, що склалися у розрахунках з постачальниками, інші документи. Для оцінки будівель, споруд та інших приміщень може використовуватися також проектно-кошторисна документація, дані бюро технічної інвентаризації, результати натурних обмірів.
У процесі визначення вартості активів (включаючи майно членів КСП, яке, за даними бухгалтерського обліку, повністю зношене) обов’язково проводиться їх дооцінка з урахуванням технічного стану та рівня цін, що склалися на дату врегулювання майнових відносин на ринку. Результати підлягають затвердженню рішенням загальних зборів.
Уточнена вартість активів є підставою для розрахунку пайового фонду майна членів КСП. Зміна вартості активів відображається в бухгалтерському обліку разом з результатами інвентаризації.
Під час процедури розпаювання майна Комісія здійснює капіталізацію майбутніх платежів, які повинне внести КСП (його правонаступник) у зв’язку із заподіянням каліцтва або іншим ушкодженням здоров’я працівника чи із його смертю, за зобов’язаннями КСП, пенсіями тощо. Сума капіталізації визначається шляхом множення величини належних щомісячних платежів на кількість місяців, протягом яких у КСП виникають зобов’язання за зазначеними платежами. Акт розрахунку капіталізації платежів складається Комісією.

Визначення складу та вартості пайового фонду майна членів КСП

Розмір пайового фонду майна членів КСП розраховується за формулою:

Пф = Оз + На + Вк + Ун + Дфв + Зз + Фа – Кр – Кз – Сс – Нп,

де Пф — пайовий фонд майна членів КСП;
Оз — залишкова вартість основних виробничих засобів;
На — залишкова вартість нематеріальних активів;
Вк — відновна вартість незавершених капітальних вкладень і невстановленого устаткування;
Ун — відновна вартість невстановленого устаткування;
Дфв — вартість довгострокових фінансових вкладень;
Зз — вартість витрат і запасів, які входять у валюту балансу;
Фа — вартість фінансових активів;
Кр — зобов’язання підприємства з урахуванням списання його заборгованості перед бюджетом і позабюджетними фондами;
Кз — капіталізовані зобов’язання;
Сс — залишкова вартість об’єктів соціальної інфраструктури;
Нп — залишкова вартість об’єктів, що не підлягають паюванню (у т. ч. вартість об’єктів, збудованих (придбаних) за рахунок державних коштів та інших об’єктів за рішенням загальних зборів).
Результати розрахунків відображаються в акті розрахунку складу і вартості пайового фонду майна членів КСП.
На підставі переліку уточненого складу і вартості майна КСП складаються переліки таких активів за їх призначенням:
— майна, призначеного для задоволення боргів;
— майна соціальної інфраструктури;
— майна, яке не підлягає паюванню;
— майна пайового фонду.
Переліки активів за їх призначенням додаються до акта розрахунку пайового фонду майна членів КСП.
Для визначення пайового фонду членів КСП від вартості активів підприємства віднімається сума боргових зобов’язань. На цю суму повинні бути виділені окремі активи, які залишаються в КСП або передаються правонаступнику для погашення боргів. З цією метою складається окремий перелік майна для задоволення боргів КСП. Товариство — правонаступник КСП отримує борги та відповідне майно за передавальним балансом. Це майно є власністю нового підприємства і має бути поставлене на баланс.
Зазначений перелік складається Комісією на основі переліку, підготовленого на дату проведення паювання майна членів КСП, з урахуванням уточнення вартості активів і зобов’язань та виключенням з цього переліку майна, що призначалося для погашення заборгованості із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів, але не було використане у зв’язку із списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства.
Перелік майна для погашення кредиторської заборгованості КСП перед органом приватизації визначається за погодженням з органом приватизації. Для задоволення кредиторської заборгованості, що залишилася, виділяється дебіторська заборгованість та інше майно.
До переліку майна соціальної інфраструктури включаються:
— об’єкти житлового фонду;
— табори для відпочинку і оздоровлення дітей, об’єкти культури і спорту, приміщення будинків-інтернатів для людей похилого віку та інвалідів, об’єкти побуту, охорони здоров’я тощо;
— дитячі дошкільні заклади, заклади середньої та середньої професійно-технічної освіти, дитячі музичні та художні школи, школи мистецтв;
— мережі електро-, тепло-, газо- і водопостачання, водовідведення, а також інженерні будівлі та споруди, призначені для обслуговування житлового фонду і об’єктів соціальної інфраструктури.
За загальним правилом, об’єкти, включені до переліку майна соціальної інфраструктури, повинні бути передані до комунальної власності. Якщо місцева влада згодна прийняти ці об’єкти на свій баланс, то КСП передає їх згідно з переліком за актом приймання-передачі. В цьому випадку господарство повинне сплатити ПДВ у розмірі 20 % вартості об’єктів. Якщо такої згоди не досягнуто, вказані об’єкти або залишалися в КСП (у разі продовження його функціонування) або передавалися за відповідним балансом товариству-правонаступнику.
Однак перебування об’єктів соціальної інфраструктури на балансі товариства — правонаступника КСП не дає останньому жодних прав на такі об’єкти, адже згідно з пунктом 8 статті 31 Закону № 2114 об’єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню у процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності відповідно до Порядку № 1253.
Щоправда, цей Порядок передбачає обопільну згоду (місцевої ради та товариства — правонаступника КСП) на приймання-передачу об’єктів соціальної інфраструктури в комунальну власність. Якщо ж згоди немає, то до врегулювання такого питання об’єкти соціальної інфраструктури так і залишатимуться на балансі товариства-правонаступника.
Крім правової невизначеності, така ситуація може породжувати і судові спори.

Приклад

Заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі сільської ради звернувся до відповідного господарського суду з позовною заявою щодо спонукання приватно-орендного сільськогосподарського підприємства (далі — ПОСП) до передачі об’єктів житлового фонду в комунальну власність сільської ради.
Позов мотивований тим, що ПОСП, будучи правонаступником КСП, в порушення пункту 8 статті 31 Закону № 2114, Порядку № 1253, Закону № 147, Положення № 891, Постанови № 1443, не передав у комунальну власність об’єкти житлового фонду, збудовані за кошти КСП.
ПОСП у відзиві на позов просив припинити провадження у справі на підставі пункту 1-1) частини 1 статті 80 ГПКУ у зв’язку із відсутністю предмету спору, посилаючись на те, що воно неодноразово зверталося до сільської ради з проханням прийняти на баланс житловий фонд. Однак вона відмовила ПОСП, мотивуючи своє рішення тим, що у сільській раді відсутнє комунальне господарство, а також немає коштів для обслуговування будинків, спеціалізованої техніки для викачування вигрібних ям.
У відзиві ПОСП також вказав, що збудовані за кошти КСП об’єкти житлового фонду згідно зі статтею 7 Закону № 2114 перебували не в державній, а в колективній власності КСП. А тому Закон № 147, Положення № 891 та Постанова № 1443 не застосовуються до спірних правовідносин.
Сільська рада не зверталась до ПОСП з пропозицією прийняти на свій баланс об’єкти житлового фонду, відповідно, і ПОСП не давав погодження на таку передачу, а отже, відсутнє порушення ПОСП Порядку № 1253.
Після ознайомлення із відзивом на позовну заяву сільська рада та заступник прокурора заявили про відмову від позову, у зв’язку із чим Господарський суд Чернігівської області припинив провадження згідно з пунктом 4 частини 1 статті 80 ГПКУ.

Отже, ще при паюванні майна слід визначитися з подальшою долею ліквідних об’єктів, які можуть бути включені до переліку об’єктів соціальної інфраструктури. Зокрема, загальні збори членів КСП можуть прийняти рішення про передачу таких об’єктів у власність новому агроформуванню на умовах викупу.
Перелік майна, що не підлягає паюванню, включає майно, яке неможливо виділити в натурі в рахунок майнового паю (дороги загального користування, капітальні вкладення на поліпшення земель — меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи, гідротехнічні споруди, ставки, багаторічні насадження, лісосмуги), а також об’єкти, які перебувають у загальному користуванні.
Перелік майна пайового фонду використовується для визначення майнових паїв членів КСП. У структурі пайового фонду майна членів КСП окремо зазначаються основні засоби, незавершене будівництво та невстановлене устаткування, оборотні засоби, фінансові активи тощо. Структура пайового фонду може деталізуватися, наприклад, із зазначенням окремих категорій основних засобів. Це необхідно для того, аби всі члени підприємства не лише отримали документ, в якому засвідчується розмір майнового паю, але й чітко знали, яке конкретно майно входить до пайового фонду, тобто на які активи господарства вони можуть претендувати в разі виходу з підприємства.
При визначенні структури пайового фонду, з метою уникнення спірних ситуацій при визначенні складу та вартості майна в разі виходу особи (осіб) зі складу КСП, рекомендуємо складати План розподілу пайового фонду, де визначати окремі категорії (групи) майна.

Створення резервного фонду страхує господарство від майбутніх неприємностей у разі виникнення суперечок та судових позовів стосовно прав на отримання майнових паїв (виноска)

Так, на підставі матеріалів інвентаризації та регістрів бухгалтерського обліку, після розрахунку пайового фонду можуть складатися такі переліки майна (вони є додатками до Плану розподілу пайового фонду):
1. Майно, що персоніфікується між членами КСП.
Такий перелік складається в першу чергу. До нього входить майно, яке розподілятиметься в натурі при виході осіб із КСП. При цьому при визначенні індивідуальних майнових паїв за основу розрахунку береться саме сума пайового фонду. Як окрема підгрупа в переліку такого майна може виділятися майно засновників нового товариства — правонаступника КСП.
2. Майно резервної частини пайового фонду (майно, що тимчасово не розподіляється між членами КСП).
Необхідність створення резервного фонду обумовлюється кількома причинами.
По-перше, у КСП може бути майно, яке перебуває у заставі. Наприклад, це майно вартістю 500 тис. грн., а сума заборгованості за договором, забезпеченим заставою, дорівнює 200 тис. грн. Отже, частина вартості майна в заставі на суму 300 тис. грн. відноситься до пайового фонду та відображається в резервному фонді. Після виконання умов відповідного договору і припинення застави відображене в резервному фонді майно розподіляється між членами колишнього КСП. На момент реформування та розрахунку пайового фонду це майно розподілити не можна. Тому доцільно передбачити у складі пайового фонду створення резервного фонду, який би тимчасово не розподілявся між членами КСП.
По-друге, при складанні списку осіб, що мають право на майновий пай, не виключено, що когось можуть помилково пропустити. Тому для запобігання конфліктним ситуаціям слід передбачити певний резерв.
У списку осіб, що мають право на майновий пай, можуть бути громадяни, які вже не проживають на території КСП, і невідомо, чи звернуться за своєю власністю у майбутньому. На випадок звернення цих осіб майно повинне залишатись у КСП або у правонаступника. Тому його також доцільно віднести до резервного фонду.
Створення резервного фонду страхує господарство від майбутніх неприємностей у разі виникнення суперечок та судових позовів стосовно прав на отримання майнових паїв. Для резервного фонду складається окремий перелік майна, яке обліковується на балансі КСП або його правонаступника до передачі особам, що мають право на майновий пай.
У складі резервного фонду окремою підгрупою можна виділити майно померлих осіб, які мали право на майновий пай. Процедура оформлення спадщини є досить тривалою і займає найменше півроку. На момент проведення паювання майна КСП може скластися ситуація, коли у списку осіб, які мають право на майновий пай, є прізвища померлих, спадкоємці котрих не з’явилися для переоформлення права власності або ще не встигли оформити свідоцтва про спадщину. У такому випадку для цих осіб доцільно скласти окремий перелік майна. Якщо з’являться спадкоємці, то майно їм буде виділено згідно з цим списком.

Нормативна база

ГПКУ — Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 р. № 1798-ХІІ.
Закон № 2114 — Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14.02.1992 р. № 2114-XII.
Закон № 147 — Закон України «Про передачу об’єктів права державної і комунальної власності» від 03.03.1998 р. № 147/98-ВР.
Закон № 996 — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.
Положення № 891 — Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 р. № 891.
Постанова № 1443 — Постанова Кабінету Міністрів України «Про поетапну передачу до комунальної власності об’єктів соціальної інфраструктури» від 02.12.1996 р. № 1443.
Методика № 177 — Методика уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективного сільськогосподарського підприємства, у тому числі реорганізованих, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 р. № 177.
Порядок № 177 — Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективного сільськогосподарського підприємства та їх документального посвідчення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 р. № 177.
Типове положення № 177 — Типове положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 р. № 177.
Порядок № 1253 — Порядок безоплатної передачі у комунальну власність об’єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2003 р. № 1253.
Методичні рекомендації по приватизації майна — Методичні рекомендації по приватизації майна колективних сільськогосподарських підприємств, затверджені Міністерством сільського господарства і продовольства України 02.10.1992 р.
Інструкція № 69 — Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. № 69.


Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

На сайті відображатимуться лише коментарі, які не потребуватимуть надання відповідей правового характеру, а також ті, які містять додаткові запитання, відповіді на які оплачені у вказаному вище розмірі.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *